Порядок утворення, структура та завдання Апарату Верховної Ради України.
Апарат Верховної Ради України є найбільш чисельним і водночас найбільш функціональним структурним елементом парламенту України.
На Апарат Верховної Ради України покладається завдання щодо забезпечення парламенту, його органів, народних депутатів, депутатських фракцій:
- організаційного;
- правового;
- наукового та науково-експертного;
- документального;
- інформаційно-аналітичного;
- експертно-аналітичного;
- кадрового;
- комунікативного;
- матеріально-технічного;
- фінансового й іншого.
Діяльність апарату Верховної Ради здійснюється на основі Положення про Апарат Верховної Ради України, яке затверджується постановою Верховною Радою України. Положення про структурні підрозділи Апарату Верховної Ради України затверджуються головою Верховної Ради України.
Структура Апарату Верховної Ради України затверджується більшістю голосів народних депутатів України від конституційного складу парламенту за поданням комітету, до відання якого належать питання регламенту. На сьогодні це комітет з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.
Апарат Верховної Ради України на сьогодні представлений:
- керівництвом Апарату;
- секретаріатом голови Верховної Ради України;
- секретаріатом першого заступника голови Верховної Ради України;
- секретаріатом заступника голови Верховної Ради України;
|
|
|
- головним науково-експертним управлінням;
- головним юридичним управлінням;
- головним управлінням законодавчого забезпечення;
- головним організаційним управлінням;
- інформаційним управлінням;
- прес-службою;
- управлінням комп'ютеризованих систем;
- управлінням забезпечення міжпарламентських зв'язків;
- управлінням по зв'язкам з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування;
- управлінням кадрів;
- відділом зв'язків з органами правосуддя;
- відділом з питань звернення громадян;
- відділом контролю;
- управлінням справами;
- Інститутом законодавства Верховної Ради України.
Кошторис Верховної Ради України на наступний рік затверджується Верховною Радою під час прийняття проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік у другому читанні за висновками комітетів, до предмета відання яких належать питання регламенту і бюджету.
Керівник Апарату Верховної Ради України призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України.
Кандидатуру на посаду керівника Апарату Верховної Ради України визначає і пропонує Верховній Раді Голова Верховної Ради України.
Керівник Апарату Верховної Ради України відповідальний перед Верховною Радою і підзвітний їй.
|
|
|
Керівник Апарату Верховної Ради України може бути достроково звільнений з посади Верховною Радою за:
- його особистою заявою;
- вмотивованою пропозицією Голови Верховної Ради України;
- вмотивованою пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Постанова Верховної Ради про призначення на посаду чи звільнення з посади керівника Апарату Верховної Ради України приймається відкритим поіменним голосуванням.
Поняття та види виборів народних депутатів України, стадії виборчого процесу.
Підготовка і проведення виборів депутатів регулюються:
- Конституцією України;
- законом України «Про вибори народних депутатів України»;
- законом України «Про Центральну виборчу комісію»;
- законом України «Про Державний реєстр виборців»;
- іншими законами України;
- іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до законів України.
Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» вибори народних депутатів України здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) виборчою системою:
1) 225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій;
|
|
|
2) 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.
Вибори народних депутатів поділяються на такі види:
- чергові;
- позачергові;
- повторні;
- проміжні.
Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення.
Вони відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за 90 днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніш як за 91 день до дня голосування.
Позачергові вибори депутатів призначаються Президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України.
Вони відбуваються в останню неділю 60-денного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України. Виборчий процес позачергових виборів починається з дня, наступного після дня опублікування Указу Президента України.
|
|
|
Повторні вибори депутата призначаються в одномандатному окрузі Центральною виборчою комісією:
- у разі визнання виборів депутатів в цьому окрузі такими, що не відбулися;
- якщо особа після її обрання не набула депутатського мандата.
Вони призначаються:
- не пізніш як через тридцять днів від дня визнання виборів такими, що не відбулися;
- не пізніш як через тридцять днів від прийняття Центральною виборчою комісією рішення про визнання обраної особи такою, що не набула депутатського мандата.
Відбуваються в останню неділю 60-денного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення. Виборчий процес повторних виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування рішення Центральної виборчої комісії про їх призначення.
Проміжні вибори депутата призначаються Центральною виборчою комісією у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі.
Рішення про призначення приймається не пізніш як у 30-денний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому окрузі. Проміжні вибори відбуваються в останню неділю 60-денного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення. Виборчий процес починається з дня, наступного після дня опублікування рішення Центральної виборчої комісії про їх призначення.
Протягом п'ятого року повноважень Верховної Ради України поточного скликання проміжні та повторні вибори не проводяться.
Виборчий процес включає такі стадії:
1) висування кандидатів у депутати;
2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);
3) реєстрація кандидатів у депутати;
4) проведення передвиборної агітації;
5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;
6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
7) голосування;
8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;
10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
У випадках, передбачених Законом, виборчий процес може включати також такі стадії, як:
1) повторне голосування;
2) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.
Виборчий процес завершується через 15 днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.
Повноваження окружних та дільничних виборчих комісій у випадках, передбачених Законом, можуть частково тривати поза строками виборчого процесу.
Суб'єктами виборчого процесу є:
1) виборець;
2) Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до Закону;
3) партія, що висунула кандидата у депутати;
4) кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому Законом;
5) офіційний спостерігач від:
- партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі;
- кандидата у депутати в одномандатному окрузі;
- громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому Законом.
Підготовка і проведення виборів депутатів здійснюються публічно і відкрито та забезпечуються шляхом:
1) інформування громадян про:
- свій склад;
- місцезнаходження та режим роботи;
- утворення виборчих округів і виборчих дільниць;
- місце і час голосування виборців;
- основні права виборців, у тому числі про право оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій та їх членів, органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових та службових осіб;
2) забезпечення можливості для ознайомлення суб'єктів виборчого процесу зі:
- списками виборців;
- виборчими списками партій;
- відомостями про кандидатів у депутати;
- порядком заповнення виборчих бюлетенів;
3) роз'яснення виборцям порядку голосування, а також порядку заповнення виборчих бюлетенів;
4) оприлюднення підсумків голосування і результатів виборів депутатів;
5) надання іншої інформації у випадках та в порядку, передбачених цим Законом.
Рішення виборчих комісій, а також рішення органів виконавчої влади, що стосуються реалізації виборцями права голосу на виборах, доводяться ними до відома громадян через друковані засоби масової інформації або, у разі неможливості, оприлюднюються в інший спосіб. Рішення Центральної виборчої комісії та окружних виборчих комісій, які стосуються виборчого процесу та становлять публічний інтерес, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.
Засоби масової інформації зобов'язані об'єктивно висвітлювати хід підготовки і проведення виборів. Представникам засобів масової інформації гарантується безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з виборами, а на засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день голосування - на умовах, визначених частиною третьою статті 34 Закону. Виборчі комісії, органи виконавчої влади, посадові і службові особи цих органів зобов'язані в межах своїх повноважень надавати їм інформацію щодо підготовки і проведення виборів депутатів.
Закордонні дипломатичні установи України, при яких утворені закордонні виборчі дільниці, забезпечують опублікування в місцевих засобах масової інформації відомостей про:
- час і місце голосування;
- місцезнаходження відповідних виборчих дільниць;
- порядок та строки звернення до дільничних виборчих комісій, зокрема з питань включення виборця до списку виборців на закордонній виборчій дільниці.
Підготовка організації і проведення голосування та підрахунок голосів виборців здійснюється на виборчих дільницях, що утворюються Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією відповідно до Закону та існують на постійній чи тимчасовій основі.
Виборча дільниця може бути таких видів:
- звичайна;
- спеціальна;
- закордонна.
Звичайна та закордонна виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією і існують на постійній основі. Спеціальна виборча дільниця може існувати на постійній чи тимчасовій основі у випадках, передбачених Законом.
Виборчі дільниці утворюються з чисельністю від 20 до 2500 виборців.
Виборчі дільниці поділяються на:
1) малі - з чисельністю виборців до 500 осіб;
2) середні - з чисельністю виборців від 500 до 1500 осіб;
3) великі - з чисельністю виборців понад 1500 осіб.
Якщо на відповідній території, у відповідному закладі чи установі налічується менше двадцяти виборців, за рішенням Центральної виборчої комісії на відповідній території, у відповідному закладі чи установі виборча дільниця може бути утворена з меншою від граничного значення чисельності виборців. Закордонні виборчі дільниці можуть утворюватися з чисельністю більшою, ніж дві тисячі п'ятсот виборців.
Виборча дільниця:
- є спільною для виборів у загальнодержавному та одномандатних округах;
- має порядковий номер, адресу приміщення для голосування та місцезнаходження (адресу приміщення) дільничної виборчої комісії (приміщення для голосування та приміщення дільничної виборчої комісії можуть мати однакову адресу).
Вимоги до приміщення дільничної виборчої комісії та приміщення для голосування встановлюються Центральною виборчою комісією з урахуванням вимог статті 83 Закону.
Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів депутатів, становлять:
1) Центральна виборча комісія;
2) окружні виборчі комісії;
3) дільничні виборчі комісії.
Повноваження виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів депутатів здійснюються:
1) Центральної виборчої комісії - на всій території України та закордонних виборчих дільницях;
2) окружної виборчої комісії - у межах одномандатного округу;
3) дільничної виборчої комісії - у межах виборчої дільниці.
Органи ведення Державного реєстру виборців складають попередні списки виборців для звичайних виборчих дільниць відповідно до Закону України «Про Державний реєстр виборців». Складання попередніх списків виборців для звичайних виборчих дільниць здійснюється у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.
До попереднього списку виборців для звичайної виборчої дільниці включаються громадяни України:
- яким виповнилося або на день голосування виповниться 18 років;
- які відносяться за виборчою адресою до цієї виборчої дільниці відповідно до відомостей Державного реєстру виборців.
Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці.
У попередньому списку виборців зазначаються:
- прізвище, власне ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності) виборця;
- дата народження;
- виборча адреса виборця відповідно до відомостей Державного реєстру виборців.
Виборці включаються до попереднього списку так, щоб відомості про виборців з однаковою адресою житла були розміщені поруч. Список має наскрізні нумерацію виборців та нумерацію аркушів.
Форму попереднього списку виборців встановлює Центральна виборча комісія з урахуванням вимог Закону.
При включенні виборця, якому тимчасово змінено місце голосування, до попереднього списку виборців у графі «Примітки» навпроти його прізвища зазначаються номер посвідчення, що підтверджує тимчасову зміну місця голосування, дату його видачі та найменування органу ведення Державного реєстру виборців, який його видав.
У попередньому списку виборців навпроти прізвищ виборців, постійно не здатних пересуватися самостійно, робиться відповідна відмітка у графі "Примітки".
Не пізніш як за 20 днів до дня голосування орган ведення Державного реєстру виборців у приміщенні, в якому він розташований, передає один примірник попереднього списку виборців на паперовому носії відповідній дільничній виборчій комісії.
Від імені дільничної виборчої комісії попередній список виборців отримують не менше трьох членів цієї комісії, одним з яких повинен бути голова комісії, а у разі неможливості - заступник голови або секретар комісії.
Про передачу попереднього списку виборців складається акт за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, в двох примірниках:
- один примірник акта зберігається в органі ведення Державного реєстру виборців;
- інший - в дільничній виборчій комісії.
Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 409; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!