ТЕМА 14. ПРОБЛЕМИ МВКВ УКРАЇНИ



Передумови та періоди становлення валютного ринку України.

Проблеми врегулювання ПБ на Україні.

Сучасна система врегулювання валютних відносин в Україні.

Проблеми участі України в міжнародних валютно-кредитних інститутах.

Передумови та періоди становлення валютного ринку України.

З початку створення українського валютного ринку його специфика полягала в тому, що він був представлений пере важно валютною біржею, яка функціонувала як структурний підрозділ НБУ. У 1993 р. була створена Українська міжбанківська валютна біржа, заснованга 40 комерційними банками як закрите акціонерне товариство, і у такому статусі вона функціонувала до 1999 р. У 19995 р. почав діяти міжбанківський ринок, яастка якого на 1999 р. становила 68% обсяду валютних операций. Починаючи з 2000 р. НБУ проголосив политику плаваючого курсу, під яку було сформовано нині діючу структуру валютного ринку.

Валютний ринок в Україні — це переважно міжбанківський ринок, адже саме в ході міжбанківських операцій здійснюєть­ся основний обсяг угод з купівлі-продажу іноземних валют.

Шляхом проведення міжбанківських операцій на валютному ринку забезпечується обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів (міжнародних платежів).

Суб'єктами валютного ринку є:

• продавці валюти;

• покупці валюти;

• посередники.

До складу валютного ринку України, входять такі суб'єкти:

• Національний банк України;

• комерційні банки, які одержали ліцензію Національного банку на право здійснення операцій з валютними цінностями (уповноважені банки);

• інші кредитно-фінансові установи-резиденти (страхові, інвестиційні, дилерські компанії), які одержали ліцензію На­ціонального банку;

• юридичні особи, які уклали з уповноваженими банками угоди на відкриття пунктів обміну іноземної валюти;

• кредитно-фінансові установи-нерезиденти, в тому числі іноземні банки, які одержали індивідуальний дозвіл Національ­ного банку України на право здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України;

• валютні біржі або валютні підрозділи товарних чи фондо­вих бірж, які одержали ліцензію Національного банку на пра­во організації торгівлі іноземною валютою.

Центральним банком нашої держави є Національний банк України (НБУ), який було утворено у березні 1991 р. відповід­но до Закону "Про банки і банківську діяльність" на базі Україн­ської республіканської контори Держбанку СРСР. Основні функції Національного банку України:

• зберігання і використання золотовалютних резервів Украї­ни та інших державних цінностей, а також забезпечує плато­спроможність держави;

• представництво інтересів України у відносинах з цент­ральними банками та іншими фінансово-кредитними устано­вами зарубіжних країн та міжнародними валютно-фінансови
ми організаціями;

• здійснення обміну і розрахунків за наданими і одержани­ми державними кредитами і позиками, проведення операцій з централізованими валютними резервами, які надаються в його
розпорядження;

• регулює курс національної валюти щодо грошових оди­ниць інших держав.

Національний банк України є також головним органом ва­лютного контролю в державі, який:

• здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів;

• забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.

НБУ за досить незначний час перетворився у справжній по­важний центральний банк держави. Він опанував керівництво грошовим обігом, впровадив низку інструментів управління кредитним та валютним ринками, ринком цінних паперів. А технологія створеної та впровадженої власними силами систе­ми електронних розрахунків, за оцінками незалежних екс­пертів, стала найпередовішою серед країн Центральної та Східної Європи.

Залежно від конкретних завдань, що поставали перед Ук­раїною, в діяльності Національного банку можна умовно виді­лити три характерні етапи.

Перший етап припадає на 1991 р. — жовтень 1994 p., пе­ріод болісного пошуку цілісної концепції розбудови економіки нової незалежної держави, коли було закладено фундамент іде­ології Національного банку, визначено її головні орієнтири і пріоритети.

Другий етап, який розпочався після проголошення програ­ми макроекономічної стабілізації, охоплює часовий проміжок з жовтня 1994 р. до серпня 1996 р. Це був період суто прагма­тичних реформ, коли були створені і запущені в дію нові монетарні механізми, притаманні сучасній соціально-орієнтованій економіці.

Третій етап розпочався з вересня 1996 p., коли було введе­но гривню як повноцінну національну валюту України.


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 167; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!