Лекція 7 : Завдання та форми використання спеціальних знань при розслідування злочинів
Год.).
Мета:
- освітня: формувати уявлення про поняття, сутність, задачі, функції та форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів;
- розвивальна: закріпити знання про форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів;
- виховна: підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців; формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною.
Міжпредметні зв’язки: кримінальне право, кримінальний процес, криміналістична методика, оперативно – розшукова діяльність.
Технічні засоби навчання: комп’ютерні програми та мультимедійні презентації.
план:
1. Системно-структурна характеристика знань. Поняття та сутність спеціальних знань.
2. Основні форми використання спеціальних знань.
3. Допустимість використання спеціальних знань.
Основні поняття: обізнана особа; спеціаліст; спеціальні знання; форми використання спеціальних знань; довідка спеціаліста; експерт; експертиза.
Системно-структурна характеристика знань. Поняття та сутність спеціальних знань.
Серед філософських категорій провідне місце займають «система», «структура», «елемент», котрі широко використовуються й в інших науках – кримінальному, адміністративному процесах, криміналістиці, судовій експертології тощо.
Системою є визначена сукупність відношень (економічних, психологічних та ін.), судових доказів.
Структура – це побудова та внутрішня форма організації системи, єдність стійких взаємозв’язків між її елементами.
Знання, які являють собою систему ідеально відтворених у мовній формі закономірних зв’язків практично перетвореного об’єктивно світу, поділяються на дві підсистеми:
1) загальнотеоретичні (загальні);
2) прикладні (спеціальні).
Поняття «спеціальні знання» увійшло до понятійного апарату юридичної науки в зв’язку з законодавчою регламентацією та теоретичним осмисленням експертизи як засобу судового доказування.
Поява експертизи у судочинстві стала відображенням потреби в поділенні праці між юристами, які здійснюють судовий розгляд та представниками інших спеціальностей, які залучаються до участі в доказуванні. Дана потреба виникла й стала реально здійснюваною тоді, коли наука під впливом тенденції до диференціації знань набула сучасної структури. Тому спеціальні знання – це перш за все наукові знання, що вивчаються на спеціалізованому рівні, тобто в об’ємі та системі, орієнтованими на їх застосування спеціалістами.
Вибір терміна «спеціальні знання», був, ймовірно, зумовлений змістовним значенням слова «спеціальний» (особливий, виключно для чого-небудь призначений, що відноситься до окремої галузі чого-небудь).
Спеціальні знання включають професіональний досвід, навички та вміння.
Професіональний досвід – сукупність психічних та психофізіологічних особливостей людини, відтворення яких-небудь дій чи явищ, необхідних та достатніх для досягнення суспільно-прийнятної ефективності тієї чи іншої професії.
Навичками називають дії, які доведені до досконалості та виконуються швидко, економічно та правильно (наприклад, спеціаліст-криміналіст має добрі навички володіння фото- та відеотехнікою, пошуковими та вимірювальними пристроями).
Вміння – це здатність людини ефективно, швидко та якісно виконувати роботу в нових, іноді екстремальних умовах.
Одним з недостатньо ясних питань лишається питання про співвідношення спеціальних знань з юридичними.
Юридичні знання підрозділяються на правові (знання в сфері кримінального, цивільного права; кримінального цивільного, арбітражного, адміністративного процесу тощо) та спеціальні (криміналістична техніка, судова медицина, судова психіатрія та ін.).
Юридичні (правові) знання – це знання, отримані в результаті підготовки в юридичних учбових закладах чи професійного досвіду та застосовувані в порядку, передбаченому законом (цивільно-процесуальним, адміністративно-процесуальним, митним, арбітражним, нотаріальним).
До спеціальних відносяться знання, які дозволяють адвокату та іншим особам вирішувати окремі завдання процесуальної діяльності. Важливими джерелами отримання подібних знань виступають криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, юридична (правова) психологія, судова бухгалтерія та ін.
Спеціальні знання – це системно-структурна характеристика теоретичних знань та практичних навичок, вмінь в галузі конкретної науки, техніки, мистецтва чи ремесла, які набуваються шляхом спеціальної підготовки чи професійного досвіду, що є не загальнодоступними й загальновідомими та застосовувані в порядку, встановленому законом (адміністративно-процесуальним, арбітражним, митним, податковим тощо).
До спеціальних знань не належать юридичні знання, за винятком знань у галузі криміналістичної техніки як розділу криміналістики, що можуть використовуватись при проведенні криміналістичних експертиз. До спеціальних також не належать загальнопоширені (загальновідомі) відомості та інформація про обставини справи, яка міститься у документах справи і може бути самостійно отримана з них особою, яка проводить дізнання, досудове чи судове слідство.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 248; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!