Малюнок 42. Вагінальний мазок вагітної корови з А-вітамінною недостатністю.



Народилось теля-гіпотрофік.

В мазках корів, від яких отримали повноцінних телят, переважали клітини проміжного шару. Всі клітини мають чітку структуру з інтенсивно забарвленою плазмою. (мал. 43).

Малюнок 43. Вагінальний мазок вагітної корови після застосування ретинолу ацетату.

Народилось повноцінне теля з нормальною масою.

Таким чином, існує зв’язок між картиною вагінальних мазків, отриманих від корів в період вагітності, та масою новонароджених телят. Колпоцітоскопію в спростованому варіанті, обмежуючись лише фарбуванням гематоксилин-еозином, можна використовувати для оцінки стану внутрішньоутробного плода.

Ректальне дослідження. Визначають величину та розміри плода, плацентом, порівнюючи дані зі стандартними величинами, характерними для того чи іншого гестаціонного періоду.

Ультразвукова діагностика. Пропонується використання сканера 100Vet, чи приборів інших конструкцій для оцінки життєздатності плода, розмірів плацентом та стану плаценти, статі плода.

Профілактика внутрішньоутробної гіпотрофії. Надійним методом профілактики внутрішньоутробної гіпотрофії телят є ліквідація причин, що викликали цю патологію. Проте, для тих господарств, де усунення причин пов’язано з певними труднощами і ліквідувати їх неможливо, необхідна медикаментозна профілактика, проведення фармакологічної корекції порушень розвитку плода в пізній антенатальний період.

В господарствах з неповноцінною годівлею корів на каротин в період другої половини зимового утримання ми пропонуємо застосування препаратів Ретестрол та Каплаестрол для профілактики внутрішньоутробної гіпотрофії телят.

Характеристика препаратів. Препарат ретестрол – (патент № 64279 А) до складу препарату входять ретинолу ацетат та 2 % розчин синестролу в олії.

Враховуючи деякі ускладнення в придбанні і високу вартість синестролу, ретинолу ацетату та з метою використання вихідних розповсюджених матеріалів і зниження собівартості нами також пропонується препарат – каплаестрол (патент № 64403 А ). Складовими цього препарату є бета-каротин та нативні естрогени. Бета-каротин отримують із сільськогосподарської культури кавбуз, шляхом екстрагування. Гомогенат м’якоті кавбузу заморожують при температурі – 196˚ (рідкий азот), після деконсервації при температурі +30˚ проводять в вакуумі екстракцію бета-каротину перегнаним авіаційним бензином (петролейний ефір), потім очищують та висушують. Висушений бета-каротин розріджують в рослинній олії.

Сумарні естрогени отримують із жіночої плаценти також екстрагуванням. Гомогенат плаценти заморожують в парах рідкого азоту, деконсервують при кімнатній температурі. Для екстракції використовують розчинники – перегнаний авіаційний бензин (петролейний ефір). Екстрагують в вакуумі, проводять очищення та висушування.

Висушені естрогени змішують з бета-каротином, розчиненим в олії. Вміст бета-каротину титрують за калориметричною шкалою, а естрогени реакцією Кобера (за стандарт беруть ампульний розчин синестролу). Препарати як ретестрол так і каплаестерол розфасовують у флакони із темного скла ємкістю 100 мл та автоклавують. Препарати зберігають в сухому прохолодному місці при температурі + 5+ 10˚С. Термін придатності препарату один рік.

Шляхи введення препаратів. Ретестрол чи каплаестрол вводять коровам чи нетелям інтраабдомінально. Цей простий, безпечний в виконанні та ефективний метод був раніше нами розроблений та впроваджений в практику ветеринарної медицини. Техніка введення описана в попередніх розділах.

Дозування препаратів. Дозування ретестролу – кількість ретинолу ацетату в препараті (і.о.) на введення визначають за формулою, що вище згадувалась, до цього додають 2 % розчин синестролу.

Препарат ретестрол містить ретинолу ацетат та синестрол при наступному співвідношенні – ретинолу ацетат – 100000 – 200000 і.о. (на добу), 2 % розчин синестролу в олії – 2 мл на ін’єкцію.

Дозування каплаестролу. В основі розрахунків щодо дозування каротину лежать також існуючі добові норми потреби цієї речовини для корів (таблиця 13).

 

Таблиця 13

Добова потреба корів в каротині

Тварини Необхідно одній тварині на добу бета-каротину (мг)
Корови з надоєм 10 кг 20 кг   300-350 600
Сухостійні корови 250-300

Для визначення необхідної кількості каротину на ін’єкцію треба добову норму помножити на кількість днів в інтервалі між введеннями. До необхідної кількості каротину додають сумарні естрогени, титровані за стандартним розчином синестролу, тобто вводять таку ж кількість сумарних естрогенів як і синестролу.

Обробку корів проводять за наведеною нижче схемою (таблиця 14).

Таблиця 14

Схема обробки корів

Місяці

Інтраабдомінальне застосування ретестролу, каплаестролу

Передбачувані роди (місяць, половина місяця)

Строки вагітності, місяці

7 7,5 8 8,5
        С-I I половина - січень
      С-I C-II II половина - січень
    С-I C-II Л- I I половина - лютий
Січень -I половина (С-I) С-I C-II Л- I Л- II II половина - лютий
Січень -II половина (С-II) C-II Л- I Л- II Б- I I половина - березень
Лютий -I половина (Л-I) Л- I Л- II Б- I Б- II II половина - березень
Лютий -II половина (Л-II) Л- II Б- I Б- II К- I I половина - квітень
Березень -I половина (Б-I) Б- I Б- II К- I К- II II половина - квітень
Березень-II половина (Б-II) Б- II К- I К- II - I половина - травень
Квітень -I половина (К-I) К- I К- II - - II половина - травень
Квітень -II половина (К-II) К- II - - - I половина - червень

Внутрішньоутробне інфікування плода.

 

 

Діагностика. Для мікробіологічного контролю відбирають проби (2-3 мл) амніотичної чи алантоісної рідини з використанням різних методик. Мета дослідження – виявлення збудників внутрішньоутробного інфікування та призначення раціональної терапії плода (як пацієнта) і новонародженого в подальшому.

Методика (розробленого нами) транспельвіального аланто- і амніоцентезу. Для отримання проб амніотичної чи алантоісної рідини методом транспельвіального аланто- і амніоцентезу використовують голки, що призначені для відсмоктування плазми (і – 114). До них приєднують через резинові чи поліетиленові трубки довжиною 5-7 см шприці. Цю систему використовують після надійної стерилізації (автоклавування).

В точці перетинання ліній: а – проведеної від горба тазової кістки (маклока) до кореня хвоста; і б – проведеної від мису крижа до сідничного горба лівого боку тварини вистригають шерсть і шкіру обробляють 5 % спиртовим розчином йоду. Голку вводять в тазову порожнину в напрямку карпального суглоба протилежної передньої кінцівки. Під контролем правої руки введеної в пряму кишку, голку підводять до стінки матки і поштовхом проколюють її поблизу прилягаючої частини плода чи плацентоми. Шприцем засмоктують амніотичну чи алантоісну рідину (в залежності від того, куди була введена голка – в порожнину амніона чи алантоіса). Після виведення голки шприц від’єднують і над полум’ям горілки з нього виливають рідину в стерильну пробірку.

Методика отримання амніотичної чи алантоісної рідини у корів в період родів. Стінку алантоісного чи амніотичного міхура, що з’явився із родових шляхів обробляють 5 % спиртовим розчином йоду чи припалюють розжареним шпателем і алантоісну чи амніотичну рідину насмоктують в стерильний шприц чи пастерівську піпетку з перетяжкою. Пастерівські піпетки, що заповнені рідиною, відразу ж запаюють над полум’ям спиртівки, а із шприця вміст переливають в стерильні пробірки.

Вірогідним діагностичним методом внутрішньоутробного інфікування може бути колір амніотичної рідини. Ми досить часто спостерігали зміни кольору цієї рідини від жовто-оранжевого до жовто-брудного у корів при внутрішньоутробному інфікуванні плода.

Профілактика внутрішньоутробного інфікування плода у корови базується на: дотриманні санітарних правил в приміщеннях для тварин; уникненні контактів з хворими тваринами, що забруднюють навколишнє середовище мікроорганізмами; своєчасному осіменінні корів в телиць (при осіменінні тварин з переважанням прогестерону в організмі – після охоти – виникає загроза виникнення запальних процесів); дотриманні правил асептики і антисептики при штучному осіменінні; осіменінні корів при відсутності ознак недолікованих метритів – та впровадження санації статевих органів; підвищенні імунного статусу тварин.

Деякі положення та матеріали розробок внесені в методичні рекомендації, затверджені НТР МСГ УРСР (протоколом № 7/2 від 25.12.1985 р.) та НТР Держагропрому УРСР (протоколом № 15 від 15.09.1989 р.).

Враховуючи перспективу та економічну ефективність програмних заходів профілактики ранньої та пізньої антенатальної патології (зниження частоти прихованих абортів, підвищення маси новонароджених та їх життєздатності, скорочення частоти захворюваності телят) можна наполегливо пропонувати вищенаведені розробки та рекомендації для впровадження.

 

Інтранатальна патологія

 

 

Гіпоксія плода. Діагностика внутрішньоутробної гіпоксії плода ускладнена і неточна.

Враховують сукупність таких симптомів як різке збільшення частоти шевелінь плода та забарвлення амніотичної рідини в інтенсивний жовтогарячий колір до зеленуватого, внаслідок відходження меконію.

Асфіксія новонароджених. Діагностика асфіксії новонароджених особливих труднощів не представляє.

Спочатку коли теля показалось з родових шляхів звертають увагу на колір слизових оболонок і м’язовий тонус язика.

У здорових телят колір слизових оболонок рожевий. При „синій” асфіксії колір слизових оболонок синюшний. Крім того враховують інші показники: сповільнення ритму серцевих скорочень, зниження проявів рефлексів; дихання – нерегулярне, поверхневе, рідке або навіть відсутнє. При „білій” асфіксії колір слизових оболонок білий, враховують також м’якість язика і відсутність його тонусу, відсутність дихання.

Мертвонародженність діагностують при відсутності дихання, яке не можна відновити штучним шляхом.

Лікарська допомога новонародженим телятам у стані асфіксії. Перш за все необхідний туалет верхніх дихальних шляхів, евакуацію амніотичної, рідше алантоісної рідини з носової порожнини проводять марлею або підвішують новонародженого за задні кінцівки. Для реанімації стимулюють дихальний центр продовгуватого мозку шляхом застосування різних препаратів. Найпоширенішим є застосування лобеліну гідрохлориду, 1 % розчин якого внутрішньовенно або підшкірно вводять в дозі 2 мл. Дихання можна стимулювати нашатирним спиртом, для чого змочений ним тампон підносять до носа теляти. Розтирають тіло теляти полотенцем, проводять штучне дихання, застосовують киснетерапію та внутрішньовенне введення 5 % розчину глюкози в дозі 300 – 300 мл. Накривають теля ковдрою чи переносять в тепле приміщення, напувають молозивом.

Профілактика внутрішньоутробної гіпоксії ти асфіксії новонароджених телят в основному зводиться до максимальної охорони плода від дії чисельних несприятливих факторів та до дотримання правил та техніки ведення нормальних родів.

Родові травми легко діагностуються. Надають допомогу новонародженим телятам використовуючи різні хірургічні засоби. Профілактика – професіоналізм лікарів ветеринарної медицини при допомозі коровам з патологічними родами.

 

Рання неонатальна патологія

 

 

Гіпотрофія новонароджених телят. Діагностика. Діагностують гіпо-трофію, а разом з тим і визначають життєздатність новонароджених телят враховуючи слідуючі показники: маса і довжина тіла телят, волосяний покрив, ступінь окостеніння черепа, температура тіла, частота пульсу і дихання, еластичність та складчастість кожі, присутність під шкірою жирового шару, прояв рефлексів руху та ссання, тілобудова, реакція на поклик матері, швидкість вставання на кінцівки.

Івасенко Б.П. (1998) характеризує телят гіпотрофіків використовуючи показники, що наведені в таблиці 15.

Таблиця 15

Характеристика телят гіпотрофіків

Дов-жина, см

Маса

Волосяний покрив

Кістки черепа

Різці

Прояв рефлексів, хв.

кг

% від матері

руху ссання
60 90
до 80 до 20 До 6 Можуть бути алопеції, волося-ний покрив не рівномірний Скостеніли Навколо різців черепа кайма, різці хитають-ся менше

Або зовсім не проявляються

 

Профілактика гіпотрофії новонароджених телят комплексна, що включає способи упередження виникнення ранньої та пізньої антенатальної патології. Ці матеріали наведені в попередніх розділах.

Досить спрощеною є діагностика інших захворювань телят а ранньому неонатальному періоді.

Профілактика перинатальної патології повинна охоплювати:

1. Ранній антенатальний період.

2. Пізній антенатальний період.

3. Інтранатальний період.

4. Ранній неонатальний період.

Основними засобами профілактики є максимальне забезпечення охорони розвитку ембріона, плода, шляхом створення оптимальних умов для існування вагітних корів та нетелів (повноцінна годівля, дотримання правил зоогігієни); своєчасний за графіком запуск корів; функціонування пологових відділів, обладнаних боксами; дотримання правил техніки ведення нормальних родів; кваліфікована допомога тваринам при патологічних родах; належний догляд за новонародженими (утримання телят в окремих будиночках); фармакологічна корекція порушень в період від запліднення корів чи телиць до закінчення терміну новонародженості.


Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 132;