Теоретичні основи безпосереднього народовладдя 13 страница

8-8152

225

Розділ 15

На місцевих референдумах у зарубіжних країнах традиційно вирішу- ються: конституційні (конституції суб'єктів федерації), законодавчі (законопроекта суб'єктів федерації), адміністративно-територіальні, інституційні та інші питання місцевого самоврядування. Зокрема, йдеться про практикування у зарубіжних країнах референдумів із мо-рально-етичних, екологічних та інших проблем. Так, у 1972 р. у штаті Колорадо більшість голосуючих (дві третини) висловилася проти са-моінвестування за рахунок введення додаткового податку зимових Олімпійських ігор у столиці штату — м. Денвері. У штаті Массачусетс на референдумі 1982 р. виборці проголосували за відновлення смерт-ної кари. Цього ж року переважна більшість мешканців штату Каліфорнія висловилася проти обов'язкової реєстрації вогнепальної зброї.

15.4. Принципи і порядок проведення референдумів

в Україні

Порядок проведення референдумів складається зі стадій, пов'яза-них з ініціюванням, організацією та проведенням, а також ре-алізацією рішень всеукраїнського та місцевих референдумів. У су-часній юридичній науці для позначення проведення референдумів використовують категорію «референдний процес»¹ у її суб'єктивному значенні.

Референдний процес — сукупність низки нормативно визначених послідовних дій, спрямованих на реаяізацію права громадян України на участь у референдумі.

Референдний процес грунтується передусім на загальних принци пах, притаманних юридичному процесу, а саме на принципах свободи, справедливості, рівності (єдності прав і обов'язків та взаємної відповідальності держави та особи), гуманізму, демократизму, верховенства права, законності та ін. Ці принципи характерні для всіх правових явищ у нашій державі.

¹ Турин О. Референдний процес як інститут национального права України // IV Осінні читання, м. Хмельницьк. — Хмельницьк, 2005. — С. 153-156; Турин О. О. Проблеми фінансового забезпечення референдного та виборчих процесів // Науковий вісник "Ужгородського національного університету. — 2007. — № 7. — С. 108-110.

226

Референдуми в Україні

Спеціальні принципи референдного процесу у свою чергу також поділяють на дві групи: принципи виборчого процесу в його широкому розумінні та власне спеціальні принципи референдного процесу. Загальні принципи виборчого процесу, визначені у ст. 71 Конституції України є важливими і для референдного процесу. Зазначена стаття Основного Закону декларує, що вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного го-лосування.

Утім, ст. 70 Основного Закону обмежує коло громадян, що мають право голосу на виборах іреферендумах. Конституція України не дозволяв голосувати на виборах і референдумах громадянам України, які не досягли 18років або визнані судом недієздатними.

Виборчі принципи, визначені в Конституції України, є дієвими і щодо організації та проведення всеукраїнського та місцевих референ-думів. Зокрема, волевиявлення громадян України на референдумі здійснюється шляхом таємного голосування. За порушення таємниці голосування встановлено дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Конституція України містить і спеціальні принципи референдного процесу. Зокрема, частина друга ст. 72 Основного Закону визначає принцип обов'язковості щодо проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою: «Всеукраїнський референдум проголо-шується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній об-ласті». У разі дотримання всіх процесуальних вимог щодо процедури ініціювання всеукраїнського референдуму, передбаченого ст. 72 Конституції України, Президент України зобов'язаний здійснити таку нормативно визначену процесуальну дію, як проголошення всеукраїнського референдуму.

Найбільш поено спеціальні принципи референдного процесу визначені в Законі України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми». Зокрема, його ст. 8 «Демократичні засади підготовки і проведення референ-думів» декларує принципи: безперешкодної агітації; рівності суб'єктів референдної агітації, що виражається у забезпеченні для них приміщень для зборів, використання засобів масової інформації; гласності при обговоренні проекту рішення, закону, що виноситься на референдум; відкритості та гласності діяльності державних і гро-

227

Розділ 15

мадських організацій, які беруть участь у підготовці і проведенні референдуму; безперешкодного висвітлення ЗМІ всіх стадій референдного процесу.

Зазначені принципи референдного процесу України втілюються у відповідних процесуальних діях уповноважених суб'єктів щодо ініціювання, організації та проведення референдумів, а також ре-алізації рішень цих референдумів. Система цих принципів варіюється залежно від видів референдуму, але вони є актуальними для консти-туційних, законодавчих та інших, ініціативних і обов'язкових, всеукраїнського та місцевих референдумів.

Щодо порядку організації та проведення референдумів, то особли-вості процедури їх проведення значною мірою залежать від виду референдуму. Найбільш рельєфними є відмінності процедури організації та проведення всеукраїнського та місцевих референдумів. Організація та проведення загальнодержавного та місцевих референдумів є загалом схожими за основними стадіями референдного процесу, але різняться за предметом, суб'єктами та формами референдного процесу.

Конституція України та Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» містять матеріальні та процесуальні норми, що визначають порядок ініціювання, призначення (проголошення), підготовки, проведення та реалізації рішень всеукраїнського референдуму. Йдеться про основні стадії всеукраїнського референдуму. У поєднанні ці стадії організації і проведення всеукраїнського референдуму складають процедуру всеукраїнського референдуму (референд-ний процес).

За Законом «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» процедура всеукраїнського референдуму включає такі процесуальні стадії: ініціювання референдуму: його призначення (проголошення); утво-рення дільниць для голосування; утворення комісій із всеукраїнського референдуму; реєстрація громадян, які мають право брати участь у ньому; агітація за його цілі; голосування; підрахунок голосів та визна-чення його результатів; опублікування, введення в дію, зміна або ска-сування його рішень. У разі народного ініціювання всеукраїнського референдуму утворюються додаткові стадії: створення та реєстрація ініціативних груп; збирання підписів громадян України на підтримку проведення всеукраїнського референдуму: підрахунок та перевірка цих підписів та ін. Кожна із зазначених стадій врегульована відповідними правовими нормами закону про референдуми. Але

228

Референдуми в Україні

оскільки існує невідповідність ряду положень цього закону нормам чинної Конституции зокрема щодо правового статусу суб'єктів (учас-ників) референдного процесу, то процедура організації і проведення референдумов потребує подальшого законодавчого вдосконалення.

Узагальнюючи положення чинного законодавства України про референдуми, можна визначити три основні стадії всеукраїнського референдуму — підготовчу, основну та завершальну.

Підготовча стадія складається з ініціювання всеукраїнського референдуму; інформування громадян про його ініціювання; агітації «за» або «проти» винесення визначеного питання на всеукраїнський референдум; всенародних або парламентских обговорень (факульта-тивний етап).

Основна стадія — це призначення (проголошення) всеукраїнського референдуму; організація всеукраїнського референдуму та підго-товка його проведення; агітація «за» або «проти» проекту рішення, що виноситься на всеукраїнський референдум; голосування; вста-новлення результатів всеукраїнського референдуму; визначення та оприлюднення рішень всеукраїнського референдуму; проведення повторного всеукраїнського референдуму (факультативна стадія).

Завершальна стадія — виконання рішень всеукраїнського референдуму; юридична відповідальність за невиконання рішень всеукраїнського референдуму.

Винятково важливий характер має підготовча стадія всеукраїнського референдуму, оскільки дотримання всіх процесуальних вимог на цьому етапі значною мірою визначає факт його проведення чи непроведення. Як засвідчив досвід ініціювання всеукраїнського референдуму у 1999-2006 рр., саме на цьому етапі чиниться найбільша кількість порушень процесуальних вимог законодавства про референдуми.

Підготовча стадія всеукраїнського референдуму за народною ініціативою передбачає етап його ініціювання Українським народом. Народне ініціювання може охоплювати широке коло питань і за дотримання передбачених законодавством процесуальних вимог має імперативний характер. Це зобов'язує Президента проголосити всеук раїнський референдум на вимогу 3 млн громадян України. Президент України в такому випадку видає указ про всеукраїнський референдум за народною ініціативою із зазначенням дати його проведення та сформульованим питанням (питаннями), що виноситься на всеукраїнський референдум.

229

Розділ 15

Збір підписів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму є складною, але цілком реальною процедурою, про що свідчить досвід збирання підписів на вимогу проведення всеукраїнського референдуму в 1999—2000 рр. За досить короткий термін — з 7 грудня 1999 р. по 15 січня 2000 р. — ЦБК зареєструвала 3 947 955 підписів громадян України, що мають право голосу, на вимогу проведення всеукраїнського референдуму¹. Утім, вимоги щодо ініціювання всеукраїнського референдуму на вимогу громадян України в нашій державі залишаються одними із найбільш жорстких серед країн, де конституції передбачають проведення таких референ-думів. 3 огляду на це процедуру народного ініціювання всеукраїнського референдуму доцільно було б лібералізувати.

Утворення ініціативних груп із всеукраїнського референдуму і збирання підписів громадян України на вимогу проведення всеукраїнського референдуму в короткі терміни вимагає високого рівня організованості та централізації процедури цього збирання. Нині в Україні така організаційна робота може бути проведена лише політичними силами, що мають сильні позиції як у центрі, так і в регіонах: найбільш впливовими політичними партіями, партійними блоками, в деяких випадках громадськими об'єднаннями та проф-спілками за умови комплексно!' науково-методологічної підтримки.

Право збирання підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму належить ініціативним групам із всеукраїнського референдуму. Такі групи утворюються на зборах громадян України, у яких бере участь не менше 200 осіб, що мають право голосу. Не менш як за 10 днів (за Законом 2001 р. — 3 дні) до проведення зборів їх ініціатори мають письмово повідомити про час, місце і мету зборів голову районної ради, міського голову або відповідно голову районної в місті ради. Голова відповідної міської ради, міський голова направляє на збори свого представника для здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про референдуми.

Перед початком зборів проводиться реєстрація їхніх учасників, складається список учасників зборів із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, домашньої адреси з обов'язковим підписом громадянина про участь у зборах.

¹ Протокол Центрально! виборчої комісії «Про загальні підсумки збирання підписів громадян України під вимогою проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою» від 15 січня 2000 р. // Урядовий кур'єр. — 2000. — № 9. — С. 3.

230

Референдуми в Україні

На зборах обираються голова і секретар зборів, затверджується порядок денний зборів, до якого включається питання про доцільність проведення всеукраїнського референдуму та формулюються питання, з яких (якого) ініціюється всеукраїнський референдум. На зборах обов'язково ведеться розгорнутий протокол, де зазначаються дата, місце проведення зборів, кількість їх учасників, інформація про об-рання голови та секретаря зборів, хід обговорення порядку денного, результати голосувань з питань, що внесені до протоколу порядку денного, наслідки формування персонального складу ініціативної групи з всеукраїнського референдуму та обрання її голови.

Ініціативна група із всеукраїнського референдуму в складі не мен-ше 20 громадян України, які на день її утворення мають право голосу, за поданням голів місцевих рад реєструється ЦВК, яка видає ініціативній групі свідоцтво про реєстрацію й присвоює їй порядко-вий номер. Плата за реєстрацію ініціативної групи із всеукраїнського референдуму не стягується. Витрати на збирання підписів громадян здійснюються за рахунок коштів ініціативної групи та добровільних пожертв громадян України, політичних партій, громадських орга-нізацій і профспілок.

У разі встановлених порушень чинного законодавства про ство-рення ініціативної групи із всеукраїнського референдуму ЦВК повинна мотивовано відмовити їй у реєстрації. Таке рішення або неприйняття ЦВК рішення про реєстрацію у визначені законом терміни представник ініціативної групи із всеукраїнського референдуму може оскаржити протягом 10 днів у Верховному Суді України.

Як свідчить досвід, відмови ЦВК у реєстрації ініціативних груп із всеукраїнського референдуму мотивуються невідповідністю питань все українського референдуму Конституції України та чинним законам, а також численними процесуальними недоліками. Серед останніх найбільш поширеними є: відсутність на зборах представника голови відповідної міської ради, міського голови; відсутність повних даних про учасників зборів; відсутність особистого підпису у списках учасників зборів; включення до списку учасників зборів іноземців, осіб без громадянства або громадян України, які не наділені правом голосу; відсутність відомостей про обрання голови і секретаря зборів; не-повно оформлені документи зборів; коригування головою відповідної ради, міським головою питання (питань) всеукраїнського референдуму, що затверджуються зборами; несвоєчасне подання до-

231

Розділ 15

кументів про реєстрацію ініціативної групп із всеукраїнського референдуму до ЦБК тощо.

Законодавство встановлює тримісячний термін збирання підписів громадян під вимогою проведення всеукраїнського референдуму з дня отримання свідоцтва про реєстрацію першої ініціативної групи із всеукраїнського референдуму. Аналогічні терміни збирання підписів встановлені в законодавстві про референдуми інших колишніх союз-них республік. Цей термін є виправданим, оскільки його подовження може призвести до втрати актуальності питання, що виноситься на всенародне голосування.

Збирання підписів здійснюється лише після отримання свідоцтва про реєстрацію ініціативної групи із всеукраїнського референдуму і виключно членами цієї групи на підписних листах, форма яких вста-новлюється ЦБК. Підписний лист містить реєстраційний номер ініціативної групи, дату її реєстрації, порядковий номер підписного листа, зазначення адміністративно-територіальної одиниці, де збира-ються підписи, точне формулювання питання (питань), що пропо-нується винести на всеукраїнський референдум.

Громадянин України, який має право голосу і підтримує вимогу про проведення всеукраїнського референдуму, добровільно ставить на підписному листі свій підпис і дату підписання за наявності документа, що підтверджує його особу. Прізвище, ім'я, по батькові, дату народження та місце постійного проживання громадянин може запи-сати сам або, на його прохання, — член ініціативної групи із всеукраїнського референдуму, що веде збір підписів.

Після завершення збирання підписів ініціативна трупа в триден-ний термін складає підсумковий протокол. У протоколі зазначаються загальна кількість зібраних підписів; дата реєстрації ініціативної групи та її порядковий номер; дата закінчення збирання підписів. Засвідчення підписів та перевірка їхньої достовірності на місцях по-кладається на сільських, селищнихта міських голів.

Підписні листи за актом передаються на зберігання у встановлено-му законом порядку, після чого в тижневий термін ініціативна група передає підсумковий протокол, акт і вимогу про проведення всеукраїнського референдуму до ЦБК. Підрахунок підписів громадян та їх вибіркова перевірка покладаються саме на ЦБК.

Характерною помилкою в роботі ініціативних груп із всеукраїнського референдуму по збору підписів на вимогу проведення всеукраїнського референдуму є неправильне заповнення підписних

232

Референдуми в Україні

листів, зокрема, заповнення граф підписного листа не двома особами (громадянином і членом ініціативної групи), а лише членом ініціативної групи; зазначення в підписному листі тільки прізвища та ініціалів громадянина; включення підписів іноземців та громадян України, шо не набули повноліття.

За наслідками перевірки ЦВК приймає рішення про підсумки збо-ру підписів та складає відповідний протокол. При цьому важливо не лише зібрати належну кількість підписів громадян України, а й до-триматися вимог, передбачених ст. 72 Конституції України — ці підписи мають бути зібрані не менш як у двох третинах областей та не менш як по 100 тис. підписів у кожній області. Якщо у трьохмісячний термін не зібрано достатньої кількості підписів, то ЦВК приймає рішення про припинення діяльності всіх ініціативних груп із всеукраїнського референдуму.

Голова ЦВК або особа, яка виконує його обов'язки, протягом виз-наченого законом терміну передав рішення ЦВК про підсумки збору підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму та відповідно складений протокол Президентові, після чого глава держави проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Утім, чинне референдне законодавство не визначає термінів, у які Президент має проголосити всеукраїнський референдум за народною ініціативою, шо певною мірою обмежує відповідну імперативну ви-могу громадян про проведення такого референдуму.

Суб'єктами ініціювання всеукраїнського референдуму є також Верховна Рада України і Президент України, але на відміну від народного ініціювання всеукраїнського референдуму предметна компетенція цих учасників референдарного процесу чітко визначена Конституцією України. Так, ст. 156 передбачає, що законопроект про внесення змін до розділу I «Загальні засади», розділу Ш «Вибори. Референдум» і розділу XIII «Внесення змін до Конституції України» подається до Вер-ховної Ради Президентом або не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради і, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу парламенту, затверд-жується всеукраїнським референдумом, який призначається главою держави. Отже, суб'єктами ініціювання конституційного референдуму є Верховна Рада України або Президент України, а суб'єктом призна-чення цього референдуму виключно глава держави.

3 приводу всеукраїнського референдуму про зміну території держави Конституція України визначає лише суб'єкта призначення

8а-8152

233

Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 159; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 38 39 40 41 424344 45 46 47 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!