Г) чим більший кут прикріплення до кісток тим сильніший м’яз.



 

Відносна сила м’язів на 1 см2 площі зрізу м’яза –

двухгологовий м’яз плеча 11,4 кг.

тригологовий м’яз плеча 16,7 кг.

 

Робота м’язів визначається за формулою А = m х h

де m маса , h- висота

Висота підняття залежить від маси навантаження, сили скорочення і довжини м’яза.

Робота м’язів підвищується при поступовому підвищенні маси об’єкта. Але до певного рівня, маса об’єкта і величина роботи починає знижуватися. Найбільша величина роботи відмічається при підніманні середніх вантажів.

 Енергетика м’язових скорочень

Енергія м’язу необхідна для :

скорочення (утворення містків між головкою міозина і актином);

розслаблення (розрив містків);

роботи  Са2 насоса;

роботи Na++ насоса

Енергія використовується у вигляді АТФ. АТФ розщеплюється на АДФ і фосфорний залишок з виділенням енергії.

АТФ небагато і її хватає на декілька поодиноких скорочень. Ресинтез АТФ відбувається за рахунок:

 

1) креатинфосфокінази;

2) анаеробного окислення (гліколітичного);

3) аеробного окислення.

Креатинфосфатний шлях вистачає на декілька секунд.

Гліколітичний шлях – окислення глюкози (без кисневий) на деякий час забезпечить АТФ, але він менш ефективний. При швидкій роботі накопичуються

недоокислювальні продукти (молочна, піровиноградна кислота) які порушують гомеостаз м’язів. Самим ефективним джерелом енергії є аеробне окислювання. Але вона включається повільно, потребує достатньої кількості продуктів: глюкози, жирних кислот та кисню.

   Під час окислювання (хімічної реакції) утворюється енергія, яка іде на механічну роботу і утворення тепла. 40-45% (практично 30%) використовується на скорочення м’язів, а 60 -55% на утворення тепла.

Тепло утворюється:

а) тепло спокою – під час метаболічних процесів;

б) тепло ініціації (тепло скорочення м’язів і розслаблення);

в) тепло відновлення (відновлення м’язів)

Чим більше скорочується м’яз тим більше тепла він виділяє.

       

Втома. Поняття про активний відпочинок.

   Втома – цілісна реакція організму на інтенсивну та тривалу роботи м’язів, яка характеризується зниженням працездатності. В основі втоми лежить зменшення запасів медіатора, яке зменшує виникнення збудження у нервово м’язових синапсах. Під час м’язового скорочення накопичуються кислі продукти, які зменшують чутливість мембран до дії медіатора., а також зменшують активність окисних ферментів, що приводить до порушення ре синтезу АТФ.

Фізіологічні властивості гладеньких м’язів:

 

 Виділяють два типа гладеньких м’язів

а) розміщення окремо;

б) утворюючи функціональний синтицій

 

 Окремі клітини інервуються вегетативними нервами. Внаслідок сумації збудження виникає ПД і вони скорочуються. М’язові клітини, які тісно прилягають один до одного, утворюючи загальні іонні канали (лексуси) Вони об’єднуються в функціональний синтицій.

 


Окремі м’язи

 


                                                                               Функціональні синтиції

 

Серед гладких м’язів є пейсмекерні клітини, які можуть самостійно збуджуватися. Їхня мембрана має високу проникливість до йонів (особливо Са2 ) і тому в них практично відсутній МПС. У них самовільно без подразника, завдяки проникненню йонів Са2  в клітину починає поступово деполяризація яка поступово переходить ПД, який за допомогою лексусів передається другим клітинам. Пейсмекерні клітини забезпечують автоматію м’язових скорочень.

Для гладеньких клітин характерно:

а) щільність інервації невелика;

б) медіатори виділяються далеко від клітини;

в) рецептори розміщені по всій мембрані;

г) на мембрані є рецептори до багатьох біологічно активних речовин, які викликають збудження;

д) МПС – 50 -60 мв, критичний рівень деполяризації 35-40 мв., ПД – відносно довгий (10 -50 мс)

ж) скорочення похоже на скелетні м’язи

з) дуже економне скорочення АТФ (АТФ використовується в 10 - 100 раз менше від скелетних м’язів);

і) пейсмеркерні клітини;

к) при розтягу м’язів вони розслаблюються.

 

Є три типи скорочення

 

 

Тип А – подібно скелетному м’язу, але більш протяжне.

Тип Б – виникає у м’язах травного каналу, може виникати ПД без подразника, спонтанно. 

Тип В – у м’язах, які скорочуються на довгий час сечовий міхур, судини

деполяризація розвивається у вигляді плато.

 

Нервова система складається з нейронів 10% та нейроглії (90%). Структурною і функціональною одиницею нервової системи є нейрон. Будова нейрона: має мембрану, цитоплазму, ядро, органели; відростки дендрити і аксон. Дендрити розгалужуються від тіла (сома), формуючи невеликі шишкоподібні виступи - дендритні шипики.

Аксон – довгий відросток, який починається горбиком аксона. Ближче до закінчення аксон розгалужується і закінчується численними синаптичними потовщеннями, які називають кінцевими ґудзиками.

 


Початковий сегмент аксона


Вузлова перетяжка


Кінцеві ґудзики


          Тіло клітини

 

 


 

Тіло                                                              Руховий нейрон з мієлінізованим аксоном.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 189;