Конституційний статус Президента Украіни 6 страница
Конституційний Суд не одержав ряду властивих йому повнова-жень. Чимало повноважень нагляду за конституційністю актів зали-шалося за іншими державними органами. До виключного відання парламенту належало накладання вето на укази Президента та постанови Кабінету Міністрів у разі, якщо вони суперечили Конституції та законам України, і зупинення дії правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим з тих же мотивів, а також скасування цих актів, коли Верховна Рада Автономної Республіки Крим не привела їх у відповідність з Конституцією і законами України, скасування рішень місцевих рад народних депутатів, якщо вони були прийняті з порушенням Конституції і законів.
Кабінет Міністрів, реалізуючи делеговані йому Верховною Радою повноваження ухвалювати декрети, які мали силу закону, міг цими декретами зупиняти дію конкретних законодавчих актів, або вносити до них зміни і доповнення.
Голова Верховної Ради мав право зупиняти дію актів Кабінету Міністрів, міністрів, інших підвідомчих Кабінету Міністрів органів у разі невідповідності цих актів Конституції і законам України з одно-часною постановкою перед Верховною Радою або Кабінетом Міністрів питання про їх скасування. Таким чином, забезпечення конституційності правових актів було прерогативою не тільки Кон-
466
Конституційний Суд України
ституційного Суду, а у багатьох випадках — і Верховно!' Ради та Кабінету Міністрів.
|
|
|
За Конституційним Судом закріплювалося право законодавчої ініціативи, яке не узгоджувалося з призначенням цього державного органу.
Більш повно повноваження і структура Конституційного Суду бу-ли визначені прийнятим 3 червня 1992 р. Верховною Радою Законом «Про Конституційний Суд України». Відповідно до нього основною метою діяльності Конституційного Суду визнавалося забезпечення конституційної законності й верховенства Конституції України. Конституційний Суд визначався як незалежний орган у системі судової влади, покликаний забезпечувати відповідність законів, інших нор-мативних актів органів законодавчої і виконавчої влади Конституції, охорону конституційних прав і свобод особи. Він мав здійснювати свої повноваження шляхом розгляду в судовому засіданні відповідних справ, а також давати висновки з питань, передбачених Консти-туцією і Законом «Про Конституційний Суд України». Діяльність суду мала будуватися на принципах законності, незалежності, колегіальності, змагальності, гласності, повноти розгляду справ та обгрунтованості прийнятих рішень.
Закон «Про Конституційний Суд України» не регулював у повно-му обсязі процедурних питань здійснення судочинства. Передбачало-ся, що з цього питання будуть прийняті окремий Закон «Про консти-туційне судочинство» та Регламент Конституційного Суду України.
|
|
|
Склад Конституційного Суду передбачався у кількості 15 суддів, у тому числі Голова і два заступники Голови, що обираються Верховною Радою України в індивідуальному порядку, шляхом таємного го-лосування строкой на 10 років. Пропозиції щодо персонального складу суддів мали подаватися Головою Верховно! Ради України та Президентом України у рівній кількості. Кандидатура Голови Конституційного Суду погоджувалася між Головою Верховно!' Ради і Президентом. Кандидатури суддів мали попередньо обговорюватися на засіданнях постійних комісій Верховно! Ради України.
Суддями Конституційного Суду могли бути лише громадяни України, які мають виборчі права, досягли на день обрання не менше 40 і не більше 65 років, з вищою юридичною освітою, зі стажем практично!, наукової або педагогічної діяльності в галузі права не менш як 15 років. Особи, обрані суддями Конституційного Суду, мали прино-сити присягу на пленарному засіданні Верховно! Ради України.
467
Розділ 21
Конституційні судді не могли бути народними депутатами України, належати до будь-яких політичних партій і рухів, входити до складу органів державної виконавчої влади, інших державних органів, займатися підприємницькою та іншою діяльністю, крім ви-кладацької і наукової у вільний від роботи час. Закон визначав повно-важення Конституційного Суду, його голови, заступників голови, секретаря та суддів.
|
|
|
Регламентувалися також порядок діяльності Конституційного Суду, прийняття ним рішень і висновків, а також питання організації роботи Суду, гарантій діяльності суддів, зокрема їх незалежності, не-доторканності, соціального і побутового забезпечення тощо.
Про компетенцію Конституційного Суду, порядок його утворення йшлося також у Конституційному договорі, укладеному 8 червня 1995 р. між Верховною Радою та Президентом України, шодо основ-них засад організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України.
Таким чином, на той час в Україні були створені достатні законо-давчі передумови для формування Конституційного Суду, надання йому статусу самостійного позапарламентського, позаурядового державного органу. Однак, попри ці передумови конституційного і зако-нодавчого визначення конституційної юрисдикції, обрання Верховною Радою дванадцятого скликання голови Конституційного Суду України, проведення неодноразового голосування щодо обрання заступників голови та членів суду Конституційний Суд тривалий час не вдавалося сформувати.
|
|
|
Утворенню Конституційного Суду сприяли подальший розвиток демократії і певна стабілізація політичного становища в суспільстві, зо-середження зусиль усіх гілок влади на успішне завершення конституційного процесу, розв'язання невідкладних конституційних проблем розвитку незалежної суверенної України і насамперед прийняття 28 червня 1996 р. Верховною Радою Конституції України, а 16 жовтня того ж року — і нового Закону «Про Конституційний Суд України».
18жовтня 1996р. перші 16 суддів Конституційного Суду склали при сягу на пленарному засіданні Верховної Ради України. Цей день став початком діяльності Конституційного Суду України. Від послідовної і повної реалізації положень Конституції України про Конституційний Суд багато в чому залежить, чи посідатиме цей державний орган свое належне місце у державному механізмі, чи з максимальною ефективністю виконуватиме покладені на нього функції, адже це
468
Конституційний Суд України
визначатиме не тільки авторитет самого Конституційного Суду, а й реальний демократизм нашої держави, і навіть авторитет и на міжна-родній арені.
Визначення того, що органом охорони Конституції є Консти туційний Суд, надає судовій владі необхідні повноваження, які роблять її реальним елементом у системі противаг і стримуючих засад, конче не-обхідних у правовій державі й заради яких встановлюється принцип поділу влади. Те, що Конституційний Суд розглядає справи в судовому засіданні, є певна гарантія того, що розгляд справи буде об'єктив-ним.
Конституційний Суд України не являє собою ні наглядовий, ні контролюючий орган, а є юрисдикційним судовим органом. Він має правосудну природу і правосудний статус і за характером, і змістом своєї державної діяльності повинен здійснювати якраз правосудну діяльність, правосуддя, а не нагляд чи контроль у їх загальновизнаному розумінні. Його основне соціальне призначення — забезпечувати за- хист і верховенство Конституції, бути її гарантом, правним судом над нормативними юридичними актами1. Не випадково саме у VIII розділі Конституції України, який має назву «Правосуддя», констатується здійснення судочинства Конституційним Судом. 3 цього випливає, що Конституційний Суд належить до судової системи. Його сто-сується і класичне розуміння суду як спеціального органу по вирішенню спорів.
Конституційний Суд і інші суди України утворюють самостійну гілку державної влади — незалежну судову владу та здійснюють їїу ти- пових формах шляхом розгляду певних питань у засіданні обраними чи призначеними у встановленому порядку суддями, які при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються тільки закону, діючи у суворих межах встановлених процедур і демократичних принципів судочинства, вирішуючи спір шляхом видання обов'язкового до виконання юрис-дикційного акта.
Функціонування спеціального органу юрисдикції, який забезпе-чує конституційність правових актів, є визначальною рисою конституційного порядку в демократичній, правовій державі2. Конституційний Суд повинен сприяти подоланню конфронтаційних
1 Тихий В. П. Деякі проблеми конституційної юрисдикції в Україні // Правова держа
ва Україна: проблеми, перспективи розвитку. — X., 1995. — С. 298.
2 Юридический конфликт: процедурьі разрешення. — М., 1995. — С. 86-87.
469
Розділ 21
тенденцій між різними гілками влади, посиленню захисту прав люди-ни, належному тлумаченню Конституції у відповідності з буквою та духом Основного Закону України.
21.2. Порядок формування Конституційного Суду України
Конституцією і Законом «Про Конституційний Суд України» склад Конституційного Суду визначений у кількості 18 суддів. Така чи-сельність суддів Конституційного Суду для України є оптимальною. Про це свідчить і міжнародний досвід формування конституційних судів. Наприклад, конституційні суди Румунії, Словенії, Монголіїна-раховують по 9 суддів; Словаччини, Чехії — по 10; Бразилії, Угорщи-ни — по 11; Іспанії, Болгарії, Польщі — по 12; Португалії, Греції — по 13; Італії — 15; Німеччини — 16; Росії — 19. Як бачимо, кореляції кількості суддів у цих країнах із чисельністю населення немає. Питання полягає у тому, щоб той або інший суд міг забезпечити найбільш успішне виконання покладених на нього завдань.
Судді Конституційного Суду України призначаються строком на дев'ять років без права бути призначеним повторно. Останнє має за мету гарантувати від впливу призначаючих органів на поведінку суддів, які могли б прагнути до повторного призначення. Це один із засобів, що певною мірою забезпечує незалежність суддів. Ні Конституція, ні закон не обмежують повноваження Конституційного Суду будь-яким строком. Такий строк встановлюється тільки для суддів. Встановлен-ня строку для суддів, а не для Суду означав, що у разі дострокового вибуття судді новий суддя буде призначений на повний дев'ятирічний строк.
3 огляду на високий правовий статус Конституційного Суду до його суддів встановлені особливі вимоги. Конституційним суддею може бути громадянин України, який досяг не менше 40 і не більше 65 років, має вишу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше 10 років, володіє державною мовою і проживав в Україні протягом останніх 20 років. Слід зазначи-ти, що конституційний суддя призначається саме в особистій якості, тобто він не може належати, а відтак і розглядатись як представник якої-небудь партії, якщо він у ній навіть колись і перебував, бути чле-
470
Конституційний Суд України
ном профспілки, представником певного регіону чи соціальної групи і т.д. Він не може мати представницького мандата, брати участь у політичній діяльності, обіймати інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. От-же, закон передбачив, щоб судді Конституційного Суду були із знач-ним життєвим досвідом, мали високу кваліфікацію у галузі права, бездоганну репутацію, високі моральні якості, були чесні й сумлінні.
Конституційний Суд України формуеться трьома гілками влади — законодавчою, виконавчою і судовою. Кожна з них призначає по шість суддів. Така практика формування Конституційного Суду існує в ряді зарубіжних країн, зокрема в Італії, Болгарії та ін.
Порядок призначення суддів Конституційного Суду кожною гілкою влади має свої особливості. Так, перед призначенням суддів, Президент проводить консультації з Прем'єр-міністром та міністром юстиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду. Призначеною на посаду судді Конституційного Суду вважається особа, про призначення якої видано указ Президента України, скріпле-ний підписами Прем'єр-міністра та міністра юстиції. У разі припи-нення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався Президентом, Президент у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.
Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду вносить Голова Верховної Ради, а також може вносити не менш як одна четверта на-родних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний комітет Верховної Ради подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду, внесено! у встановленому порядку.
Призначеними на посади суддів Конституційного Суду вважають-ся кандидатури, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення була б перевищена необхідна для призначення кількість суддів, щодо цих кандидатів проводиться повтор-не голосування. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався Верховною Радою, Верховна Рада
471
Розділ 21
у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування Головою Верховної Ради підписуються постанови Верховно!' Ради України про призначення суддів Конституційного Суду.
Від судової гілки влади право на призначення шести суддів Конституційного Суду надане з'їздові суддів України. Цей з'їзд за пропо-зицією його делегатів відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду вва-жається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від кількості обраних делегатів з'їзду суддів України.
Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, кількість яких перевищує квоту для призначення на посаду суддів Конституційного Суду, призначеними вважаються кандидати, які набрали більше голосів, ніжінші.
У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався з'їздом суддів України, новий з'їзд суддів України у тримісячній строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішен-ня з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду.
Призначення суддів Конституційного Суду різними гілками влади не означає, що кожний суддя захищатиме інтереси органу, який його признание. Конституційний Суд — це єдиний організм, зцементова-ний Конституцією України. Конституція і закон мають бути визна-чальними для діяльності кожного судді і Конституційного Суду загалом.
Усі судді Конституційного Суду на пленарному засіданні Верховної Ради за участю Президента України, Прем'єр-міністра, Голови Верховного Суду складають присягу такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, за-хищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина».
Конституційний Суд очолює Голова Суду, який обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду зі складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування на один трирічний строк (ст. 148 Конституції). Для організації та проведення виборів Голови утворюється шляхом виборів із суддів Конституційно-
472
Конституційний Суд України
го Суду спеціальна комісія. Головою Конституційного Суду вва-жається обраним кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів Конституційного Суду.
Якщо запропоновано більше двох кандидатів на посаду Голови Конституційного Суду і жодного з кандидатів не було обрано, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які отримали більшість голосів. У разі якщо запропоновано не більше двох кандидатів на посаду голови Конституційного Суду і жодного з кандидатів не було обрано або Голову Конституційного Суду України не було обрано при повторному голосуванні, проводяться нові вибори з вису-ванням інших кандидатур на посаду Голови Конституційного Суду.
Голова Конституційного Суду має двох заступників. За відсутності Голови Конституційного Суду або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов'язки виконує заступник, який є старшим за віком. У разі відсутності обох заступників обов'язки голови Конституційного Суду виконує найстарший за віком суддя Конституційного Суду. Заступники Голови Конституційного Суду обирають-ся за пропозицією голови Конституційного Суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням.
Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду здійснює секре-таріат Суду, очолюваний керівником секретаріату, який призна-чається Конституційним Судом за поданням Голови суду з громадян, які мають право на зайняття посади професійного судді. Керівник секретаріату, як і судді, не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у політичній діяльності, обіймати інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Керівник та інші посадові особи секретаріату Конституційного Суду є державними службовцями. До структури Конституційного Суду входять також постійні і тимнасові комісії. Перші з них утворюються із складу суддів Конституційного Суду і є допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності Суду. Голови цих комісій призначаються головою Конституційного Суду на строк своїх повноважень.
Тимчасові комісії утворюються на пленарних засіданнях Конституційного Суду для додаткового дослідження питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, із залученням до участі в їх роботі фахівців у відповідних галузях права.
473
Розділ 21
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 158; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!