Загальні тактичні положення проведення обшуку та його учасники
Підготовчий етап обшуку являє собою систему заходів організаційного характеру. Основними елементами підготовки до обшуку є: 1) вивчення матеріалів кримінального провадження; 2) отримання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи; 3) збір орієнтуючої інформації про об’єкт обшуку; 4) планування обшуку; 5) визначення кола учасників обшуку; 6) підготовка науково-технічних засобів.
Фактичними підставами для прийняття слідчим суддею рішення про проведення обшуку є наявність достатньої сукупності відомостей,отриманих в результаті проведення інших слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дії, оперативно-розшукових заходів, які дають йому підстави вважати, що у певному місці, або у певної особи знаходиться певна річ або предмет, які мають значення для кримінального провадження, або розшукувана особа (ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 234 КПК України). Ці відомості надаються слідчому судді слідчим разом із клопотанням погодженим з прокурором про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи. Саме клопотання повинно містити відомості, наведені у ч. 3 ст. 234 КПК України. Необхідно зауважити, що коли слідчий обґрунтовує своє клопотання відомостями, що містяться у протоколах негласних слідчих (розшукових) дій або результатами оперативно-розшукових заходів, то слід враховувати, що їх направлення до суду здійснюється через відповідні режимно-секретні органи, і строк їх надходження разом із клопотанням до слідчого судді повинен враховуватися слідчим при визначенні ним часу проведення обшуку. Затягування зі зверненням до слідчого судді із відповідним клопотанням може призвести до втрати ефекту раптовості проведення обшуку, збільшення ризику переміщення з певного місця матеріальних об’єктів, що мають значення для кримінального провадження, або їх знищення.
|
|
|
Важливим елементом підготовки до обшуку є збір відомостей про предмети пошуку, об’єкт обшуку, особу (осіб), у якої (яких) буде проводитися обшук. Джерелами таких відомостей можуть виступати матеріали кримінального провадження, оперативно-розшукової діяльності, обліки органів внутрішніх справ та органів державної влади і управління, вебресурси Інтернету (соціальні мережі, інформаційні портали за різними напрямами (будівництва, техніки, мистецтва тощо)).
Для проведення результативного обшуку слідчому треба знати як мінімум про групові, а за можливості – про індивідуальні ознаки предметів, які треба відшукати та вилучити під час обшуку, скласти їх перелік із зазначенням ознак (призначення, розмір, матеріал, з якого виготовлені, колір тощо) та кількості.
|
|
|
Стосовно особи (осіб), у яких буде проведений обшук, треба знати їх анкетні дані, фізичний стан та психічні особливості, місце та режим роботи, професію, соціальний статус. Необхідно збирати відомості і про осіб, які проживають або працюють разом із особою, у якої буде проведений обшук, та які можуть опинитися під час обшук у тому ж самому приміщені, характер взаємин між цими особами. Отримані дані слід аналізувати на предмет їх можливої поведінки під час проведення обшуку, чинення протидії розслідуванню з їх боку.
Обов’язковим є отримання повної інформації про об’єкт обшуку (точна адреса квартири, дому, будівлі підприємства, установи, організації тощо) – план за поверхами, поверх, на якому розташоване приміщення, кількість поверхів, що займає установа в будівлі, наявність балкону, на яку сторону будівлі виходить він та вікна приміщення, де буде проводитися обшук. Також необхідно збирати відомості про шляхи під’їзду, підходу до об’єкту обшуку для забезпечення прихованого прибуття до об’єкту обшуку слідчого та інших учасників обшуку.
Проведення обшуку в більшості випадків здійснюється на підставі мисленевого планування. Зумовлюється це тим, що місця проведення обшуків - приміщення помешкань громадян, службові приміщення, будівлі господарського призначення, певні ділянки місцевості, транспортні засоби та ін., сприймаються слідчими як типові за своєю будовою, а через це й проведення в них обшуку бачаться ними як послідовне виконання загальних криміналістичних рекомендацій щодо конспіративності підготовки до нього, раптовості проведення, послідовного та детального обстеження місця проведення обшуку тощо. Слідування цим рекомендаціям безперечно є правильним, однак, їх реалізація під час проведення конкретних обшуків без чіткого і письмового планування їх проведення нерідко викликає труднощі та як наслідок часткову або повну втрату носіїв інформації, що має доказове значення. Кожний обшук є неповторним та індивідуальним, так як визначається конкретною слідчою ситуацією по кримінальному провадженню, характером об’єктів пошуку, особливостями особи, яка обшукується, специфікою об’єкта, що підлягає обшуку та іншими обставинами. Умовно обшуки, як і інші слідчі (розшукові) дії, за ступенем складності їх підготовки та проведення можна розділити на складні та прості.
|
|
|
Складним у організації та проведенні є обшук, яким охоплюється декілька окремих будівель з ділянками місцевості, великі за розмірами ділянки місцевості, будівля, що містить багато окремих приміщень, що розташовані на одному або декількох поверхах тощо. Для успішного проведення обшуків подібних об’єктів слідчий повинен спланувати заходи по забезпеченню доступу до них у випадках перешкоджання цьому з боку зацікавлених осіб, встановленню контролю над місцем проведення обшуку та діями осіб, що там знаходяться, визначити послідовність проведення пошукових дій від місць найбільш ймовірного знаходження предметів обшуку до найменш ймовірних, способи та засоби пакування вилучених предметів, їх транспортування з місця проведення обшуку та подальше зберігання. Якщо через великий обсяг роботи на об’єктах обшуку його проведення може зайняти тривалий час, слідчий може ініціювати створення слідчої групи, в якій виділити декілька пошукових груп з числа слідчих, оперативних працівників, відповідних спеціалістів та понятих, місця проведення пошукових дій якими повинні бути чітко визначені у плані проведення обшуку або на його схемі.
|
|
|
При підготовці до обшуку одним із ключових елементів є визначення кола учасників обшуку. Обшук проводить слідчий або уповноважена особа оперативного підрозділу, якій прокурором, слідчим доручено проведення обшуку (ст. 41 КПК України). Обов'язкові учасники обшуку передбачені ч. 7 ст. 223, 236 КПК України:
1) обшук житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюється з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування цієї слідчої (розшукової) дії. Кількість понятих, присутніх під час обшуку, може бути більшою, виходячи із тактичних завдань обшуку та особливостей об’єкту обшуку (наприклад, при проведенні обшуку в квартирі багатоповерхового будинку з метою фіксації факту можливого викидання з вікна квартири предметів, що мають значення для кримінального провадження, можуть додатково запрошуватися двоє чи більше понятих, які будуть знаходитися під вікнами цієї квартири, або коли обшук проводиться групою слідчих між якими об’єкт обшуку розподіляється по частинах). Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи заінтересовані в результатах кримінального провадження. Бажано, щоб поняті були підібрані та включені до складу групи ще до виїзду на місце проведення обшуку;
2) обшук провадиться в присутності осіб, чиї права і законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Слідчий повинен вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку цих осіб (ч. 1 ст. 236 КПК України). Однак, тут слід мати на увазі декілька моментів: по-перше, якщо на момент внесення клопотання та постановлення слідчим суддею ухвали про дозвіл на обшук слідчому відомо обставини, за якими присутність особи чи осіб, чиї права і законні інтереси можуть бути обмежені або порушені під час обшуку (підозрюваний оголошений у розшук, затримана особа, знаходиться під вартою, особа зникла, знаходиться на стаціонарному лікуванні, у відрядженні, проживає за кордоном тощо), про це слід зазначити в клопотанні слідчого до слідчого судді, а слідчий суддя відповідно повинен це відобразити у своїй ухвалі; а по-друге, обшук, у більшості випадків, належить до невідкладних слідчих (розшукових) дій, мета якого не може бути досягнута без фактора несподіваності. У зв’язку з цим завчасний виклик володільця або іншої особи, у користуванні або розпорядженні якої знаходиться житло чи інше володіння особи (наприклад, представника підприємства, установи, організації, що займає приміщення де буде проводитися обшук), є недоцільним. Такий виклик може бути здійснений за допомогою телефону чи у інший спосіб, передбачений ч. 1 ст. 135 КПК України, безпосередньо перед початком обшуку.
Необов’язкові учасники залучаються з метою кращого проведення обшуку, для охорони і спостереження, застосування науково-технічних засобів, технічної та іншої допомоги при проведенні обшуку.
Коло учасників обшуку визначається слідчим залежно від умов обшуку, особливостей об’єкта обшуку, складностей проведення пошукових дій:
1) спеціалісти залучаються для участі в обшуку в тих випадках, коли необхідно застосування спеціальних знань (ч. 1 ст. 236 КПК України). Допомога спеціаліста при проведенні обшуку може бути виражена в таких формах: консультації з питань техніки безпеки, застосування засобів криміналістичної техніки, виявлення тих або інших матеріальних об’єктів, їх упакування, надання порад по специфіці перевірки різних місць при проведенні пошукових дій, виконання доручень, що потребують спеціальних навичок (слюсар, верхолаз, водолаз, будівельник та ін.), визначення предметів та документів, що підлягають вилученню (інженер-технолог, бухгалтер, досвідчені виробничники тощо), використання спеціальних пошукових приладів тощо;
2) потерпілий, підозрюваний, свідки, перекладачі інші учасники кримінального провадження можуть запрошуватися для визначення на місці обшуку місцезнаходження предметів, що шукаються, та самих цих об’єктів;
3) захисник, представник потерпілого залучаються для забезпечення прав та законних інтересів відповідно підозрюваного, потерпілого, якщо обшук проводиться за їх участю;
4) оперативні працівники оперативного підрозділу або спеціальних підрозділів міліції «Беркут», «Сокіл» тощо залучаються коли обшук проводиться в формі спеціальної операції для охорони місця проведення обшуку та подолання опору проведенню обшуку з боку осіб, у яких буде проводитися обшук, та інших зацікавлених осіб, а також для забезпечення безпеки його учасників та безпечного перевезення вилучених цінностей, майна, розшукуваної особи, яка затримана в результаті проведення обшуку.
Слідчий повинен визначити перелік технічних засобів, необхідність застосування яких може виникнути під час проведення обшуку (засоби криміналістичної техніки, зв’язку, пошукові та транспортні засоби, засоби упакування об’єктів, що планується вилучити), а у необхідних випадках і перевірити їх робочий стан та комплектність.
Робочий етап обшуку полягає в безпосередньому проведенні обшуку та умовно складається з трьох стадій – підготовчої, оглядової та детальної.
Підготовча стадія починається з моменту збору учасників обшуку в кабінеті слідчого або у іншому, попередньо визначеному ним, місці, де слідчий проводить з ними інструктаж, розподіляє обов’язки між членами групи, вирішує питання про залучення понятих для проведення обшуку. Роз’яснення процесуальних прав та обов’язків учасникам обшуку з тактичних міркувань доцільно проводити до прибуття до об’єкту обшуку, щоб не витрачати час на це, та завчасно не розкрити факт свого прибуття для проведення обшуку особам, у яких він буде проводитися.
Оглядова стадія обшуку починається з моменту отримання доступу слідчої групи до об’єкту обшуку. Слідчий, здійснивши виклик особи, за участю якої буде проводитися обшук (володілець житла чи іншого володіння особи або іншої особи, що може представляти інтереси володільця), при її прибутті представляється, показує своє службове посвідчення та пред’являє їй ухвалу слідчого судді про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи та надає її копію. Якщо особа, що знаходиться в середині об’єкту обшуку, відмовляється відчинити двері та надати безперешкодний доступ слідчому та іншим учасникам обшуку на об’єкт обшуку, то слідчий, на підставі ч. 6 ст. 236 КПК України, має право прийняти рішення про примусове відкриття дверей, воріт, вікон тощо. При цьому слід мати на увазі, що слідчий повинен уникати не викликаних необхідністю пошкоджень дверей, замків та інших предметів. Такі ж саме дії вчиняються у випадках, коли викликана слідчим для проведення обшуку особа відмовилась прибувати на місце обшуку або вона не може бути присутньою через те що вона переховується від органів досудового розслідування тощо.
Після проникнення на об’єкт обшуку слідчий пред’являє особі, у якої буде проводитися обшук, інших учасників обшуку та доручає оперативним працівникам швидко оглянути об’єкт обшуку, або здійснює це самостійно для того, щоб з’ясувати, хто знаходиться на об’єкті та запобігти можливості кому-небудь зникнути або що-небудь сховати або знищити. Якщо під час такої перевірки виявляються предмети або документи, що горять, то слідчий здійснює заходи щоб загасити вогонь та в подальшому їх оглядає, з’ясовує, що це за предмети та документі, хто їх підпалив та за необхідності їх вилучає. Перед здійсненням пошукових дій під час обшуку слідчий роз’яснює всім учасникам та присутнім особам порядок проведення обшуку їх права та обов’язки. Слідчий має право відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК України заборонити будь-якій особі залишати місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку (не виходити з приміщення без дозволу слідчого, не телефонувати та не відповідати на телефонні дзвінки, не розмовляти, не показувати один одному жестів і т.п.), у зв’язку з чим він повинен роз’яснити, що невиконання цих вимог може тягти за собою, в залежності від характеру дій особи, адміністративну або кримінальну відповідальність.
На початку обшуку слідчий роз’яснює особі, у якої проводиться обшук, необхідність добровільної видачі матеріальних об’єктів, що вказані в ухвалі слідчого судді. Якщо така видача не відбулася, то починається обслідування місця обшуку. Слід мати на увазі, що у випадках коли особа видала частину матеріальних об’єктів, що шукаються, слідчий, в залежності від поведінки особи, виданих об’єктів тощо, може прийняти рішення про обстеження об’єкту обшуку керуючись тим, що особа, у якої проводиться обшук, таким чином намагається приховати більш вагомі докази її причетності або інших осіб до кримінального правопорушення.
Оглядова стадія передбачає попереднє ознайомлення з місцем обшуку, визначення його меж, виявлення місць, що вимагають особливої уваги й спеціальних знань, а також вибір найбільш доцільних та ефективних тактичних прийомів та технічних засобів проведення обшуку.
На детальній стадії методично й детально обстежуються всі ділянки об’єкту обшуку та предмети, що перебувають на ньому. Не завершивши детального обстеження однієї ділянки об’єкту обшуку не можна переходити до іншого. Вирішальну роль тут відіграє точне виконання обов’язків кожним учасником слідчої групи, вірний вибір засобів, що забезпечують досягнення мети обшуку. Слід мати на увазі, що для забезпечення достовірності факту виявлення певних матеріальних об’єктів під час обшуку поняті повинні бути присутніми при всіх без винятку пошукових діях слідчого та інших учасників групи, що проводять обшук.
Узагальнення практики проведення обшуків призвело до вироблення ряду тактичних правил детального обслідування житла чи іншого володіння особи:
1) обшук повинен починатися з вірогідних місць виявлення об’єктів, що шукаються. Їх слідчий визначає під час оглядової стадії обшуку з урахуванням характеру матеріального об’єкту, що шукається, особливостей місця, образу життя особи, що обшукується;
2) пошукові дії повинні бути послідовними та повними. Особа, що проводить обшук, не повинна відволікатися до тих пір поки до кінця не обстежить частину приміщення або певний предмет. Під час здійснення обстежень не треба поспішати, але слід уникати об’ємних, складних робіт, безперспективних для виявлення матеріальних об’єктів, що шукаються. Вибірковий метод пошуку обирається в ситуаціях, коли очевидно, що об’єкти, які шукаються, можуть бути приховані в певних місцях. При цьому слід мати на увазі, що якщо у слідчого є відомості про місцезнаходження певного предмету, документу тощо, що мають значення для кримінального провадження, і вони отримані від осіб, що конфіденційно співробітничають з оперативними підрозділами правоохоронних органів, то він повинен завуалювати свою обізнаність про це та почати пошуки з інших місць, щоб не видати особу, яка надала відомості про місцезнаходження цього матеріального об’єкта;
3) обслідування об’єкту обшуку повинно бути цілеспрямованим, активним. Необхідно працювати з кожним елементом обстановки на об’єкті обшуку для виявлення матеріальних об’єктів, що шукаються;
4) під час обшуку необхідно постійно спостерігати за поведінкою осіб, що обшукуються. Спостереження проводиться у зв’язку із діями, яки вчиняє особа, що проводить обшук. На підставі реакцій особи, що обшукується, будуються версії щодо місцезнаходження об’єктів, що шукаються. Заяви осіб, що обшукуються, не повинні братися на віру – вони підлягають перевірці;
5) якщо обшук одного об’єкта проводиться шляхом паралельного пошуку в різних приміщеннях декількома пошуковими підгрупами, то між ними повинен бути налагоджений зв’язок, а управління їх діями здійснює слідчий, який проводить обшук;
6) предмети, що детально оглянуті, повинні повертатися на місце, інакше безлад у приміщенні може ускладнити пошук. Якщо предмети, що оглянуті, не можна повертати на місце, то їх необхідно концентрувати в одному місці;
7) пошкодження майна під час детального обшуку можливе лише у дійсно необхідних для цього випадках;
8) детальний обшук повинен проводитися з використанням засобів криміналістичної техніки;
9) при виявленні схованки, об’єкта, що шукався, необхідно окрему увагу звертати на їх фотографічну фіксацію та на виявлення, фіксацію та вилучення з внутрішніх та зовнішніх поверхонь схованки, предметів, що знайдені, слідів пальців рук з метою забезпечення в подальшому встановлення осіб, які здійснювали маніпуляції з ними;
10) походження виявлених об’єктів, що шукалися, та кому вони належить слідчий повинен з’ясовувати під час обшуку в особи, у якої проводився обшук. Пояснення цих осіб фіксуються в протоколі обшуку, а в подальшому вони з цих питань підлягають детальному допиту;
11) особистий обшук осіб, що знаходяться на місці, де поводиться обшук, проводиться у випадках, коли у слідчого є достатньо підстав вважати, що особи переховують на своєму тілі матеріальні об’єкти, що шукаються, або інші вилучені із обігу або обмежені в обігу предмети. Такий обшук особи належить до невідкладних слідчих (розшукових) дій та проводиться без попереднього рішення про це слідчого судді та самого слідчого. У протоколі обшуку особи, що складається окремо, слід зазначити мотиви його проведення. Брати участь у обшуку особи мають право тільки особи однієї статі з особою, яку обшукують;
12) для попередження можливих заяв осіб, у яких проводився обшук, та інших осіб, зацікавлених у результатах розслідування, про порушення вимог КПК України при проведенні обшуку, що нібито мали місце, доцільно застосовувати відеозапис для фіксування ходу та результатів обшуку. Відеозапис або фотозйомку обшуку також доцільно використовувати коли відшуканню підлягають матеріальні об’єкти, що не можуть довго зберігатися, або властивості та ознаки яких є складними для описання (механізми, обладнання, ювелірні вироби тощо);
13) після завершення обшуку слідчий повинен допитати як свідків понятих, які брали участь у проведенні обшуку, для додаткового підтвердження його результатів.
На заключному етапі здійснюється процесуальне оформлення результатів обшуку. У відповідності зі статтями 104-107 КПК України складаються протокол, плани, схеми тощо. Визначається, які з виявлених предметів, документів, цінностей підлягають вилученню, а які - передачі на зберігання. Учасники обшуку ознайомлюються з протоколом та додатками до нього. Протокол виготовляється у двох примірниках, які підписують всі учасники цієї слідчої (розшукової) дії. Перед підписанням до протоколу до нього вносяться їх зауваження та доповнення, які стосуються ходу та результатів обшуку. Якщо особа, яка брала участь у обшуку, відмовляється підписувати протокол, то про це разом із поясненнями причин такої відмови зазначається в протоколі обшуку. Підписи понятих засвідчують цей факт. Другий примірник протоколу обшуку вручається особі, у якої проводився обшук, а в разі її відсутності – іншій присутній особі. При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається представникові підприємства, установи, організації.
Якщо особа, яка є власником або користується житлом чи іншим володінням особи (транспортним засобом, земельною ділянкою, гаражем, іншою будівлею чи приміщенням побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення) була відсутня або під час обшуку не була присутня інша особа, що могла бути її представником (наприклад, повнолітній член родини), копія ухвали слідчого судді повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи (ч. 4 ст. 236 КПК України). І хоча закон прямо не вимагає в таких ситуаціях залишати копію протоколу обшуку, однак, доцільним є залишити її разом із копією ухвали слідчого судді. По завершенні такого обшуку слідчий відповідно до ч. 4 ст. 236 КПК України зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб (зачинити двері на замок та опечатати, якщо замок був пошкоджений, то опечатати двері та залишити охорону перед дверима до заміни замка, яка проводиться в присутності слідчого, після чого двері зачиняються та знов опечатуються).
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 222; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!