І V . Узагальнення та систематизація знань.
Узагальнення матеріалу за допомогою таблиці «Правила поведінки та безпеки на заняттях із лижної підготовки» (дивимося додаток)
Гра «Що повинен взяти в похід турист-лижник?»
Для гри нам необхідні різні предмети: речі з домашнього вжитку, одяг, кухонне приладдя, фрукти, овочі.
Утворюємо 2 команди. Діти за 2 хвилини мають розкласти на дві купи предмети, які потрібні для лижного походу, і які непотрібні. Команда, в якої найбільше предметів «потрібних», перемагає.
Вікторина «Це повинен знати кожен!»
- Як часто відбуваються Олімпійські ігри?(раз на 4 роки)
- Що таке Біла Олімпіада?(Це зимові Олімпійські ігри)
- Кого з олімпійців називають летючими лижниками?(стрибунів з трампліна)
- Які з лиж, якими користуються олімпійці, найважчі – гоночні, слаломні чи стрибкові?(стрибкові)
V . Підсумок заняття.
- З яким зимовим відпочинком сьогодні ми з вами познайомилися?
- Які оберете лижі, вирушаючи в лижний похід?
- Яким має бути одяг лижника?
- Назвіть причини рипіння снігу?
- Як саме потрібно зберігати лижі?
- Що корисного ви дізналися на занятті?
Аналіз кожної відповіді.
Проведення вправ з дихальної гімнастики
З дітьми дошкільного віку
Дихання – процес мимовільний, але на відміну від інших життєво важливих процесів, які відбуваються у людському організмі, його можна регулювати. Вчені вважають, що дихання – своєрідний ключ до прихованого життя тіла, що безпосередньо пов’язане з розумовою працездатністю людини та її емоційним станом.
|
|
|
Керувати диханням не важко, треба лише навчитися виконувати спеціальні дихальні вправи. Дихальні вправи примушують працювати більшу частину легень, тим самим збільшуючи кількість кисню, що надходить у кров, а отже – запобігають розумовій та фізичній втомі. Регулярне виконання таких вправ сприяє зміцненню м’язів живота, грудної клітки, поліпшенню перистальтики, кровообігу, серцевої діяльності тощо. Крім того, під час активних дихальних рухів працює діафрагма – один з наймогутніших м’язів організму людини. Ритмічно здіймаючись і опускаючись углиб черевної порожнини, вона масажує печінку, шлунок, а відтак позитивно впливає на них.
Передусім треба навчити дитину правильно виконувати вдих та видих під час рухів: вдих робиться крізь ніс, видих – ротом, спокійно без поштовхів, губи при цьому складено трубочкою для створення опору струменя повітря.
Слід також навчити дітей правильно узгоджувати дихання з рухами тулуба: під час випрямлення тулуба виконується вдих, а під час його згинання в будь-якому напрямку (уперед, в боки, назад) – видих. Узгоджувати дихання рухами слід і під час циклічних навантажень (ходьби, бігу).
|
|
|
Важливо також систематично тренувати механізми, які забезпечують дихання. Дихальна система чутлива до вправ. Так, ритмічне дихання з паузою на вдиху або видиху зумовлює періодичну зміну утримання кисню в крові, що викликає відповідну реакцію – стрімке розширення судин мозку. Кружляння на місці або валькування, викликаючи легке запаморочення, сприяє тренуванню судин мозку, підвищенні еластичності їхніх стінок.
Дихальні вправи можна виконувати лежачи, сидячи або стоячи. Спочатку треба навчити дітей різних видів дихання. Виділяють три основні види дихання (залежно від того, який відділ легень бере участь у процесі): нижнє (черевне) – заспокійливе, середнє – зміцнювальне, що підвищує тонус організму, верхнє – «радісне», поліпшує настрій. Існують також різновиди дихання для рухової діяльності (ходьби): для очищення дихання шляхів, для інтенсивної стимуляції роботи різних систем організму тощо.
Навчати дітей дихання найкраще з вихідного положення сидячи.
Нижнє дихання
Покласти на живіт сплетені пальці рук. Глибоко вдихнути, водночас випнувши живіт і відіпхнувши ним руки у момент опускання діафрагми. Грудна клітка лишається нерухомою. Втягуючи живіт і водночас надавлюючи на нього сплетеними пальцями рук, зробити тривалий видих, ніби «дмухаючи на гарячий чай». У такий спосіб працює нижня частина легень і піднімається діафрагма.
|
|
|
Середнє дихання
Покласти сплетені пальці на живіт, а лікті притиснути до боків. Вдихнувши, розгорнути лікті в сторони, не відриваючи долонь від живота. Плечі при цьому злегка розвертаються, а лопатки зближуються. Живіт при середньому диханні лишається нерухомим. Дуже важливо, щоб грудна клітка не випиналася вперед, а тільки розширювалася в сторони. Видих робити ротом – «подмухати на гарячий чай».
Верхнє дихання
Пальці рук покласти на плечі біля ключиць, лікті опустити. Під час видиху лікті піднімаються дугами назовні вгору разом з плечима. Повітря заповнює верхівки легень, чого не відбувається при звичайному неглибокому диханні. Видих робиться так само, як і в попередніх вправах.
Гармонійно повне дихання
На вдиху повітря поступово заповнює нижні, середні і верхні відділи легень. Живіт при цьому випинається вперед, а грудна клітка розширюється. На видиху живіт опускається, після чого звужується і опускається грудна клітка. Таким чином, гармонійно повне дихання складається з нижнього, середнього та верхнього дихання. Вдих і видих при цьому плавні, без затримок.
|
|
|
Ритмічне дихання (під час ходьби)
Кроки рівномірні, м’язи обличчя та рук розслаблені. Спочатку робити вдих на один крок, а видих на другий. Потім вдих на два кроки і видих на два наступні. Дихати рівномірно, спокійно.
Очищувальне дихання
Стати прямо, ноги поставити на ширину пліч. Піднімаючи витягнуті руки назовні вгору, зробити глибокий вдих. Затримати дихання, потім розслабити м’язи й зробити енергійний видих, водночас нахиляючись вперед та опускаючи руки долу. (Повітря, що виходить, утворює звук «х-ха!»). потім повільно випростатися й відпочити на два-три вдихи-видихи.
Таке дихання має охоплювати весь об’єм легень.
Контрастне дихання
Як правило, згинання тулуба супроводжується видихом, а випрямлення – вдихом. У такій самій послідовності виконується дихання і під час піднімання та опускання рук. Але можна зробити і навпаки – піднімати руки на видиху та опускати на вдиху. В такий спосіб відбувається «підкачування» грудної клітки, так зване «контрастне дихання». Воно сприяє поліпшенню настрою, зняттю втоми, сприятливо впливає на газообмін, загальний відтік крові та лімфи, включаючи найдрібніші судини. Контрастне дихання дає також додаткове тренувальне навантаження на дрібні міжреберні м’язи, у тому числі на діафрагму, яку називають «другим серцем», що надзвичайно корисно для зміцнення здоров’я дитини.
Музичне дихання
Зняття втоми та оздоровлення дошкільнят можна здійснювати і за допомогою так званого «музичного дихання», яке виникає під час приспівування певних звуків. Так, приспівування довгого звука «о-о-о-о» оздоровлює серце, печінку, шлунок, діє на вегетативні центри. Приспівування звука «а-а-а-а» посилює діяльність щитовидної залози, зору, слуху. Промовляння «оо-уу-мм» посилає позитивні вібрації мозку, комплексно оздоровлює всі внутрішні органи й функціональні системи. Дуже ефективною вправою є також приспівування музичних гам від «до» до «сі» сім разів поспіль.
Швидко відновити розумову та фізичну працездатність допоможуть спеціальні комплекси дихальних вправ. Починати виконувати їх краще з дихальної розминки. Під час ходьби на 2-4 кроки дитина робить вдих крізь ніс, піднімаючи над головою гімнастичну палицю. На наступні 2-4 кроки роботи – видих та опускає палицю. Вправа повторюється 6-8 разів.
Комплекси дихальних вправ
Комплекс №1
1. В.П. – стати прямо, руки витягнути вперед, утримуючи в них палицю горизонтально до підлоги. Обертати палицю праворуч-ліворуч, схрещуючи руки. Руки розвести – видих, схрестити – вдих. Повторити 16-20 разів.
2. В.П. – стати прямо, ноги розвести на ширину пліч. Палицю тримати в опущених долу руках. На 1-2 відвести плечі назад, звести лопатки – вдих. На 3-4 опустити плечі, розслабитися – видих Повторити 7-10 разів.
3. В.П. – стати на коліна, ноги поставити на ширину плечей, палицю тримати в опущених долу руках. На 1-2 нахилитися ліворуч, ліву ногу відвести в сторону – видих; на 3-4 повернутися у вихідне положення – вдих. Виконати те саме з нахилом праворуч. Повторити 8-10 разів.
4. В.П. – стати прямо. Палицю поставити на підлогу вертикально на відстані кроку від себе, утримуючи її двома руками за верхівку. На 1-3, активно видихаючи, зробити три напівм’яких присіди. Спину при цьому слід тримати рівно. На рахунок 4 повернутися у вихідне положення – вдих. Повторити 20-30 разів.
5. В.П. – лягти на підлогу. Палицю тримати горизонтально до підлоги у витягнутих уздовж тулуба руках. На 1-2 підтягнути ноги до тулуба й пронести їх під палицею до випрямлення вертикально – вдих. На 3-4 повернутися у вихідне положення – видих. Повторити 6-8 разів.
6. В.П. – стати прямо. Ноги поставити на ширину плечей, палицю тримати за спиною двома руками горизонтально до підлоги. На 1-2 зробити два пружні нахили вперед – видих; на 3-4 повернутися у вихідне положення – вдих. Повторити 8-10 разів.
7. В.П. – стати прямо, ноги розвести на ширину пліч. Повільно підняти руки вгору і сплести пальці – вдих.
8. В.П. – стати прямо, руки розвести в сторони горизонтально до підлоги – видих. Обхопити себе руками, торкнувшись пальцями лопаток, – вдих.
9. В.П. – стати прямо, руки покласти на пояс – видих. Присісти, обхопивши коліна руками, – вдих.
10. Заспокійлива ходьба протягом 1-2 хвилин. Дихання довільне.
Для дітей, схильних до простудних захворювань рекомендується спеціальний комплекс дихальних вправ.
Комплекс №2
- Легкий біг на місці спочатку з однією затиснутою ніздрею (протягом 1-2 хвилин), потім – з другою. Далі слід перейти на ходьбу. Потім відпочити, стоячи протягом 1-2 хвилин. Ця вправа стимулює глибоке дихання під час невеликого навантаження.
- В.П. – лягти на спину. На 1-2 зігнути праву ногу в коліні. Підтягнувши її рукою до живота, водночас затиснути ліву ніздрю – вдих через праву ніздрю. На 3-4 повернутися у вихідне положення – видих. Виконати те саме з лівою ногою, затискуючи праву ніздрю. Повторити 8-10 разів.
- В.П. – сісти на стілець, тримаючись руками за сидіння. На 1-2 підняти ноги до живота під кутом 45 градусів – видих. На 3-4 затримати дихання, на 5-6 повернутися у вихідне положення – видих. Відпочити 1-2 хвилини і повторити вправу ще 2-3 рази.
- Стати прямо, руки покласти на живіт. Відкрити широко рот і зробити 30-40 активних і коротких вдихів-видихів. Має відбуватися швидке скорочення і розслаблення м’язів живота.
Знай, люби, бережи!
(еколого-психологічний тренінг)
Мета: уточнити і закріпити знання дошкільників про живу природу; вчити встановлювати взаємозв’язки у рослинному і тваринному світі; розширювати чуттєвий досвід дітей; сприяти екологічному вихованню; стимулювати інтерес до пізнання природи; розвивати розумову і творчу активність; виховувати усвідомлене сприйняття довкілля, дбайливе ставлення до нього.
Обладнання: набір «чарівних» дощечок із закріпленим на них природним матеріалом; картки із зображенням лисиці, зайця, черепахи; таблиці: «Екологічна система «Ліс», «Хто де живе?», «Хто чим харчується?»; аудіозапис музики «Звуки лісу», «Шум дощу».
- Доброго ранку, діти. Які ж ви гарненькі, чепурненькі. Подивімося приязно один на одного, привітаймося! Побажаймо добра та злагоди. О, чуєте стукіт у двері? Здається, хтось прийшов до нас на гостини. Цікава, хто ж то.
(з’являється Лісовичок (дорослий) і веде розмову з присутніми)
- Добридень, любі друзі!
- Доброго здоров’я, Лісовичку. А чому ти не в лісі?
- Ой, у нас сталася прикра пригода. Тож хочу розповісти вам про неї. Я так радів, коли настала весна. На галявинках зазеленіла травичка, зацвіли перші весняні квіти, на деревах та кущах з’явилося зелене листячко. З вирію повернулися птахи, й у лісі додалося веселого гомону. Як ви гадаєте, діти, чому прокинулися рослини, що спали взимку?
(зійшов сніг, пригріло сонце)
- А чим клопоталися птахи?
(будували гнізда, почали висиджувати пташенят)
- Так, життя в лісі пожвавішало, навкруги стало гарно й любо. Аж учора я зненацька почув галас, гучну музику. Вийшов зі своєї краївки на узлісся, а там діти – бігають, вигукують, пташок передражнюють. Дівчатка набрали оберемки квітів, чимало з них ще й валялося долі. А хлопчаки надибали в кущах гніздечко з яєчками, взяли собі по одному і заходилися підкидати їх угору та ловити. Що ви на це скажете? Чи можна так чинити?
(ні, не можна: яєчка впадуть і розіб’ються. Дорослі ж птахи, які влаштували гніздо й збиралися вивести пташенят, налякаються. Вони відлетять із цього місця, навіть якщо там залишилися яєчка)
- В правильно сказали, діти. Мій друг, їжачок також це знає, бо і йому було непереливки. Він собі гарненько спав під кущиком торішнього листя, а нечемні гості розбудили його й почали забавлятися з ним. Щоправда, в їжачка особливий кожушок – який саме?
(з голочок)
- У руки його важко взяти, тож хлопчаки закотили їжачка у шапку й почали тішитися колючим клубочком. А чи сподобалося їжачкові це?
(напевне – ні. Він хотів би робити свої справи, і йому не подобається, коли хтось заважає)
(дорослий показує зображення мурашника. Лісовичок запитує, чи знають діти що це. Діставши правильну відповідь, скрушно продовжує розповідь)
- Дісталося й мурашкам – сумлінним трудівникам. Непрохані встромили у їхню оселю палицю. Розворушили її й зруйнували. А яке вогнище розпалили ці діти! Мені було боляче за свій ліс. Я бідкався, аби не сталося пожежі: це ж найбільше лихо для всіх нас, лісових мешканців.
- Тепер ми розуміємо, Лісовичку, чому тобі так сумно. Неправильно чинили ті хлопчики та дівчатка. Діти, як ви гадаєте, чи можна назвати їх друзями природи? А як саме вони мали б поводитися, щоб наш Лісовичок був веселий і задоволений?
(діти розповідають про правила поводження у лісі)
- Та все ж таки, Лісовичку, не засмучуйся і май надію на краще. Залишайся з нами на якийсь час, ми допоможемо тобі. А ти також допоможеш нам у наших справах. Знаєш, ми з дітьми любимо гратися у лісові ігри. Ось у нас є «чарівні дощечки», які допомагають уявити ліс і все гарне, що є в ньому. Ми дамо тобі одну таку дощечку і ти відразу відчуєш себе вдома.
(звучить музичний запис. Дорослий пропонує Лісовикові торкнутися дощечки і уявити, де він знаходиться. Лісовичок розповідає.)
- А зараз діти також візьміть дощечки й розкажіть про свої почуття. Ви всі гуртом немовби опинитеся у лісі.
(діти беруть дощечки й пригадують, що є в лісі і чим воно їм подобається)
- Ось ми і побували на гостинах у чудовому лісі. Але це ще не все. Я маю цікаві завдання щодо лісового життя. Ми знаємо, що у природі все взаємопов’язане. Знаємо, як живуть і поводяться різні тварини, як пов’язані тварини з рослинами, а ті – з комахами. Пропоную вам, діти, пригадати це, а Лісовичок нехай перевірить ваші знання.
(педагог, умовно розподіливши дітей на три підгрупи, роздає їм картки із зображеннями зайця, лисиці та черепахи. Дошкільнята довільними рухами відтворюють характери цих персонажів і збираються у відповідні гурти. Кожен гурт отримує картку з логічним завданням («Екологічна система «Ліс»; «Хто де живе?», «Хто чим харчується?») і з’ясовує взаємозв’язки між рослинами і тваринами)
- Тепер пропоную пограти у гру «Кумедні танці». Правило гри таке: треба уявити улюблену рослину чи тварину й спробувати створити її власний танок. Але спочатку попросимо Лісовичка показати нам свого друга, а ми вгадаємо, хто це. Далі кожен гурт загадає свого персонажа й покаже його танок. Інші висловлюватимуть свої припущення.
(звучить запис звуків дощу. Керівник пропонує пограти у гру «Дощ у лісі»)
- Пригадайте, діти, як виглядають дерева, квіти, трава, коли йде дощ. Будь ласка, розповідайте!
(дерева мокрі з опущеним листям, дощ шумить, краплинки перестрибують, перекочуються з листочків на травинки. Замовкають птахи, настовбурчують мокре пір’я)
- А тепер уявіть себе кимсь із лісових мешканців або чимось під час дощу і складіть коротеньку розповідь про свої відчуття. Ось я, наприклад, уявляю себе краплинкою. Я велика і прозора, я падаю з хмаринки. Я весела, люблю співати й стрибати з гілочки на квіточку. Вмиваю, напуваю листочки і відчуваю, що я потрібна.
(діти розповідають, ким вони себе уявляють і що відчувають)
- Молодці! Бачите, Лісовичок усміхається. Йому сподобалося у нас.
(Лісовичок дякує дітям за розповіді та ігри і прощається з ними.)
- Ми не лише чимало знаємо про рідну природу, а й піклуємося про неї. Ми любимо все живе. Пам’ятаймо, що ми – діти Землі, тож маємо оберігати те, серед чого живемо.
Вправа «Чарівні дощечки»
Мета: розширити чуттєвий досвід дітей, розвивати уяву.
Обладнання (для кожної дитини): комплект з 10 карток (5 см х 10 см). З одного боку на кожній картці закріплений або наклеєний природний матеріал (стебла різної товщини, листя та кора дерев, хвоїнки, насіння рослин, пісок, дрібні камінці, черепашки, пір’їнки тощо).
Методичні рекомендації: дітям роздають картки й пропонують обстежити їх у різний спосіб (розглянути, помацати, понюхати тощо). Визначити природний матеріал і пригадати, де його можна побачити у природі. Потім треба заплющити очі, вибрати з-поміж карток якусь одну, обстежити її. Уявивши себе на тому місці, де зустрічається вміщений на ній матеріал, розповісти про свої відчуття, про реальні спогади, пов’язані із цим місцем, а також про використання цього природного матеріалу. Наприкінці треба придумати назву картці. Такі вправи проводяться кілька днів. Кожна картка отримує свою назву, відповідно до відчуття дітей.
Ускладнення:
- Педагог пропонує послухати коротеньку розповідь чи вірш, де описується природа. Діти добирають картку з відповідним зображенням і пояснюють свій вибір.
- Дитині пропонують вибрати картку, яка може нагади їй туман над рікою, осінній вітер, пташиний щебет, грибний дощ та інше. Треба не лише обґрунтувати свій вибір, а й намалювати явище.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 255; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!