Промисли і ремесла в ХІ V - XVI ст.
Наприкінці XIV - першій половині XVI ст. на українських землях розвивалися землеробство, ремесла, торгівля, розбудовувалися старі й виникали нові села та міста. В землеробстві поряд з перелогом і двопіллям поширюється трипілля. З останнім пов'язане угноєння ґрунту та використання плуга і сохи (із залізними лемешами). Трипільна система й плугова оранка здебільшого застосовувалася в господарствах феодалів. У різних місцевостях України рівень розвитку землеробства не був однаковим. У Східній Галичині, на Поділлі, Волині, в центральних районах Київщини застосовувалася трипільна, на Поліссі, Півдні Київщини й Переяславщині - вирубна та перелогова системи.
Крім землеробства, розвивалися тваринництво, городництво, садівництво, бджільництво. Не втрачали важливого значення в господарському житті рибальство і мисливство.
Переробкою сировини займалися у феодальних господарствах. Одним з основних джерел прибутків феодалів було млинарство. Млини переважно були водяними. З XVI ст. поширюється переробка деревини: в господарствах панів вироблялася велика кількість дьогтю, смоли, поташу, вончосу (тесу). Розвинутими промислами на Україні в XV — XVI ст. були також солеваріння (в Прикарпатті) та видобування руди на руднях (особливо на Волині й Поліссі).
Промисли відігравали значну роль і в селянському господарстві: селяни виготовляли сукно і полотно, гончарний посуд, металеві, дерев'яні предмети для господарського та побутового вжитку тощо.
|
|
|
З розвитком внутрішнього й зовнішнього ринків зростала потреба феодалів в грошах, і частина натуральної данини замінювалася на грошову. З середини XV ст. всі витрати і штрафи вже стягалися грішми.
Наприкінці XIV — у першій половині XVI ст. поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалися міські ремесла. Центрами ремісництва були Київ, Львів, Луцьк, Кам'янець та інші міста. Наприклад, у Києві у XV ст. працювали кравці, кушніри, шевці, стригалі вовни, ювеліри-золотарі, зброярі, сідлярі, ковалі, теслярі, винники, пекарі, рибалки та ін.
Міста були центрами ремісничого виробництва. Тут працювали ремісники різних фахів - усього дослідники відзначають існування в містах України близько 120 ремісничих спеціальностей.
Ремісники об'єднувались в особливі організації - цехи - зі своїми статутами, виробничими посадовими особами. Цех мав судову владу над своїми членами, обкладав їх податками, в разі потреби створював власне ополчення для оборони міста. Члени цеху поділялися на три категорії: майстри, підмайстри, учні. Для переходу учня в підмайстри, а підмайстра в майстри потрібно було не лише продемонструвати певне вміння, але й внести суму в касу цеху та влаштувати частування. Посадовими особами цеху були цехмістри (звичайно їх було два), "столові" (помічники цехмістрів), писар.
|
|
|
Спочатку цехи об'єднували ремісників різних фахів. Згодом їх кількість зростала. Якщо у Львові в XIV ст. було всього 4 цехи, то в 1425 році - вже 10, а в 1579 р. - 20. У кінці XVI ст. до львівського кравецького цеху належали 73 майстри, а до цехів бляхарів та годинникарів - лише по 4. Довгий час львівські цехи вважалися зразковими . Цехи з інших міст запозичували у них свої статути. Статути вимагали від майстрів виробляти товари певної якості, зокрема й для бідних. У статутах передбачались провини, за які члени цеху сплачували штраф грошима або воском: вештання по місту, гра в карти, пияцтво тощо.
Зовнішня та внутрішня торгівля в ХІ V - XVI ст.
У XV ст. — першій половині XVI ст. на Україні тривав дальший розвиток торгівлі, зумовлений піднесенням продуктивних сил, поглибленням суспільного поділу праці, зростанням товарного виробництва, спрямованого як на внутрішній, так і на зовнішній ринок. Внутрішня торгівля відбувалася в суворих межах середньовічної регламентації: згідно із законом складського права приїжджі купці зупинялися в містах, які цим правом користувалися, і продавали свої товари на умовах, визначених місцевим купецтвом; при цьому приїжджі купці мусили користуватися лише певними шляхами й сплачувати на них мита та інші торговельні збори.
|
|
|
У великих містах існували спеціальні торговельні ряди (у Києві, наприклад, - хлібні та рибні, у Луцьку, Львові, Кам'янці — суконні ряди). Торжища виникали також у великих селах, переважно біля монастирів. Визначну роль у розвитку внутрішньої торгівлі відігравали ярмарки, які відбувалися у певні дні у великих містах.
Ярмарки відбувалися безперервно протягом року. Рух товарів між ярмарками охопив усі українські землі. На Поділлі та Волині на ярмарках збували надлишок хліба (в другій половині XVI - першій половині XVII ст. особливого значення набула торгівля волами). Багато риби продавалось у Львові, Києві, Каневі, Черкасах. З ярмарок у Новгороді-Сіверському та Сосниці розвозили по всій Україні хутра.
Вчені налічують близько 20 професій, представники яких пов'язані з торгівлею і посередницькими операціями: вантажники, візники, карвасарщики (утримувачі заїздів), купці, перекупники, коломийці (торгівці сіллю) тощо.
Розвиток шляхів торгівлі перебував у центрі уваги законодавців. Так, у 1565 р. на сеймі було ухвалено спеціальну постанову " Про склади й старі шляхи". Регулювалась навіть ширина доріг - "для ввозу і прогону биків" у 1569 р. вона була встановлена не меншою за 10 ліктів.
|
|
|
Економічний розвиток українських земель зумовив і розвиток зовнішньої торгівлі. За кордон вивозили полотно, пояси, шапки, хутряні вироби, мечі, ножі, стріли, ювелірні вироби. Велике значення мало розширення економічних зв'язків України з Росією, ганзейськими містами та генуезькими містами-коло-ніями в Криму. З кінця XIV ст. пожвавлюється торгівля Києва та інших українських міст з Твер'ю, Новгородом, Москвою. В Києві існували двори-колонії російських, грецьких, польських, турецьких, італійських купців. Інтенсивно торгували з Кафою, Львовом і Луцьком. Значних розмірів досягла торгівля українських міст з країнами Центральної та Західної Європи. З кінця XV ст. зростає роль Гданська, через який до Західної Європи з України вивозилося збіжжя, продукти лісового промислу.
Генезис капіталізму в Західній Європі, розвиток товарно-грошових відносин зумовили зміни і в структурі поміщицького господарства на Сході Європи, зокрема в Речі Посполитій.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 342; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!