Пленарні засідання Верховної Ради України та види парламентських процедур у Верховній Раді України.
Засідання Верховної Ради України відбуваються, як правило, відкрито. Закриті засіданню відбуваються за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради. Основним видом засідань і пріоритетною організаційною формою їх роботи є пленарні засідання.
Відповідно до Конституції України (ст. 84), рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. До того ж голосування на засіданнях здійснюється народними депутатами особисто.
Засідання Верховної Ради України проводяться згідно з розкладом. Рішення (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання, за винятком випадків, передбачених Законом «Про Регламент Верховної Ради України». У разі порушення цієї вимоги прийняте рішення є недійсним, і голова Верховної Ради не має права підписувати відповідний акт.
Засідання Верховної Ради відкривають, ведуть і закривають голова Верховної Ради України або його заступники. Якщо вони з будь-яких причин не здійснюють цього, ці функції виконує один з голів комітету Верховної Ради України, визначений головою Верховної Ради України, один з його заступників або ж обраний народними депутатами головуючий на засіданні. Під час обрання головуючого засідання веде найстарший за віком присутній у залі засідань депутат.
Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред'явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом депутата та його реєстрацією в електронній системі. На початку кожного засідання Верховної Ради головуючий повідомляє про кількість депутатів, що зареєструвалися, а також про яких відомо, що вони відсутні з поважних причин.
|
|
|
На початку першого засідання кожного робочого дня головуючий оголошує порядок денний на весь день роботи. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного. Перед закриттям засідання робочого дня головуючий уточнює та оголошує порядок денний на наступний день пленарної роботи відповідно до розкладу засідань Верховної Ради України.
Рішення Верховної Ради України з будь-якого питання приймаються, як правило, після його обговорення. Статті 30-31 Закону «Про Регламент Верховної Ради України» визначають зміст повної та скороченої процедури обговорення. При цьому слід зауважити, що Президент України, Прем'єр-міністр України, голова Національного банку України, голова Конституційного Суду України, голова Верховного Суду України, голова Рахункової палати, Генеральний прокурор, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини мають гарантоване право на виступ з обговорюваних питань, якщо вони стосуються їх повноважень.
|
|
|
На пленарному засіданні народні депутати України мають дотримуватися дисципліни і норм етики. Ніхто не може виступати без дозволу головуючого. Промовець мусить виступати тільки з питання, з якого йому надано слово:
- не повинен вживати образливі висловлювання та непристойні й лайливі слова;
- не повинен закликати до незаконних і насильницьких дій.
Головуючий на засіданні має попередити промовця про недопустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення - позбавити його права виступу на засіданні.
До того ж ст. 51 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» забороняє вносити до зали засідань і використовувати під час проведення пленарного засідання плакати, лозунги, гучномовці, інші предмети, які не мають на меті забезпечення законодавчої діяльності парламенту. Неприпустимим і негативним для авторитету парламенту та парламентаріїв є фізичне з'ясування стосунків між народними депутатами.
Усі пленарні засідання Верховної Ради України протоколюються та стенографуються в порядку, встановленому Законом України «Про Регламент Верховної Ради України».
|
|
|
За звичайних обставин перший і третій тижні кожного календарного місяця впродовж сесії відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий - для роботи в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях, четвертий - для роботи народних депутатів з виборцями.
Верховна Рада може прийняти рішення щодо одноразової зміни тривалості пленарного засідання. Рішення про продовження пленарного засідання після 18 години більш як на 15 хвилин приймається Верховною Радою на ранковому пленарному засіданні того ж дня.
У період проведення пленарних засідань, як правило, щопонеділка проводиться засідання Погоджувальної ради.
Проект календарного плану роботи сесії Верховної Ради готується комітетом, до предмета відання якого належать питання регламенту, за участю Апарату Верховної Ради та з урахуванням пропозицій депутатських фракцій. Проект постанови Верховної Ради про затвердження календарного плану роботи сесії Верховної Ради вносять на розгляд Верховної Ради народні депутати - члени комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту.
Головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради:
|
|
|
1) дотримується норм Конституції України та Регламенту і вживає заходів щодо їх дотримання всіма присутніми на пленарному засіданні;
2) повідомляє про результати реєстрації народних депутатів та про кількість народних депутатів, відсутніх на пленарному засіданні з поважних причин;
3) відкриває, веде та закриває пленарні засідання, оголошує перерви в пленарних засіданнях;
4) попереджає присутніх на закритому пленарному засіданні про процедуру проведення закритого пленарного засідання;
5) оголошує повну назву, реєстраційний номер, редакцію та ініціаторів внесення проектів законів, постанов та інших актів Верховної Ради, що вносяться на обговорення;
6) оголошує про запис через електронну систему на виступ з місця;
7) оголошує списки осіб, які записалися на виступ, та надає слово для виступу;
8) надає слово для доповіді (співдоповіді), запитань, виступу, оголошує наступного промовця;
9) створює рівні можливості народним депутатам, депутатським фракціям для участі в обговоренні питань відповідно до положень Регламенту;
10) утримується від коментарів та оцінок щодо промовців та їх виступів, крім випадків порушення норм депутатської етики (стаття 51 Регламенту);
11) вживає заходів для підтримання порядку на пленарному засіданні;
12) організовує розгляд питань відповідно до норм Регламенту;
13) оголошує результати голосування та про прийняте рішення;
14) оголошує офіційні повідомлення та запити народних депутатів;
15) оголошує перерву до 30 хвилин на вимогу не менш як двох депутатських фракцій, за умови використання цього права депутатською фракцією впродовж одного пленарного засідання;
16) здійснює інші повноваження відповідно до положень Регламенту.
На пленарному засіданні Верховної Ради ніхто не може виступати без дозволу головуючого на пленарному засіданні. Головуючий на пленарному засіданні надає слово промовцям для доповіді, співдоповіді, виступів, заключного слова, заяв, резолюції, пояснень, зауважень, запитань, повідомлень та довідок, внесення пропозицій, поправок, оголошення депутатських запитів, обґрунтування відповіді на депутатський запит посадовою особою, до якої був звернений депутатський запит, обґрунтування пропозицій чи поправок, відповіді на запитання, репліки, виголошення окремої думки.
Для доповіді надається не менше 10 хвилин, співдоповіді - 5 хвилин і заключного слова - 3 хвилин.
Для виступу в обговоренні, для заяв, резолюцій, повідомлень, оголошення депутатських запитів, обґрунтування відповіді на депутатський запит посадовою особою, до якої був звернений депутатський запит, надається 3 хвилини;
Для повторних виступів в обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, для виступів щодо постатейного голосування проектів законів, інших актів Верховної Ради, виступів щодо кандидатур на посади, внесення пропозицій, для відповіді членів Кабінету Міністрів України на запитання – 2 хвилини;
Для виступів з процедури та з мотивів голосування, пояснень, обґрунтування пропозицій чи поправок, зауважень, запитань та відповідей на них, повідомлень, реплік, довідок, оголошення окремої думки, запитань народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України - одна хвилина.
Тривалість часу для доповіді й співдоповіді під час розгляду проектів кодексів та законопроектів, які містять більш як 100 статей, пунктів, а також законопроектів про внесення змін до Конституції України збільшується у два рази, якщо Верховна Рада не прийме іншого рішення.
Загальна тривалість часу розгляду кожного питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради пропонується головуючим на пленарному засіданні перед початком обговорення цього питання, залежно від кількості осіб, які записалися на виступ. Якщо є заперечення народних депутатів щодо пропозиції головуючого на пленарному засіданні, Верховна Рада приймає процедурне рішення щодо тривалості обговорення зазначеного питання.
Президент України, Прем'єр-міністр України, Голова Національного банку України, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Рахункової палати, Генеральний прокурор України або уповноважені ними особи, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини мають гарантоване право на виступ з обговорюваного питання, якщо воно стосується їх повноважень.
Особі, офіційно запрошеній на пленарне засідання, слово для виступу надається відповідно до процедурного рішення, прийнятого Верховною Радою без обговорення.
Кожна депутатська фракція має гарантоване право на виступ одного представника з кожного питання порядку денного пленарного засідання.
Народному депутату, представникам інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, які внесли письмову пропозицію чи поправку, на їхню вимогу надається слово для обґрунтування пропозиції чи поправки.
Рішення Верховної Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням у порядку, визначеному Регламентом.
Відкрите голосування здійснюється:
1) за допомогою електронної системи з фіксацією результатів голосування - поіменне, в тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного народного депутата. На вимогу народних депутатів результати голосування можуть висвітлюватися на інформаційному табло електронної системи в залі засідань по депутатських фракціях;
2) шляхом підняття руки (у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи).
Після закінчення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвітлюються на інформаційному табло електронної системи в залі засідань та оголошуються головуючим на пленарному засіданні.
Таємне голосування здійснюється народним депутатом особисто шляхом подачі бюлетеня.
Верховна Рада може прийняти процедурне рішення щодо визначення виду і способу голосування з питання, що розглядається, якщо вид і спосіб голосування не встановлені законом і Регламентом.
Контроль за використанням електронної системи на пленарних засіданнях Верховної Ради здійснює Лічильна комісія, яка має право безперешкодного доступу до всієї інформації, необхідної для здійснення контролю, та право на залучення експертів і фахівців до роботи з перевірки електронної системи.
Кожна функція Верховної Ради України (установча, законодавча, контрольна тощо) має свій порядок здійснення або свої особливості. Реалізація цих функцій або окремих дій Верховної Ради України та її органів, як правило, називається парламентськими процедурами.
Розрізняють такі види парламентських процедур:
- законодавчу процедуру (законодавчий процес);
- формування органів державної влади (установчу процедуру);
- процедуру парламентського контролю, бюджетну й інші спеціальні процедури.
Порядок їх реалізації та суб'єктно-об'єктний склад встановлюються Законом України «Про Регламент Верховної Ради України».
Зокрема, Регламент Верховної Ради України регулює такі види парламентських процедур:
1) загальні процедури:
а) формування органів Верховної Ради України, обрання, призначення та відкликання їх посадових осіб;
б) законодавча процедура.
2) спеціальні процедури:
а) розгляд законопроектів про внесення змін до Конституції України;
б) затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням;
в) урочисте засідання Верховної Ради України з приводу складення присяги Українському народові новообраним Президентом України;
г) заслуховування Верховною Радою України щорічних і позачергових послань Президента України;
д) дострокове припинення повноважень Президента України у зв'язку з неможливістю виконання ним своїх повноважень за станом здоров'я, а також у разі усунення Президента України в порядку імпічменту;
е) розгляд питань про затвердження указів Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації та оголошення за поданням Президента України стану війни чи укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;
є) надання Верховною Радою України згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України, а також щодо формування офіційних делегацій України;
ж) складення присяги Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, членами Вищої ради юстиції, суддями Конституційного Суду України, членами ЦВК;
з) надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту народного депутата України, затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції;
і) дострокове припинення повноважень народного депутата України;
й) розгляд питань, пов'язаних із здійсненням контрольних функцій парламенту та ін.
Рішеннями Верховної Ради України є:
- акти Верховної Ради України;
- процедурні та інші рішення, які заносяться до протоколу пленарних засідань Верховної Ради.
Актами Верховної Ради України є:
- закони;
- постанови;
- резолюції;
- декларації;
- звернення;
- заяви.
Відповідно до частини другої статті 84, статті 91 Конституції України Верховна Рада приймає рішення виключно на її пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, крім випадків, передбачених Конституцією України та Регламентом.
Рішення Верховної Ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених Регламентом, коли проводяться таємне голосування шляхом подачі бюлетенів.
Голосування здійснюється народними депутатами особисто за допомогою електронної системи в залі засідань Верховної Ради або у визначеному для таємного голосування місці біля залу для пленарних засідань.
Рішення про персональні обрання, призначення, надання згоди на призначення на посаду, надання згоди на звільнення з посади та звільнення з посади приймаються Верховною Радою шляхом відкритого поіменного голосування, крім випадків, передбачених законом та Регламентом, коли рішення приймаються таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.
Рішення Верховної Ради щодо проектів законів, постанов, інших актів Верховної Ради приймаються лише з питань, включених до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради до початку пленарного засідання.
Рішення Верховної Ради можуть бути скасовані Верховною Радою до підписання відповідного акта Верховної Ради Головою Верховної Ради України.
Закони, постанови та інші акти Верховної Ради, що набрали чинності, скасуванню Верховною Радою не підлягають, вони можуть бути визнані Верховною Радою такими, що втратили чинність.
У разі порушення встановленої Регламентом процедури при розгляді й голосуванні проекту закону, постанови, іншого акта Верховної Ради народний депутат, інший суб'єкт права законодавчої ініціативи чи його представник можуть звернутися до головуючого на пленарному засіданні із заявою про порушення Регламенту при розгляді й голосуванні питання.
Головуючий на пленарному засіданні повинен невідкладно вжити заходів для усунення порушень Регламенту, які виникли при розгляді й голосуванні питання, або у разі виникнення перешкод, які могли вплинути на результати голосування під час його проведення, провести за рішенням Верховної Ради повторне голосування без обговорення.
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
2. Закон України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
3. Закон України “Про комітети Верховної Ради України” від 4 квітня 1995 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
4. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 17 листопада 2011 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
Спеціальна література:
1. Борденюк В. Верховна Рада України і представницькі органи місцевого самоврядування в механізмі держави // Вісник Конституційного Суду України.-2005.-№1 ,-С. 58-69.
2. Ковальчук О.Б. Двопалатний парламент: яким він може бути в Україні // Право України. – 2004. - № 7. – С. 118 – 121.
3. Кривенко Л.Т. Необхідно модернізувати конституційне визначення Верховної Ради України // Вісник Академії правових наук України, № 4(35).- Харків, 2003.-С. 37-51.
4. Майданчик О. Питання теорії функцій Парламенту України // Вісник Конституційного Суду У країни.-2006.-№1.-С.81-88.
5. Журавський В.С. Становлення та розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми) - К.Парламентське видавництво, 2002.- 344 с.
6. Кривенко Л. Конституційна модель Верховної Ради. Повернення до майбутнього // Віче. - 2202,- № 10.- С.17-23.
7. Плющ І. Доктрина і практика українського парламентаризму: «на грунті історичного прециденту» // Право України, - 2001. - № 10. - С.3-12.
8. Український парламентаризм: минуле і сучасне / За ред. Ю.С. Шемшученка.- К.Парламентське вид-во,-1999.- 368с.
9. Кривенко Л. Верховна Рада України - однопалатний парламент // Вісник Акад. прав. наук України. - 1998. - № 4.
10. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник / За заг. ред. проф. В.Л.Федоренка. – 3-вид., перероб. і доопр. - К.: КНТ, Видавництво Ліра-К, 2011. – 532 с.
11. Майданник О.О. Конституційне право України: Навч. посіб. – К.:Алерта, 2011. – 380 с.
12. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В.П.Колісника та Ю.Г. Барабаша. – Х.: Право, 2010. – 416 с.
13. Конституційне право України: підруч. / В.І.Чушенко, І.Я.Заяць. – Вид. 2-ге, допов. і переробл. – К.: Ін Юре, 2009. – 548 с.
14. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. Вид. 6-те, виправл. та доповн. – К.: Атіка, 2009. – 608 c.
15. Совгиря О.В. Конституційне право України. Підручник. – Київ: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с.
16. Шляхтун П.П. Конституційне право України: Навчальний посібник. – Київ: КНТ, 2008. – 592 с.
17. Конституційне право України. Академ. курс: Підручник: У 2 т. – Т.2/ За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2008. – 800 с.
Тема 13: «Законодавчий процес в Україні»
ПЛАН
1. Поняття, види та стадії законодавчого процесу в Україні.
2. Розгляд законопроекту в першому читанні.
3. Розгляд законопроекту в другому читанні.
4. Розгляд законопроекту в третьому читанні.
5. Підписання прийнятого закону головою Верховної Ради України і направлення його на підпис Президенту України, повторний розгляд Верховною Радою України законів, повернених Президентом України.
6. Офіційне оприлюднення та набрання чинності законом України.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 507; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!