Характеристика мимовільного та довільного,механічного і смислового
Запамятання.
Запамятовування-один з основних процесів памяті.Засадовими стосовно нього є утв.й закріплення тимчасових нервов.звязків.Чим складніший матеріал,тим складніші тимчасові звязки,які утв.підрунття запамятовування.Запамятовування,як і інші психічні процеси,буває мимовільним і довільним.Мимовільне запамятовуання здійснюється без спеціально постановленої мети запамятати.На мимовільне запамятовування впливають яскравість,емоційна забарвленість обєктів.Усе,що емоційне сильно впливає на людину,запамятовується нею не залежно від наміру запамятати.Довільне запамятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля,наявністю завдання та мотиву.Воно має цілеспрямований характер,у ньому викор.спеціальні засоби та прийоми запамятовування.Механічним є таке запамятовування,яке здійсн.без розуміння суті.Воно призводить до формального засвоєння знань.Смислове запамятовуваня спирається на розуміння матеріалу у процесі дії з ним,оскільки тільки діючи з матеріалом,ми запамятовуємо його.Умовами успішності довільного запамятовування є дієвий характер засвоєння знань,інтересів до матеріалу,його значущість,установка на запамяовування тощо.
Мислення як опосередковане і узагальнене відображення дійсності.Значення мислення.
Пізнавальна діяльність людини поч.з відчутя і сприймання.Вс необхідна інформація зберігається у памяті.Проте таких заннь про обєктивний світ людині недостатньо.Вичерпні знаня про обєкти дійсності,їх внутрішню,безпосередню не дану у відчутях і спийманні сутність людина отримує за допом.мислення.Людини.живе серед подій.які відбуваються як в її безпосередньому оточенні,так і в цілому сіті.Потреби і цілі людини зумовлюють необхідність розібратися в тому,що з чого виходить,як повязані обєкти,явища і події між собою,які саме властивості детермінують цей звязок.Мислення-це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною преметів таа явищ оюєктивної дійсності в їх істотних звязків і відношеннях.До опосередковоного пізнаня людина вається тоді,коли безпосереднє пізнання виявляється неможливим через недосконалість людських аналізаторів або недоцільних,що зумовлюються складністю процесу пізнання.Опосередкованість мислення виявляється і в тому,що всі його акти відбув.за допом.слова і попереднього досвіду,який збер.в памяті людини.
|
|
|
Ще однією особливістю мислення є узагальнених характер відображення дійсності.За допом.мисленя
людина пізнає істотні ознаки,що виявляються спільними для споріднених предметів.
Матеріальною основою мислення є мова,яка є знаряддям і способом існування думок.Цим людське мислення якісно відріз.від твариного.Мисленя людини нерозривно повязане з мовою.Мислення породжується потребами людської приктики і розвив.в процесі пошуку шляхів їх зодоволення.
|
|
|
Значення мислення в житті людини полягає в тому,що воно дає можливість наукового пізнання світу,перебачення і прогнозування розвтику подій,практичного оволодівання закономірностями обєктивної дійсності.Мислення є підвалиною свідомістю діяльності особостості.Рівень розвитку мислення визначає,якою мовою людина здатна орієнтуватися в оточуючому світу,як вона планує над обставинами і над собою.Розумова діяльність людини,що спрямована на пізнання закономірностей обєктивного світу,має суспільну
пророду.
Врахування темпераментів дітей в навчально-виховній роботі.
Урахування у виховані і навчанні дітей їхніх цндивідуально-типологічних особливосей дає змогу правильно опроектувата їх мету,обрати оптамальні виховні впливи.Ігнорування ж може стато стосовно причиною розвитку у дошкільних негативних рис у сангвініках-розпорошеності інформації,у флегматиків безініціативності,байдужості,лінощів,млявості,апатії,у холерика нестриманості,різкості,імпульсивності,у меланхоліка соромязливості,замкнутості,невпевненості,образливості.Вихователь зобовязаний спрямувати діяльність дітей,щоб сприяти формуванню позитивних рис і запобігати появ негативних.У сангвініка слід формувати стійкі уподобання та інтереси,не допускати поверхневого,недбалого виконаня ним завдяння,вимагалм від нього доводичи почату справу до кінця,стимулювати позитивне ставлення до достоїнств інших,уміння зважати на їхню думку,вчити будувати уважним до товаришів.У вихованні дітей-флегматиків головне-формувати трудові навички,стежити,щоб вони завжди були зайнятті,залучати до діяльності в колективі.Енергію холерика слід спрямовувати на корисні справи,ставити перед ним складні завання,допом.осмислювати їх.Важливо обережно застосовувати все,що збуджує нервову сист.,розвивати і зміцнювати процес гальмування шляхом організіції розміреної діяльності.У виховання меланхоліків слід враховувати їхню вразливу нервову сист.швидку втомлюваність,
|
|
|
слабкість нервових процесів,допом.подолати соромязливість,нерішучість.Для ефективного виховання дітей потрібно врахувати їхні властивостві темперамунту та вікові особливості і дотримання иаких вимог:1.забезпечення умов для нормальногорозвитку дитини.2.Формування у дитини рси характеру,що нівелюють негативні особливості її темпераменту.Риси характеру виявляються при зміні умов життя і діяльності дитини,у результаті вироблення в неї навичок і звичок.3.посилення позитивних і послаблених негативних проявів у поаедінці дитини.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 174; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!