РОЗДІЛ 3. Крах окупаційного режиму на Житомирщині
Восени 1942 року на Волзі в районі Сталінграда розгорнулася найбільша від початку Другої світової війни битва. Перемога під Сталінградом змінила становище на фронті на користь Радянського Союзу. Захопивши стратегічну ініціативу, Червона Армія утримувала її до кінця війни, звільняючи крок за кроком територію СРСР від німецько-фашистських загарбників та їх окупаційного режиму.
Звістки про одержання перемог Червоної Армії в боях із німецько-фашистськими загарбниками доходили і до окупованих територій Житомирщини. Проведення антифашистської пропаганди на окупованій території також прискорювало перемогу та звільнення рідного краю.
Налякані бойовими діями регулярної Червоної Армії та партизанських загонів, наближенням до Житомирщини лінії фронту німці з кожним днем починали втрачати контроль над апаратом управляння окупованої території – сільськими, районними, міськими управами та іншими органами. Старости, бургомістри та інші служники німецько-фашистського окупаційного режиму намагались усунутись від займаних посад. З наближенням фронту розпочалось дезертирство та втеча працівників окупаційних установ. Панічний страх за скоєні злочини почали відчувати на собі місцева поліція та інші каральні органи окупантів, а саме ті місцеві жителі, хто пішов на службу до німців і приймав участі у стратах. Що і зумовило початок розпаду окупаційного режиму. Так, населення почало ігнорувати розпорядження та накази місцевої окупаційної влади. Хоча німці і намагались шляхом терору утримувати населення в остраху і підкорятись режиму, але їх намагання були марними. Місцеве населення проявляло стійкість і патріотизм. [21] О. Субтельний. Україна: історія: Київ, 1993, с.555-590.
|
|
|
Війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна до середини січня 1944 р. завдали поразки військам групи армій «Південь» і створили передумови для оточення ворожих військ у районі Корсунь-Шевченківського виступу. У ході операції військами фронту 14 січня 1944 року Житомирщина була визволена від німецько-фашистських окупантів. Із початку 1944 року СРСР вступив у завершальний етап війни. Перед армією ставилося завдання остаточного витіснення військ противника з території СРСР та повного розгрому Німеччини.
ВИСНОВКИ
При написанні теми роботи, для досягнення поставлених завдань нами було досліджено німецько-фашистський окупаційний режим на території Житомирської області в період 1941-1943 років під час Великої Вітчизняної війни, а саме: проаналізовано політику нацистів на окупованих територіях згідно плану "Ост"; досліджено адміністративно-територіальний поділ окупованої території, порядок утворення органів управління окупаційної влади на Житомирщині, а також завдання і функції цих органів при здійсненні управління підпорядкованими територіями та проведення терору, геноциду щодо військовополонених, євреїв та мирного населення; досліджено причини краху окупаційного режиму на Житомирщині. Для досягнення поставлених завдань і мети курсової роботи ми використали методи: історичний аналіз, вивчення історичної літератури, вивчення історичних документів за часів німецько-фашистського окупаційного режиму на території Житомирської області, спогади очевидців, узагальнення.
|
|
|
Отже, можна зробити наступні висновки:
Політика нацистів в Україні була надзвичайно жорстокою. Вона ставила за мету розширення життєвого простору для «вищої арійської раси», підкорення та колонізацію України, винищення її населення, запроваджуючи на окупованих українських землях свій «новий порядок». Завойовані народи мали бути знищені цілком або частково переселені, або ж перетворені на дешеву робочу силу.
Окупаційний режим на території Житомирщини в період 1941-1943 років під час Великої Вітчизняної війни мав нелюдський, жорстокий характер. Соціальна політика німецької окупаційної влади ґрунтувалася на підкоренні місцевого населення, знищення його прав та свобод.
|
|
|
Після захоплення території Житомирської області військами Німеччини (Додаток 7) в період з липня 1941р. по січень 1944 року було створено величезний карально-адміністративний апарат, що полягав у підпорядкуванні своїй владі адміністративно-господарських функцій, культурних установ, закладів освіти. Область було оголошено Генеральною округою (генералкомісаріат) "Житомир", центром якої було місто Житомир.
Адміністративно-територіальний поділ Житомирщини складався з 8 гебітів. До складу кожного гебіту входило від 4 до 5 районів, так званих штадткомісаріатів. Окремою адміністративною одиницею в генералкомісаріаті "Житомир" були округи "гегевальд".
Кривавий "новий порядок" скалічив долі тисячам людей. Нестерпні податки, каторги в таборах смерті призвели до загибелі тисяч невинних людей. Зазнали геноциду українці, білоруси, євреї, росіяни, що проживали на території Житомира. Особливо було жорстоким ставлення до військовополонених та людей єврейської національності. Масові репресії, розстріли, руйнування, реквізиції, свавільне стягнення податків - таким був окупаційний режим, запроваджений окупантами за планом підкорення народів Східної Європи "Ост" в нашому краї. Німецько-фашистська окупація завдала Житомирщині величезних економічних і моральних втрат
|
|
|
Отже, планом "Ост" щодо територій Української РСР передбачались етнічні чистки, поработіння корінного населення, звільнення територій для заселення земель України німецькими колоністами. Структура, склад, завдання і діяльність окупаційних адміністративних, судових і поліцейських установ у рейхскомісаріаті "Україна" свідчили про те, що «новий фашистсько-німецький режим» був механізмом морального і фізичного гноблення, грабунку і терору.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 177; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!