Безробіття та його соціально-економічні наслідки.
Економісти вважають, що безробіття пов’язане з інфляцією. На сьогодні в Україні найвищий рівень безробіття в Закарпатській та Чернівецькій областях. Соціально-економічні наслідки при рості безробіття: відчутний занепад економіки, скорочення виробництва, соціальне напруження, збільшується кількість злочинів, самогубств, психічних хвороб.
Існує три теорії пояснення безробіття: марксистська (безробіття стале, але роботодавці хочуть, аби пропозиція робочої сили перевищувала попит на неї); класична (безробіття залежить від рівня заробітної плати); теорія Кейнса (безробіття виникає внаслідок зменшення зарплати, оскільки зменшується купівельна спроможність, отже відбувається спад реалізації товарів – продукція осідає на складах, виникає фаза кризи в економіці, що зумовлює зменшення попиту на робочу силу, а отже безробіття).
Держава через інвестиційну політику мала б регулювати безробіття (збільшувати купівельну спроможність, виплати соціально незабезпеченим верствам населення).
Види безробіття: фрикційне (час пошуку робочого місця за умови зміни технологій, етапу перенавчання); структурне (коли технології «пішли вгору» і попит на робочу силу зменшився); циклічне (пов’язане із загальним спадом виробництва).
Журн.колектив в умовах ринкової економіки.
- журн.одні з перших хотіли ринкову економуку
- особливо відчула її місцева преса
|
|
|
- газети мали би самоокуповуватись
- але преса виявилась найменш підготовленою до ринкової економіки
- хоча у світі медійний бізнес є найбільш рентабельним (у США – 20%)
- самоокупні у нас – «Експрес» і «ВЗ» (мають свої кіоски, сіпітні матеріали…) – так і має бути.
Економічний аспект свободи преси. Редакційний менеджмент.
ТЕМА 5. Журналістика і культура
Глобальні проблеми розвитку української культури та ЗМІ
- в кожній газеті є відділ к-ри, - журн.у Львові, які пишуть про к-ру
Проблеми української культури висвітлюють спеціалізовані видання («Українська культура», «Культура і життя», «ПіК») та полі тематичні видання.
Основні проблеми - втрата культурних цінностей (протягом ХХ століття сотні тисяч цінних екземплярів було втрачено), немає кадрів.
Сьогодні МКУ уклало «Реєстр втрачених культурних цінностей і визначило 2 шляхи їх втрати:
а). культурні надбання присвоїли фашисти ( понад 320000 цінних рукописів вивезено з території України в часи окупації);
б). культурні цінності вивозили до Росії ( під причинами евакуації, реставрації, виставки, не укладаючи жодних актів чи реєстрів);
За Розенбергом: «Достатньо знищити культурні пам’ятки народу, аби вже в другому поколінні цей народ припинив своє існування, як нація».
|
|
|
- проблема збереження культурних цінностей ( їх розкрадають, вивозять);
- проблема відновлення та реставрації культурних цінностей;
- проблема кадрів ( в закладах культури через низьку зарплату немає бажаючих працювати; крім того, низький рівень навчання працівників цієї галузі).
Світові моделі підтримки національної культури.
Можна виділити три основні світові моделі підтримки національної культури: американська/ британська/ французька.
• Американська. Держ опікується лише культ закладами і проектами, які мають заг-держ знач. Кошти, які виділяються з держ бюджету є значно менші, ніж кошти від меценатів. Америк уряд жодну культ-освіт програму не фінансує на 100%, у виборі ініціативи виступає не як суддя, а як лідер.
Ця система ефективна за умов:
1. потужний приватний сектор
2. у суп є сталі традиції доброчинництва серед бізнес-еліти
3. митці і менеджери від культ вміють заробляти коти та заохочувати спонсорів
• Британська. Принцип «витягнутої руки». Культ заклади можуть звертатися до урядової установи з проханням виділити кошти. Мін-во культ виділяє кошти, але дистанціюється від їх розподілу. Такі рішення приймають гром організації і заклади.
|
|
|
Найбільш ефективна для посттоталітарних країн – рішення вже не приймають чиновники, а приватний сектор ще не достатньо потужний.
• Французька. Кошти виділяє мін-во культури та його регіон представництва, їх рішення остаточне і вирішальне. Кошти від місцевих органів влади – 2/3 фінансування. Ця система – протекціоністською, бо французький уряд підтримує майже б-я культ ініціативи, які сприяють розвитку нац культури.
Ефективна за умови, якщо культура певного народу постійно відчуває тиск з боку культ іншого народу. Чи можливо це все для України?
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 91; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!