Нейрони є: аферентні (чутливі), вставні, еферентні (рухові).



Простір між нейронами та кров’яними судинами заповнює нейроглія. Нейроглія представлена: астроцитами, олігодендроцитами, епендимоцитами, мікроглією. Функція нейроглії: опора для нейронів, захист, допомога та виконання специфічної функції.

Астроцити: заповнюють простір між нейронами; формують гематоенцефальний бар’єр (ГЕБ); беруть участь у поглинанні йонів К+, синтез медіаторів, формують синапси на нейроні. Олігодендроцити утворюють мієлінову оболонку. Мікроглія виконує функцію фагоцитоза (санітари ЦНС).

    Нейрони з’єднуючи один з одним утворюють цепочку, яку називають первовим ланцюгом . Скопичення нейронів в певних структурах ЦНС, які відповідають за нескладні рефлекси (колінний) називають нервовими центрами. Для здійснення складних рефлекторних актів (травлення, біг, плавання) нервові центри функціонально об’єднуються.

       Для нервових центрів характерна дивергенція і конвергенція.

       Дивергенція – здатність нейронів зв’язуватись з іншими нейронами і розповсюджувати на них збудження. (іррадіація збудження).

       Конвергенція – здатність нейронних ланцюгів сходитись до одної нервової клітини (концентрація збудження).

Процеси гальмування і збудження лежать в основі координацій функцій ЦНС, інтеграцій нервових ланцюгів.

1. Гальмування ЦНС – дає можливість упорядкувати рефлекси. Наприклад реципрокне гальмування м’язів антагоністів виникає внаслідок одночасного збудження м’язів згиначів, а гальмування через гальмівні синапси м’язів розгиначів.  

 

                                                                                                            

Схема анатомічних зв'язків, які забезпечують галь мування м'язів-антагоністів, що скорочуються у відповідь н розтягування. Активність ініційована в м'язових веретена м'язів-агоністів. Імпульси надходять безпосередньо до мотс нейронів, що іннервують цей м'яз, і розгалуженнями - д гальмівних інтернейронів, які закінчуються, на мотонеирона м'язів-антагоністів.

 

2. Іррадіація і концентрація. Сильне збудження може розповсюджуватися з одного центру через синапси до багатьох рефлекторних центрів. В основі іррадіації (розповсюдження) лежить механізм дивергенції, коли одна клітина розповсюджує збудження до багатьох. Після іррадіації збудження буде локалізоване в одному центрі (концентрація). Завдяки конвергенції. Конвергенція – коли імпульси від багатьох клітин збираються до одної.

3. Сумація і оклюзія.  Подразнення підпорогове одного синапса збудження не викликає, а підпорогові подразнення декількох синапсів розміщених поряд викликає ПД (сумація).

Оклюзія - надпорогові подразнення двох розміщеннях поряд синапсів викликає слабу реакцію або взагалі не викличе (заклинення).

4. Принципи «загального кінцевого шляху» - аферентних шляхів набагато

більше ніж еферентних і тому подразнення багатьох ділянок приведе до

виникнення одної відповіді.

5. Принцип домінанти. При подразненні декількох центрів одне із збуджень стає основним,найбільш важливішим, воно притягує до себе збудження з других ділянок (сумація) і стає домінантним, основним.


Початковий сегмент аксона


Вузлова перетяжка


Кінцеві ґудзики


          Тіло клітини

 

 


 

Тіло

 

 

Руховий нейрон з мієлінізованим аксоном.

 

 

З’єднання нервових клітин відбувається за допомогою синапсів.

Синапс аналогічно до будови нервово – м’язевого синапса має: пресинаптичну мембрану, синаптичну щілину, постсинаптичну мембрану. Кожен нейрон контактує з сотнями, тисячами нейронів.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 79; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ