Тема 5. Фізіолого-гігієнічні основи раціонального харчування
План
1. Роль обміну речовин і енергії в життєдіяльності організму.
2. Енергетичні витрати організму.
3. Норми фізіологічних потреб людини в харчових речовинах і енергії.
4. Основні принципи раціонального харчування.
Роль обміну речовин і енергії в життєдіяльності організму.
Обмін речовин безперервно протікає у всіх клітках, тканинах і системах організму. Він забезпечує зв’язок організму з зовнішнім середовищем. Обмін речовин включає надходження харчових речовин, кисню, води в організм і видалення кінцевих продуктів обміну у навколишнє середовище.
Значення обміну речовин: забезпечення організму енергією, необхідною для життєдіяльності; відшкодування розпаду органічних сполук, тобто формування нових клітин, синтез гормонів, ферментів; задоволення потреби у мінеральних елементах і вітамінах; відновлення витрат води.
Обмін речовин складається з двох протилежних паралельних процесів. Катаболізм або дисиміляція включає реакції розпаду речовин, їх окислення і відділення з організму. Анаболізм або асиміляція забезпечує синтез речовин, їх засвоєння і використання для потреб життєдіяльності. У дорослої людини спостерігається відносна рівновага цих процесів. У молодому організмі переважає асиміляція, що забезпечує ріст і розвиток всіх систем організму, при старінні процеси синтезу послаблюються.
Під впливом різних чинників, наприклад, недостатнє, надлишкове або неповноцінне харчування, порушення функцій нейрогуморальної систем, можливо порушення обміну речовин, яке проявляється в наступному: недостатнє засвоєння або надлишкове накопичування речовин; зміна взаємодії і характеру перетворення речовин; накопичування проміжних продуктів обміну (наприклад, ацетону); утворення речовин, які не притаманні основному обміну.
|
|
|
Обмін речовин пов’язаний з обміном енергії. При окисленні речовин (білків, жирів, вуглеводів), які надходять в організм з їжею, звільняється енергія. Частина цієї енергії витрачається на процеси синтезу (на асиміляцію), частина – переходить у тепло, частина – перетворюється у механічну, тобто витрачається на роботу м’язів. Незначна частина переходить в електричну, променеву. Кількість тепла, яка звільняється при повному окисленні 1 г речовини до кінцевих продуктів, називається калорічним коефіцієнтом. Для білку він рівний – 4 ккал, жиру – 9 ккал, вуглеводів 4 ккал.
Енергетичні витрати організму.
Життєдіяльність організму супроводжується постійними витратами енергії. Енергетичні витрати людини поділяють на дві групи: не регулюються волею людини і регулюються. До тих, що не регулюються, відносяться основний обмін і специфічно-динамічна дія їжі. Основний обмін – це мінімальна кількість енергії, яка витрачається на діяльність внутрішніх органів (роботу серця, дихання, кровообіг тощо). У середньому основний обмін складає 1 ккал на 1 кг маси тіла за годину. Але він залежить від росту, маси тіла (прямо пропорційно), статі (у жінок нижче на 10 – 15 % ніж у чоловіків), віку (у дітей він підвищений, у осіб похилого віку знижується).
|
|
|
На основний обмін впливає фізіологічний стан людини – стреси, захворювання щитовидної залози, туберкульоз, малярія підвищують основний обмін; сезонність – весною основний обмін підвищується, влітку – знижується; температура навколишнього повітря – при її зниженні основний обмін посилюється для покриття тепловитрат організму; характер харчування – при надлишковому харчуванні – підвищується, тому що збільшується навантаження на органи кровообігу, дихання.
Специфічна динамічна дія їжі (С.Д.Д.) – це витрати енергії на прийом і перетравлення їжі. При цьому основний обмін збільшується на 10 – 15 %. Прийом білкової їжі підвищує основний обмін на 30 – 40 %. Жири і вуглеводи збільшують енерговитрати на 7 – 10 %.
Витрати енергії, що регулюються - це витрати у процесі трудової діяльності, побуту, занять спортом. Вони прямо пропорційні обсягу і характеру м’язової роботи.
|
|
|
Для вимірювання енерговитрат людини використовують лабораторні і розрахункові методи. Лабораторні – це пряма і непряма колориметрія. Пряма колориметрія ґрунтується на безпосередньому вимірюванні тепла, яке визволяється у процесі життєдіяльності. Метод потребує складного обладнання. Непряма колориметрія заснована на дослідженні газообміну, тобто вимірюванні кількості кисню, яку людина вдихає, і вуглекислого газу, що видихає. Розрахунковий метод або хронометраж складається з обліку і реєстрації часу, який витрачається на всі види діяльності людини протягом доби. Потім по таблицях, які складені на основі лабораторних методів, визначають витрати енергії.
Розрахунок добових витрат енергії необхідний для визначення кількісного боку харчування – обліку енергетичної цінності кожного продукту харчування. Харчовий раціон, що споживається за добу, повинен відповідати за калорійністю енергетичним витратам організму. В організмі забезпечується енергетичний баланс або рівновага.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 519; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!