Види уяви:мимовільна,довільна,відтворююча,творча.
Види уяви
1.За способом активності Залежить від діяльності людини 2.За змістом діяльності
-мимовільна; -відтворююча; -технічна; - довільна; -творча -художня;
-активна; -наукова та ін.
-пасивна.
Мимовільна є:така уява,коли ств.нових образів не спрямовується спеціальною етою уявити певні предмети чи події.Довільна увая-скеровується спеціальною метою ств.образ певного обєкта можливої ситуації.Відтворююча уява-базується на створенні образів предметів, явищ, які наявні в дійсності, або відтворенні наочної картини чи картини подумки на основі опису.Творча уява-базується на самостійному створенні образів об'єктів, які не існують в наш час, або відтворенні оригінальної модифікації вже наявного об'єкта, явища; це нестандартний образ раніше описаного, прочитаного, сприйнятого.
Ілюзії та їх види.Спостереження та спостережливість.
Ілюзія-це хибні спотворені сприймання.Ілюзії виник.під впливом своєрідних умов,яких предмет обєктивної діяльності діють на органи чуття.Є різні види ілюзій.Є ілюзії,які пояснюються явищами ірадіаціями нервового збудження.Є ілюзії,які виник.наявністю в корі головного мозку сталих нервових звязків,що утв.в попередньому досвіді.До них належ.зокрема ілюзії перспективи.Важливими умовами адекватного сприймання є спостережен-ня спостережливість. Вони яскраво виявляються при довільному цілеспрямованому сприйманні. Спостереження найбільше відрізняє довільне сприймання від мимовільного. Найхарак-терніший показник спостереження — тривале, цілеспрямоване зосередження уваги на предметі сприймання. Воно здійснюється з певною метою і за визначеним планом. Спостереження може бути тривалим.Спостереження і спостережливість відіграють велику роль у навчанні та трудовій діяльності людини.
Фізіологічні основи сприймання.Роль минулого досвіду людини у сприймані.
Фізіологічна основа сприймання-це взаємодія між аналізатором або частинами одного ж і того аналізатора в результаті чого утв.рефлекси на складні комплексні подразники.Сприймає дійсність не ізольоване вухо чи око, а конкретна жива людина. Тому в сприйманні виявляється її ставлення до об'єкту, її бажання, інтереси, почуття тощо.Залежність сприймання від змісту психічного життя людини, від особливостей її особистості називають аперцепцією.Вона відіграє важливе значення в житті і діяльності людини. Людському сприйманню вона надає активний характер. Наприклад, ставлення студентів до сприймання психологічних знань різне до і після проходження педагогічної практики в школі.Сприймання характеризується рядом особливостей, найбільш важливими з яких є: предметність, цілісність, структурність, константність і осмисленість.
Якості розуму.Види мислення.
Основні якості розуму: гнучкість, самостійність, глибина, широта, послідовність .Гнучкість розуму виражається в рухливості розумових процесів, умінні враховувати мінливі умови розумових або практичних дій і відповідно до цього змінювати способи вирішення завдань. Гнучкості мислення протистоїть інертність мислення.Самостійність розуму виражається в здатності ставити питання і знаходити оригінальні шляхи їхнього розв’язання. Самостійність розуму означає його самокритичність, тобто уміння людини бачити сильні й слабкі сторони.Глибина, широта й послідовність – також мають важливе значення. Людина глибокого розуму здатна «доходити до кореня», вникати в сутність предметів і явищ. Люди послідовного розуму вміють логічно міркувати.За Є такі види мислення:-Практичне мислення,Теоретичне мислення,Професійне мислення.За характером засобів, використовуваних при вирішенні завдань:Продуктивне мислення,Інтелектуальне мислення.За характером перебігу розумових процесів:Реалістичне мислення,Інтуїтивне мислення.За характером виконуваних завдань:Теоретичне мислення,Творче мислення.змістом спонукальних механізмів розумового процесу:Оцінне мислення — емоційне мислення.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 256; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!