Концепція державної культурної політики України.



За роки нашої незалежності на законодавчому рівні було прийнято цілу низку законів та постанов, котрі були покликані регулювати різні питання культурного будівництва. Проте більшість з них і досі «не працює», залишаючись фактично декларативними «заявами про наміри», так як не визначені конкретні механізми втілення законодавства про культуру в життя. До того ж досить швидко на тлі затяжної еконо-мічної та соціальної кризи розмови про відродження культури перейшли у площину забезпечення її порятунку та виживання.

Слід зазначити, що на певних напрямках української культури вдалося досягти позитивних результатів. Це, передусім, стосується музейної справи, так як за останні десять років значно зросла кількість історико-культурних заповідників, а також активізувалась діяльність національно-культурних товариств, шкіл естетичного виховання, театрів, філармонійних художніх колективів.

Реальна влада Мiнiстерства культури й мистецтв - фоpмально центpального оpгана деpжавної виконавчої влади, що повинен опікуватися культуpою - обмежена приблизно 100 об'єктами, якi перебувають у його пiдпорядкуваннi. Тим часом тисячi закладiв культури, пiдпорядкованi iншим вiдомствам, органам мiсцевого самоврядування, профспiлкам, творчим спiлкам, а також такi, що виникли внаслiдок приватної iнiцiативи, опинилися практично поза зоною державного "управлiння".

 

Журналістика і проблеми масової культури

Популя́рна культу́ра (або по́п-культу́ра, ма́сова культу́ра) — культура, яка, серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, в спорті і літературі) — контрастуючи з «високою культурою».

Мас.культ. являє собою сукупність явищ культури XX— XXI ст., характерних для сучасного суспільства з його високим рівнем коммунікаційно-інформаційних систем (радіо, телебачення, Інтернет, мобільний зв'язок), високим ступенем урбанізації й індустріалізації, втратою особистістю своєї індивідуальності.

Дане поняття характеризує особливості створення культурних цінностей у сучасному індустріальному суспільстві, розрахованого на масове споживання (масове виробництво культури при цьому розуміється за аналогією з поточно-конвеєрною індустрією). Масова культура наголошує на «усереднений» рівень розвитку споживачів цієї культури, створює єдину «вихолощену» культуру, знищуючи традиційні цінності.

Інтенсивний розв. мас.культ. призвів до комерціалізації ЗМІ.


ТЕМА 6. Журн. і міжнар.життя

Сучасна міжнародна політика України. Чинники, які її визначають.

2 липня 1993 року ВРУ затвердила осн напрямки зовн політики У. Принципи зовн політики У:

• Зовн пол. У – виважена, послідовна, передбачувана

• У. розбудовує відносини з іе держ на засадах рівноправності, взаємоповаги та невтручання у вн справи.

• Правило – безпека для себе через безпеку для інших

• У не має терит претензій до сусідніх держав, і не визнає їх щодо себе

• Принцип права і визнає пріоритет міжнародного права.

Україна має такі варіанти зовн політ курсі:

1. інтеграція з Росією

2. інтеграція з Заходом

3. вільний дрейф з багатьма невідомими

Річард Флюгер – 3 моделі зовн політ У

1. фінський взірець – прозахідна орієнтація, політично і економічно стабільна, а у військовому відношення нейтральна.

2. «легка Україна» - переорієнтовує свою економіку в бік Росії, але зберігає військовий нейтралітет

3. «важка Україна» - в економічному і політичному плані тісно інтегрується з Росією, співпрацює з нею у військовому аспекті.

 

Основні компоненти силового потенціалу держави, їх вплив на зовнішню політику України.

Основні компоненти силового потенціалу держави:

• Географічне розташування держави: водойми, гори, сусідні держави. Україна – буферна держава між НАТО і Росією

• Простір – величина території держави. Особливе значення – в ядерний вік. Площа України становить 603 700 км2, що складає 5,7% території Європи.

• Земельні ресурси і продукти харчування. (Є великі земельні ресурси, але не всі вони використовуються)

• Кількість, структура і характер населення. Армія.

• Природні багатства (газ, нафта, золоті і алмазні запаси). Запаси різко скорочуються, держава недоцільно їх використовує.

• Економічна потужність – кадровий потенціал держави. Позитивний зовн ек баланс – більше продає ніж купує, міцність грошової одиниці. В Україні сильний кадровий потенціал, але вона не вміє його використовувати, тому багато фахівців їдуть працювати за кордон.

 


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 88; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!