Платіжний баланс та його структура.



Класифікація статей ПБ та його показники.

Способи вимірювання сальдо ПБ.

Фактори, що впливають на стан ПБ.

Державна політика регулювання ПБ.

Платіжний баланс та його структура.

Економічні, політичні, військові, культурні та інші відно­сини між країнами породжують різноманітні грошові платежі та надходження.

ЗЕД кожної країни приводить до виникнення двох зустрічних потоків іноземної валюти: вхідного (наприклад, виручка від експорту продукції) та вихід­ного (наприклад, оплата імпорту). Інтегральним показником цих потоків можуть слугувати баланси міжнародних розра­хунків як співвідношення грошових вимог і зобов'язань, над­ходжень і платежів однієї країни щодо інших.

Є кілька видів балансів міжнародних розрахунків: розрахун­ ковий баланс, баланс міжнародної заборгованості і платіжний баланс.

Розрахунковий баланс характеризує співвідношення всіх заборгованостей певної країни з боку іно­земних партнерів на певну дату і зобов'язань щодо них цієї країни незалежно від строків надходження платежів.

Баланс міжнародної заборгованості (його ще називають балансом міжнародних інвестицій) не враховує поточної забор­гованості (наприклад, заборгованості України за одержану в поточному році російську нафту), а показує лише співвідношен­ня між закордонними активами і золотовалютними резервами країни, з одного боку, і зобов'язаннями перед іноземними вклад­никами, з другого.

Платіжний баланс є найбільш поширеним балансом міжна­родних розрахунків, який показує співвідношення платежів за кордон і надходжень з-за кордону за певний період часу (рік, квартал, місяць).

За формою складання платіжний баланс визна­чається як статистичний звіт за певний період часу, в якому відображено всі економічні операції між резидентами певної країни і резидентами інших країн (нерезидентами).

При побудові платіжного балансу враховується той факт, що всі зовнішньоекономічні операції можна поділити на кредитні (які приносять іноземну валюту) і дебетні (пов'язані з її витратами). Тому в балансі перші йдуть зі знаком "+", і другі — зі знаком "-". Так, експорт товарів і запозичення, одержані краї­ною, — це кредитні операції, а імпорт і кредитування інших країн — дебетні.

За економічним змістом розрізняють платіжний баланс на певну дату і за певний період.

Платіжний баланс на певну дату існує у вигляді співвідно­шення платежів і надходжень, які з дня на день постійно зміню­ються.

Платіжний баланс за певний період (місяць, квартал, рік) складається на основі статистичних показників про здійснені за цей період зовнішньоекономічні дії і дає змогу аналізувати зміни в міжнародних економічних зв'язках країни, масштабах і характері її участі у світовому господарстві.

З бухгалтерського погляду платіжний баланс завжди пере­буває в рівновазі. Але за підсумками його основних розділів може мати місце або активне сальдо — якщо надходження перевищують платежі, або пасивне — коли платежі перевищу­ють надходження.

Структура платіжного балансу

Платіжний баланс складається з таких розділів:

· торговельний баланс, тобто співвідношення між вивезен­ням та ввезенням товарів;

· баланс послуг та некомерційних платежів (баланс "неви­димих" операцій);

· баланс руху капіталів і кредитів.

1. Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту і імпорту. Оскільки значна частина зовнішньої торгівлі здій­снюється в кредит, є розбіжності між показниками торгівлі, платежів та надходжень, що фактично здійснені за відповід­ний період.

2. Баланс послуг та некомерційних платежів. Він включає платежі й надходження з транспортних перевезень, страхуван­ня, електронного, телекосмічного та інших видів зв'язку, міжнародного туризму, обміну науково-технічним і виробни­чим досвідом, експортних послуг, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачі інформації, культурних та наукових обмінів, різних комісій­них зборів, реклами, організації виставок, ярмарок і т. ін.

За методикою МВФ прийнято також показувати особливою позицією у платіжному балансі так звані односторонні пере­кази:

• державні операції — субсидії іншим країнам за лінією економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації;

• приватні перекази — перекази іноземних робітників, спеціалістів, родичів на батьківщину.

Платіжний баланс з поточних операцій включає торговель­ний баланс і "невидимі" операції. Поточними ці операції стали називати для того, щоб відокремити світову торгівлю товарами та послугами від міжнародного руху фінансових ресурсів у формі капіталів і кредитів.

3. Баланс руху капіталів і кредитів. Виражає співвідношення вивозу і ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одер­жаних міжнародних кредитів.

За економічним змістом ці операції діляться на дві кате­горії:

• міжнародний рух підприємницького капіталу;

• міжнародний рух позикового капіталу.

Підприємницький капітал включає прямі закордонні інвес­тиції (придбання і будівництво підприємств за кордоном) і портфельні інвестиції (купівля цінних паперів закордонних компаній).

Міжнародний рух позичкового капіталу класифікується за ознаками терміновості. Розрізняють довго-, середньо- і корот­кострокові операції.

• Довго- і середньострокові операції включають державні і приватні запозичення та кредити, які надаються на термін по­над один рік. Короткострокові операції включають міжнародні креди­ти терміном до одного року.

Помилки і пропуски. Незважаючи на постійне вдосконален­ня методики обробки статистичних показників платіжного ба­лансу, похибки все ж залишаються досить значними. Саме тому виділяється спеціальна стаття "Помилки і пропуски", до якої включаються дані як статистичних похибок, так і неврахова­них операцій.

Операції з ліквідними валютними активами. Заключна стаття платіжного балансу відображає операції з ліквідними валютними активами, в яких беруть участь державні валютні органи і в результаті чого відбуваються зміни як величини, так і складу центральних офіційних золотовалютних резервів.


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 217; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!