Конституційний статус Президента Украіни 20 страница

⇐ ПредыдущаяСтр 90 из 118Следующая ⇒

Водночас законодавство не позбавляє прокурора можливості ставити у своїй постанові питання про звільнення посадової особи з посади, яку вона займає, в тому разі, якщо буде встановлено, що порушення закону, які допустила особа, несумісні з її посадою.

Постанова, яка виноситься прокурором, за своею формою і змістом має відповідати певним вимогам. Передусім дається наймену-вання акта — «постанова про порушення дисциплінарного провадження», «постанова про порушення провадження про адміністративне правопорушення», «постанова про порушення кримінальної справи»; вказуються дата і місце її винесення, прізвище та ініціали, посада і класний чин прокурора або його заступника; наводяться виклад фак-

575

Розділ 23

тичних обставин порушень закону, посилання на закон, який було порушено у даному випадку; пропозиції про накладення на порушника відповідного стягнення (дисциплінарного, адміністративного) зазначається назва органу чи посадової особи, якій направляються постанова для розгляду, йдеться про встановлений законом десяти-денний строк розгляду і накладення стягнення, а також порядок оскарження постанови вищому прокурору, висловлюється вимога про необхідність повідомлення прокурору про наслідки розгляду постанови ставляться підпис прокурора, який виносить постанову та дата.

У постанові про порушення кримінальної справи зазначаються привід і підстави для її порушення, зокрема, виявлення прокурором за наслідками перевірки виконання законів ознак злочину в діяннях тієї чи іншої особи, передбачених відповідною статтею КК, на підставі чого порушено справу, а також подальше направлення даної кримінальної справи. В усіх випадках постанова прокурора про порушення кримінальної справи вноситься у порядку, передбаченому КПК України.

Серед правових актів прокуратури, про які йдеться у Законі України «Про прокуратуру» (розділ Ш «Прокурорський нагляд», глава I «На-гляд за додержанням і застосуванням законів»), є такий акт, як санкція на затримання і видворення іноземного громадянина або особи без грома-дянства (ст. 27). Ця санкція є актом, на підставі якого державному органу ни посадовій особі дозволяється застосування їх правомочності на прове дення примусових заходів, які певною мірою обмежують деякі визначені законом права особи. В даному разі тільки після санкціонування прокурором за наявності передбачених законом підстав може бути здійснено затримання і видворення у примусовому порядку іноземного громадянина або посадової особи без громадянства за межі України. Право на надання санкції у таких випадках належить Генеральному прокурору України, його заступникам, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Киева та Севастополя.

Форма акта санкціонування у правових нормах не передбачена. На практиці це санкціонування здійснюється шляхом накладення резо-люції на постанові відповідного компетентного органу, яка заві-ряється гербовою печаткою. У «Юридичній енциклопедії» санкція прокурора визначається як вид резолютивного акта прокурорського нагляду при застосуванні заходів примусового характеру¹.

¹ Михайленко О. Р. Санкція прокурора // Юридична енциклопедія: У 6 т. — К., 2004. — Т. 5. — С. 428.

576

Прокуратура України

При вивченні правових актів прокуратури треба спиратись на теорію прокурорського нагляду, покликану з'ясувати не тільки їх природу, сутність, ознаки в аспекті їх загального розуміння, а й визначи-ти характерні особливості окремих актів у кожній із галузей проку-рорської діяльності, зумовлених функціями прокуратури, які мають забезпечуватись тією чи іншою галуззю. Ці особливості пов'язані із специфікою предмета нагляду, а також метою, межами і методами його здійснення та закріпленими законом повноваженнями прокурора у даній галузі права.

Так, прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшуковудіяльність (ОРД), дізнання та досу-дове слідство, має своїм предметом додержання законів цими органами в їх практичній діяльності, а саме: проведення ОРД, дізнання та досудового слідства. Правові акти прокурорського реагування, які в цьому разі застосовуються, є дійовими правовими засобами вирішен-ня питань і ситуаш'й у всіх згаданих трьох видах діяльності, спрямова-них на боротьбу зі злочинністю. Внесення цих актів передбачене про-курорськими повноваженнями, закріпленими у ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» і в ряді норм КПК України, зокрема у ст. 227.

Найбільш поширеним правовим актом прокуратури, який засто-совується у процесі здійснення прокурорського нагляду в цих напря-мах, є постанова. Цей акт широко застосовується і в процесі нагляду прокуратури за додержанням законів органами, які проводять ОРД, а також дізнання та досудове слідство. Такі постанови виносяться прокурорами при порушені ними кримінальних справ, скасуванні незаконних постанов оперативно-розшукових органів щодо заведення або розкриття, зупинення або поновлення ОРД, чи інших рішень, які суперечать закону; при направлені справи до суду, у зв'язку з дійовим каяттям, з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим, із застосуванням примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки та у зв'язку із закінченням строку давності.

До актів прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство, належать також постанови прокурора про порушення кримінальної справи чи відмову в порушені справи. Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриває її, а у випадках, якщо по цій справі не проводилося слідчих дій, — скасовує постанову про порушення

19-8152

577

Розділ 23

кримінальної справи. За безпідставної відмови в порушенні кримінальної справи прокурор своею постановою скасовує постанову слідчо-го або органу дізнання і порушує справу. Прокурорами нерідко скасо-вуються постанови про відмову в порушенні справ з мотивів небезпідставності, а передчасності відмови, при цьому даються вказівки про необхідність додаткової перевірки відомостей про зло-чин відповідно до частини четвертої ст. 97 КПК України¹.

Прокурором виносяться також постанови: з питань розв'язання спорів про підслідність (ст. 117 КПК); з питання подовження строків досудового слідства (ст. 120); про скасування постанов про закриття кримінальних справ (частина четверта ст. 215), про зміну пред'явле-ного обвинувачення під час вирішення питання про затвердження обвинувального висновку (частина друга ст. 231), якщо така зміна не зумовлює застосування статті кримінального закону з більш тяжкою санкцією і не пов'язана з суттєвою зміною обвинувачення за фактич-ними обставинами. Постанова прокурора виноситься за відмови в погодженні подання органу дізнання чи слідчого, з якими вони ма-ють намір звернутися до суду, з приводу обрання запобіжного заходу — тримання під вартою. Оригінал такої постанови разом з подан-ням слідчого долучається до кримінальної справи, а копія зберігається у наглядовому провадженні (частина друга п. 5 наказу Генерального прокурора України № 4 від 28 жовтня 2002 року «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання тадосудове слідство»).

Постанова виноситься прокурором і при вилученні від органу дізнання і передачі справи слідчому або передача справи від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншо-му з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розсліду-вання (п. 9 частина перша ст. 227 КПК). У цій же статті (п. 2, 2.1) є узагальнююча норма стосовно скасування будь-яких незаконних і обгрунтованих постанов слідчих та осіб, які проводять дізнання. Таке скасування здійснюється теж шляхом винесення постанови прокурора.

Стосовно підготовки прокурором постанови, яка виноситься ним при здійсненні нагляду за додержанням законів про ОРД, то за структурою вона майже не відрізняється від постанов в інших галузях

¹ Полянський Ю. Є., Долежан В. В. Акти прокуратури: підготовка і внесення. — С. 38.

578

Прокуратура України

нагляду. Тим часом для неї характерний особливий владно-розпоряд-чий характер, що зумовлюється специфікою визначених законом прокурорських повноважень у цій галузі нагляду. В такій постанові не ставиться питання про необхідність її розгляду у відповідні строки. Можна сказати, що цим документом прокурор, по суті, сам усуває по-рушення закону. Той, до кого ця постанова звернена, зобов'язаний виконувати вимоги прокурора, в разі якщо вона не скасована вище-стоящим прокурором або судом. У законі (частина четверта ст. 25 КПК) встановлена обов'язковість виконання постанови прокурора, винесеної ним відповідно до законодавчих установлень, всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Неодмінною умовою підготовки прокурором такої постанови є її належне юридичне обгрунтування. Воно має включати посилання на норми кримінально-процесуального закону, які були порушені при здійсненні ОРД і провадженні у кримінальних справах, атакож на норми, що визначають повноваження у цій галузі нагляду¹.

Ще одним правовим актом прокуратуру який частіше застосо-вується при нагляді за законністю ОРД, слідства і дізнання, ніж у за-гальнонаглядовій діяльності, є санкція прокурора. В етимологічному розумінні слово санкція означає (лат. запс(іо) непорушний закон, найсуворіша постанова або освята, визнання законності будь-якого явища, затвердження чогось вищою інстанцією².

Санкція прокурора завжди має правовий характер. Тільки після санкціонування рішення органу, який здійснює ОРД, дізнання та до-судове слідство набуває або не одержує юридичної сили. За своею суттю вона є дозволом прокурора на проведення передбачених законом заходів і дій. Санкція прокурора оформляється накладанням резо-люції на відповідних постановах органів ОРД, дізнання та досудового слідства та інших компетентних органів або окремим документом. Вона дається прокурором у випадках, передбачених законодавством про ОРД та КПК: відправлення заарештованого етапом до місця провадження слідства (частина третя ст. 139); відсторонення обвину-ваченого від посади (частина друга ст. 147); проведення обшуку, за ви-нятком житла або іншого володіння особи (частина третя ст. 177);

¹ Полянський Ю. Є., Долежан В. В. Акти прокуратури: підготовка і внесення. —
С 38-40.

² Нагребельний В. П., Стрельбицька Л. М., Усєнко Р. А. Санкція // Юридична енцик-
лопедія. Т. 5. — С. 427; Толковьш словарь русского язьіка. — М., 1940. — Т. 2. —
С 47.

579

Розділ 23

виїмка документів, які ставлять державну та/або банківську таємни-цю (частина третя ст. 178); тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі чи тюрмі й переведення його з установ виконання кримінальних покарань до слідчого ізолятора чи тюрми (ст. 410'); у разі потреби у спецпідрозділів по боротьбі з організованою зло-чинністю опечатувати архіви, каси, приміщення та інші сховища, брати їх під охорону, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, вилучати предмети і цінності (ст. 12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»).

До різновидів санкцій прокурора належать також й інші передба-чені законом види правових актів прокуратуру такі як погодження певних дій, затвердження процесуальних актів, надання дозволу на проведення процесуальних заходів, а також згоди на проведення деяких заходів у оперативно-розшуковій діяльності. Так, відповідно до п. 3 частини другої ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» прокурор дає згоду на продовження оперативно-розшу-кових дій. Згода прокурора обов'язкова у таких випадках: скасування або зміна запобіжного заходу, обраного прокурором (частина четвер-та ст. 165 КПК України); продовження строку тримання під вартою (ст. 156 КПК); направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності (ст. 232') та в інших випадках.

Щодо погодження, то воно здійснюється: стосовно внесення до суду подання керівником оперативно-розшукового підрозділу або його заступником про проведення окремих оперативно-розшукових заходів у зв'язку з перевіркою заяв і повідомлень про злочини (частина п'ята ст. 97 КПК України); у разі звернення слідчого до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою (частина перша ст. 165-3); внесення слідчим до голови апеляційного суду за місцем провадження слідства подання про накладення арешту на ко-респонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку (частина четверта ст. 187); внесення слідчим до суду подання про проведення огляду житла чи іншого володіння особи (частина четверта ст. 190).

До повноважень прокурора належить право давати дозвіл на обрання запобіжного заходу у вигляді застави шодо особи, яка знахо-диться під вартою (частина четверта ст. 154' КПК України). Він затверджує постанови слідчого про ексгумацію трупа (частина друга ст. 192 КПК України); про визначення певного строку для ознайом-

580

Прокуратура України

лення з матеріалами справи (ст. 218 КПК України). За необхідності подовження строків досудового слідства прокурор накладає резо-люцію на відповідній постанові слідчого (ст. 120 КПК України).

До правових актів прокуратури слід віднести також вимоги проку рора при здійсненні нагляду за законністю у діяльності органів ОРД, дізнання і досудового слідства, що мають практично такий же характер, як і вимоги, які містяться у п. 2 частини першої ст. 20 Закону України «Про прокуратуру». Вимоги як акти прокурора у цій галузі нагляду застосовуються ним з метою витребування для здійснення перевірки розпоряджень, інструкцій, наказів та інших документів стосовно ОРД, а також оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та відомості шодо здійснення оперативно-розшукових заходів. Усе це передбачено у п. 2 ст. 14 Закону України «Прооперативно-розшуковудіяльність». Вимо-гу як акт прокурора слід розглядати й за необхідності витребування від органів дізнання і досудового слідства для здійснення прокурорсь-кої перевірки кримінальних справ, документів, матеріалів та відповідних даних про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства, а також встановлення осіб, які вчинили злочин.

Крім того, прокурор має право вимагати і перевіряти матеріали, які безпосередньо не входять у справу (плани розслідування, заходи стосовно окремихдій, статистичні дані, заяви, скарги та ін.). На його вимогу має представлятися інформація про хід виконання його дору-чень і вказівок, здійснення пізнавальних і слідчих дій, передбачених КПК.

Як правовий акт прокурора вимога повинна мати посилання на норми закону, вона складається у довільній формі, за необхідності встановлюється строк її виконання. Слід зазначити, що ряд процесу-альних актів слідчого відповідно до закону обов'язково надсилається прокурору без його офіційних вимог.

В юридичній літературі як різновид вимог розглядається доручення прокурора органам дізнання стосовно виконання постанов про затри-мання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшуку осіб, які вчинили злочин, виконання інших слідчих дій (п. 4 частини першої ст. 227 КПК), а також доручення керівникам органів досудового слідства, дізнання, внутрішніх справ, Служби безпеки про проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину (частина третя ст. 30 Закону України «Про

581

Розділ 23

прокуратуру», п. 3 частини другої Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»). Автори цієї позиції, визначаючи доручення, поряд з тим відзначають, що за своїм змістом воно певною мірою відрізняється від вимог, насамперед, якшо у них йдеться не просто про надання документів і матеріалів, а про проведення певних заходів організаційно-правового характеру. Доручення як правовий акт прокурора повинно мати посилання на відповідні норми закону, встановлюється і строк виконання доручення¹.

Ще одним правовим актом є його вказівки про проведення опера-тивно-розшукових заходів органами, які здійснюють ОРД (п. 4 частини другої ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність») в інтересах кримінального судочинства та щодо розшуку осіб, які безвісно відсутні. Вказівки даються також органам дізнання та досудового слідства про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили (п. 4 частини першої ст. 27 КПК). Такі вказівки повиннімати письмову форму. Вони можуть дава-тися у зв'язку з вирішенням питання про порушення кримінальної справи і в процесі її розслідування мають спрямовуватися на виявлення та усунення порушень закону, запобігання їм, повне, всебічне і об'єктивне дослідження справи.

Як і більшість правових актів прокуратури, письмова вказівка має певну структуру. Вона починається із звертання до конкретного адресата. В ній вказується назва справи, стосовно якої ця вказівка дається, констатуються допущені порушення, недоліки і упущення, які слід усунути. Для виконання завдань, що містяться у вказівках, встановлюється необхідний для цього строк. Виконання всіх зафіксо-ваних вказівкою вимог має бути проконтрольовано.

Після закінчення досудового слідства прокурор або його заступник, перевіривши справу з обвинувачення, висновком відповідно до ст. 229 КПК приймає одне з таких рішень: 1) затверджує обвину-вальний висновок або складає новий обвинувальний висновок;

2) повертає справу органові дізнання або слідчому із своїми після-мовними вказівками для провадження додаткового розслідування;

3) закриває справу, склавши про це постанову з додержанням вимог ст. 214 КПК.

¹ Полянський Ю. Є., Долежан В. В. Акти прокуратури: підготовка і внесення. — С. 43-44.

582

Прокуратура України

Закон надає право прокурору або його заступнику змінити складе-ний слідчим список осіб, які підлягають виклику у судове засідання, а також скасувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід, або обрати запобіжний захід, якшо його не було обрано чи поставити перед судом у випадках, передбачених КПК, питання про обрання за-побіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 159; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 85 86 87 88 899091 92 93 94 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!