Остання зміна: Wednesday 19 June 2013 1:47 PM



Тема 2. Системи травлення і процеси травлення

 

План

1. Значення травлення і будова травної системи.

2. Травлення в ротовій порожнині.

3. Травлення в шлунку.

4. Травлення в кишечнику.

 

Значення травлення і будова травної системи.

Їжа, яка є для організму джерелом енергії та пластичних ресурсів, надходить із зовнішнього середовища у вигляді продовольчої сировини або продуктів, що піддавались технологічній обробці. Вони містять безліч харчових речовин, у тому числі складних, а також нехарчових сполук та сторонніх домішок.

Відбір та добування з їжі необхідних для організму речовин та перетворення їх у форму, доступну для засвоєння тканинами, здійснюється системою травлення. В результаті її діяльності їжа піддається травленню, тобто таким фізичним, фізико-хімічним та хімічним змінам, які призводять до утворення із високомолекулярних сполук низькомолекулярні, що всмоктуються у кров або лімфу. Ці рідини транспортують продукти гідролізу харчових речовин в усі тканини, де з них синтезуються специфічні для організму сполуки та вивільняється енергія. Таким чином, система травлення здійснює початковий етап обміну речовин між зовнішнім та внутрішнім середовищами організму.

Травлення - це сукупність фізичних, хімічних і фізіологічних процесів, які забезпечують оброблення і перетворення харчових продуктів у форму, доступну для засвоєння клітинами організму. Фізичні процеси - це механічне оброблення, подрібнення, перемішування і розчинення харчових продуктів. Хімічні процеси – розщеплення харчових речовин, що містяться в продуктах, на більш прості сполуки під дією ферментів травних соків. Фізіологічні - регулювання процесів травлення нервово - гормональною системою.

Функції шлунково-кишкового тракту:

· Секреторна – виділення ферментів у складі травних соків – слини, жовчі.

· Рухова або моторна - здійснюється мускулатурою травного тракту і забезпечує жування, ковтання, переміщення їжі і видалення залишків, що не засвоїлись;

· Інкреторна - утворення гормонів та інших речовин, що впливають на процеси травлення;

· Всмоктувальна - надходження в кров із травного тракту продуктів розщеплення харчових речовин;

· Екскреторна - видалення з організму продуктів обміну

· Знешкоджувальна – забезпечує нейтралізацію шкідливих речовин або мікроорганізмів, які можуть бути у їжі.

До складу системи травлення входять травний канал, підшлункова залоза та печінка. Їжа через ротовий отвір потрапляє у ротову порожнину, де відбувається її механічне і частково хімічне оброблення. Ротова порожнина за допомогою стравоходу з'єднується зі шлунком. Стравохід призначений для переміщення їжі. В шлунку відбувається глибоке хімічне оброблення їжі. Після шлунку їжа потрапляє до кишечнику, який складається з дванадцятипалої, тонкої і товстої кишок. Залишки, що не перетравилися і не всмокталися, потрапляють до прямої кишки і виводяться з організму. У процесі травлення беруть участь печінка, жовчний міхур та підшлункова залоза.

Усередині, травний канал вистелений слизовою оболонкою, яка утворює складки, що значно збільшує її поверхню. Слизова оболонка захищає внутрішнє середовище організму від проникнення ззовні різних речовин, мікроорганізмів, дії сторонніх факторів. Під слизовою оболонкою знаходяться м'язові прошарки, які забезпечують рухову функцію органів травлення.

На всьому шляху проходження їжі розташовані чутливі рецептори - нервові утворення, які передають інформацію про якість їжі до харчового центру, що розташований у ЦНС. Тут проводиться детальний аналіз сигналів та трансформація їх у еферентні (доцентрові) імпульси до відповідних ділянок травного тракту, в яких здійснюється даний етап травлення або всмоктування харчових речовин.

У стінках травного тракту знаходяться скупчення нервових клітин, які регулюють його функції значною мірою автономно, оскільки не завжди сигнали з органів травлення доходять до вищих відділів центральної нервової системи.

Таким чином, травна система є ланкою, що зв'язує зовнішнє і внутрішнє середовища. Продукти складаються з білків, жирів, вуглеводів. У процесі травлення відбувається їх перетворення на прості сполуки, які організм людини може засвоїти – АК, жирні кислоти, моноцукри.

Науковою розробкою питань травлення займався російський фізіолог Іван Петрович Павлов. Він дослідив роботу шлунково-кишкового тракту при прийманні різноманітної їжі, розкрив особливості секреторного процесу і визначив фізіологічні механізми його регуляції.

 


Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 111;