Поняття, система та завдання конкурентного права 15 страница

3. У чому полягає сутність антиконкурентних узго­джених дій?

4. Які існують види антиконкурентних узгоджених дій?

5. У чому полягає різниця між горизонтальними та вертикальними антиконку’рентними узгодженими діями?

6. Що таке зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку?

7. Яким чином визначається монопольне становище суб’єкта на ринку?

8. У чому полягає сутність антиконкурентних узго­джених дій органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю?

9. Яким чином органи влади, місцевого самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю можуть вчиняти порушення законодав­ства про захист економічної конкуренції? 10. Чому господарська діяльність органів виконавчої влади негативно впливає на ринкову конкуренцію?

Глава 8 ^^^^Н Недобросовісна конкуренція ^^^В

ІЯІ^Н

§ 1. Загальні засади поняття ЯН недобросовісна конкуренція «•ЯЯІ

Якщо є ринок, то на ньому існує конкуренція. Добросовісна »9 конкуренція — це благо для економіки, вона забезпечує її розвиток та становлення. Але поряд з нормальною, добросо­вісною конкуренцією завжди може існувати неправомірна, недобросовісна конкуренція. Добросовісну конкуренцію на ринку держава не лише дозволяє, а й захищає та підтримує. Недобросовісна конкуренція заборонена законодавством, особи, які під час здійснення підприємницької діяльності вчиняють дії, визнані як недобросовісна конкуренція, пору­шують принципи Конституції України щодо недопущення не- -добросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності і під­лягають покаранню.

Недобросовісна конкуренція спричиняє шкоду однаковою мірою як споживачам, так і конкуренції на ринку. На конку­рентному ринку споживачі мають змогу ознайомитися з пе­ревагами та недоліками запропонованих їм товарів і вибирати з-поміж них ті, що можуть повністю задовольнити їхні потре­би. Ідеальне становище на ринку — це коли продавці рекла­мують і продають свої товари так, щоб споживач мав змогу об’єктивно їх оцінити. На жаль, це не завжди так. Іноді про­давці надають споживачам необ’єктивну інформацію про свої товари чи товари своїх конкурентів, а також намагаються ви­дати свої товари за ті, що виробляються іншими підприємця­ми і мають відоміші торгові марки та кращу репутацію.

Зазвичай добросовісні продавці намагаються здобути діло­ву репутацію високого рівня, забезпечуючи споживачів то­варами високої якості. Якщо виробник рекламує свій товар як товар високої якості, а виробляє товар низької якості, то споживачі швидко зрозуміють дійсний стан речей і виникне ситуація, за якої вони повністю відмовляться від товару не­добросовісного підприємця та придбаватимуть товар його добросовісних конкурентів. Наслідком цього буде зниження обсягів реалізації товару недобросовісним підприємцем, а в подальшому — його банкрутство. ||

За умов розвинутої ринкової економіки недобросовісна конкуренція є вийнятком, а не правилом. Оскільки більшість підприємців орієнтується на постійних споживачів, які три­валий час споживають продукцію з їх торговими марками, вони постійно намагаються підвищити якість та розширити асортимент пропонованої продукції, щоб зберегти своїх спо­живачів і залишитися на ринку.

Зрозуміло, що метою діяльності підприємця є отримання прибутку від використання майна, продажу товарів, вико­нання робіт, надання послуг. При цьому він намагається от­римати найбільшу користь для себе. За умов конкурентної боротьби на ринку це можливо лише за наявності у підпри­ємця певних правомірних переваг над конкурентами, якими, зокрема, є:

• краща організація підприємницької діяльності;

• наявність новітніх технологій виробництва;

• результати маркетингових досліджень щодо прихиль­ності споживачів до тих чи інших товарів;

• нижчі витрати на виробництво одиниці продукції і ви­ходячи з цього — найнижчі ціни тощо.

Отже, неправомірні дії підприємців, спрямовані на отри­мання неправомірних переваг при здійсненні ними господар­ської діяльності, можуть бути визнані недобросовісною кон­куренцією, що в свою чергу є порушенням конкурентного законодавства.

Основою недобросовісної конкуренції є нечесне, неправо­мірне ведення підприємницької діяльності. У той час, коли добросовісні учасники ринку витрачають свій час та значні кошти на здобуття ділової репутації, розробку та втілення нових технологій, схилення споживачів до використання то­варів з їх торговою маркою, тобто ведуть чесну конкурентну боротьбу, їх несумлінні конкуренти всілякими шляхами на­магаються неправомірно використати чужу ділову репута­цію, створити перешкоди своїм конкурентам під час здійс­нення ними господарської діяльності і, таким чином, досягти неправомірних переваг у бізнесі.

Законодавством України чітко визначено види й форми недобросовісної конкуренції, відповідальність за її вчинення. За Законом України «Про захист від недобросовісної конку­ренції», недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та ін­шим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Характерною ознакою недобросовісної конкуренції є ак-^ тивна поведінка особи, спрямована на вчинення неправомір­них дій. Бездіяльність не може бути визнана недобросовіс­ною конкуренцією.

Зазначені неправомірні дії, спрямовані на досягнення не­правомірних переваг у конкурентній боротьбі, мають такі спільні ознаки:

1) спричиняють збитки іншим господарюючим суб’єктам чи їх діловій репутації;

2) спрямовані на отримання неправомірних переваг у під­приємницькій діяльності;

3) порушують норми законодавства України. Відповідно до законодавства України недобросовісна кон­куренція — протиправна, карана поведінка. Норми, що ви­значають цю поведінку як протиправну містяться у конку­рентному законодавстві, а також в інших нормативно-право­вих актах.

За формою недобросовісну конкуренцію можна класифі­кувати виходячи зі змісту та спрямованості неправомірних дій. Їх можна поділити на три великі групи:

• неправомірні дії, спрямовані на отримання певних пе­реваг над конкурентом за рахунок його інтелектуаль­ної діяльності та ділової репутації;

• неправомірні дії, пов’язані з дезорганізацією виробни­чого процесу конкурента, створенням йому перешкод у процесі конкурентної боротьби та досягненням не­правомірних переваг у конкуренції;

• дії, пов’язані з неправомірним збиранням, розголо­шенням та використанням комерційної таємниці.

§ 2. Отримання переваг над конкурентом за рахунок його інтелектуальної діяльності та ділової репутації

До першої групи порушень, що вчиняються шляхом недоб­росовісної конкуренції, належать неправомірні дії, спрямова­ні на отримання певних переваг над конкурентом за рахунок. його інтелектуальної діяльності та ділової репутації. Ця гру­па включає такі порушення: ЛЬ

1. Неправомірне використання чужих позначень, реклам- Й них матеріалів, упаковки. ‘•

2. Неправомірне використання товару іншого виробника.

3. Копіювання зовнішнього вигляду виробу.

4. Порівняльна реклама.

Характерною ознакою цих порушень є те, що вони водно­час спрямовані на неправомірне використання результатів інтелектуальної праці суб’єкта господарювання та на спотво­рення його ділової репутації, навмисно чи ненавмисно.

Неправомірне використання чужих позначень, рек­ламних матеріалів, упаковки. Відбувається у вигляді не­правомірного використання предметів інтелектуальної праці, а саме: чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних мате­ріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх тво­рів, періодичних видань, назв місць походження товарів.

Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до влас­ного імені додається який-небудь відмітний елемент, що ви­ключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця).

Зазначені предмети є результатами інтелектуальної діяль­ності фізичних чи юридичних осіб, права на них охороня­ються законодавством. Тому їх використання без дозволу уповноваженої на те особи (власника) є правопорушенням. Захист від неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки необхідний ще й тому, що він дає змогу;

• стимулювати творчу діяльність та заохочувати праг­нення здобути ділову репутацію високого рівня;

• забезпечити споживачів важливою інформацією (спо­живач знатиме, що товар виробила добросовісна особа);

• зменшити можливість несумлінних продавців реалізо­вувати товар неналежної якості.

Неправомірне використання товару іншого виробни­ка. Ним визнається введення на ринок товару конкурента під своїм позначенням шляхом змін чи зняття позначень конкурента без його дозволу. Таким чином недобросовісний конкурент намагається здобути певний імідж на ринку та «розкрутити» свою торгову марку за рахунок сумлінного суб’єкта господарювання, який належним чином стежить за якістю та асортиментом продукції, вкладаючи при цьому значні кошти.

За такої ситуації добросовісний підприємець може нестіР значних збитків, наприклад, у разі проведення недобросовіс­ним конкурентом «агресивної» рекламної компанії своєї тор­гової марки.

Копіювання зовнішнього вигляду виробу. Вчиняється шляхом копіювання зовнішнього вигляду виробу конкурента і введення його на ринок без однозначного зазначення ви­робника копії. Ці дії можуть бути визнані порушенням, якщо вони призводять чи можуть призвести до змішування з ви­робами іншого суб’єкта господарювання.

Не визнається порушенням копіювання зовнішнього ви­гляду виробу або його частин, якщо воно зумовлено виключ­но їх функціональним застосуванням.

Через зовнішній вигляд товару підприємець намагається виділити його із загальної маси схожих товарів. Це здійсню­ється шляхом надання своєму товару нової оригінальної фор­ми, малюнку, кольорової гами тощо. Зовнішній вигляд товару — результат творчої діяльності підприємця. Щоб надати то­вару оригінальності та неповторності, він витрачає значні ін­телектуальні та фінансові ресурси. Наділяючи товар оригі­нальними ознаками, підприємець намагається здобути при­хильність споживачів, забезпечуючи при цьому його належну якість. Тому копіювання зовнішнього вигляду товару недоб­росовісним конкурентом може завдати збитків дійсному ви­робникові, а також підірвати його авторитет на ринку.

Порівняльна реклама — реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб’­єкта господарювання. Це порушення вчиняється шляхом до­ведення до споживачів неправдивих, неточних або неповних відомостей стосовно товару конкурента. Зазначені неправо­мірні відомості можуть стосуватися якості, асортименту, вартості тощо продукції конкурента.

Разом з тим порівняння у рекламі, що підтверджені фак­тичними даними, є достовірними, об’єктивними та корисни­ми для споживачів, не можуть бути визнані недобросовіс­ною конкуренцією.

Предметом порівняння у рекламі можуть бути товари, ді­лова репутація конкурента. Порівняльна реклама може бути правомірною та неправомірною. Правомірна порівняльна реклама містить об’єктивну інформацію стосовно конкурен­та, неправомірна — неправдиву, неточну або неповну інфор­мацію стосовно товару конкурента. ||

Приклад недобросовісної конкуренції з практики ор­ганів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом неправомірного використання назв місць походжен­ня товарів

За заявою Державної антимонопольної служби Грузії, яка діяла в інтересах тринадцяти підприємців Грузії, що мають пріоритетне право на використання назви місця походження товару (Боржомі) при виробництві та реалізації мінеральної води з Боржомських джерел, органи Антимонопольного ко-і мітету провели дослідження ринку мінеральної води з метою виявлення неправомірного використання позначення «Бор-жомі» на етикетках мінеральної води, яка реалізується на українському ринку.

За наслідками перевірок встановлено, що, не маючи доз­волу від власників ліцензій або уповноважених ними осіб, хлібокомбінати Любешівської та Ратнівської райспоживспі-лок, СП «Колківський хлібокомбінат» Маневицької райспо-живспілки, СП «Хлібзавод Старовижівської райспоживспіл-ки» (Волинська область); ТОВ «Фірма «ІНЕКС» (м. Дніпро­петровськ); СП ТОВ «Голд Вассер», ТОВ «Компанія продім-порт», ТОВ «Встреча» (м. Київ); хлібохарчокомбінати Воло­дарської та Обухівської райспоживспілок, промкомбінат Ба-ришівської райспоживспілки, ТОВ «Баланс-2» (Київська об­ласть); ТОВ ВКП «Манг» (м. Луганськ), ТОВ «Завод безал­когольних напоїв» та КСП «Тепличний» (Луганська область);

ТОВ «Дарл» (м. Одеса); СП «Острозький плодоконсервний завод», СП «Рівненський заготівельно-виробничо-збутовий комбінат», ВАТ «Здолбунівський завод продтоварів» (Рівнен-

Іська область); ТОВ «Арвіді» та науково-виробнича приватна фірма «Іштар» (м. Харків); ВАТ «Високопільська харчосма­кова фабрика», Високопільська філія виробничо-комерційної компанії «Орбі-Україна» (Херсонська область); ТОВ «Талер» (м. Ялта) для маркування своєї продукції — штучно мінера­лізованої води використовували на етикетках позначення «Боржомі» (типу Боржомських вод), яке містило неправомір­не порівняння штучно мінералізованої води виробництва цих підприємств зі справжньою загальновідомою лікувально-сто­ловою мінеральною водою грузинського походження з наз- • вою «Боржомі». Використання позначення «Боржомі» на ети­кетці виробів українських підприємств призводило до змішу­вання їх продукції з продукцією грузинського походження.

Дії підприємств органи Антимонопольного комітету Украї-1 ни кваліфікували за ст. 4 Закону України «Про захист від

недобросовісної конкуренції» як неправомірне використанню без дозволу уповноваженої на те особи назв місць походжен­ня товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого підприємця, який має пріоритет на їх використання.

* * •

Приклад недобросовісної конкуренції з практики ор­ганів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом використання без дозволу уповноваженої на те особи знаків для товарів і послуг

До Запорізького відділення Комітету надійшла заява від ЗАТ «Оболонь» (м. Київ) про неправомірне використання йо­го об’ємного товарного знака у вигляді пляшки ТОВ «ЛГЗ «Кристал» (м. Запоріжжя).

ЗАТ «Оболонь» та ТОВ «ЛГЗ «Кристал» займаються іден­тичною діяльністю — виробництвом слабоалкогольних напоїв. Свою продукцію обидва підприємства розливають у пляшки місткістю 0,33 л із написом «ОБОЛОНЬ». ЗАТ «Оболонь» у свій час за рішенням Держпатенту України отримало сві­доцтва на об’ємний товарний знак у вигляді пляшки та на сло­весний товарний знак у графічному зображенні «ОБОЛОНЬ».

Згідно з експертним висновком патентного повіреного пляшка з позначенням «ОБОЛОНЬ», яка використовується ТОВ «ЛГЗ «Кристал» як тара для розливання напоїв, тотож­на пляшці, в яку розливає свою продукцію ЗАТ «Оболонь». За цих обставин можливе змішування продукції двох зазна­чених підприємств.

Дії ТОВ «ЛГЗ «Кристал» Запорізьке відділення Антимоно­польного комітету кваліфікувало за ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» як неправомір­не використання без дозволу уповноваженої на те особи зна­ків для товарів і послуг, інших позначень, що може призвес­ти до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’­єкта, який має пріоритет на їх використання.

* * *

Приклад недобросовісної конкуренції з практики ор­ганів Антимонопольного комітету, вчиненого шляхом порівняльної реклами

До Антимонопольного комітету України звернувся пред­ставник компанії «Яманучі Юроп Б. В.» (Японія) із повідом­ленням про те, що компанія «Ранбаксі» (Індія) здійснила по­рівняльну рекламу свого препарату «Гистак» (рос. мовою), який реалізується на українському ринку медичних препара­

тів, з іншими препаратами, зокрема з препаратом «Де-нол» виробництва компанії «Яманучі Юроп Б. В.», і при цьому навела недостовірні відомості.

Антимонопольний комітет України розглянув рекламний проспект препарату «Гистак», наданий представником ком­панії «Яманучі Юроп Б. В.», в якому зазначалось: «Гистак» превосходит по безопасности й зкономичности другие про-тивоязвенньїе препарати, не имеет недостатков й побочних зффектов, свойственних циметидину, омепразолу, де-нолу» (рос. мов.) і дійшов висновку, що наведена в рекламі інформа­ція може бути недостовірною й некорисною для споживачів.

Представникові компанії «Яманучі Юроп Б. В.» було роз’-^ яснено права компанії щодо захисту від проявів недобросо-1 вісної конкуренції та деякі норми Закону України «Про за-

• хист від недобросовісної конкуренції», а також надано про-

•| позиції щодо врегулювання спору без втручання відповідних

•І органів державної влади.

•І Представництво компанії «Яманучі Юроп Б. В.» повідоми-р ло Антимонопольний комітет про те, що спірне питання, яке Г виникло між компаніями «Яманучі Юроп Б. В.» та «Ранбак­сі», врегульовано.

* * *

§ 3. Дезорганізація виробничого процесу конкурента, створення перешкод та досягнення неправомірних переваг у конкуренції

Другу групу порушень, що вчиняються шляхом недобросо­вісної конкуренції, становлять неправомірні дії, пов’язані з дезорганізацією виробничого процесу конкурента, створен­ням йому перешкод у процесі конкурентної боротьби та до­сягненням неправомірних переваг у конкуренції. Ця група включає такі порушення:

1. Дискредитація господарюючого суб’єкта (підприємця).

2. Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання по­слуг із примусовим асортиментом.

3. Схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підпри­ємця).

4. Схилення постачальника до дискримінації покупця (за­мовника).

5. Схилення господарюючого суб’єкта (підприємця) до ро^ зірвання договору з конкурентом.

6. Підкуп працівника постачальника.

7. Підкуп працівника покупця (замовника). Т»^И

8. Досягнення неправомірних переваг у конкуренції. ЦІ

Вчиняючи зазначені порушення, недобросовісний конку­рент намагається особисто або за допомогою третіх осіб не­гативно вплинути на ринкове становище свого конкурента, його ділову репутацію, процес виробництва.

Дискредитація господарюючого суб’єкта (підприємця). Відбувається у вигляді поширення недобросовісним конку­рентом неправдивих, неточних або неповних відомостей сто­совно свого конкурента, які завдали чи можуть завдати шко­ди його діловій репутації.

Дискредитацію можна охарактеризувати як підрив довір’я до когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету.

Під поширенням неправдивих, неточних або неповних ві­домостей, які завдали або могли завдати шкоди діловій ре­путації конкурента слід розуміти опублікування таких відо­мостей у пресі, транслювання по радіо та на телебаченні, де­монстрацію в кінохронікальних програмах та інших засобах масової інформації, викладення в публічних виступах, зая­вах, адресованих посадовим особам, чи повідомлень в іншій формі кільком чи одній особі. Неправдиві відомості навмис­но спотворюють дійсний стан справ у конкурента. Неповні відомості вибірково встановлюють ті чи інші факти. Неточні ві­домості повністю не відображають стан справ у конкурента.

Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом. Відбуваються шля­хом купівлі-продажу одних товарів, виконання робіт, надан­ня послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконан­ня робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту.

Порушення полягає у примушуванні суб’єкта господарю­вання до вчинення додаткових дій (купувати товар, виконувати роботи, надавати послуги) для задоволення своїх потреб.

Таким чином недобросовісний конкурент намагається до­датково позбутися товарів, виконати роботи, надати послу­ги, що не користуються попитом, за рахунок товарів, робіт, послуг, що користуються підвищеним попитом.

Схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця). Полягає у безпосередньому або через посе­редників спонуканні певною особою іншої особи до відмовиь від встановлення договірних зв’язків з її конкурентом. Ці

 

Виявляється у безпідставній повній чи частковій відмові від підтримки ділових стосунків з суб’єктом господарювання (відмові купувати, продавати товар) або у встановленні та­ких цін, тарифів на свої товари чи послуги, за яких суб’єкт господарювання сам буде змушений відмовитися від них.

За умов відсутності ділових стосунків з постачальниками суб’єкт господарювання може опинитися у становищі, за якого він не матиме можливості виготовляти продукцію або йому буде не вигідно її виготовляти.

Схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника). Відбувається шляхом спонукання недобросо-; вісним конкурентом постачальника до надання йому певних: переваг перед конкурентом, який є покупцем (замовником) | цього постачальника.

‘ Може відбуватися у вигляді першочергових поставок то-| варів, виконання робіт, надання послуг, а також у зниженні ^; цін, тарифів на товари.

. Схилення господарюючого суб’єкта (підприємця) до; розірвання договору з конкурентом. Полягає у спонуканні і недобросовісним конкурентом особи, яка перебуває у дого-

I’’ вірних відносинах з його конкурентом, до невиконання дого­вору або виконання його неналежним чином. При цьому не­добросовісний конкурент надає або пропонує особі, що пере-I буває у договірних відносинах з його конкурентом, особисто І чи через посередника матеріальну винагороду, компенсацію І або інші переваги.

| Підкуп працівника постачальника. Відбувається шля-I хом надання або пропонування працівнику постачальника | певних цінностей чи благ особою, яка є конкурентом покуп-I ця товарів, робіт, послуг, за невиконання або неналежне ви-| конання працівником постачальника своїх службових І обов’язків. Обов’язки працівника постачальника мають сто­суватися виконання змісту або процедури укладення догово­ру між постачальником і покупцем певних товарів, робіт та послуг.

Порушення вважатиметься вчиненим, якщо неправомірні дії, пов’язані з виконанням працівником постачальника своїх службових обов’язків, призвели або можуть призвести до отримання недобросовісним конкурентом певних переваг над своїм конкурентом.

До працівника постачальника прирівнюється й інша осо­ба, яка відповідно до наданих їй повноважень приймає рі-

шення від імені постачальника про поставку товару, вико­нання робіт, надання послуг чи впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов’язана з ним.

Підкуп працівника покупця (замовника). Порушення за складом схоже на порушення, пов’язане з підкупом пра­цівника постачальника. Відбувається шляхом надання або пропонування працівникові покупця певних цінностей чи благ особою, яка є конкурентом постачальника товарів та робіт, послуг за невиконання або неналежне виконання сво­їх службових обов’язків, що випливають з укладеного або пов’язані з укладенням між постачальником і покупцем до­говору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що в свою чергу призвело або може призвести до отримання конкурентом постачальника переваг над ним.

До працівника покупця прирівнюється й інша особа, яка відповідно до покладених на неї обов’язків приймає рішення від імені покупця про придбання товару, виконання робіт, надання послуг, впливає на прийняття такого рішення або якимось чином пов’язана з ним.

Досягнення неправомірних переваг у конкуренції. Ним вважається отримання неправомірних переваг відносно ін­шого суб’єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджене рішенням державного орга­ну, наділеного відповідною компетенцією.

Характерною ознакою цього порушення є те, що факт вчинення порушення законодавства суб’єктом господарю­вання вже доведений певним державним органом і у зв’язку з цим ним прийнято відповідне рішення (постанова, припис, наказ тощо) про порушення особою законодавства.

Під терміном «державний орган» розуміють суди, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, на які законо­давством покладено здійснення контролю за додержанням законодавства у певній галузі господарства та прийняття рі­шення про встановлення (припинення) порушень згідно з їх компетенцією.

Приклад недобросовісної конкуренції з практики орга­нів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом дискредитації господарюючого суб’єкта

До Антимонопольного комітету України звернувся Інсти­тут біоорганічної хімії та нафтохімії Національної Академії наук України (ІБОНХ НАН України) із заявою про недобро­

совісну конкуренцію з боку японських компаній «Санкіо Ко. *в Лтд» та «Сумітомо Корпорейшн» у вигляді дискредитації гос­подарюючого суб’єкта (підприємця).

ІБОНХ НАН України розроблено технологію виробництва й застосування сульфокарбатіону-К (СКК) — протруйника (фунгіциду), що призначений для захисту проростків і сходів цукрових буряків від коренеїда та запобігання поширенню хвороб цукрових буряків через насіння. Інститут розпочав виробництво СКК. із давальницької сировини італійської фірми «Сер-Італія».

Компанія «Санкіо Ко. Лтд» є виробником тачигарену-про-труйника (фунгіциду), призначення якого аналогічне призна­ченню СКК. Зазначеною компанією та представництвом в Україні компанії «Сумітомо Корпорейшн» на насіннєвих за­водах України було розповсюджено листівку з рекламою протруйника цукрових буряків від коренеїда тачигарен ви­робництва компанії «Санкіо Ко. Лтд» та проспект «Результа­ти порівняльного випробування протруйників тачигарен, ви­робництва Санкіо Ко. Лтд і сульфокарбатіону-К, проведеного Інститутом цукрових буряків УААН».

У листівці та проспекті наведено фотографію сходів цук­рових буряків після застосування зазначених препаратів, на якій густота сходів цукрових буряків, насіння яких обробле­не СКК, у кілька разів поступається густоті сходів цукрових буряків, насіння яких оброблене тачигареном. Однак різниця у польовій схожості насіння цукрових буряків, яка наведена на фотографії у проспекті та листівці, існувала тільки в од­ному досліді з п’ятнадцяти, тому вона не може відображати типового співвідношення дії тачигарену та СКК на польову схожість цукрових буряків. Тачигарен та СКК є високоефек­тивними як щодо захисту сходів цукрових буряків від коре­неїда, так і стосовно збереження врожаю коренеплодів.

За інформацією, отриманою Комітетом від фірми «Сер-Іта­лія», фотографія в листівці та проспекті негативно вплинула на виконання фірмою зобов’язань за контрактом з ІБОНХ НАН України та на наміри щодо подальшого співробітництва з інститутом. Фірма «Сер-Італія» провела випробування що­до ефективності СКК, позитивні результати яких підтверди­ли наміри щодо співробітництва з ІБОНХ НАН України. Та­ким чином, відомості, наведені в листівці та проспекті, могли завдати шкоди діловій репутації ІБОНХ НАН України.

Антимонопольний комітет України визнав зазначені дії компаній «Санкіо Ко. Лтд» та «Сумітомо Корпорейшн» пору-

шенням антимонопольного законодавства України, передба­ченим ст. 8 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді дискредитації господарюючого суб’­єкта шляхом поширення у письмовій формі неточних та не­повних відомостей, пов’язаних з діяльністю господарюючого суб’єкта, які могли завдати шкоди його діловій репутації.

* * *

Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненої шля­хом схилення до бойкоту господарюючого суб’єкта (підприємця)

АТ «Українська пожежно-страхова компанія» (далі — Компанія), уклавши договір про співробітництво з Головним управлінням державної пожежної охорони МВС України та його підрозділами в областях, використовувала їх як посе­редників для спонукання підприємців до відмови від встанов­лення договірних зв’язків з іншими страховими компаніями, які працювали на ринку послуг вогневого страхування та обов’язкового особистого страхування працівників відомчої і сільської пожежної охорони та членів добровільних пожеж­них дружин. З цією метою працівники державної пожежної охорони через приписи (обов’язковий для виконання доку­мент) змушували керівників підприємств страхувати членів добровільних пожежних дружин тільки в Компанії.

Київське обласне відділення Комітету кваліфікувало дії Компанії за ст. 10 Закону України «Про захист від недобро­совісної конкуренції» як схилення до бойкоту господарюючо­го суб’єкта (підприємця).

* * *

Приклад недобросовісної конкуренції з практики ор­ганів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом досягнення неправомірних переваг у конкуренції

ТОВ «Санітас» (м. Харків) відкрило на автомагістралях, біля постів ДАІ, пункти санітарної обробки транспбртних засобів. При цьому поряд було встановлено стенди з напи-.Й сами: «Внимание водители! Вгезд в город Харьков й проезд ‘• по дорогам области легкового транспорта осуществляется • через пункт санитарной обработки» (рос. мов.). Працівники ТОВ «Санітас», одягнені у форму, дуже схожу на форму працівників ДАІ, зупиняли автомобілі з інших міст і змушу­вали водіїв проходити «санітарну обробку автомобіля». Слід зазначити, що така «санобробка» не мала ніяких правових

підстав, крім того, здійснювалася водою без будь-яких дезин-^; фікуючих розчинів. Фактично ТОВ «Санітас» надавало по­слугу миття автомобілів і при цьому вводило споживачів в оману стосовно необхідності отримання цієї послуги. Харків­ське обласне управління у справах захисту прав споживачів визнало дії ТОВ «Санітас» порушенням Закону України «Про захист прав споживачів». Крім порушення прав власників автомобілів, дії ТОВ «Санітас» неправомірно надавали йому переваги в конкуренції на ринку послуг миття автомобільно­го транспорту.

---

Дата добавления: 2016-01-06; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!