Конституційний статус Президента Украіни 21 страница
На прикладі згаданої ст. 229 КПК бачимо, що нерідко при застосу-ванні лише однієї статті кодексу прокурор змушений оперувати кількома правовими актами, на які вказується у даній статті. Це і рішення, і вказівка, і постанова, і затвердження. В інших статтях цьо-го розділу йдеться і про такі акти, як доручення, погодження, дозвіл та інші. У загальноетимолопчному значенні названі терміни мають чимало значень і різних трактувань авторами тлумачних словників, але їх вживання як термінів, що визначають певні правові акти прокуратуру мають бути максимально конкретизовані, виходячи з того, як вони вживаються у правовому полі прокурорської діяльності, яке смислове навантаження мають у законі, які правові аспекти вони обіймають, які правові вимоги, виходячи з праворозуміння саме цих термінів, законодавцем встановлюються. Тому всі терміни, які вста-новлюються щодо назв правових актів прокуратура повинні окре-мою дефініцією визначатись у законі. Якщо такої дефініції в законі не має, кожний юрист повинен трактувати ці терміни саме з юридичних позицій, а не з погляду їх узвичаєного, на побутовому рівні, множин-ного розуміння і вживання.
Серед актів прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, до-судове слідство, є і такі, що можна назвати загальновживаними. Це протести, подання, апеляція. Водночас у цій галузі прокурорського нагляду вони мають свою специфіку. Так, подання прокурора у кримінальній справі (ст. 23' КПК) вноситься у відповідний держав-ний орган, громаде ьку організацію або посадовій особі з приводу вжиття заходів для усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, щодо якого було порушено і розелідувано кримінальну справу. За необхідності у поданні порушується питання про притягнення до дисциплінарної, адміністративної або матеріальної відповідаль-ності осіб, які своїми діями чи бездіяльністю фактично сприяли беззаконням і злочинним діям.
|
|
|
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» прокурор у цій галузі нагляду застосовує такий правовий
583
Розділ 23
акт, як протест. Останній приноситься на незаконну постанову суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових за-ходів, причому згідно з п. 10 частини другої ст. 14 принесення протесту зупиняє проведення заходів ОРД, дозвіл на які дано судом. Цей протест за своею структурою та змістом майже тотожний протесту, що визначається ст. 21 Закону України «Про прокуратуру».
У ряді статей КПК України закріплено право прокурора застосо-вувати такий правовий акт, як апеляція. У ст. 32 КПК України, де дається роз'яснення значення термінів цього кодексу, зазначено, що апеляція — це подання прокурора (або скарга учасника процесу про скасування чи зміну судового рішення в апеляційному порядку (п. 15 частини першої згаданої статті). Апеляція може подаватися прокурором на постанову судді за скаргою на затримання особи, підозрюва-ної у вчиненні злочину. Строк її подання — до семи діб від дня винесення суддею відповідної постанови, причому апеляція не зупиняє постанови суду (частина дев'ята ст. 106 КПК) протягом цихдіб. Бона подається і щодо обрання судом запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (частина сьома ст. 1652 КПК). У цей же строк подається апеляція на постанову суду і щодо подовження строків тримання під вар-тою (частина четверта ст. 1653 КПК). Апеляція не може бути подана на постанову судді апеляційного суду і Верховного Суду України, які оскарженню не підлягають.
|
|
|
Апеляції подаються також на постанову судді протягом семи діб з дня її винесення за наслідками розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні справи (частина четверта ст. 2362 КПК), а також за скаргою на постанову про закриття справи (частина шоста ст. 2366 КПК).
|
|
|
Свої особливості мають акти прокурорського нагляду за додер-жанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Такі особливості зумовлюються передусім предметом прокурорського нагляду у цих сферах. Як зазначено у частині першій ст. 44 Закону України «Про прокуратуру», таким предметом є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудових та інших установах, що виконують покарання та інші заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законо-давством порядку і умов тримання або відбування покарання особа-
584
Прокуратура України
ми в цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків. Акти, що застосовуються прокурорами у цій галузі нагляду, мають, як правило, владно-розпорядний характер, є обов'язковими для виконання.
До вищезгаданих актів прокурорського нагляду належать:
—постанова прокурора про звільнення з-під варти осіб, які незаконно заарештовані, чи незаконно утримуються у місцях позбавлен-ня волі;
|
|
|
—припис прокурора адміністрації місць позбавлення волі, що містить вимогу усунути виявлені порушення, встановлених законом правил утримання арештованих;
—зупинення виконання опротестування у встановленому порядку незаконних наказів і розпоряджень адміністрації місць позбавлення волі та інших установ, які здійснюють виконання судових рішень у кримінальних справах;
—протест прокурора на незаконні рішення спостережних комісій, або у випадках, коли рішення комісії суттєво суперечать фактичним обставинам. Протест вноситься прокурором безпосередньо в комісію, що прийняла протизаконне рішення, чи в місцеву державну адміністрацію, при якій створена та якій підзвітна комісія;
—подання прокурора стосовно невиконання комісією покладе-них на неї законом обов'язків вноситься також до місцевої державної адміністрації;
—прокурор має право давати адміністрації місць позбавлення волі обов'язкові рекомендації (як у письмовій, так і в усній формах) з приводу дотримання встановлених законом правил тримання арештованих.
Серед тих, кому направляються зазначені акти, — насамперед керівники і посадові особи установ виконання покарань, таких як: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (виправні колонії) та інші, а також до органів виконання покарань (гл. 3 КВК України).
Законом передбачено, що органи і установи виконання покарань зобов'язані виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додер-жання порядку виконання покарання, встановленого кримінально-виконавчим законодавством. Така норма міститься у частині другій ст. 415 КПК, де говориться: «Розпорядження прокурора, що сто-сується виконання вироків, ухвал, постанов суду, обов'язкові для всіх органів та посадових осіб, які їх виконують».
19а-8152
585
Розділ 23
Правові акти прокуратура застосовуються і у зв'язку з участю про-курорів в розгляді справ у судах, передусім при підтриманні державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина і держави в суді. Основними актами прокурора, пов'язаними з його участю в судочинстві, які визначені в Законі України «Про прокуратуру», є апеляційне, касаційне, і окреме подання прокурора на виро-ки, рішення, ухвали і постанови судів. Право на винесення до суду таких подань надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенции незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні, і окремі подання тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь. Ці подання можуть бути доповнені або змінені прокурором, який їх вніс, а також прокурором вищого рівня до початку розгляду справи судом (п.п.1, 2 ст.37 Закону України «Про прокуратуру».)
Схема, за якою складається апеляція, її зміст визначені ст. 350 КПК України. Відповідно до цієї статті в апеляції зазначаються: назва суду, якому адресується апеляція; особа, яка подає апеляцію; вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який її постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обгрунтування; прохання особи, яка подає апеляцію; перелік документів, які додаються до апеляції.
При обгрунтуванні необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови в апеляції повинні бути посилання на відповідні аркуші справи.
Апеляція може бути подана на такі судові рішення, як: вироки, що не набрали законно! сили, ухвалені місцевими суддями; постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими суддями; ухвали, постанови про закриття справи або направлення справи на додаткове розсліду-вання; окремі ухвали (постанови) та інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених законом (ст. 347 КПК України).
У касаційному порядку можуть бути перевірені: вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, поставлені ним як судом першої інстанції; вироки і постанови, постановлені ним в апеляційному порядку. У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ст. 383 КПК України).
586
Прокуратура України
Внесення прокурором позовної заяви, а також апеляційного, касаційноі о подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є формою представництва прокуратурою інтересів дер- жавиу господарських судах (статті 29, 91, 107, 111й, 113 ГПК України). Структура і зміст заяви та цих подань певним чином аналогічна подібним актам, які застосовуються прокурорами у зв'язку з їх учас-тю в розгляді справ інших категорій у судах.
Згідно з абзацом 4 частини першої ст. 2 ГПК України господарсь-кий суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарських судів в інтересах держави. Частиною третьою ст. 2 передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У випадках неправильного визначення прокурором такого органу господарський суд на підставі п. 1 частини першої ст. 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документа без розгляду.
За змістом частини другої п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. за № З-пр/99 пред-ставництво прокуратурою України інтересів держави в господарсько-му суді включає не лише подання прокурором позовної заяви, а й розгляд будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора. Такою справою може бути справа про банкрутство, порушена господарський судом за заявою прокурора із зазначенням кредитора — державного органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, наприклад органу державної податкової служби як органу стягнення податкових платежів.
Прокурор вправі внести подання до господарського суду лише у справах зі спорів, а саме про захист інтересів держави або у справах про банкрутство, де кредитором є держава в особі уповноваженого органу державної влади. У разі внесення прокурором відповідного подання у справах інших категорій воно підлягає поверненню господарським судом на підставі п. 1 частини першої ст. 97 або п. 1 частини першої ст. 11113 ГПК.
Акти прокуратури застосовуються і на стадії виконання рішень господарських судів, шляхом внесення подання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання, яке підлягає розгляду на загальних підставах. Прокурор має також право оскаржити дії чи бездіяльність органів
587
Розділ 23
державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів відповідно до ст. 1212 ГПК.
До господарського суду мають право звертатися не тільки так звані територіальні прокурори, а й прокурори спеціалізованих прокуратур.
Суттєві зміни відбулися щодо актів прокурорів у цивільному судо-чинстві з прийняттям ЦПК України 18 березня 2004 р. №1618-ІУ, що набрав чинності 1 січня 2005 р. Цей кодекс не передбачає застосуван-ня ряду усталених прокурорських актів, таких як апеляційне касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Подання прокурора у ЦПК України стали відповідно апеляційними і касаційними скаргами або заявою про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами. Це відбулося у результаті визначення прокурора звичаиною стороною у цивільному процесі. Із змісту ст. 46 ЦПК України випливає, що прокурор, який звернувся до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, має процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої він діє, за винятком права уклада™ мирову угоду. Прокурору надано право подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами і в тому разі, якщо він не брав участі у судовому процесі. У таких випад-ках закон надає прокуророві право знайомитися з матеріалами справи в суді (п. 4 ст. 46 ЦПК України).
Виходячи з наведеного, актом прокурора у цивільному судо-чинстві щодо пред'явлення позову є позовна заява. її форма і зміст визначені у ст. 119 ЦПК України. Форма і зміст заяви про видання судового наказу регламентується у ст. 98 ЦПК України, форма і зміст заяви про перегляд даного рішення — у ст. 229 ЦПК України. Законом передбачається також такий акт, як заява щодо окремих провад-жень (ст. 234 ЦПК України). Зміст цих заяв визначається у розділі IV ЦПК України «Окреме провадження» (статті 238, 243, 247, 252, 258, 261,270,275,280,284,288).
У ЦПК України детально регламентується форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги (ст. 295), форма і зміст касаційної скарги (ст. 326), форма і зміст заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку із нововиявленими обставинами (ст. 364). Кодексом встановлено, що ухвала суду про задоволен-ня заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає, а ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд
588
Прокуратура України
судового наказу, заочного рішення або ухвали у зв'язку з нововиявле-ними обставинами може бути оскаржена в порядку, встановленому ЦПК (ст. 366).
Форма, структура і зміст позовної заяви прокурора має відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України. Така заява подається у письмовій формі й містить: найменування суду, до якого подається заява; відомості про те, яким прокурором її подано і в чиїх інтересах; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання або місце знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими обгрунтовуються вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелікдокументів, що додаються до заяви. Позовна заява прокурора, що подається на захист прав, свобод та інтересів гро-мадянина або інтересів держави, має містити підстави щодо обгрунту-вання такого звернення. У кінці заяви ставиться підпис прокурора із зазначенням дати її подання. Інші позовні заяви (заяви) прокурора, а також його скарги (апеляційні, касаційні), документи і дії мають відповідати вимогам ГПК і ЦПК, Закону «Про прокуратуру» та пев-ним нормам законодавства, що регулюють судовий розгляд справ.
Деякі законодавчі норми, зокрема, про визнання недійсною угоди боржника по розпорядженню майном (ст. 15 Закону України «Про банкрутство»), про застосування санкцій до об'єднань громадян у разі порушення ними законодавства (ст. 30, частина перша, третя ст. 31, ст. 32 Закону України «Про об'єднання громадян») передбачають можливість звернення прокурора до суду з поданням.
Підсумовуючи, треба зазначити, що ця тема не є безпроблемною. Й досі у законодавчому порядку не визначено щодо багатьох дій і до-кументів прокурора, чи є вони саме правовими актами прокуратура Одні й ті ж за назвою офіційні прокурорські акти і дії не мають досить однозначного трактування та текстового викладення в нормах різних законів. Усе це не сприяє належній гнучкості у правозастосовчій про-курорській практиці, викликає далеко неоднакові погляди й оцінки офіційних дій прокурорів. У процесі здійснення судово-правової ре-форми та подальшого вдосконалення законодавства про прокуратуру слід усунути ці неузгодженості. Необхідно, щоб кожний правовий акт прокуратури був чітко визначений у законі, дано його однозначне по-няття. У сучасних умовах євроінтеграції бажано, щоб законодавство про прокуратуру узгоджувалось із законодавством країн Європи.
589
Розділ 24
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 145; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!