Портрет політичного лідера в журналістиці.
«Щасливий той народ, який народжує героїв» - Б. Брехт
Якщо народ не має політ. лідерів, то ними стають поети та письменники. Політичні трупи – люди, які не мають впливу. Портрет політика – різновид нарису, який має ревізіоністський характер та велику частку суб’єктивізму.
Дженінгтон ділить всіх політиків на 3 категорії:
- Супермени – як політ.діяч велика людина, яка ламає старі порядки сміливо йде на реформаторські заходи, яка здатна провокувати нові цінності і впроваджувати їх в нове суспільство – реформатори.
- Герої – лідери, які скеровують діяльність на те, щоб якнайбільше значних і шляхетних справ втілити в життя.
- Принци – політ.лідери, які ідуже задоволені своїм статусом, гордяться що займають цю посаду в суспільстві але не переймають результат діяльності, головне, щоб втриматись на цій посаді.
М. Вебер. 5 критеріїв, в яких формується політ.лідер.:
1) наявність кризової ситуації, у якій лідер зявляється як рятівник (месія нації)
2) наявність соратників, послідовників певної організованої сили, на яку лідер міг би зробити опору в критичний момент.
3) особисті якості лідера – харизматична особа.
4) революційний характер способу мислення лідера.
5) має пам’ятати, що не завжди
Юрій Луканов «Третій президент. Політ.портрет Л.Кучми»
ТЕМА 3. ЗМІ і держава
Вплив ЗМІ на формування функцій політичної влади в Україні.
Політична влада – це державна влада (законодавча, виконавча, судова) і влада політичних партій та організацій. Здійснюється на трьох рівнях: державою, політ.партіями і гром.об’єдн. і місцевим самоврядув.
|
|
|
ЗМІ забезпечують зв’язок між ними та громадськістю. Крім того, завдання ЗМІ – конструктивна критика політичного процесу та формування громадської думки. Остання може суттєво вплинути на затвердження в країні певної форми політичної влади. Форми політичної влади: парламентська, президентська, президентсько – парламентська і парламентсько-президентська;
Ознаки парламентської: (Італія, Швейцарія, Німеччина, Австрія)
-дуалізм виконавчої гілки влади;
-наявність засобів взаємного впливу між урядом та парламентом;
-президента обирає парламент;
-участь президента у формуванні уряду – мінімальна;
-акти, що видає президент чинні лише після схвалення їх певною кількістю міністрів;
Ознаки президентської:
- президент обирається прямим, рівним, таємним голосуванням;
-президент має право вето
-президент виконує функції глави держави та уряду;
-президент не володіє законодавчою ініціативою;
Особливості парламентської публіцистики.
Преса у всі часи приділяла увагу роботі парламенту (за винятком тоталітарного суспільства, бо тоді не було поділу на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади, а також для контролю преси (лише два інформагентства ТАРС і АПН мали доступ до парламенту).
|
|
|
Роль парламентської публіцистики сьогодні зумовлена соціальними потребами. Якщо газета хоче виглядати солідно в очах громадськості, то редактор дбає про кваліфіковану і оперативну публіцистику. Парламентський оглядач – представник газети у вищих органах влади. Це найкращий журналіст редакції, комунікабельна особа, аналітик, скептик.
Особливості роботи парламентського публіциста: єдиним джерелом інформації для нього є депутати.
За Лінном, парламентська публіцистика – вдалий винахід британських політиків для того, аби приборкати пресу. За Кронкайдом, для парламентського публіциста важливо бути «над парламентом», аби не втратити статус аналітика-скептика і не сприяти жодній політичній силі.
Завдання парламентського публіциста: огляд, аналітика, аналіз.
Зі статті:
Ø Політичні лідери без мас — це як полководець без війська.
Ø політик перетворюється у політика, формується як політик і зрештою прогресує чи навпаки регресує на політичній ниві не без допомоги засобів масової інформації.
|
|
|
Ø Парламентська публіцистика віддзеркалює основні віхи становлення вітчизняного парламентаризму, його утвердження й призначення у державній системі поділу влад, досліджує сучасні етапи розвитку політичної думки, аналізує механізми й важелі впливу парламенту на політичний процес.
Ø Парламентська публіцистика — це різновид оперативних та актуальних інформаційно-аналітичних та оглядових журналістських матеріалів про діяльність вищого законодавчого органу держави.
Ø Паростки парламентської діяльності у класичному європейському тлумаченні цього поняття появилися у роки горбачовської перебудови.
Ø Парламентська публіцистика фактично стала одним із критеріїв, за яким визначають якісні параметри засобу масової інформації.
Ø Із-поміж інших видів публіцистики парламентська публіцистика відрізняється більшою оперативністю —
Ø Особливий інтерес публіцисти, а відповідно їх читацька чи глядацька аудиторії, проявляють власне до нетрадиційних і бурхливих обговорень законодавчих актів
Ø Акредитацію журналістів в Україні здійснює прес-служба Верховної Ради. У діяльності цієї чиновницької структури навіть за цивілізованого підходу до вирішення питання завжди приховується певний опосередкований тиск на засоби масової інформації або окремих їх представників
|
|
|
Ø Якість журналістських матеріалів безпосередньо залежить від особистих контактів журналістів з народними обранцями або їх референтами.
Ø Тобто, є певна залежність публіциста від парламентарія.
Ø парламентські публіцистиці притаманний відповідний тон, який «в ідеалі» мав би бути доброзичливо-критичним.
Ø Критичний характер публікацій стимулює ефективнішу роботу вищого законодавчого органу держави, регулює й стримує амбіційність депутатського корпусу.
Ø Втрата пресою критичної хвилі відразу знижує її роль та значення її у громадянському суспільстві, перетворює працівників творчих колективів на обслуговувачів та оспівувачів владних структур.
Ø єдиний спосіб зробити демократичну владу ефективною — це тримати її в постійному страху перед народом».
Преса і вибори
Ефект. виб с-ми Т.І Кіс радить визн. на осн. політ. доцільності та виборч. справедл.1)чи сприяє формуванню уряду; 2)чи забезп. справедл. представництво; 3)чи врах. права нац. меншин; 4)чи відп. нардепи перед виборцями.
Обмеження цензи на виборах:1) майновий – вибраним може бути той хто має нерухомість або 1000 овець; 2)віковий – вибирати-18, обраним -21 р.; 3) осілості – 5 років проживання на терит. держ.
Виборчі системи: 1) мажоритарна – одномандатний округ – 450 депутатів–450 округів…ділиться: абсолютної більшості – 59% + 1 голос; відносної – переможець той, хто отр. більшу к-сть голосів; преференційна – вибори доти, поки не буде 50% + 1. 2) пропорційна – вся країна один округ….ділиться: із жорсткими списками – в списках – назва, емблема, перша 5; напівжорсткими – можна проголосувати за всіх; преференційна - зобов»яз. висл. своє ставл. до кожного кандидата. 3) змішана – 225 – одномандатні, 225 – партійні списки. Роль ЗМІ в кожній з цих систем …
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 100; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!