Конституційний статус Президента Украіни 17 страница

—відповідність актів, які видаються всіма органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, вимогам Конституції України, чинним законам та указам Президента України;

—додержання законів про недоторканність особи, соціально-еко-номічні, політичні, трудові, особисті права і свободи людини і грома­дянина, захист їх честі та гідності.

552

Прокуратура Украіни

Заеданнями нагляду є запобігання, виявлення та усунення пору-шень закону щодо прав і свобод людини і громадянина та захист їх інтересів.

При одержанні заяв або повідомлень про порушення законності, які вимагають прокурорського реагування, а за наявності підстав — також і з власної ініціативи органи прокуратури проводять перевірку додержання законодавства, при цьому вони не дублюють функції ор-ганів відомчого управління та контролю, не підміняють їх і не втруча-ються в їх розпорядчу діяльність, якщо така не суперечить чинному законодавству.

Здійснюючи такий нагляд, прокурор має користуватися правом:

— безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану поса­ду, входити у приміщення державних органів, органів виконавчої вла-ди, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, підпорядкованості чи належності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до доку-ментів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі в установленому законом порядку й тих, що містять комерційну чи банківську інформацію. Письмово вимагати надання до прокура­тури для перевірки зазначених документів та матеріалів, термінової видачі необхідних довідок для вирішення питань, пов'язаних з пе-ревіркою;

— вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан за­конності і заходи щодо її забезпечення;

— вимагати від службових та посадових осіб проведення пере-вірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форми власності, а також виділення спеціалістів для проведення пе-ревірок, відомчих та позавідомчих експертиз;

— викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

При виявленні порушень закону прокурор, його заступник у ме­жах своєї компетенції повинні вносити подання про усунення вияв-лених порушень органам державної влади, місцевого самоврядуван­ня, керівникам підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань; протести на рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування рішення та дії їх посадових і службових

(8а-8152

553

Розділ 23

осіб, а також на дії та рішення посадових осіб підприємств, установ, організацій і громадських об'єднань; порушувати в установленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення; звертатися з позовом чи заявою до суду¹.

Діяльність органів прокуратури України — багатогранна. Вона сьогодні ширша, ніж тільки виконання функцій, визначених для неї Конституцією. Це і завдання правильно! постановки боротьби із зло-чинністю, яке вирішується прокуратурою шляхом координації зусиль прокуратури, суду, МВС, СБУ, інших органів зі здійснення спільних заходів у напрямі подолання та запобігання злочинним проявам. Органи прокуратури України мають у своему складі слідчий апарат, проводять розслідування кримінальних справ. Вони продовжують здійснювати загальнонаглядову функцію.

Після того як прокуратура України стала органом незалежної суве­ренно'! держави — повноправного суб'єкта міжнародного права, значно зріс у її діяльності міжнародний аспект, передусім регулююча роль міжнародно-правових джерел, таких як міжнародні договори, дек-ларації, конвенції тощо, згода на обов'язковість яких надана Верхов­ною Радою України. Серед міжнародно-правових документів, якими керується прокуратура України, останніми роками зросли кількість і значення двосторонніх меморандумів, протоколів намірів, угод про правову допомогу і співробітництво, наприклад: Меморандум про порозуміння між Департаментом Генерального Аторнея Австралії і Генеральною прокуратурою України з приводу співробітництва в пе-реслідуванні воєнних злочинців (від 20 серпня 1992 р.), Меморандум про взаємопорозуміння між Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції Канади (від 25 вересня 1992 р.), Меморандум про співробітництво між Генерального прокуратурою України та Фе­деральною прокуратурою Швейцарської Конфедераціі в боротьбі з організованою злочинністю і відмиванням доходів (від 19 квітня 1999 р.), Протокол про наміри між Генеральною прокуратурою Ук­раїни і Генеральною прокуратурою Литовської Республіки про співробітництво у сфері надання правової допомоги (від 28 лютого

¹ Проект нової редакції Закону України «Про прокуратуру», підготовлений з ураху-ванням пропозицій, висловлених до структури та відповідних норм цього проекту членами науково-методичної ради, робочої групи та структурними підрозділами Ге-неральної прокуратури України.

554

Прокуратура України

2000 р.), подібні протоколи між Генерального прокуратурою України і Генерального прокуратурою Латвійської Республіки (від 1 березня 2000 р.), між Генерального прокуратурою України і Державною проку­ратурою Естонської Республіки (від 2 березня 2000 р.).

Серед двосторонніх міжнародних актів, укладених Генерального прокуратурою України з прокуратурами інших держав, більшість — угоди про правову допомогу і співробітництво, наприклад: з Проку­ратурою Республіки Молдова (від 6 травня 1993 р.), Генерального про­куратурою Російської Федерації (від 21 травня 1993 р.), Генерального прокуратурою Киргизької Республіки (від 24 червня 1993 р.), Проку­ратурою Республіки Білорусь (від 30 липня 1993 р.), Прокуратурою Азербайджанської Республіки (від 17 травня 1994 р.), Прокуратурою Республіки Грузія (від 4 липня 1994 р.), Генерального прокуратурою Туркменістану (від 5 квітня 1996 р.), Угода про співробітництво між Генерального прокуратурою України та Верховною народною проку­ратурою Китайської Народної Республіки (від 5 жовтня 1995 р.), Уго­да між Генерального прокуратурою України і Міністерством юстиції Республіки Польша на виконання статті 3 Договору між Україною і Республікою Польша про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 р. та ін.

У зв'язку з розширенням участі органів прокуратури у міжнарод­них зносинах з відповідними органами інших країн та налагодження ділового співробітництва з ними Генеральним прокурором України видано низку наказів з питань міжнародного співробітництва. Це, зо-крема, такі як «Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги» (від 28 жовтня 2002 р., № 8).

Генеральним прокурором України затверджено ряд інструкцій: від 28 жовтня 2002 р. Інструкція про порядок підготовки передачі та ви­конання органами прокуратури України звернень про правову допо­могу у кримінальних справах, Інструкція про порядок виїздів працівників органів прокуратури України у закордонні службові відрядження.

Для удосконалення співробітництва правоохоронних органів Ук­раїни з правоохоронними структурами іноземних держав у рамках Міжнародної організації кримінальної поліції — Інтерпол, підвищен-ня ефективності боротьби із злочинністю Генерального прокурату­рою, МВС, СБУ, Держмитслужбою, Держкомкордону, ДПА України 9 січня 1997 р. затверджено Інструкцію про порядок використання

555

Розділ 23

правоохоронними органами можливостей Національного централь­ного бюро Інтерполу в Україні у запобіганні, розкритті та розсліду-ванні злочинів.

Інструкцією про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства, затвердженою наказом Мін'юс-ту, Генпрокуратури, СБУ, МВС, Верховного Суду, ДПА, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29 червня 1999 р., передбачено розподіл функцій між органами, компетентними розглядати питання щодо виконання конвенцій. Центральними органами України, до компетенції яких належить вирішувати і роз­глядати ці питання, є Міністерство юстиції України (щодо судових рішень і справ, які перебувають на розгляді в суді) і Генеральна про­куратура України (щодо процесуальних дій під час розслідування кримінальних справ).

Додержання міжнародно-правових норм, які діють на території України, угод, укладених Генеральною прокуратурою України з орга­нами іноземних держав, є обов'язком усіх органів прокуратури та їх відповідальних працівників у межах їх компетенції. Для забезпечення цієї роботи в структурі Генеральної прокуратури України діє міжна-родно-правове управління.

23.4. Порядок діяльності органів прокуратури

Серед нормативно-правового масиву, що визначає порядок діяль­ності прокурорських органів, провідна роль належить Конституції України, Закону «Про прокуратуру», іншим законодавчим актам, міжнародно-правовим договорам, наказам і розпорядженням Генераль­ ного прокурора, Регламенту Генеральної прокуратури, регламентам нижчестоящих прокуратур, а також Інструкції з діловодства в органах прокуратури. У наказі Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. № 1 «Про організацію роботи і управління в органах прокура­тури України» зазначено, що порядок діяльності, його організаційне визначення, починаючи від Генеральної прокуратури України, проку­ратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Киева та Севасто­поля, військових прокуратур регіонів та Військово-Морських Сил України, слід визначати регламентами відповідно до їх типової струк-тури та організовувати за територіально-предметним принципом.

556

Прокуратура України

Робота міських, районних, міжрайонних, інших прирівняних до них прокуратур організовується за галузевим принципом.

Робота в органах прокуратури, в тому числі порядок їх діяльності, планується. Планування має забезпечувати цілеспрямованість, кон-кретність і реальність прокурорської роботи, передбачати заходи, що випливають з пріоритетних напрямів роботи прокуратури, стану за-конності та злочинності на відповідній території. Плани складають-ся на кожне півріччя, але, починаючи від обласних прокуратур і до Генеральної прокуратури, для організації цілеспрямованої, послідо-вної та узгодженої роботи органів прокуратури щодо зміцнення за-конності і правопорядку можуть розроблятися перспективні плани їх діяльності. Передбачено визначення за необхідності й позапланових завдань.

Робота органів прокуратури, їх структурних підрозділів певним чином контролюється, аналізується, узагальнюється. Наслідки кон-трольних перевірок, аналізів, узагальнень обговорюються на засідан- няхколегій прокуратур різного рівня. Для узгодження дій правоохорон-них органів по боротьбі зі злочинністю проводяться координаційні міжвідомчі наради, за результатами яких прокуратурами приймаються відповідні рішення з усунення недоліків, налагодження їх чіткої і ре­зультативно'! взаємодії. Важливим напрямом поліпшення функціону-вання органів прокуратури є впровадження в їх діяльність науково обгрунтованих, найбільш досконалих та ефективних форм і методів роботи, а також перевіреного практикою позитивного прокурорсько-слідчого досвіду після схвалення їх науково-методичними радами.

Для забезпечення надежного порядку діяльності прокуратури не-абияке значення має чітке налагодження управління її роботою. Обов'язки методичного центру з цих питань у системі органів проку­ратури покладені на Головне управління організаційного та правово­го забезпечення Генеральної прокуратури.

Порядок діяльності прокуратури у різних напрямах і елементах її роботи грунтовно і всебічно визначається наказами та інструкціями Генерального прокурора України, зокрема такими, як: «Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України», «Про організацію роботи органів прокуратури у здійсненні нагляду за додержанням і за-стосуванням законів», «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх», «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону навко-лишнього середовища», «Про сферу та особливості діяльності транс-

557

Розділ 23

портних прокуратур і розмежування їх компетенції з територіальни-ми прокуратурами», «Про організацію прокурорського нагляду за ви-конанням законів спеціальними підрозділами та іншими державни-ми органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю», «Про організацію прокурорського нагляду за виконанням законів у сфері боротьби з корупцією», «Про організацію роботи з розгляду звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури», «Про організацію роботи прес-служби Генеральної прокуратури України та прес-секретарів прокуратур обласного рівня» і т. д.

Для прикладу сутності наказів, глибини та всеосяжного деталізо-ваного характеру їх змісту можна послатися на останній з перелічених наказів. У ньому, зокрема, говориться, що з метою забезпечення глас-ності та відкритості діяльності органів прокуратури, зміцнення авто­ритету, формування у широких верств населення поваги до закону, реалізації єдиної інформаційної політики слід здійснювати ефектив-ну співпрацю із засобами масової інформації з метою систематично­го висвітлення роботи органів прокуратури з нагляду за додержанням законності, захисту конституційних прав і свобод громадян та інте-ресів держави, оперативно інформувати суспільство про вжиті проку­ратурою заходи у зв'язку з надзвичайними подіями, катастрофами, аваріями, що спричинили загибель людей, значне забруднення довкілля або інші тяжкі наслідки, а також про злочини, які набули широкого громадського розголосу, хід та результати розслідування кримінальних справ. У роботі зі ЗМІ та інформаційними агентствами потрібно створювати атмосферу взаємоповаги та діловитості, яка сприяла б об'єктивності та неупередженості публікацій про роботу органів прокуратури України. У наказі накреслені також інші шляхи і заходи для поліпшення порядку діяльності прокурорських прес-служб.

Ускладнення завдань органів прокуратури України в сучасний період зумовлює необхідність посилення уваги до подальшого вдоско- налення організації й порядку діяльності органів прокуратур, більш детальної законодавчої регламентації їх оптимально! структури і правомочності всіх ланок прокурорської системи, її надежного фінансування і матеріально-технічного забезпечення. Розвиток зако-нодавства про прокуратуру на основі Конституції України — один із важливих шляхів удосконалення системи прокурорських органів. Воно має увібрати все найкраще, що вже досягнуто органами проку­ратури. Водночас воно покликане створювати найбільш сприятливі

558

Прокуратура України

умови для розвитку і вдосконалення організації та діяльності проку­ратури України.

23.5. Акти прокуратури України

Прокуратура України для здійснення своїх функцій наділена відповідними повноваженнями. Останні містять у собі передбачені за­коном права і обов'язки прокурорів. Повноваження, які регулюються правом, ми ще називаємо правомочністю.

Правомочність прокуратури являє собою єдність прав і обов'язків, по- кладених на її органи. Бона має свої характерні особливості, а саме — прокурори мусять неухильно виконувати свої права. У свою чергу для забезпечення реалізації прав прокурором по викриттю і усуненню по-рушень законів на державні та недержавні органи, організації, устано­ви, посадові особи і громадян законом покладені відповідні обов'яз­ки — виконувати всі правомочні вимоги прокуратури.

Повноваження прокурорів реалізуються шляхом застосування спеціальних правових засобів прокурорського нагляду, які слід відрізня-ти від засобів організаційних, виховних та інших, що використову-ються органами прокуратури в їх практичній діяльності. Характер­ною особливістю таких правових засобів є те, що при їх застосуванні між прокуратурою та об'єктами, за законністю діяльності яких вона здійснює нагляд, завжди виникають правові відносини, тоді як у ви-падках застосування інших засобів таких відносин може й не вини-кати.

Серед правових засобів центральне місце належить правовим актам прокуратури, які є найважливішою формою реалізації прокурорських правомочностей. Ці акти визначаються як передбачені законом форми фіксації прийнятих прокурором рішень чи здійснюваних ним дій у процесі виконання покладених на нього функцій¹.

Сутність правового акта прокуратури, його призначення полягає в тому, щоб забезпечити належний правовий режим, не торкаючись конкретно!" оперативної господарської, соціально-культурної, іншої діяльності органів, організацій, підприємств, установ, посадових осіб

¹ Нор В. Т. Актипрокурорські//Юридичнаенциклопедія: У 6 т. — К., 1998. — Т.1 — С. 83.

559

Розділ 23

 

і окремих громадян, за законністю дій яких повинен здійснюватися прокурорський нагляд. Його наглядові акти, як правило, не мають су-то розпорядчого характеру з питань діяльності тих, до кого з такими актами звертається прокурор. Його найперший обов'язок у разі вияв-лення правопорушення застосувати свій правовий акт до правопо-рушника з метою усунути порушення закону.

Наявність різноманітних видів правових актів прокуратури, які відрізняються юридичною силою і різними заходами щодо усунення порушень закону і поновлення порушених прав, а також формами і методами впливу на порушників, усунення причин і умов правопору-шень тощо, дає можливість органам прокуратури проявляти необхідну гнучкість, оперативність та ефективність у здійсненні на-гляду за законністю, у боротьбі зі злочинністю і правопорушеннями, домагатися найбільш оптимального вирішення тих або інших питань і завдань, що стоять перед прокуратурою.

Застосування правових актів має владний характер. Вони є актами застосування норм права у процесі правоохоронної діяльності, спрямо-вані на забезпечення законності у правовідносинах, проведення ви-мог норм права у життя, гарантування захисту прав особи, законних інтересів держави, громадян і суспільства загалом. їх специфіка пола­гав в тому, що вони слугують цілям профілактики злочинів та інших правопорушень, відновлення законного статус-кво, реалізації юридичної відповідальності особи, яка скоїла правопорушення, забезпечення виконання покладених на суб'єктів права юридичних обов'язків і т.п.

---

Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 160; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!