Сприймання.Спільне і відміне між відчуттями і сприйманнями.
Сприймання-це відображення мозку людини предметів і явищ обєктивної дійсності в цілому внасліок їх безпосереднього впливу на органи чуття.Важливою складовою цієї діяльності є рухи:-рухи очима;-рухи руками.Сприймання тісно повязане з іншими психічними процесами.Сприймання має такі особливості:1.цілісність;2.осмисленість;3.константність або сталість;4.апперцепція;5.вибірковість.
Відчуття – це відображення окремих властивостей предметів і явищ при безпосередній дії подразників на органи чуття. У відчуттях людині відкриваються кольори та звучання, пахощі і смак, вага, тепло чи холод речей, що її оточують. Крім того, відчуття дають інформацію про зміни у власному тілі: людина відчуває порушення у функціонуванні внутрішніх органів, положення і рух свого тіла й окремих його частин.Відчуття як образи, що відбивають окремі властивості предметів, виникають під час діяльності будь-яких органів чуття. Наприклад, коли людині дуже недовго показують предмет, вона бачить пляму певного кольору, але не може сказати, що це за предмет.
Сприймання.Знання про оточуючу дійсність людина одержує не тільки через відчуття, а і через сприймання. У відчуттях відображаються лише окремі властивості предметів, наприклад їх запах, колір, твердість тощо, тоді як у сприйманні всі ці властивості відображаються у їх сукупності і взаємозв'язку.Сприйманням називається відображення в свідомості людини предметів і явищ дійсності при їх безпосередньому впливі на органи чуття.Результатом сприймання є цілісний образ об'єкту. Наприклад, взявши в руки нову книгу, ми одночасно відображаємо колір її сторінок, вагу, запах типографської краски тощо. Всі ці зорові, тактильні, нюхові та інші відчуття, поєднуючись, дають образ книги.
|
|
|
Загальне поняття про психіку.Психічні процеси,стани та властивості особистості.
Психологія-наука про психіку як властивість восокоорганізованої матерії як здатність живих істот відображати властиву дійсність.Психологія походить 2 грец.слів "псюхи","логос"."Псюхи"-душа,"логос"-вченя про душу.психологію дослідив вчений Аристотель.У новонародженої дитини є 5 відчуттів:1.холоду;2.голоду;3.болю;4.спраги;5.теплаПсихічні явищща поділ.на:Психчні процеси-найосновніші прояви психіки людини:відчуття,сприймання,уявлення,память,уява,мова,мовлення,почуття,воля,увага.Психічні властивості-це найбільш істотні і стійкі особливості людини,які формуються в процесі її розв.і х-ться 1 людину напроти іншої:уважність,наполегливість,характер,здібності.Псих.стани-це прояв псих.людини повязані їз підвищеням чи пониженям її житєдіяльності:зміна настрою,бадьорість,млявість,апатія.
|
|
|
Поняття про характер.Фізіологічні основи характеру.
Характер-неповторне індивідуальне поєднання психологічних рис особистості.Слово характер з грец.означає-відбиток,печатка.Характер накладає відбиток на всі поступки,думки,почуття людини.Відрізняють декілька ознак характеру:1.Під характером розуміють якість особистості,дещо особлтвим в психічному складі людини.2.підкреслюється стійкість характеру і водночас його властивість.3.Визн.вираж.характеру в поведінці або в динамічних рисах.-безпосередніх;-нервових;-швидких.Характер має всою структуру.У структурі характеру визн. такі його компоненти:1.спрямованість;2.переконання;3.розумові риси;4.емоції;5.воля;6.темперамент;7.повнота;
8.цілісність;9.визначеність;10.сила.
Павлов зазначив,що звич.спосіб поведінки людини зумовлений не тільки властивостями її нервової сестеми,а й безліччю складних,стійких систем тимчасових звязків,які формуються КВПГМ під впливом різних зовн.дій.Фізіологічна основа характеру-це сплав їз рис типу нервов.сист.і змін у вищій нервов.діяльності зумовлених зовн. середовищем.На базі будь-якого типу нервов.сист.можна сформувати усі сусп.ціності якості особистості.
|
|
|
Риси характеру людини.
Характер-це компонент особистості,який має свою структуру,що в певний спосіб поєднує його риси.Рис характеру багато і їх к-сть важко встановити.Риси характеру впливають на діяльність,стосунки,способи дій у найширшому їх розуміні-в родині,трудовому колективі.Кожна риса характеру набуває свого значення,часто зовсім рузного,залежно від її співвідношення з іншими рисами.В системі відносин особистості виділяють чотири групи рис характеру, що утворюють симптомокомплекси:1.ставлення людини до інших людей, до колективу, до суспільства: індивідуалізм; колективізм (товариськість, чуйність, повага до інших, і «протилежні» риси — замкнутість, черствість, грубість, зневага до людей);2.риси, що показують ставлення людини до праці, до своєї справи (працьовитість, схильність до творчості, сумлінність в роботі, відповідальне ставлення до справи, ініціативність.3.риси, що показують, як людина ставиться до самого себе (почуття власної гідності, гордість).4.риси, що характеризують ставлення людини до речей (акуратність або неохайність, дбайливе або недбале поводження з речами).
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 162; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!