Особливості здійснення тимчасового доступу до речей і документів
Тимчасовий доступ до речей і документів не є слідчою (розшуковою) дією, а відноситься, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України, до заходів забезпечення кримінального провадження, якими є, передбачені КПК України, процесуальні дії примусового характеру, які застосуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою попередження виникнення та нейтралізації перешкод вирішенню завдань кримінального провадження та забезпечення його дієвості.
Тимчасовий доступ до речей і документів, в наслідок процесів уніфікації вітчизняного кримінального процесуального законодавства до європейських стандартів, еволюціонував з виїмки, слідчої дії, яка була передбачена ст. 178 КПК України 1960 року, згідно із якою вона проводилась у випадках, коли слідчий мав точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться у певної особи чи певному місці.
Тимчасовий доступ до речей і документів (ст. 159 КПК України) полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). І хоча тимчасовий доступ до речей і документів не є слідчою (розшуковою) дією, однак, виходячи із вирішуваних ним завдань, в результаті здійснення даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчий отримує речі і документи або їх копії, що мають значення для кримінального провадження.
|
|
|
Слідчий отримує тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (ст. 162 КПК України), а саме, до тих, що містять:
- інформацію, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
- відомості, які можуть становити лікарську таємницю;
- відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;
- конфіденційну інформацію, в тому числі таку, що містить комерційну таємницю;
- відомості, які можуть становити банківську таємницю;
- особисте листування особи та інші записи особистого характеру;
- інформацію, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;
- персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;
- державну таємницю.
Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону (ч. 6 статі 163 КПК України).
|
|
|
Доступ заборонено до речей і документів, перелік яких наведений в ст. 161 КПК України, а саме:
- листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв'язку з наданням правової допомоги;
- об'єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
З клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів до слідчого судді, суду мають право звернутися сторони кримінального провадження. Зокрема, зі сторони обвинувачення − слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий та його представник; зі сторони захисту – підозрюваний, обвинувачений, підсудний, їхні захисники та законні представники.
Після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від слідчого, яке повинно бути узгодженим з прокурором, слідчий суддя здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи. Клопотання може бути розглянуто слідчим суддею без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, якщо слідчий, який звернувся з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення цих речей чи документів.
|
|
|
У повістці про судовий виклик, що слідчий суддя надсилає особі, у володінні якої знаходяться речі і документи, зазначається про обов’язок збереження речей і документів у тому вигляді, який вони мають на момент отримання судового виклику.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться певні речі чи документи, не є перешкодою для розгляду клопотання.
За результатами розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо слідчий у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
- перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
- самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
|
|
|
- не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий суддя в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.
Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до вказаних в ухвалі речей і документів слідчому, що зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді.
Зазначений в ухвалі слідчого судді слідчий зобов’язаний пред’явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію.
Слідчий, за результатами проведення цієї процесуальної дії, зобов’язаний скласти та залишити володільцю речей і документів другий екземпляр опису речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді (ч. 3 ст. 165 КПК України).
На вимогу володільця слідчим, який пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених документів. Копії вилучених документів виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 4 ст. 165 КПК України).
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів (ч. 1 ст. 166 КПК України).
Рекомендована література
Нормативно – правові акти:
1. Конституція України / Верховна Рада України. - Офіційний вісник України від 01.10.2010 / № 72/1 Спеціальний випуск /, стор. 15, стаття 2598.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. / Верховна Рада України . - Відомості Верховної Ради України офіційне видання від 08.03.2013/ № 9-10/, стор. 474, стаття 88.
3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / [Гончаренко В.Г., Нор В.Т., Шуміло М.Є. та ін.]. - К.: Юстініан, 2012. - 1224 с.
4. Кримінальний кодекс України/ Верховна Рада України. - Відомості Верховної Ради України офіційне видання від 29.06.2001, № 25, стаття 131.
Базова
1. Кримінальний процесуальний кодекс України (13 квітня 2012 року). – Харків: «Одісей», 2012. – 360 с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. – К.: Юстініан, 2012. – 1224 с.
3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 ч. Т.1 / О.М. Бандурка, Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдоль [та ін.]; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, А.В. Портнова. – Х.: Право, 2012. – 768с.
4. Леви А.А., Михайлов А.И. Обыск. Справочник следователя. - М., 1983. – 95 с.
Допоміжна
1. Денисюк С.Ф., Шепитько В.Ю. Обыск в системе следственных действий (тактико-криминалистический анализ): Научно-практическое пособие / С.Ф. Денисюк, В.Ю. Шепитько. – Х.: Консул, 1999. – 160 с.
2. Настільна книга слідчого / М.І. Панов, В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько [та ін.] – К.: «ІнЮре», 2003.– 720 с.
3. Криміналістика. Академічний курс: Підручник / Т.В. Варфоломеєва, В.Г. Гончаренко, В.І. Бояров [та ін.] . – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 504 с.
4. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 781 с.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 209; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!