Методи навчання за джерелом знань.



Існують словесні – джерелом знань служить усне і письмове слово;наочні – образ;практичні – практична дія.

I. До словесних методів відносять: розповідь, пояснення, лекцію, бесіду, дискусію, роботу з підручником.

II. До наочних – ілюстрацію, демонстрацію, спостереження.

III. До практичних – вправи, лабораторні роботи, практичні роботи.

Ця класифікація склалась у 30-ті роки ХХ століття.

Недоліки: строге відділення в пізнанні слова від образу, відрив раціонального пізнання від чуттєвого, неврахування ставлення до учіння тощо.

I. Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу. Виклад ведеться вчителем за планом, у чіткій послідовності, із застосуванням ілюстрацій, прикладів.

Лекція – виклад навч. матеріалу великого обсягу і складного за логічною будовою, із значним рівнем узагальнення.

Пояснення – словесне тлумачення окремих теоретичних положень, понять, явищ.

Інструктаж – словесне пояснення дій.

Бесіда – метод навчання, який передбачає постановку запитань і відповідь на них. Є репродуктивна (відтворення відомих знань) і евристична (введення учнів до нових знань через порівняння, аналогію, логічні судження, висновки).

Дискусія – спосіб обговорення питань, обмін думками між вчителем і учнями.

Робота з книгою – спосіб самостійної роботи учня з друкованим словом. (читання і аналіз тексту, переказ, складання тез, конспекту і т.д.)

II. Ілюстрація – показ ілюстративних (плоских) посібників.

Демонстрації – показ об'ємних зображень, моделей, діа- і кінофільмів.

Спостереження – тривале сприймання певних явищ з фіксацією їх змін.

III. Вправи – повтор певних дій або операцій з метою засвоєння учнями умінь і навичок. Можуть бути: підготовчі – актуалізація; ввідні – проблемна ситуація; пробні, тренувальні, творчі, контрольні.

Розв'язування задач – виконання завдань, результат яких невідомий (проблемні, не проблемні, стандартні, творчі).

Лабораторна робота – самостійне проведення учнями дослідів під керівництвом вчителя.

Практична робота – застосування комплексу знань і умінь в ситуаціях наближених до життєвих.

Методи навчання за характером пізнавальної діяльності.

Це система методів обґрунтована у 60-70 роки Лайнером і Сказкіним.

 Репродуктивні методи: пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний і репродуктивний;

 Продуктивні або проблемно пошукові методи: проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький.

Пояснювально-ілюстративний – розповідь, репродуктивна бесіда, традиційна лекція, ілюстрація, демонстрація.

Репродуктивний – спостереження за даним планом, репродуктивна робота з книгою або наочним посібником, підготовчі, пробні, тренувальні вправи, лабораторні і практичні роботи за інструкцією.

Проблемний – виклад матеріалу – проблемна лекція або розповідь.

Частково-пошуковий метод – евристична бесіда, дискусія, ввідні вправи, робота з літературою.

Дослідницький – творча робота з книгою чи наочним посібником, творчі вправи, лабораторні і практичні роботи творчого характеру.

Процес виховання, його структурні елементи та рушійні сили.

Виховання – ІІ невід'ємна частина навчального процесу. Це вироблення ставлення до світу, процес формування особистості. Виховання і навчання тісно пов’язані але виховання – явище перше. Воно включає освіту і розвиток особистості.

В процесі навчання формується і розвивається інтелектуальна сфера, в процесі виховання – моральна, вольова, емоційна.

Існують різні підходи до визначення процесу виховання: - відносницький: формування в школярів системи відносин (ставлень: моральних, пізнавальних, естетичних та ін.)- діяльнісний – включення школярів у різноманітну у різноманітну діяльність, у ході якої формується ставлення.- особистісний – розвиток і формування особистості із урахуванням її індивідуальних особливостей.- системний –виховання як сукупність усіх компонентів (явищ, процесів, впливів).- технологічний – проектування способу організації процесу з послідовною орієнтацією на чітко визначені цілі.

Виховання – процес двосторонній (вихователь і вихованець) і цілеспрямований (мета виховання має суспільний характер); багатофакторний (ефект виховання залежить від родини, педагогів, школи, суспільства, тощо), довготривалий і безперервний (триває протягом усього життя); комплексний (якості і властивості особистості формуються не почергово, а комплексно).

Виховному процесу притаманна віддаленість результатів від моменту здійснення безпосереднього педагогічного впливу. Основною ланкою цього виховного процесу є виховна ситуація.

Етапи вих.процесу: - ознайомлення з загальними нормами і вимогами; -формування ставлень; - формування поглядів і переконань; - формування загальної спрямованості особистості.

Процес виховання включає компоненти: цільовий, стимул-мотиваційний, змістовний, операційно-діяльнісний, контрольно-регулятивний.

Рушійною силою виховання є внутрішн.міє потребами учня і рівнем можливості їх задоволення (потреба у самовдосконаленні).Зміст виховання визначається суспільними потребами і метою виховання. (Формування в учнів світогляду, громадсько-патріотичного, морального, трудового, економічного, естетичного, фізичного, статевого виховання).

Результат – це оцінка рівня вихованості. Вихованість – властивість особистості, яка характеризується сукупністю достатньо сформованих соц. якостей, які в узагальненій формі відбив ставлення людини до суспільства і оточуючих людей, до праці, матеріальних благ, до себе.

Нетрадиційні уроки.

Пед.творчість, пошук нових форм роботи, прагнення розширити рамки традиційного уроку привели до появи цілого ряду уроків, які не вкладаються в існуючі класифікації. Їх стали називати нетрадиційними уроками.

Нестандартний урок – це імпровізування навчального заняття, яке має нетрадиційну структуру. Він має на меті збудження інтересу школярів до навчання. (Уроки-занурення, ділові ігри, прес-конференції, змагання, квк, театралізовані, консультації, комп'ютерні уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємо навчання, творчості, аукціони, уроки які проводять учні, уроки-заліки, творчі звіти, конкурси, бінарні уроки, дискусії і т.д.)

Такі уроки більш подобаються учням. Але зловживати ними не варто через велику втрату часу на їх підготовку, відсутність серйозної пізнавальної праці, невисоку результативність деяких з них).


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 435; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!