Правова культура особи, її правова активність
Правова культура особи ‑ зумовлений правовою культурою суспільства ступінь правової розвиненості, ціннісної інформаційно‑ правової освіченості особи, що дає їй змогу адекватно орієнтуватися у різних правових ситуаціях, дотримуватися правомірної поведінки.
Ознаки правової культури особи:
1) формується під впливом соціальних умов, залежить від повноти соціалізації особи як члена суспільства;
2) зумовлюється правовою культурою суспільства, її структурою;
3) передбачає певний ступінь правової розвиненості, опанування певною сумою юридичних знань, зокрема системою основних прав і свобод, та оцінювальної інформаційно‑правової освіченості ‑ розуміння соціальної цінності права;
4) спостерігається у вмінні адекватно орієнтуватися у сфері, урегульованій правом, спираючись на здобутий правовий досвід протягом життя;
5) зовні виражається у правомірній поведінці і навіть виробленні її стилю.
Структура (елементи) правової культури особи:
1) правова освіченість (інформованість) ‑ знання змісту правових норм. Інформованість була і залишається важливим каналом формування юридично зрілої особи. Існує такий феномен правової культури, як презумпція знання закону {пізнавальний, інформаційний аспект)\
2) повага до права‑розуміння необхідності і соціальної корисності правових норм, «віра в право», судження про право як соціальну цінність, звичка орієнтуватися на правові цінності і правомірні настанови, на використання правових засобів для задоволення потреб та інтересів (оцінно‑орієнтувальний аспект);
|
|
|
3) діяльність, відповідна праву, ‑ свідоме виконання вимог правових норм: правомірно поводитися, реалізовувати суб’єктивні права і юридичні обов’язки; вміння користуватися правовим інструментарієм ‑ законами та іншими актами {поведінковий, діяльнісний аспект).
Правокультурну особу можна визначити за такими показниками:
1) правосвідомість (поважне ставлення до права, готовність добровільно його дотримуватись, традиція додержання і виконання договорів та ін.);
2) правове мислення (вища аналітична здатність особи опосередковано і узагальнено за допомогою понять, суджень, умовиводів, що фіксуються словами, відображати істотні закономірні зв’язки дійсності, вирішувати соціально‑правові суперечності);
3) правомірна поведінка (зіставлення вчинків із правовими нормами);
4) правова активність як вища форма правомірної поведінки.
Правова активність ‑ соціально корисна ініціативна діяльність
особи, яка перевершує звичайні вимоги до можливої і належної поведінки і спрямована на утвердження соціально‑правових цінностей, розвиток демократії, зміцнення законності і правопорядку в суспільстві. Правова активність ‑ одна зі змістових характеристик особи, що слугує зовнішнім вираженням її правосвідомості і правової культури, визначає їх рівень. На відміну від держав з тоталітарним режимом, де бажаною є людина конформістської поведінки, а від активної («носія правової енергії») намагаються позбутися, у державах з демократичним режимом потрібна особа активна, інформована про свої права й обов’язки і здатна їх реалізовувати в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Правову активність в Україні стимулює проголошене в Конституції України право кожного будь‑якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст. 55).
|
|
|
Види правової активності за освітньо‑правовим рівнем: непрофесійно‑правова (будь‑якого громадянина) і професійно‑ правова (юриста‑фахівця).
Форми вияву правової активності: сумлінна службова діяльність, предметне обговорення законопроектів, участь у передвиборній боротьбі як довірена особа кандидата в депутати та ін. Правова активність може бути як епізодичною (дії громадянина щодо затримання підозрюваного у вчиненні злочину), так і постійною (виконання функції присяжного засідателя у суді). Досягається правова активність особи заохоченням і стимулюванням суспільно корисних дій та припиненням шкідливих.
|
|
|
Правова активність особи (загальна і спеціальна, тобто професійна) сприяє виробленню стилю (способу чи манери) правомірної поведінки, який формується залежно від ступеня засвоєння і вияву цінностей правової культури суспільства, специфіки професійної діяльності, індивідуальної неповторності творчості кожної особи. Культурний стиль правомірної поведінки характеризується сталістю додержання правових принципів у правомірній поведінці, специфікою вирішення життєвих проблем, яка виражається в особливостях вибору варіанта правомірної поведінки в межах, визначених правовими нормами.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 183; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!