Еволюція інтелектуальної власності в Україні
До 1991 року в Україні через переваги суспільної форми власності та пануючої соціалістичної ідеології не було спеціальних законів про охорону інтелектуальної власності, а правове регулювання відносин у цій сфері забезпечувалося, в основному, підзаконними актами. Винятками були розділ IV — «Авторське право» і розділ VI «Винахідницьке право» Цивільного кодексу УРСР, а також «Положення про відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції», затверджене постановою РМ СРСР від 21.03.1973 р.
Загальне законодавство закріплювало можливість широкого використання результатів творчої праці громадян в інтересах держави і суспільства.
Після проголошення незалежності України у 1991 році почалося формування спеціального законодавства, що регулює правовідносини у сфері інтелектуальної власності.
Принциповим моментом у розбудові законодавства про інтелектуальну власність стало прийняття у 1996 році Конституції України, яка проголосила: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами інтелектуальної, творчої діяльності».
За роки незалежності створено 10 спеціальних законів України з питань інтелектуальної власності. Багато норм, що регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності, містяться у загальних законах.
Завершальним акордом у розбудові законодавства України у сфері інтелектуальної власності стало прийняття у 2003 році Верховною Радою України Цивільного кодексу України, книга IV якого має назву «Право інтелектуальної власності».
|
|
|
Міжнародні конвенції та договори, до яких приєдналася Україна — це також важливе джерело права інтелектуальної власності.
Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави
Соціально-економічні стратегії в країнах світового співтовариства
Яскраві сплески у розвитку цивілізації спостерігалися тоді, коли держава ефективно заохочувала творчу діяльність своїх громадян. Прикладом може служити історія Стародавньої Греції, Римської імперії або епоха Відродження у Європі. Тому держава, яка прагне до лідерства, повинна забезпечувати своїм громадянам максимально сприятливі умови для творчої роботи.
Найбільш розвинуті країни зводять у ранг державної політики високий творчий потенціал нації. Так, у США і Японії діють ретельно продумані програми розвитку творчості громадян, починаючи з дошкільного віку.
На відміну від природних ресурсів: землі, нафти, вугілля тощо, запаси яких мають певну межу, інтелектуальна власність є невичерпним ресурсом, тому в останні десятиріччя вона швидко замінює традиційні матеріальні активи і стає рушійною силою економічного і культурного розвитку суспільства.
|
|
|
1.3.2 Роль промислової власності в економічному розвитку
В умовах ринкової економіки виживає той, хто здатний завоювати місце на ринку. Для цього необхідно виробляти конкурентоздатну продукцію. А останнє можливе тільки на основі результатів технічної творчості таких як: винаходи, промислові зразки, торговельні марки комерційні таємниці тощо.
Винаходи стимулюють наукові дослідження, вони є каталізаторами нових технологій, що дають додатковий прибуток у виробництві або можуть бути комерціалізовані за ліцензією.
Прикладом вдалого використання винаходів є історія відомої фірми ТОУОТА (Японія). У 1996 році Сагакі Тойота отримав патент, що удосконалював відомий ткацький верстат, а через 13 років – новий патент на автоматичний ткацький верстат. У 1924 році його син — Кіхіро Тойота уклав ліцензійну угоду на виключне право виготовляти і продава ти цей верстат. Вартість ліцензії становила $25 млн. На ці кошти Кіхіро Тойота заснував відому автомобільну фірму ТОУОТА.
Крім винаходів, велике значення для економічного розвитку мають торговельні марки, комерційні таємниці та інші об'єкти промислової власності.
|
|
|
Авторське право і розвиток культури
Важко переоцінити роль авторського права в розвитку культури суспільства, особливо у сфері культурного (духовного) розвитку його громадян.
Але розвиток національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за його творчу працю. Тому охорона авторського права і суміжних прав передбачає не тільки виплату справедливої винагороди авторам, але й належний захист прав видавців і виконавців.
Добре організований захист авторських прав вигідний авторам і державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню державної скарбниці за рахунок податків. Однак для цього необхідно створити відповідну адміністративну інфраструктуру, яка забезпечувала б суворе дотримання авторських прав.
Об'єкти авторського права і суміжних прав, що сприяють культурному розвитку держави, можуть мати й істотне економічне значення як для авторів, так і для держави в цілому. Так, найбагатшою жінкою Великої Британії у 2002 р. була визнана письменниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала світові Гаррі Поттера. Тільки за один рік вона отримала від продажу прав на видавництво своїх книг та їх екранізацію 77 млн євро. Відома фірма «Місrosoft T», використовуючи такий об'єкт авторського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі за обсягом капіталу, а її засновника — Білла Гейтса — вважають найбагатшою людиною світу.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 163; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!