Завдання і запитання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте особливості поведінки студентів різних темпераментів під час підготовки до контрольної роботи, в процесі усного опитування на заліку.
2. В 60-80 рр. минулого століття відбувалось протиставлення „фізиків” і „ліриків”. Чи справді існує антагонізми між ними? Як це співвідноситься з вченням про художній і мислительний типи нервової діяльності?
3. Яка типологія студентів, на Ваш погляд, може найбільш широко використовуватись в педагогічному процесі ВНЗ? Чому?
4. Поясніть можливості урахування акцентуацій характеру в організації навчального процесу.
5. Ознайомитись з розділом «Гендерована навчальна аудиторія» монографії Майкла Кіммела «Гендероване суспільство» (Вид-во «Сфера», Київ, 2003. – с. 230-258. Висловіть письмово свої думки у вигляді діалогу-дискусії з автором.
Практикум
ТЕСТ-ОПИТУВАЧ Г.АЙЗЕНКА (ЕРІ)1
Тест-опитувач ЕРІ (1963 р.) упевнено посідає одне з перших місць за частотою використання серед інших психодіагностичних методик.
Г.Айзенк, автор методики, проаналізував матеріали дослідження 700 осіб, які страждали на неврози, і дійшов висновку, що всю сукупність описаних рис людини можна уявити з допомогою двох основних чинників - екстраверсії-інтроверсії та нейротизму.
Запропонований варіант тесту адаптований А.Г. Шмельовим і групою петербурзьких психологів.
Таблиця 18
| № п/п | Зміст стверджень | Так | Ні |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Чи часто відчуваєте ви потяг до нових вражень, щоб відволікатися, отримати сильне відчуття? | ||
| 2 | Чи часто ви відчуваєте, що потребуєте друзів, які зможуть вас зрозуміти, схвалити, виявити співчуття? | ||
| 3 | Чи вважаєте ви себе безтурботною людиною? | ||
| 4 | Чи дуже тяжко вам відмовитися від своїх намірів? | ||
| 5 | Чи обмірковуєте ви свої справи неквапом і чи вважаєте за потрібне зачекати, перш ніж діяти? | ||
| 6 | Чи завжди ви дотримуєтеся своїх обіцянок, навіть якщо це вам невигідно? | ||
| 7 | Чи часто у вас бувають спади чи піднесення настрою? | ||
| 8 | Чи швидко ви дієте й говорите і чи не втрачаєте багато часу на обдумування? | ||
| 9 | Чи виникало у вас коли-небудь почуття, що ви нещасні, хоча ніякої вагомої причини для цього не було? | ||
| 10 | Чи правда, що об заклад ви здатні побитися на будь-що? | ||
| 11 | Чи ніяковієте ви, коли прагнете познайомитися з людиною протилежної статі, яка вам до вподоби? | ||
| 12 | Чи буває так, що, розізлившись, ви втрачаєте витримку? | ||
| 13 | Чи часто ви дієте необмірковано, спонтанно, під впливом моменту? | ||
| 14 | Чи часто вас непокоїть думка про те, що вам не варто було щось робити чи казати? | ||
| 15 | Чи надаєте ви перевагу читанню книг над зустріччю з людьми? | ||
| 16 | Чи правда, що вас легко вразити? | ||
| 17 | Чи полюбляєте ви часто бувати в компанії? | ||
| 18 | Чи спадає вам на думку таке, чим не хотілося б ділитися з іншими людьми? | ||
| 19 | Чи правда що інколи ви настільки сповнені енергією, що все „горить” у руках, а інколи відчуваєте сильну млявість? | ||
| 20 | Чи намагаєтеся ви обмежити коло своїх знайомств кількома найближчими друзями? | ||
| 21 | Чи багато ви мрієте? |
Продовження таблиці 18
|
|
|
|
|
|
| 22 | Коли на вас кричать, чи відповідаєте ви в такий же спосіб? | ||
| 23 | Чи часто вас гнітить почуття провини? | ||
| 24 | Чи всі ваші звички позитивні та бажані? | ||
| 25 | Чи здатні ви дати волю почуттям і добре повеселитися в галасливій компанії? | ||
| 26 | Чи можна сказати, що нерви у вас часто бувають вкрай напруженими? | ||
| 27 | Чи вважають вас люди жвавою і веселою? | ||
| 28 | Після того, як справу зроблено, чи часто ви повертаєтесь до неї подумки і гадаєте, що могли б зробити краще? | ||
| 29 | Чи правда, що ви зазвичай мовчазні та стримані, коли знаходитесь серед людей? | ||
| 30 | Чи буває таке, що ви передаєте чутки? | ||
| 31 | Чи буває у вас безсоння від хаотичних думок? | ||
| 32 | Чи правда, що вам приємніше і легше прочитати те, що вас цікавить, у книзі, навіть коли про це скоріше і простіше можна дізнатись у друзів? | ||
| 33 | Чи буває у вас сильне серцебиття? | ||
| 34 | Чи подобається вам робота, яка вимагає пильної уваги? | ||
| 35 | Чи бувають у вас напади тремтіння? | ||
| 36 | Чи правда, що ви завжди говорите про знайомих людей тільки добре, причому й тоді, коли впевнені, що вони про це не дізнаються? | ||
| 37 | Чи правда, що вам неприємно бувати в компанії, де постійно кепкують один з одного? | ||
| 38 | Чи правда, що ви дратівливі? | ||
| 39 | Чи подобається вам робота, яка вимагає швидкості дій? | ||
| 40 | Чи правда, що часто вам не дають спокою думки про різні неприємності й „жахи”, які могли б статися, хоча все закінчувалося добре? | ||
| 41 | Чи правда, що ви неквапливі в рухах? | ||
| 42 | Ви коли-небудь запізнювалися на побачення або на роботу? | ||
| 43 | Чи часто вам сняться страхіття? | ||
| 44 | Чи правда, буцімто ви такий любитель поговорити, що ніколи не минете нагоди погомоніти з незнайомою людиною? | ||
| 45 | Чи непокоять вас якісь болі? | ||
| 46 | Чи засмутило б вас, якби ви довго не могли бачитися зі своїми друзями? |
Продовження таблиці 18
|
|
|
|
|
|
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 47 | Чи можете ви назвати себе нервовою людиною? | ||
| 48 | Чи є серед ваших знайомих такі, котрі вам явно не подобаються? | ||
| 49 | Чи зачіпає вас критика ваших вад або роботи? | ||
| 50 | Чи могли б ви сказати, що ви - впевнена в собі людина? | ||
| 51 | Чи важко вам отримувати справжнє задоволення від заходів, у яких багато учасників? | ||
| 52 | Чи непокоїть вас почуття, що ви чимось гірші від інших? | ||
| 53 | Чи зумієте ви внести пожвавлення в нудну компанію? | ||
| 54 | Чи буває так, що ви говорите про речі, в яких зовсім не тямите? | ||
| 55 | Чи піклуєтесь ви про власне здоров`я? | ||
| 56 | Чи полюбляєте ви кепкувати з інших? | ||
| 57 | Чи страждаєте ви від безсоння? |
КОД ОПИТУВАЧА
Щирість: відповіді „так” на запитання 6, 24, 36.
відповіді „ні” на запитання 12, 18, 30, 42, 48, 54.
Екстраверсія: відповіді „так” на запитання 1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 49, 53, 56.
відповіді „ні” на запитання 5, 15, 20, 29, 32, 34, 37, 41, 51.
Нейротизм: відповіді „так” на запитання 2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21,
23,26, 28, 31, 33, 35, 38, 40, 43, 47, 50, 52, 55, 57.
відповідей „ні” - немає.
Інтерпретація показників за шкалою „Щирість”
| Числовий показник | Інтерпретація |
| 0-3 4-6 7-9 | Відвертий Ситуативний Брехливий1 |
Інтерпретація показників за шкалами
„Екстраверсія” та „Нейротизм”
| Числовий показник | 0-2 | 3-6 | 7-10 | 11-14 | 15-18 | 19-22 | 23-24 |
| Інтерпретація для шкали „Екстраверсія” | Над-інтро-верт | Інтро-верт | Потен- ційний інтроверт | Амбі- верт | Потен- ційний екстраверт | Екстра- верт | Над- екстра- верт |
| Інтерпретація для шкали „Нейротизм” | Над- конкор-дант | Кон- кор- дант | Потен- ційний конкор- дант | Нормо- стенік | Потен-ційний дискордант | Дискор- дант | Над- дискор- дант |
Опрацювання результатів
Спершу необхідно опрацювати результати за шкалою „Щирість”. Вона діагностує вашу схильність давати соціально-бажані відповіді.
Якщо цей показник перевищує 5 балів, то можна стверджувати, що ви, на жаль, не були щирі у відповідях на запитання тесту.
Потім слід за кожним показником порахувати суму балів, нараховуючи по одному балу за кожну відповідь, яка збігається з ключем. Порівнявши отримані результати за шкалами „Екстраверсія” і „Нейротизм” з інтерпретацією в таблицях, відкладіть на рис. 26 отримані результати за шкалами „Інтроверсія-Екстраверсія” і „Невротизм” (емоційна стійкість - нестабільність). Поєднання характеристик за двома шкалами вкаже на тип вашого темпераменту.
Визначте тип свого темпераменту. Характеристики холерика, сангвініка, флегматика і меланхоліка подано на рис.25. Характеристики темпераменту за показниками, що їх запропонував Г.Айзенк, розглянемо детальніше.
Показник „інтроверсія-екстраверсія” характеризує індивідуаль-но-психологічну орієнтацію людини або (переважно) на світ зовнішніх об’єктів (екстраверсія), або на внутрішній суб’єктивний світ (інтроверсія).
Вважається, що екстравертам властиві товариськість, імпульсивність, гнучкість поведінки, велика ініціативність (але незначна наполегливість) та висока соціальна адаптованість. Екстраверти зазвичай наділені зовнішньою чарівливістю, прямолінійні в судженнях, орієнтуються переважно на зовнішню оцінку. Добре виконують роботу, яка вимагає негайних рішень.
Інтровертам притаманні нетовариськість, замкненість, соціальна пасивність (за досить великої наполегливості), схильність до самоаналізу і утруднення щодо соціальної адаптації. Інтроверти ліпше справляються з монотонною роботою, вони обережні, охайні, педантичні.
Амбівертам (див. таблицю) притаманні риси екстра- та інтро-версії. Іноді для уточнення цього показника рекомендується додаткове обстеження з допомогою інших тестів.
| Нейротизм (емоційна нестабільність) | ||||
| Легкозасмучуваний | 24 |
| ||
| Тривожний Ригідний Схильний до розміркувань Песимістичний Стриманий Нетовариський Тихий | МЕЛАНХОЛІК | ХОЛЕРИК | Чутливий Неспокійний Агресивний Збудливий Непостійний Імпульсивний Оптимістичний Активний | |
| 0 | 12 | 13 | 24 | |
| Інтроверсія | Екстраверсія | |||
| Пасивний Обачливий Розсудливий Доброзичливий Той, що викликає довір`я Рівний у спілкуванні Спокійний | ФЛЕГМАТИК | САНГВІНІК | Товариський Балакучий Контактний Чуйний Невимушений Життєрадісний Схильний до лідерства Не схильний до занепокоєння | |
| 0 |
| |||
Емоційна стабільність (стійкість)
Рис. 25. „Коло” Г.Айзенка
Показник „Нейротизм” характеризує людину зі сторони емоційної стійкості (стабільності). Цей показник біполярний і утворює шкалу, на одному полюсі якої знаходяться люди, які характеризуються надзвичайною емоційною стійкістю, чудовою адаптованістю (показник 0-11 за шкалою „Нейротизм”), а на іншому - надзвичайно знервований, нестійкий і погано адаптований тип (показник 14-24 за шкалою „Нейротизм”).
Емоційно стійкі (стабільні) - це люди, які не схильні до занепокоєності, стійкі стосовно зовнішніх впливів, викликають довіру, схильні до лідерства.
Емоційно нестабільні - люди чутливі, емоційні, тривожні, схильні хворобливо переживати невдачі та засмучуватися через дрібниці.
Завдання
Визначте візуально та за тестом студентів-інтровертів, амбівертів та екстравертів. Продумайте ефективні засоби спілкування з ними, усного опитування, організації самостійної роботи.
Міні – модуль 4.3. Значення пізнавальної і професійної мотивації для становлення особистості майбутнього спеціаліста. Динаміка професійної мотивації
Завжди говорила і буду повторювати:
Головне – мотивація вчинків1
І.Родніна, тричі олімпійська чемпіонка
Мотиви і мотивація професійної діяльності
Мотив (фр. motif і лат. moveo - рухаю) – внутрішня спонукальна сила, що забезпечує інтерес особистості до діяльності, активізує її зусилля. Як підкреслював С.Рубінштейн, „мотив як спонукач – це джерело дій”2.
Згідно закону Йеркса – Додсона, який було сформульовано декілька десятиліть тому, ефективність діяльності залежить від сили мотивації, тобто чим сильніше спонукання до дії, тим вища результативність діяльності. Ця теза стосується і навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Дослідження в галузі педагогіки вищої школи проведені А.О.Реаном, В.А.Якуніним, Н.І.Мєшковим, виявили, що „сильні” і „слабкі” студенти відрізняються найперше не рівнем інтелекту, а силою, якістю і типом мотивації навчальної діяльності. Результати досліджень дозволяють стверджувати, що висока позитивна мотивація може заповнити нестачу спеціальних здібностей чи недостатній рівень знань, умінь та навичок, відіграючи роль компенсаторного чинника. Однак у зворотному напрямку компенсаторний механізм не спрацьовує, тобто, яким би здібним і ерудованим не був студент, без бажання і прагнення до навчання - високих успіхів він не досягне (рис.16).
Рис. 16 Функціональний зв’язок здібностей і мотивації
Студенти, зацікавлені у навчанні, висувають більш оригінальні ідеї, ніж їх однокурсники з високим рівнем спеціальних здібностей, але з низькою мотивацією до конкретного виду діяльності.
Від сили і структури мотивації в значній мірі залежить як активність студентів так і успішність їх навчання. У навчально-пізнавальній діяльності студентів особливо важливими є наступні типи мотивації: мотивація успіху, мотивація страху невдачі та професійна мотивація. При мотивації успіху дії студента спрямовані на досягнення конструктивних, позитивних результатів. Особистісна активність у першу чергу залежить від потреби досягнення успіху. Продуктивність навчально-пізнавальної діяльності та ступінь її активності мало залежить від зовнішнього контролю над діяльністю студента. Студенти, орієнтовані на успіх, вибирають для себе середні за складністю або більш важкі завдання, наполегливо діють під час їх вирішення. При виконанні завдань проблемного характеру, в умовах дефіциту часу результативність навчально-пізнавальної діяльності у цих студентів, як правило, підвищується. Привабливість завдання зростає в залежності від рівня його складності. У випадку невдалого виконання завдання, його привабливість залишається на високому рівні. Якщо завдання неможливо виконати, студенти орієнтовані на успіх, наполегливо шукають шляхи його вирішення, використовуючи різноманітні методи. Ці студенти не втрачають бадьорості, гарного настрою при наявності труднощів, які розглядають як об’єктивну реальність.
Студенти, у яких має місце страх невдачі, зазвичай малоініціативні, неадекватно оцінюють свої можливості, найчастіше вибирають завдання, які не вимагають особливих зусиль. При виконанні завдань проблемного характеру, в умовах дефіциту часу діють неефективно, результативність діяльності зменшується. Вони не відзначаються особливою наполегливістю у досягненні поставленої мети (за невеликими винятками). У випадках невдач в навчально-пізнавальній діяльності привабливість завдань зменшується. Студенти цього типу зазвичай тривожні та невпевнені у своїх силах, потребують зовнішнього контролю навчально-пізнавальної діяльності. Для визначення типу мотивації навчання викладачам пропонується опрацювати опитувальник МУН А. Реана, приведений у „Практикумі” до модуля.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 220; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!