Г) чим більший кут прикріплення до кісток тим сильніший м’яз.
Відносна сила м’язів на 1 см2 площі зрізу м’яза –
двухгологовий м’яз плеча 11,4 кг.
тригологовий м’яз плеча 16,7 кг.
Робота м’язів визначається за формулою А = m х h
де m маса , h- висота
Висота підняття залежить від маси навантаження, сили скорочення і довжини м’яза.
Робота м’язів підвищується при поступовому підвищенні маси об’єкта. Але до певного рівня, маса об’єкта і величина роботи починає знижуватися. Найбільша величина роботи відмічається при підніманні середніх вантажів.
Енергетика м’язових скорочень
Енергія м’язу необхідна для :
скорочення (утворення містків між головкою міозина і актином);
розслаблення (розрив містків);
роботи Са2 насоса;
роботи Na+,К+ насоса
Енергія використовується у вигляді АТФ. АТФ розщеплюється на АДФ і фосфорний залишок з виділенням енергії.
АТФ небагато і її хватає на декілька поодиноких скорочень. Ресинтез АТФ відбувається за рахунок:
1) креатинфосфокінази;
2) анаеробного окислення (гліколітичного);
3) аеробного окислення.
Креатинфосфатний шлях вистачає на декілька секунд.
Гліколітичний шлях – окислення глюкози (без кисневий) на деякий час забезпечить АТФ, але він менш ефективний. При швидкій роботі накопичуються
недоокислювальні продукти (молочна, піровиноградна кислота) які порушують гомеостаз м’язів. Самим ефективним джерелом енергії є аеробне окислювання. Але вона включається повільно, потребує достатньої кількості продуктів: глюкози, жирних кислот та кисню.
|
|
|
Під час окислювання (хімічної реакції) утворюється енергія, яка іде на механічну роботу і утворення тепла. 40-45% (практично 30%) використовується на скорочення м’язів, а 60 -55% на утворення тепла.
Тепло утворюється:
а) тепло спокою – під час метаболічних процесів;
б) тепло ініціації (тепло скорочення м’язів і розслаблення);
в) тепло відновлення (відновлення м’язів)
Чим більше скорочується м’яз тим більше тепла він виділяє.
Втома. Поняття про активний відпочинок.
Втома – цілісна реакція організму на інтенсивну та тривалу роботи м’язів, яка характеризується зниженням працездатності. В основі втоми лежить зменшення запасів медіатора, яке зменшує виникнення збудження у нервово м’язових синапсах. Під час м’язового скорочення накопичуються кислі продукти, які зменшують чутливість мембран до дії медіатора., а також зменшують активність окисних ферментів, що приводить до порушення ре синтезу АТФ.
Фізіологічні властивості гладеньких м’язів:
Виділяють два типа гладеньких м’язів
а) розміщення окремо;
б) утворюючи функціональний синтицій
|
|
|
Окремі клітини інервуються вегетативними нервами. Внаслідок сумації збудження виникає ПД і вони скорочуються. М’язові клітини, які тісно прилягають один до одного, утворюючи загальні іонні канали (лексуси) Вони об’єднуються в функціональний синтицій.
Окремі м’язи
 |
Функціональні синтиції
Серед гладких м’язів є пейсмекерні клітини, які можуть самостійно збуджуватися. Їхня мембрана має високу проникливість до йонів (особливо Са2 ) і тому в них практично відсутній МПС. У них самовільно без подразника, завдяки проникненню йонів Са2 в клітину починає поступово деполяризація яка поступово переходить ПД, який за допомогою лексусів передається другим клітинам. Пейсмекерні клітини забезпечують автоматію м’язових скорочень.
Для гладеньких клітин характерно:
а) щільність інервації невелика;
б) медіатори виділяються далеко від клітини;
в) рецептори розміщені по всій мембрані;
г) на мембрані є рецептори до багатьох біологічно активних речовин, які викликають збудження;
д) МПС – 50 -60 мв, критичний рівень деполяризації 35-40 мв., ПД – відносно довгий (10 -50 мс)
|
|
|
ж) скорочення похоже на скелетні м’язи
з) дуже економне скорочення АТФ (АТФ використовується в 10 - 100 раз менше від скелетних м’язів);
і) пейсмеркерні клітини;
к) при розтягу м’язів вони розслаблюються.
Є три типи скорочення
Тип А – подібно скелетному м’язу, але більш протяжне.
Тип Б – виникає у м’язах травного каналу, може виникати ПД без подразника, спонтанно.
Тип В – у м’язах, які скорочуються на довгий час сечовий міхур, судини
деполяризація розвивається у вигляді плато.
Нервова система складається з нейронів 10% та нейроглії (90%). Структурною і функціональною одиницею нервової системи є нейрон. Будова нейрона: має мембрану, цитоплазму, ядро, органели; відростки дендрити і аксон. Дендрити розгалужуються від тіла (сома), формуючи невеликі шишкоподібні виступи - дендритні шипики.
Аксон – довгий відросток, який починається горбиком аксона. Ближче до закінчення аксон розгалужується і закінчується численними синаптичними потовщеннями, які називають кінцевими ґудзиками.
|
|
| Початковий сегмент аксона |
| Вузлова перетяжка |
| Кінцеві ґудзики |
Тіло клітини
|
|
Тіло Руховий нейрон з мієлінізованим аксоном.
|
|
|
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 414; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!