Нейрони є: аферентні (чутливі), вставні, еферентні (рухові).
Простір між нейронами та кров’яними судинами заповнює нейроглія. Нейроглія представлена: астроцитами, олігодендроцитами, епендимоцитами, мікроглією. Функція нейроглії: опора для нейронів, захист, допомога та виконання специфічної функції.
Астроцити: заповнюють простір між нейронами; формують гематоенцефальний бар’єр (ГЕБ); беруть участь у поглинанні йонів К+, синтез медіаторів, формують синапси на нейроні. Олігодендроцити утворюють мієлінову оболонку. Мікроглія виконує функцію фагоцитоза (санітари ЦНС).
Нейрони з’єднуючи один з одним утворюють цепочку, яку називають первовим ланцюгом . Скопичення нейронів в певних структурах ЦНС, які відповідають за нескладні рефлекси (колінний) називають нервовими центрами. Для здійснення складних рефлекторних актів (травлення, біг, плавання) нервові центри функціонально об’єднуються.
Для нервових центрів характерна дивергенція і конвергенція.
Дивергенція – здатність нейронів зв’язуватись з іншими нейронами і розповсюджувати на них збудження. (іррадіація збудження).
Конвергенція – здатність нейронних ланцюгів сходитись до одної нервової клітини (концентрація збудження).
Процеси гальмування і збудження лежать в основі координацій функцій ЦНС, інтеграцій нервових ланцюгів.
1. Гальмування ЦНС – дає можливість упорядкувати рефлекси. Наприклад реципрокне гальмування м’язів антагоністів виникає внаслідок одночасного збудження м’язів згиначів, а гальмування через гальмівні синапси м’язів розгиначів.
|
|
|
Схема анатомічних зв'язків, які забезпечують галь мування м'язів-антагоністів, що скорочуються у відповідь н розтягування. Активність ініційована в м'язових веретена м'язів-агоністів. Імпульси надходять безпосередньо до мотс нейронів, що іннервують цей м'яз, і розгалуженнями - д гальмівних інтернейронів, які закінчуються, на мотонеирона м'язів-антагоністів.
2. Іррадіація і концентрація. Сильне збудження може розповсюджуватися з одного центру через синапси до багатьох рефлекторних центрів. В основі іррадіації (розповсюдження) лежить механізм дивергенції, коли одна клітина розповсюджує збудження до багатьох. Після іррадіації збудження буде локалізоване в одному центрі (концентрація). Завдяки конвергенції. Конвергенція – коли імпульси від багатьох клітин збираються до одної.
3. Сумація і оклюзія. Подразнення підпорогове одного синапса збудження не викликає, а підпорогові подразнення декількох синапсів розміщених поряд викликає ПД (сумація).
|
|
|
Оклюзія - надпорогові подразнення двох розміщеннях поряд синапсів викликає слабу реакцію або взагалі не викличе (заклинення).
4. Принципи «загального кінцевого шляху» - аферентних шляхів набагато
більше ніж еферентних і тому подразнення багатьох ділянок приведе до
виникнення одної відповіді.
5. Принцип домінанти. При подразненні декількох центрів одне із збуджень стає основним,найбільш важливішим, воно притягує до себе збудження з других ділянок (сумація) і стає домінантним, основним.
|
|
| Початковий сегмент аксона |
| Вузлова перетяжка |
| Кінцеві ґудзики |
Тіло клітини
|
|
Тіло
Руховий нейрон з мієлінізованим аксоном.
З’єднання нервових клітин відбувається за допомогою синапсів.
Синапс аналогічно до будови нервово – м’язевого синапса має: пресинаптичну мембрану, синаптичну щілину, постсинаптичну мембрану. Кожен нейрон контактує з сотнями, тисячами нейронів.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 568; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!