Поняття, види та стадії законодавчого процесу в Україні.
Пріоритетним видом парламентських процедур є законодавча процедура, яку правознавці ще називають законодавчим процесом.
Законодавчий процес – це передбачений Конституцією і законами України порядок здійснення Верховною Радою України та іншими суб'єктами законодавчої діяльності (Президент України, ін.) законодавчої функції та реалізації законодавчих повноважень.
Законодавча процедура є складною та багатоаспектною. Вона поділяється на види і стадії.
Основними видами законодавчого процесу (законодавчої процедури) є:
- конституційний процес;
- звичайний законодавчий процес.
Перший із них належить до спеціальних, а другий - до загальних парламентських процедур.
Конституційний процес (конституційна процедура) являє собою порядок внесення змін до Конституції (відповідно до ст. 154-159).
Звичайний законодавчий процес (законодавча процедура) - порядок прийняття, зміни, відміни (скасування) законів або призупинення їх дії.
Законодавча процедура складається з низки послідовних процедур (стадій):
- вияв законодавчої ініціативи;
- обговорення законопроекту;
- прийняття закону, його підписання й оприлюднення (опублікування).
Кожна з таких основних стадій, своєю чергою, поділяється на окремі етапи, стадії, серед яких розрізняють, зокрема, стосовно першої стадії:
- розроблення проектів законів;
- внесення і відкликання законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок;
|
|
|
- розгляд законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок у комітетах, тимчасових спеціальних комісіях;
- прийняття законів.
Щодо другої і третьої стадій законодавчого процесу (розгляд законопроектів і прийняття законів) розрізняють розгляд законопроектів у трьох читаннях тощо. Заключна стадія законодавчого процесу містить процедуру підписання законів, опублікування та введення їх у дію.
Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить:
- Президенту України;
- народним депутатам;
- Кабінету Міністрів України;
- Національному банку України.
Кабінет Міністрів України має виключне право на внесення проекту закону про Державний бюджет України.
Проект закону про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України вносить:
- Президент України;
- Кабінет Міністрів України.
Проекти резолюцій, декларацій, звернень, заяв вносять народні депутати.
Право законодавчої ініціативи здійснюється шляхом внесення до Верховної Ради України:
1) проектів законів, постанов;
2) проектів інших актів Верховної Ради;
3) пропозицій до законопроектів;
4) поправок до законопроектів.
Законопроект - проекти законів, постанов Верховної Ради, які містять положення нормативного характеру.
|
|
|
Проект іншого акта - проекти постанов, резолюцій, декларацій, звернень, заяв, що випливають з установчих, організаційних, контрольних та інших функцій Верховної Ради.
Пропозиції - внесення змін до тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), зміни порядку розміщення, об'єднання розділів, глав, статей, їх частин і пунктів, а також виділення тих чи інших положень в окремі розділи, глави, статті.
Поправка - внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті законопроекту.
Пропозиції вносяться письмово до законопроекту, який готується до другого читання, в редакції, яка передбачає конкретну зміну, доповнення або виключення певних положень із тексту законопроекту.
Пропозиція щодо структурних частин законопроекту має містити послідовно викладені назви розділів, глав, а в разі необхідності - статей, частин чи пунктів законопроекту.
Поправка може бути внесена письмово до законопроекту, який готується до другого і третього читань, а також усно під час розгляду законопроекту в другому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради.
Законопроект, проект іншого акта має бути оформлений відповідно до вимог:
|
|
|
- закону;
- Регламенту;
- інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Законопроект, проект іншого акта подається до Верховної Ради за підписом особи, яка має право законодавчої ініціативи або представляє орган, наділений таким правом.
Якщо законопроект, проект іншого акта ініційовано кількома народними депутатами, ініціатором його внесення вважається народний депутат, прізвище (підпис) якого на ньому зазначено першим. У разі якщо зазначений народний депутат відкликає свій підпис, ініціатором вважається той, чиє прізвище є наступним.
Кожен законопроект повинен містити положення щодо порядку набрання ним чинності.
Законопроект, проект іншого акта вноситься на реєстрацію разом з проектом постанови, яку пропонується Верховній Раді прийняти за результатами його розгляду, списком авторів законопроекту, пропозицією щодо кандидатури доповідача на пленарному засіданні та пояснювальною запискою, яка має містити:
1) обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства;
2) обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття;
|
|
|
3) інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту.
До законопроекту про внесення змін до законів додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного закону та нову його редакцію з урахуванням запропонованих змін.
Якщо законопроект, проект іншого акта вноситься за погодженням з відповідними органами виконавчої чи судової влади, до нього додається таке погодження.
Законопроект, проект іншого акта, внесений до Верховної Ради, реєструється в Апараті Верховної Ради в день його внесення.
Кожен законопроект, проект іншого акта після його реєстрації не пізніш як у п'ятиденний строк направляється Головою Верховної Ради України або відповідно до розподілу обов'язків Першим заступником, заступником Голови Верховної Ради України в:
- комітет, який відповідно до предметів відання комітетів визначається головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту, проекту іншого акта;
- комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини;
- комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, для підготовки експертного висновку на відповідність оформлення та реєстрації законопроекту, проекту іншого акта вимогам закону, Регламенту та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
- комітет, до предмета відання якого належить оцінка відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції.
Кожен законопроект не пізніш як у триденний строк направляється комітетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, до Кабінету Міністрів України для здійснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.
Головний комітет не пізніш як у тридцятиденний строк попередньо розглядає законопроект, проект іншого акта і ухвалює висновок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії Верховної Ради.
До попереднього розгляду законопроекту, проекту іншого акта головний комітет на своєму засіданні може запропонувати Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим державним органам, об'єднанням громадян висловити свою думку щодо доцільності його прийняття.
Голова Верховної Ради України або відповідно до розподілу обов'язків Перший заступник, заступник Голови Верховної Ради України за наявності передбачених підстав за пропозицією головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії або Погоджувальної ради повертає внесений законопроект, проект іншого акта суб'єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.
Підставами для повернення законопроекту, проекту іншого акта без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні є:
1) висновок комітету, до предмета відання якого належать питання конституційного права, про те, що законопроект суперечить положенням Конституції України, крім випадків, коли він стосується внесення змін до Конституції України;
2) висновок комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, про те, що внесений законопроект, проект іншого акта оформлений та/або зареєстрований без дотримання вимог закону, Регламенту та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;
3) відсутність фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, проекту іншого акта, якщо головний комітет чи відповідна тимчасова спеціальна комісія не вважають за можливе розглядати його без такого обґрунтування;
4) наявність прийнятого в першому читанні законопроекту, щодо якого внесений проект є альтернативним;
5) відхилення на поточній сесії Верховної Ради законопроекту, положення якого дослівно або по суті повторюють поданий законопроект.
Питання про включення законопроекту до порядку денного сесії розглядається Верховною Радою протягом 30 днів після ухвалення висновку головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії.
За процедурним рішенням Верховної Ради для невідкладного розгляду може бути включено до порядку денного пленарного засідання (без додаткового включення до порядку денного сесії) законопроект, якщо він був підготовлений для термінового розгляду на виконання відповідного доручення Верховної Ради.
Щодо кожного законопроекту, включеного до порядку денного сесії Верховної Ради, Апарат Верховної Ради та головний комітет ведуть справу законопроекту.
Усі внесені до Верховної Ради законопроекти після їх реєстрації не пізніш як у п'ятиденний строк надаються народним депутатам. Після попереднього розгляду законопроекту у головному комітеті народним депутатам надаються висновки головного комітету, висновки інших комітетів та інші зазначені в Регламенті документи.
Законопроекти, підготовлені для розгляду Верховною Радою в другому та третьому читаннях, надаються народним депутатам у вигляді порівняльних таблиць, а до законопроектів про внесення змін до законів порівняльні таблиці надаються для розгляду Верховною Радою і в першому читанні.
Законопроект, який надається народним депутатам, крім його назви, на титульному та наступних аркушах повинен містити інформацію про:
1) назву органу, до якого він вноситься, - «Верховна Рада України»;
2) ініціаторів внесення - суб'єктів права законодавчої ініціативи та їх підписи або підпис особи, яка представляє Кабінет Міністрів України чи Національний банк України;
3) дату реєстрації та реєстраційний номер законопроекту;
4) перелік додатків до законопроекту із зазначенням кількості аркушів кожного.
До законопроекту додаються супровідні документи, в яких наводяться такі відомості:
1) дата і перелік стадій опрацювання та розгляду, які пройшов поданий законопроект, текст рішення Верховної Ради щодо нього;
2) перелік комітетів, яким доручено роботу з підготовки цього документа, із зазначенням головного комітету, а також тих, які подали в письмовій формі свої висновки щодо цього проекту;
3) висновки експертиз щодо законопроекту;
4) прізвище і посада визначеного доповідача (співдоповідача);
5) автори, які розробляли законопроект (для законопроектів, які вносяться на перше читання) або його структурні частини, та перелік державних органів, з якими погоджено його остаточну редакцію.
За рішенням головного комітету можуть надаватися інші документи інформаційного характеру щодо законопроекту.
Невідкладними є законопроекти, що визначені Президентом України або рішенням Верховної Ради як такі.
Верховна Рада може прийняти рішення про визначення законопроекту невідкладним після включення його до порядку денного сесії Верховної Ради або в ході його наступного розгляду.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 324; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!