Загальна теорія держави і права




Глава 26. Законність і правопорядок


225


б) економічні умови - соціально орієнтована ринкова економіка загалом і ма­теріально забезпечений індивід зокрема потребують режиму законності, зацікав­лені в ньому;

в) соціальні умови - зростання життєвого рівня, зниження рівня безробіття,
вартості життя безумовно сприятимуть зміцненню законності;

г) ідеологічні умови - на рівень законності безпосередньо впливають право­
свідомість, правова культура і загальна культура населення країни, сприятлива
морально-психологічна обстановка в суспільстві.

Спеціальноюридичні гарантії законності полягають у правових формах дія­льності спеціальних державних органів і установ, спрямованої на захист прав і свобод людини, забезпечення законності, боротьби з правопорушеннями.

Серед спеціальноюридичних гарантій виділяють:

1) удосконалення чинного законодавства через його систематизацію4, усу­нення в ньому колізій, прогалин тощо;

2) наглядово-контрольна діяльність компетентних органів (парламенту, уря­ду, суду, прокуратури);

3) заходи попередження й припинення правопорушень, котрі здійснюються правоохоронними органами ( митний догляд, арешт, обшук);

4) заходи щодо здійснення юридичної відповідальності до осіб, визнаних винними у вчиненні правопорушення;

5) справедливе й ефективне правосуддя.

Чеські дослідники-теоретики права В. Веверка, Ю. Богущак, Ю. Чапек визна­чають, що у "вузькому" смислі юридичні гарантії законності полягають у сформу­льованих правовими нормами способах забезпечення реалізації права державними органами, діяльність яких спрямована безпосередньо на боротьбу з порушеннями права, а саме: а) скасування чи зміна незаконних правових актів; б) адміністратив­ний контроль, нагляд і огляд; в) вирішення спорів; г) примус.

Правопорядок

Наслідком здійснення вимог законності є встановлення в суспільстві право­порядку. Що означає це поняття?

Правопорядок слід розуміти як такий стан суспільних відносин, що є наслід­ком фактичного здійснення правових норм в умовах законності, котрий забезпечує безперешкодне користування наданими правами і виконання юридичних обов'язків усіма суб'єктами суспільних відносин.

226

Загальна теорія держави і права

Правопорядок тісно пов'язаний із законністю. Однак, це не тотожні поняття. Це два відносно самостійні явища. Законність - це все таки лише принцип діяль­ності, а не сама діяльність, панування права в суспільних відносинах, а не самі відносини. Правопорядок же є наслідком здійснення норм права і тому виступає системою правовідносин, тобто особливим видом самих суспільних відносин. Правопорядок у цьому плані є частиною реального суспільного порядку, такого порядку в суспільних відносинах, який врегульований правовими нормами! Тому можна сказати, що правопорядок - це законність в дії.


З іншого боку, було би невірним відривати правопорядок від законності, зок­рема вважати, що правопорядок можна забезпечити будь-якими засобами, в тому числі такими, які протирічать законності. Бажання захистити правопорядок проти­законними методами протирічить самій суті правопорядку і насправді не веде до його зміцнення.

До ознак правопорядку належать:

1) це вид суспільного порядку, котрий врегульований правовими нормами;

2) він є станом впорядкованості й організованості суспільних відносин;

3) правопорядок є кінцевим наслідком правового регулювання;

4) він гарантується державою;

5) правопорядок є відносно стабільним явищем.

Слід відрізняти правопорядок від поняття "суспільного порядку", котре є ши­ршим за змістом. Суспільний порядок - це стан впорядкованості суспільних від­носин, який формується на основі здійснення всіх соціальних норм, а не лише норм права.

Відзначимо, що стабільний правопорядок може функціонувати тільки в тих країнах, де ефективно діють демократичні інститути, має місце повага до закону, впевненості громадян, що їх права і свободи є невід'ємними, а в разі їх порушення - будуть відновлені.

Література

1. Артемов В. М. Правопорядок в современном Российском обществе: концептуа-льньїе обоснования и инновации . - М. : Акад. упр. МВД России, 1998. - 143 с.

2. Варчук В. В. Демократия, социальная справедливость и правопорядок (социа-льно-философский аспект). - М. : О-во "Знание" РСФСР, 1990. - 77 с.

3. Евинтов В. И. Международное сообщество и правопорядок : (Анализ современ. концепций. - Киев : Наук, думка, 1990. - 127 с.

4. Курочка М. Й. Законність в ОРД та прокурорський нагляд за її дотриманням / Луганський ін- т внутрішніх справ / Е.О. Дідоренко (ред.). - Луганськ : РВВ ЛІВС, 2001.-158с.

5. Мовчан А. П. Международньїй правопорядок /РАН; Институт государства и права. -М, 1996.- 102 с.

6. Околіта С. В. Справедливість та законність як принципи державно-правового регулювання: Автореф. дис... канд. наук держ. управління: 25.00.02 / Українсь­ка академія держ. управління при Президентові України. - К., 2000. - 18с.

227

Глава 26. Законність і правопорядок


Глава 27. Правопорушення і юридична відповідальність


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 175; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!