Еволюція інтелектуальної власності в Україні



До 1991 року в Україні через перева­ги суспільної форми власності та пануючої соціалістичної ідеології не було спеціальних законів про охорону інтелектуальної влас­ності, а правове регулювання відносин у цій сфері забезпечувалося, в основному, підзаконними актами. Винятками були розділ IV — «Авторське право» і розділ VI «Винахід­ницьке право» Цивільного кодексу УРСР, а також «Положення про відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції», затвердже­не постановою РМ СРСР від 21.03.1973 р.

Загальне законодавство закріплювало можливість широкого використання резуль­татів творчої праці громадян в інтересах дер­жави і суспільства.

Після проголошення неза­лежності України у 1991 році почалося формування спеціального законодавства, що регулює правовідносини у сфері інтелектуальної власності.

Принциповим моментом у розбудові за­конодавства про інтелектуальну власність стало прийняття у 1996 році Конституції Ук­раїни, яка проголосила: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами інтелектуаль­ної, творчої діяльності».

За роки незалежності створено 10 спеці­альних законів України з питань інтелекту­альної власності. Багато норм, що регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної влас­ності, містяться у загальних законах.

Завершальним акордом у розбудові зако­нодавства України у сфері інтелектуальної власності стало прийняття у 2003 році Вер­ховною Радою України Цивільного кодексу України, книга IV якого має назву «Право ін­телектуальної власності».

Міжнародні конвенції та договори, до яких приєдналася Україна — це також важли­ве джерело права інтелектуальної власності.

 

Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави

Соціально-економічні стратегії в країнах світового співтовариства

Яскраві сплески у розвитку цивілізації спостерігалися тоді, коли держава ефективно заохочувала творчу діяльність своїх громадян. Прикладом може служити історія Стародав­ньої Греції, Римської імперії або епоха Від­родження у Європі. Тому держава, яка прагне до лідерства, повинна забезпечувати своїм громадянам максимально сприятливі умови для творчої роботи.

Найбільш розвинуті країни зводять у ранг державної політики ви­сокий творчий потенціал нації. Так, у США і Японії діють ретельно продумані програми розвитку творчості громадян, починаючи з дошкільного віку.

На відміну від природних ресурсів: землі, нафти, вугілля тощо, запаси яких мають пев­ну межу, інтелектуальна власність є неви­черпним ресурсом, тому в останні десятиріччя вона швидко замінює традиційні матеріальні активи і стає рушійною силою економічного і культурного розвитку суспільства.

 

1.3.2 Роль промислової власності в еконо­мічному розвитку

В умовах ринкової економіки виживає той, хто здатний завоювати місце на ринку. Для цього необхідно виробляти конкурен­тоздатну продукцію. А останнє можливе тіль­ки на основі результатів технічної творчості таких як: винаходи, промислові зразки, тор­говельні марки комерційні таємниці тощо.

Винаходи стимулюють наукові дослід­ження, вони є каталізаторами нових техноло­гій, що дають додатковий прибуток у вироб­ництві або можуть бути комерціалізовані за ліцензією.

Прикладом вдалого використання винаходів є історія відомої фірми ТОУОТА (Японія). У 1996 році Сагакі Тойота отримав патент, що удосконалював відомий ткацький верстат, а через 13 років – новий патент на автоматичний ткацький верстат. У 1924 році його син — Кіхіро Тойо­та уклав ліцензійну угоду на виключне право виготовляти і продава ти цей верстат. Вартість ліцензії становила $25 млн. На ці кошти Кіхі­ро Тойота заснував відому автомобільну фір­му ТОУОТА.

Крім винаходів, велике значення для еко­номічного розвитку мають торговельні мар­ки, комерційні таємниці та інші об'єкти про­мислової власності.

 

Авторське право і розвиток культури

Важко переоцінити роль авторського права в розвитку культури суспільства, особливо у сфері культурного (духовного) розвитку його громадян.

Але розвиток національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за його творчу працю. То­му охорона авторського права і суміжних прав передбачає не тільки виплату справедливої винагороди авторам, але й належний захист прав видавців і виконавців.

Добре організований захист авторських прав вигідний авторам і державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню державної скарбниці за рахунок податків. Однак для цього необхідно створити відповідну адміністративну інфрас­труктуру, яка забезпечувала б суворе дотри­мання авторських прав.

Об'єкти авторського права і суміжних прав, що сприяють культурному розвитку держави, можуть мати й істотне економічне значення як для авторів, так і для держави в цілому. Так, найбагатшою жінкою Великої Британії у 2002 р. була виз­нана письменниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала світові Гаррі Поттера. Тіль­ки за один рік вона отримала від продажу прав на видавництво своїх книг та їх екрані­зацію 77 млн євро. Відома фірма «Місrosoft T», використовуючи такий об'єкт автор­ського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі за обсягом капіталу, а її засновника — Білла Гейтса — вважають найбагатшою людиною світу.

 

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 163; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!