Науково-методичне забезпечення навчального процесу у вищому навчальному закладі.
Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає: державні стандарти освіти, навчальні плани, навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої та інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні навчально-дослідні завдання; контрольні роботи; текстові та електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролю, методичні матеріали для організації самостійної роботи студентів, виконання індивідуальних завдань, курсових і дипломних робіт
Навчальний план - документ, який визначає перелік і обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення та кількість годин (кредитів), що відводяться на їх вивчення, графік навчального процесу, форми і методи поточного і індивідуального контролю навчальних досягнень студентів. Навчальний план відображає також обсяг часу, який відводиться на самостійну роботу студентів.
Базовий навчальний план розробляється на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми та затверджується керівником ВНЗ. На основі навчального плану розробляється робочий навчальний план на поточний навчальний рік, який затверджується деканом відповідного факультету.
|
|
|
Для забезпечення якості навчання у вищій школі необхідно звертати особливу увагу на систему планування і організації навчального процесу. При цьому слід ураховувати, що навчальний процес у ВНЗ будується відповідно до вимог державних нормативно-правових документів, зокрема Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Планування і організація навчального процесу здійснюється на основі чинного навчального плану. У навчальному плані для кожної спеціальності визначено графік навчального процесу, яким передбачено: бюджет годин у тижнях, такі аспекти навчальної діяльності як теоретичне навчання, екзаменаційна сесія, практика, державні іспити, виконання дипломних робіт, канікули. У навчальному плані з кожної дисципліни чітко окреслюється кількість годин, що відводяться на лекції, лабораторно-практичні та семінарські заняття, строки виконання курсових робіт, складання заліків та іспитів.
Графік і план навчального процесу є основою для складання розкладу занять – важливого документу, яким регламентується академічна робота студентів і викладачів.
При складанні розкладу навчальних занять необхідно враховувати:
|
|
|
- вимоги навчального плану;
- анатомо-фізіологічні і психологічні особливості учасників навчального процесу;
- можливості навчально-матеріальної бази ВНЗ;
- можливості аудиторного фонду;
- дидактичну доцільність віднесення навчальних дисциплін у розкладі на робочий тиждень і конкретний день.
Розклад аудиторних занять для денної форми навчання затверджується проректором з наукової роботи, а для студентів заочного відділення – деканом факультету. Розклад занять є постійним документом, складається на семестр і може змінюватися тільки за форс-мажорних обставин. Зміни до розкладу занять оформляються відповідним повідомленням, яке розміщується поряд з розкладом занять.
В руслі виконання Болонських угод в українських ВНЗ відбувається переорієнтація навчальних планів з лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму навчання, на посилення ролі самостійної роботи студента. У зв’язку з цим доцільною є практика організації навчально-пізнавальної діяльності з використанням індивідуальних навчальних планів студентів.
Індивідуальний навчальний план є робочим документом студента, який складається на початку кожного навчального року сумісно із куратором. Як із можливих варіантів приводимо індивідуальний навчальний план студента, який розроблено і апробовано на економічному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченко1.
|
|
|
Зразок індивідуального плану студента
Прізвище, ім’я, по батькові студента
|
_______________
підпис студента
МП
Дата ____ __________ 20 __р.
Номер індивідуального навчального плану студента _____________________
Напрям підготовки _________________________________________________
Спеціальність _____________________________________________________
Освітньо-кваліфікаційний рівень _____________________________________
Факультет ________________________________________________________
Група ________________ (шифр академічної групи) _____________________
Форма навчання ___________________________________________________
Календарний термін начання ________________________________________
Декан факультету ____________ _____________________
підпис ініціали, прізвище
|
|
|
Проректор ____________ _____________________
підпис ініціали, прізвище
М.П.
Варіант індивідуального навчального плану студента І курсу (перший семестр)*
| Навчальні дисципліни | Перший семестр | ||||||||||||
| 18 тижнів | Результати контролю якості знань | Викладач | Дата | ||||||||||
| Кількість кредитів | Кількість годин | Форма семестрового контролю (екзамен, ПКМ) | Кількість балів за результатами поточного контролю | Кількість балів за результатами екзамену | Загальна кількість балів | Оцінка за національною системою | Оцінка за шкалою ECST | Ініціали, прізвище | Підпис | ||||
| загальна | втому числі | ||||||||||||
| Заняття з викладачем (лекції, практичні, семінарські, лабораторні, індивідуальні) | Самостійна робота студентів | ||||||||||||
| Нормативні дисципліни (змістові модулі) | |||||||||||||
| Усього кредитів / годин | |||||||||||||
| Вибіркові дисципліни (змістові модулі) | |||||||||||||
| |||||||||||||
| Разом кредитів / годин | |||||||||||||
_____________________ ________________________________ ___________________________
Підпис студента, ПІБ Підпис координатора (куратора), ПІБ Підпис декана факультету, ПІБ
* Другий, третій та четвертий курси мають аналогічну структуру
У навчальний план студента включаються нормативний та вибірковий компоненти. Студентові слід пояснити, що нормативна частина – це обов’язковий для засвоєння зміст фахової освіти. До нормативних навчальних дисциплін належать гуманітарні, соціально-економічні, фундаментальні дисципліни та цикл професійно-орієнтованих дисциплін. Нормативні навчальні дисципліни становлять до 75% обсягу годин, передбачених освітньо-професійною програмою. Наразі чинними нормативними актами вищим навчальним закладам надається автономне право щодо визначення змісту освіти, але його рівень не повинен бути нижчим від нормативного[9]. Наближення вищої освіти в Україні до європейського рівня потребує перегляду співвідношення між нормативними і вибірковими дисциплінами в бік збільшення частки останніх. Так, наприклад, у результаті педагогічного експерименту на економічному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченко дійшли висновку, що у магістратурі співвідношення між нормативною і вибірковою частиною має складати 50:502.
Вибіркова частина змісту освіти орієнтована на задоволення потреб та індивідуальних інтересів студентів, регіональних потреб у фахівцях певної спеціалізації, специфікою конкретної наукової школи. Вибіркові навчальні дисципліни найчастіше запроваджуються у формі спеціальних курсів та спеціальних семінарів для поглиблення загальноосвітньої, фундаментальної і фахової підготовки випускників. Цикл навчальних дисциплін за вибором формується з дисциплін за вибором вищого навчального закладу та дисциплін за вибором студента з циклу професійно-орієнтованих дисциплін за переліком освітньо-кваліфікаційної програми. Науково-методична комісія факультету визначає перелік професійно-орієнтованих дисциплін за вибором, що має рекомендаційний характер.
Важливим нормативним документом, що визначає зміст освіти у вищій школі є навчальна програма.
Навчальна програма – основний науково-теоретичний документ, що визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної підготовки студента, її зміст, обсяг знань, умінь і навичок, якими повинен володіти фахівець, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни. Навчальні програми нормативних дисциплін належать до документів державного стандарту, розробляються і затверджуються як його складові. Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються на 3-5 років кафедрами вищих навчальних закладів і затверджуються Вченою радою ВНЗ.
Обов’язковими компонентами навчальної програми є пояснювальна записка, тематичний план, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни, бібліографічний список. У змісті навчальних програм повинні висвітлюватися наступні аспекти (І.Булах, В.Пащенко, О. Чалий):
- формулювання призначення навчальної дисципліни в системі підготовки спеціаліста (визначення провідної функції дисципліни);
- визначення освітньої, виховної і розвивальної мети, які необхідно реалізувати в процесі навчання (з урахуванням призначення навчальної дисципліни і вимог кваліфікаційної характеристики);
- визначення вимог до знань і вмінь студентів та рівня їх сформованості;
- визначення складу і структури дисципліни, розділів (модулів) з урахуванням провідної функції предмета;
- планування лабораторних і практичних занять з урахуванням їх головної дидактичної мети – формування професійних і практичних навичок;
- вибір змісту навчального матеріалу з кожної навчальної теми з огляду на принципи дидактики вищої школи;
- визначення обсягу та змісту самостійної роботи студентів;
- встановлення міжпредметних зв’язків та усунення дублюван-ня навчального матеріалу на основі інтеграції та координації змісту окремих навчальних предметів (доцільно скористатися структурно-логічною схемою конструювання навчального процесу і навчальним планом та обрати методику реалізації інтеграційних зв’язків);
- визначення форм і методів контролю за успішністю навчання;
- список рекомендованої літератури, що містить основну та додаткову літературу;
- оформлення навчальної програми повинно відповідати дидактичним нормативам.
На основі нормативної навчальної програми розробляється робоча навчальна програма, яка є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни відповідно до навчального плану, яка є нормативним документом вищого навчального закладу. У робочій навчальній програмі відображаються конкретний зміст навчальної дисципліни, тематичний план, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи за відповідними модулями, засоби і форми поточного і підсумкового контролю, пакет документів для його здійснення, перелік рекомендованої літератури. Для полегшення роботи викладача нижче пропонуємо рекомендації щодо проектування модульної навчальної програми. Зазначимо, насамперед, що основними принципами побудови навчальної програми є наступні:
- відповідність змісту освіти сучасним досягненням науки, техніки і культури;
- відповідність соціальним цілям підготовки фахівців;
- наступність у вивченні навчальних дисциплін;
- генералізація навчального матеріалу довкола провідних ідей і наукових теорій;
- розвантаження програм від другорядного матеріалу;
- забезпечення взаємозв’язку науки і практики;
- забезпечення взаємозв’язку між навчальними дисциплінами, тощо.
При конструюванні навчальної програми згідно модульно-кредитної системи навчання слід спиратися на вище наведені принципи та використовувати наступні:
- модульності, сутність якого базується на основній ідеї модульного навчання – використання в процесі навчання модулів як основного засобу засвоєння студентами дози навчальної інформації. Принцип модульності є виявом індивідуалізації навчання, адже забезпечуються найбільш сприятливі умови для кожного студента щодо темпу просування у навчанні, реалізації кожним з них цілей навчання;
- структурування змісту, що означає поділ навчального матеріалу в межах модуля на структурні елементи, перед кожним з яких висуваються конкретна дидактична мета, а зміст навчання надається в обсязі, який забезпечує її досягнення. Зміст модуля структурують на навчальні елементи (НЕ), яким відповідають конкретні дидактичні цілі. Кожен навчальний елемент повинен логічно співвідноситися з конкретним елементом професійної діяльності.
Модульний варіант програми конструюється за наступною схемою:
1. Зміст навчальної дисципліни розбивається на модулі, які мають конкретну мету і завдання вивчення;
2. Модуль охоплює декілька тем (навчальних елементів), об`єднаних спільною логікою;
3. У модулях мають об`єднуватися теоретичні і практичні питання, повинні бути виокремленні головні, базові та допоміжні питання, обов`язкові для вивчення чи рекомендовані для ознайомлення або поглибленого дослідження;
4. Модульний варіант програми має окреслювати перелік знань, умінь і навичок, необхідних для засвоєння в процесі аудиторних занять та самостійної роботи, визначати зміст і методи їх контролю та оцінювання;
5. Кожен модуль має змістовно пов`язуватися з попереднім та наступним.
Як зразок конструювання робочої програми приводимо фрагменти експериментальних матеріалів, апробованих в Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченко1.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!