Конституційний статус Президента Украіни 8 страница
— перелік документів та матеріалів, що додаються.
Відповідно до ст. 43 Закону «Про Конституційний Суд України» суб'єктами права на конституційне звернення з питань надання вис-новків Конституціиним Судом є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.
Відкриття провадження у справі в Конституційному Суді за конституціиним поданням чи за конституціиним зверненням ухва-люється колегією суддів Конституційного Суду або Конституціиним Судом на його засіданні. Справа, за якою відкрито провадження, роз-глядається Судом на його пленарному засіданні. Дата розгляду спра-ви визначається Головою Конституційного Суду.
У складі Конституційного Суду утворюються колегії: для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями; у справах щодо відкриття провадження за конституціиним зверненням, а також у справах щодо відкриття провадження і за конституціиним поданням, і за зверненням.
Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до ї'і складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні. У разі прийняття колегією суддів Конституційного Суду процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі ця справа вноситься Головою Суду на розгляд пленарного засідання. У разі прийняття колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі секретар колегії суддів направляє матеріали Голові Суду для розгляду справи на його засіданні.
|
|
|
У справах за конституційними зверненнями колегія суддів Конституційного Суду приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Суді або про відмову у такому провадженні.
Після розгляду питання колегіями воно переноситься на розгляд засідання Конституційного Суду. Тут вирішується питання про відкриття провадження у справі. Після цього відповідна справа вноситься Головою Суду на розгляд його пленарного засідання. Прийня-та Конституціиним Судом на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження в справі є остаточною.
Інстанцією, де вирішуються справи по суті, є пленарне засідання Конституційного Суду. На ньому Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Судом на
482
Конституційний Суд України
його пленарних засіданнях. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 12 суддів. Рішення Конституційного Суду приймаються та його висновки нада-ються на пленарному засіданні,якщо за них проголосувало не менше 10 суддів. На пленарних засіданнях та на засіданнях Конституційного Суду головує Голова Суду.
|
|
|
Строк провадження у справах за конституційним зверненням не має перевищувати 6 місяців, а за конституційним поданням — 3 місяців з часу прийняття ухвали про відкриття провадження.
Однією з найважливіших стадій конституційного провадження є прийняття рішень і надання висновків Конституційним Судом. Якщо у процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням буде виявлена невідповідність Конституції України інших правових актів, їх окремих положень, крім тих актів, щодо яких відкрито провадження у справі і які впливають на прийняття рішення чи надання висновку у справі, Суд визнає такі акти (їх окремі положення) неконституційними.
У справах з питань про неконституційність актів, а також офіційне тлумачення Конституції і законів України приймаються рішення.
Висновки Конституційного Суду налагаться у справах з питань: про відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість; щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту.
|
|
|
Рішення приймаються, а висновки надаються поіменним голосу-ванням суддів Конституційного Суду шляхом їх опитування. Судді не мають права утримуватися від голосування. Рішення і висновки мо-тивуються письмово і підписуються окремо суддями, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюдню-ються. Рішення є остаточними і оскарженню не підлягають.
Як зазначалося, суддя Конституційного Суду після підписання рішення висновку Суду може висловити свою окрему думку. Бона мо-же бути висловлена суддею не тільки у разі, якщо він голосував проти рішення чи висновку, а і якщо він голосував «за», але залишився у меншості при голосуванні з будь-якого іншого питання чи мотиву-вання прийнятого рішення. У такому разі суддя може письмово ви-класти окрему думку про незгоду з більшістю суддів. Такий документ теж додається до рішення або висновку суду й оприлюднюється.
483
Розділ 21
Рішення і висновки Конституційного Суду підписуються не пізніше семи днів після їх прийняття і надання та офіційно оприлюд-нюються наступного робочого дня після їх підписання.
|
|
|
Рішення і висновки Конституційного Суду є обов'язковими для виконання. У порядку виконання цих рішень і висновків вони надси-лаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернен-ня, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду.
За необхідності Конституційний Суд може визначати у своему рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення їх виконання і додержання. Конституційний Суд має право зажадати від відповідних органів письмового підтвердження виконання його рішення, додержання висновку.
Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду зумовлюють відповідальність за законом.
Для безумовного і всебічного виконання рішень Конституційного Суду потрібно було б запровадити законодавчі матеріальні норми, якими передбачити юридичні підстави для державного примусового провадження у виконанні рішень Суду. Бажано ввести до законів про Президента України, про Кабінет Міністрів, а також до Регламенту Верховної Ради України процесуальні норми щодо виконання рішень Конституційного Суду з відповідними обов'язками цих суб'єктів. Не-достатня законодавча регламентація виконання рішень Конституційного Суду дає можливості посадовим особам, а також окремим суддям загальних судів ухилятися від обов'язкового слідування при-писам конституційної юрисдикції. Потребують законодавчого визна-чення також обов'язки прокуратури по нагляду за виконанням рішень Конституційного Суду, а також встановлення порядку притяг-нення нею до відповідальності осіб за невиконання цих рішень.
Слід звернути увагу й на наслідки для державних органів, загальних, адміністративних і господарських судів у разі визнання Консти-туційним Судом нормативного акта або окремих його положень такими, що не відповідають Конституції. ІДе означає, що такі акти не можуть застосовуватися судами, іншими органами, посадовими особами. Якщо Конституційний Суд визнав закон, або інший норма-тивний акт, застосований у конкретній справі, таким, що не відпо-
484
Конституційний Суд України
відає Основному Закону, рішення суду, засноване на цих актах, не повинно виконуватись і має бути переглянуте. Але чинне процесуальне законодавство, яке застосовується судами загальної юрисдикції, адміністративними і господарськими судами, досі не містить норм про порядок перегляду справ у разі застосування закону, який визна-ний Конституційний Судом неконституційним. Отже, такі правила мають бути встановлені.
При вирішенні цього питання можуть виникнути певні складнощі у зв'язку з тим, що керуватися звичайним порядком перегляду справ не завжди можливо. Тому доцільно було б включити до процесуаль-них кодексів спеціальні норми про застосування у такому випадку положень щодо перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обста-винами.
У ст. 74 Закону України «Про Конституційний Суд України», яка має назву «Врегулювання правовідносин, що виникли внаслідок дії акта, визнаного неконституційним», говориться, що Суд може вказа-ти на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
.Провадження Конституційного Суду за різними категоріями (видами) його справ мають певні особливості, які досить детально ви-кладені в законі про Конституційний Суд з встановленням ряду обов'язкових умов для цього провадження, порядку його ініціювання і проведення, характеру рішень Суду, які виносяться за наслідками цього виду провадження. Щодо особливостей конституційного провадження йдеться у III розділі закону про Конституційний Суд. Як зазначалося, суб'єктами права на конституційне звернення з питань ухвалення рішень Конституційним Судом щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. Це єдиний «канал», за яким окрема людина безпосередньо може зверта-тися до Конституційного Суду.
Право громадян України на оскарження в Констшпуційному Суді тих або інших норм законів, як вважають фахівці, повинно бути передба-чено в Конституції України. Адже захист прав і свобод людини і громадянина є важливим і в діяльності органів конституційної юрисдикції. В ряді держав (Австрія, Албанія, Андорра, Іспанія, Угорщина, Грузія, Корея, Португалія, Мальта, Словенія, Чехія, Росія, ФРН, Швейцарія) громадянам надається право звернення до Консти-
485
Розділ 21
туційного Суду з конституційною скаргою. Інколи умовою звернення до цих органів є використання в державі всіх засобів правового захи-сту (Австрія, ФРН)1.
У главі 16 Закону «Про Конституційний Суд України» зазна-чається, що підставою для конституційного звернення щодо офіцій-ного тлумачення Конституції та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції та законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.
Розглянувши справу за таким зверненням громадянина, Конституційний Суд у резолютивній частині рішення офіційно тлумачить положення Конституції та законів України, щодо яких було подано конституційне звернення. Якщо при тлумаченні закону України (його окремих положень) була встановлена наявність ознак його невідповідності Конституції Суд у цьому ж провадженні вирішує питання щодо неконституційності такого закону.
Учасники провадження у Конституційному Суді мають знати про відповідальність за порушення порядку провадження пленарного засідан- ня. Забезпечує додержання порядку його проведення головуючий на засіданні. У разі виявлення неповаги до Суду або перешкоджання проведению його пленарного засідання порушник притягується до встановленої законом відповідальності. Ухвала про притягнення до відповідальності виноситься Конституційним Судом за пропозицією головуючого у залі засідань. Порушник випроваджується із залу засідань Суду.
Законом передбачено відшкодування витрат учасникам конституційного провадження. Воно здійснюється з бюджетних коштів за рішенням Конституційного Суду.
Стаття 3 Закону «Про Конституційний Суд України» встановлює, що Конституційний Суд приймає акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи відповідно до цього закону. Ці акти покликані конкретизувати, розвивати, доповнювати норми закону про конституційне провадження, організацію роботи його апарату тощо.
1 Дайджест офіційних матеріалів і публікацій у періодичній пресі. Конституційне правосуддя в країнах СНД і Балтії. — М., 2000. — № 6. — С. 225, 193.
486
Конституційний Суд України
5 березня 1997 р. рішенням Конституційного Суду було затвердже-но Регламент Конституційного Суду України. Цей важливий для ор-ганізації внутрішньої роботи Суду акт визначає: порядок обрання Го-лови Конституційного Суду та його заступників; утворення колегій суддів, постійних і тимчасових комісій; призначення секретарів колегій суддів; призначення керівника секретаріату Конституційного Суду; повноваження та порядок проведення засідань колегій суддів, засідань і пленарних засідань Конституційного Суду; порядок підго-товки матеріалів за конституційними поданнями та конституційними зверненнями до розгляду на пленарних засіданнях Конституційного Суду; порядок розгляду справ; основні правила етикету на пленарних засіданнях; особливості діловодства в Конституційному Суді, інші питання внутрішньої діяльності Конституційного Суду України.
У Законі «Про Конституційний Суд України «визначено особливості судового провадження у справах щодо конституційності чинних міжнародних договорів України і міжнародних договорів України, що вноситься до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість. Відповідно до норм глави 14 Закону «Про Конституційний Суд України» питання щодо конституційності чинного міжнародного договору розглядається Конституційним Судом за конституційним поданням Президента, Кабінету Міністрів.
За надання висновків про невідповідність міжнародного договору Конституції Суд у цьому ж провадженні вирішує також питання щодо неконституційності цього договору чи його окремих частин.
Питання щодо конституційності міжнародних договорів, що вно-сяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість, роз-глядаються Конституційним Судом за конституційним поданням Президента, Кабінету Міністрів до прийняття Верховною Радою відповідного закону.
Відкриття конституційного провадження у цих справах зупиняє розгляд Верховною Радою питання щодо надання згоди на їх обов'язковість.
Процес діяльності Конституційного Суду України постійно збага-чується практикою його діяльності, дає чимало матеріалів для узагальнень і пропозицій щодо поліпшення роботи цього единого органу конституційної юрисдикції, вдосконалення законодавства, яке регулює його організацію і функціонування. Певне значення в цьому має ознайомлення і вивчення суддями Конституційного Суду України та працівниками його апарату міжнародного досвіду діяльності
487
Розділ 21
конституційних судів країн розвинутої демократа, порівняльно-пра-вового аналізу конституційного права та його застосування, насампе-ред у європейських державах (ФРН, Польщі, Росії та ін.). Останніми роками керівництвом Конституційного Суду було організовано нимало міжнародних семінарів та конференцій за участю представників ОБСЄ, Ради Європи, її Венеціанської комісії, Німецького фонду міжнародного правового співробітництва та інших міжнародних ор-ганізацій. Делегаціями українських юристів з Конституційного Суду відвідано ряд країн світу прийнято в Україні кілька делегацій з конституційних судів країн СНД, Західної Європи та США. У 2000 р. Конституційному Суду України надано статус повноправного члена Конфедерації європейських конституційних судів. Цей акт є свідчен-ням його міжнародного визнання, того, що він став одним із важли-вих правових механізмів впровадження конституційної законності, стабілізуючим чинником у системі здійснення державної влади в Україні, інструментом послідовного і неухильного впровадження в жит-тя норм Основного Закону країни, охорони конституційних прав і свобод людини і громадянина.
488
Розділ 22
Органи правосуддя в Україні
22.1. Судова влада в системі державної влади в Україні
Суд, судова влада виникли й існують у суспільстві як об'єктивно необхідні для його нормального функціонування і розвитку інститу-ти. Європейський і світовий досвід свідчать, що у демократичній пра-вовій державі роль і значення цих інститутів зростають, адже їх основ-ним завданням є утвердження панування права. Від того, як в Україні реалізуються конституційні положення про судову владу і правосуддя, як вони застосовуються на практиці, значною мірою залежатиме подальший розвиток і зміцнення української державності, демокра-тичних і правових засад у нашому суспільстві.
Одним із найсуттєвіших моментів організації та діяльності судової влади має бути послідовне впровадження положень ст. 6 Консти-туції України, в якій говориться про те, що державна влада функціонує на засадах їїподілу на законодавчу, виконавчу та судову і що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Судова влада, уся система правосуддя України, яка формувалася і функціонувала за часів тоталітарно-адміністративного режиму, з пере-
I6а-8I52
489
Розділ 22
ходом країни на нові демократичні засади суспільного життя вже не може залишатися без змін, щоб повною мірою задовольняти потреби суспільства. В умовах нових економічних і політичних реалій виникла необхідність реформування всієї правової системи, передусім її цент-ральної ланки — суду. Створення справді незалежної і ефективної судової влади, забезпечення її чіткого функціонування є нагальною потребою, одним з найважливіших державних пріоритетів у складному процесі побудови демократично!' правової держави. Адже без цього не можна створити міцних правових гарантій, які забезпечували б надійний судовий захист соціально-економічних і політичних прав громадян та їх об'єднань у процесі розвитку сучасного українського суспільства. Проведення судової реформи на основі положень Кон-ституції України шляхом дослідження як певних внутрішніх процесів життя суспільства, так і вивчення досвіду розвинутих демократичних країн, де судові системи функціонують в умовах цивілізованої демо-кратії й налагоджених упродовж багатьох десятиріч ринкових економічних відносин, — важливе державне завдання.
Одним з першочергових завдань стала реалізація положень Кон-ституції про введення в судову систему України нових видів судів а саме адміністративного суду, суду присяжних, апеляційних судів то-що, визначення їх структури і функцій стосовно вимог нашого часу, державних і громадських потреб, місця і ролі судової влади в консти-туційному контексті поділу влади, її функціонального призначення в системі стримань і противаг, а також значення суду для нормально! життєдіяльності правової демократичної держави та її громадян.
Насамперед необхідна була і є подальша законодавча деталізація конституційних положень щодо судоустрою і судочинства, а також окремих судових установ, які у найбільш демократичних, загально-визнаних формах і демократичними методами забезпечували б судовий захист урегульованих Конституцією та чинним законодавством сучасних економічних відносин, політичних інститутів, а також конституційних прав громадян України, прав і законних інтересів іноземних підприємців, інвесторів, інших учасників економічних новацій, що впроваджуються в Україні, реального впливу суду на ефективність боротьби з економічною злочинністю та корупцією.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 154; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!