Основні тенденції висвітлення у ЗМІ кримінальних подій.

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9

Сьогодні в Україні відбувається процес зміни форм власності (серед громадськості відомий як етап "прихватизації"). Паралельно з ним триває період первісного накопичення капіталу. А він не співзвучний з чинним законодавством. Цим пояснюється така велика кількість злочинів, яка реєструється правоохоронними органами. Половина з них це так звані тяжкі правопорушення – вбивства, грабежі, розбійні напади, зґвалтування.

Злочинний світ проникає у всі сфери життя – економіку, торгівлю, банківську справу, політику. Останній факт підтверджується резонансними вбивствами відомих українських політиків (Вадим Гетьман, Євген Щербань), а також каральними заходами щодо журналістів, які спеціалізуються на сфері політики. Обрана злочинцями тактика залякування журналістів дала свої плоди: публікації багатьох працівників ЗМІ втратили свою гостроту і критичність. Усе частіше ЗМІ, як рятівне коло, обирають для спрямування своїх критичних стріл певних політиків, уряд, парламент, або його окремих представників. Разом з тим аналіз важливих наболілих економічних, соціальних, екологічних проблем

З «Верховенства безпрв’я» Паславського:

Ø У класичній правовій державі та демократичному суспільстві ЗМІ є дієвим, ефективним важелем громадського контролю за основними владними інститутами.

Ø Водночас, як позитив відзначимо, що в окремих якісних друкованих періодичних виданнях збільшилась кількість публікацій, у яких журналісти акцентують увагу реципієнтів на зухвалому й системному ігноруванні норм чинного законодавства й утвердження безправ’я громадян.

Ø Їх права беззастережно й брутально порушено. Але реального механізму захисту прав людини й громадянина у нашій державі ще не створено.

Зі статті:

Ø Злочинний світ стрімко проникає в різні сфери життя суспільства — економіку, міжнародну торгівлю, банківську справу, технологічний та виробничий процеси.

Ø Журналісти як панацею, як рятівне коло, обирають для спрямування своїх критичних стріл то столичний політичний бомонд певного ідеологічного спрямування, то в такт із центральними виданнями безадресно критикують дії уряду чи парламенту, або окремих їх членів. Тому нерідко в місцевій, обласній чи регіональній пресі зустрічаємо відверту політичну тріскотню на загальнодержавні теми, такі собі напівфілософські мріяння й думки, а не аналіз важливих наболілих політичних, економічних, соціальних, екологічних проблем конкретної місцевості.

Ø Початок кримінальної тематики у засобах масової інформації було зафіксовано у період горбачовської перебудови.

Ø Підкреслимо, позитивними героями публікацій на кримінальну тему були оперативні працівники правоохоронних органів.

Ø Діаметрально протилежну позицію щодо кримінальної проблеми чи не першою, зайняла неформальна московська преса, яка оприлюднила статистичні факти про кількість осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, про зловживання правоохоронців на стані ведення слідства, про політичних в’язнів, умови та порядки у пенітенціарній системі імперії.

Ø Із публікацій можна було зробити висновок, що в нашому суспільстві лише грабують, беруть хабарі, ухиляються від сплати податків, здійснюють розбійницькі напади, вбивають, зловживають наркотиками і алкоголем, а молоде покоління жіночої статі ділиться на дві категорії: ті, що вибирають найдавнішу професію, або ті, кого вже зґвалтували чи невдовзі зґвалтують.

Ø чому засоби масової інформації так акцентують увагу на негативних фактах із повсякденної дійсності і чому увагу аудиторії сконцентрують на тих фактах.

Ø Нерідко із публікацій преси можна дізнатися про масштаби злочинних угрупувань, діапазон їх «повноважень» у певному регіоні, а також визначити основні сфери впливу.

Ø жорстока реальність, описана журналістом, спонукає до сумних роздумів законослухняних громадян молодої держави і посилює в них зневіру в перспективних демократичних процесах. Побуджує страх через безвихідь, невпевненість і беззахисність перед бандитами, розбійниками та іншими категоріями такого могутнього у нас злочинного світу.

Ø Представники вищого командного складу правоохоронних органів систематично здійснюють гострі випади на адресу засобів масової інформації передусім за так званий дзеркальний ефект у висвітленні кримінальної тематики, також низький професіоналізм.

Ø Дослідник цієї проблеми Олександр Ерде зазначає, що «повідомляючи про чергове замовне вбивство, преса з тихим задоволенням констатує, що, зазвичай, його натхненного виконавця не знайдено».

Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 93; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 89

Мы поможем в написании ваших работ!