Коротка характеристика сучасного стану міста
Місто Олевськ – центр Олевського району, знаходиться в північно-західній частині Житомирської області, в природно-кліматичній зоні Полісся, в басейні р. Дніпро. Через місто протікає р. Уборть – притока р. Прип'яті, яка, у свою чергу, є притокою Дніпра.
Територія міста – 1024,5 га. За кількістю населення – 10,3 тис. чол. (на 01.01.2015), поселення відноситься до групи малих міст. В останні роки, після тривалого зниження, чисельність населення стабілізувалась, а відносно минулого року дещо зросла.
Відстань до обласного центру Житомира залізницею складає 163 км, автошляхами – 180 км. Відстань від Києва – 235 км та 9 км – від автотраси міжнародного значення Київ-Ковель-Ягодин.
Місто Олевськ безпосередньо межує на заході – із землями Рудня - Бистринської сільської ради, на сході – Тепенівської сільської ради, з півдня і півночі прилягають території Олевської міської ради, які не входять до меж поселення – переважно землі державного лісового фонду та сільськогосподарські угіддя.
В місті діє 37 приватних підприємств, 2 державних підприємства та ряд установ і організацій, які виробляють необхідну продукцію та надають послуги населенню. В місті функціонує розгалужена мережа дрібних приватних підприємств, які забезпечують населення продуктами харчування, господарськими товарами та будівельними матеріалами, надають різноманітні послуги населенню. Пріоритетними сферами діяльності в місті є лісозаготівля і деревообробка, торфорозробка, а також добування і обробка каміння, машинобудування, легка і харчова промисловість. Частина населення зайнята в лісовому і сільському господарстві.
|
|
|
Олевськ має розвинену мережу об’єктів соціально-культурного призначення: районна лікарня, поліклініка, будинок культури, бібліотека, стадіон, адміністративні установи, а також гімназія, 2 середні школи, 5 дітсадків, декілька позашкільних дитячих закладів, у т.ч. музична школа, спортивна, центр дитячої творчості та ін. Є декілька готелів, кафе, салонів краси, відділення банків, багато магазинів, відкрились 2 нові торгові центри. Діє низка громадських неурядових та благодійних організацій.
В місті є пам'ятки національного значення: архітектури – Свято-Миколаївська церква (1596 р.), археології – «Селище і городище» часів Київської Русі – резиденція князя Древлянського Олега (в урочище Бабина Гора), інші значні пам’ятки і об’єкти культурної спадщини (вокзал, будинок лісника, залізничний міст та ін.). В районі багато об’єктів природно-заповідного фонду; найближчою до міста є унікальна пам'ятка природи значення «Камінне село». Місто багате на мальовничі природні ландшафти, насамперед, у поймі р. Уборть, оточене дрімучими лісами. Все це робить його надзвичайно привабливим для туристів.
|
|
|
Загальний житловий фонд міста налічував на кінець 2014 р. 244 тис. кв. м загальної площі. Переважно він складається з малоповерхових будинків садибного типу, і лише 31,9 тис. кв. м (13%) житлового фонду складають багатоквартирні житлові будинки, переважно 2- та 5-поверхові.
Місто має розвинуті транспортні зв’язки. Тут знаходиться залізнична станція Придніпровської залізниці на ділянці Коростень-Олевськ-Сарни, якою проходить залізничний маршрут Київ-Львів-Варшава і 2 приміських маршрута. Автостанція поряд забезпечує зв’язки з обласним центром, прилеглими містами і всіма поселеннями району.
Неподалік від міста проходить міжнародна автотраса, а безпосередньо через місто проходять дорога територіального значення на границю з Білоруссю та 2 дороги обласного значення і районна, які в межах міста відіграють роль основних магістральних вулиць. Але це призводить до значного транзитного руху через центр і єдиний у місті міст через річку.
Частина вулиць має асфальтове покриття, в останні часи вулиці замощуються бруківкою, але ще багато з них не мають твердого покриття. В місті відсутній міський пасажирський транспорт; транспортне обслуговування частково здійснюють приміські автобуси (є декілька зупинок у місті), а переважно – індивідуальний легковий транспорт і таксі.
|
|
|
Інженерна інфраструктура в місті поки розвинена недостатньо. Водопровід і каналізацію має переважно багатоквартирна забудова, а більшість мешканців садибної забудови користуються шахтними колодязями. З кількох свердловин, які має місто, лише одна є діючою, та ще одна обслуговує хлібозавод. Практично не діють очисні споруди каналізації, які не були добудовані за проектом. Кращий стан склався з електрозабезпеченням, яке є достатнім. Триває газифікація, яка останнім часом загальмувалася через подорожчання газу і перехід житлової і громадської забудови на автономне забезпечення теплом (крім адміністративних і дитячих установ, де тепло забезпечують котельні), переважно на основі відходів деревообробки. В центрі міста є відремонтовані тепломережі, але повернення до централізованого теплозабезпечення наразі є недоцільним.
В місті діє централізована система санітарного очищення, яке здійснюється за графіком, але існує проблема переповнення полігону твердих побутових відходів, що знаходиться в приміській зоні (поблизу с. Рудня-Бистра).
|
|
|
Також існує проблема завершення заповнення міського кладовища і необхідності виділення під нього нової ділянки в периферійному районі міста.
Як і в інших містах є проблема недостатньої кількості гаражів і парковок. Особливо гостро проблема парковки стоїть в районі міського ринку, де скупчується транспорт на прилеглій вулиці (Київській), здійснюючі на ній величезні пробки.
В місті працює пожежна частина на 4 пожежних автомобіля (свої пожежні станції мають також 2 лісгоспи), але враховуючи, що вона задовольняє і потреби більшої частини району, цього недостатньо.
Значна частина територій потребують інженерного захисту через підтоплення, пов’язаного з високим рівнем ґрунтових вод, а також практично вся пойма ріки є зоною можливого затоплення весняними паводками через низки відмітки рельєфу.
Екологічний стан місцевості в останній час покращав (територія міста відноситься до зони підвищеного екологічного контролю після чорнобильської катастрофи), як через розпад короткоживучих радіонуклідів, так і в зв’язку із зупинкою багатьох виробництв.
Але проблемою залишається наявність значних планувальних обмежень через непродумане розміщення у свій час деяких промислових виробництв, об’єктів інженерної інфраструктури, які потребують організації навколо них великих санітарно-захисних і охоронних зон, що обмежує ефективне використання міських територій.
Значно покращав в останні часи благоустрій центральної частини міста, яку прикрашає бульвар вздовж головних вулиць Княгині Ольги і Свято-миколаївської. В прибережній зоні розбито парк, але багато насаджень невпорядковані, особливо в прибережній зоні ріки, русло якої захаращено і потребує очищення.
Частина територій міста потребує реабілітації: це ділянки колишніх кар’єрів, локальних очисних споруд, а також недіючих напівзруйнованих підприємств.
Основні проблеми і міста і можливості подальшого розвитку наведено далі, в окремому розділі.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!