VII.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття

Професійний алгоритм виконання курації хворого

№ п/п	Завдання	Послідовність виконання	Зауваження, попередження щодо самоконтролю
1	2	3	4
1	Провести фізикальне обстеження пацієнтів із алергічними захворюваннями.	1. Провести збір скарг, анамнезу захворювання.   2. Ретельно зібрати анамнез життя пацієнта.   3. Ретельно зібрати алергологічний анамнез пацієнта.   4. Провести огляд хворого.   5. Провести фізикальне обстеження хворого за системами.	Звернути увагу на особливості збору скарг їх динаміку, зв’язок з календарем пилкування рослин, прийомом лікарських препаратів, вплив метеорологічних обставин, особливості побуту хворого (визначати етіологічні (групи алергенів) та патогенетичні (типи імунних реакцій) фактори алергологічних захворювань). Оцінити загальний стан хворого, положення у ліжку, колір та вологість шкіри та слизових оболонок, наявність висипу на шкірі, набряків на кінцівках. Звернути увагу на особливості, характеристики клінічної картини захворювання.
2	Сформулювати попередній діагноз	На підставі даних скарг, анамнезу хвороби та життя, алергологічного анамнезу, об’єктивного обстеження	Базуючись на сучасних класифікаціях алергічних захворювань та їх ускладнень сформулювати попередній діагноз та обґрунтувати кожну його складову
3	Оцінити показники додаткових лабораторних досліджень	1. Оцінити загально-клінічні аналізи (розвернутий аналіз крові, аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, ан. калу на наявність паразитів). 2. Оцінити рівень імуноглобулінів за класами; рівень загального та специфічного IgE. 3. Інтерпретувати дані шкірного алерготестування. (пояснити основні методи алергологічних досліджень (лабораторні тести, шкіряні проби, провокаційні тести та ін..) 4. Оцінити показники зовнішнього дихання (при патології бронхолегеневої системи). 5. Оцінити показники іммунограми. 6. Оцінити показники бактеріологічних досліджень у хворих з алергічним захворюванням (при наявності). 7. Призначити консультації суміжних спеціалістів (обов’язкові або за потребою)	Оцінити наявність супутньої патології Визначити стан важкості перебігу алергічного захворювання. Визначити наявність сенсибілізації до тих чи інших груп алергенів.     Для точної верифікації діагнозу, для виявлення супутньої патології.
4	Інтерпретувати дані додаткових інструментальних досліджень	1. Інтерпретувати дані ЕКГ. 2. Інтерпретувати дані рентгенологічних досліджень органів грудної порожнини та лорорганів. Інтерпретувати дані спирограми, пікфлоуметрії (моніторинг пікфлоуметрії) 3.Інтерпретувати дані УЗД органів черевної порожнини, нирок, серця.	Діагностувати патологію з боку серцево-судинної системи, наявність електролітних порушень Діагностувати патологію респіраторної системи. Діагностувати патологічні зміни з боку щитоподібної залози
5	Провести диференційну діагностику	1. Послідовно знайти спільні риси у скаргах, даних анамнезу хвороби та життя, об'єктивному статусі, даних лаборато­рних та інструментальних методів до­слідження хворого та при схожій нозо­логії. 2. Знайти відмінності між скаргами, дани­ми анамнезу хвороби та життя, об'єктивними симптомами, даними ла­бораторних та інструментальних мето­дів дослідження хворого та при схожій нозології. 3. На підставі виявлених відмінностей виключити схожу хворобу зі списку ймо­вірних діагнозів. 4. Провести диференційну діагностику за вище означеним алгоритмом з усіма нозологіями, які мають схожу клінічну картину з пацієнтом, в тому числі з проявами інших нозологічних проявів алергічних захворювань.
6	Сформулювати остаточний клінічний діагноз.	1. Сформулювати остаточний клінічний діагноз. 2. На підставі попереднього діагнозу, аналізу даних додаткових лабораторних та інструментальних методів досліджен­ня, проведеного диференційного діагнозу обґрунтувати всі елементи остаточного клінічного діагнозу.	Базуючись на сучасній класифікації сформулювати остаточний діагноз алергічного захворювання із зазначенням нозології з визначенням: стадії, ступеня, гостроти перебігу або хронічного процесу, наявність загострення хвороби, сезонності, наявності сенсибілізації до груп алергенів, тяжкості стану хворого, наявності ускладнень та наявності супутніх захворювань.
7	Призначити лікування пацієнту.	1. Освіта хворих.     2.Призначити немедикаментозне лікування.     3. Призначити специфічну алерговакцинацію (специфічну імунотерапію).   4. Призначити медикаментозне лікування.	Освіта хворих, співпраця з ними ("комплайнс") є дуже важливим заходом і певною мірою впливає на прогноз алергічних захворювань. освіта хворих з алергічними захворюваннями слід проводи­ти шляхом пояснення змісту основних заходів при алергічних захворюваннях: а) елімінаційні заходи; б) особливості поведінки при проведенні специфічної імунотерапії;. в) сутність фармакотерапії; г) пояснити пацієнту основні профілактичні заходи при атопічних захворюваннях.   Чітко визначити напрямки елімінаційної терапії (надати інформацію про основні алергени, які є типовими для його регіону, календар їх пилкуван­ня чи строки спороутворення грибів; враховува­ти і наявність екологічно небезпечних підприємств у регіоні, характер харчування хворого (чітко вказати режим та деталізувати дієту відповідно до захворювання). Призначити елімінаційну терапію (якщо мова не йде про короткотерміновий захід) реально можуть здійснити тільки самі хворі. Враховуючи вік, важкість стану пацієнта, стадію захворювання, наявність, ускладнень та супутньої Показання та протипоказання для специфічної алерговакцинації. Враховуючи вік, важкість стану пацієнта, стадію захворювання, наявність, ускладнень та супутньої патології призначити сучасне медикаментозне ліку­вання відповідно до стандартів терапії алергічних захворювань (відповідна нозологія, при необхідності терапія супутньої патології) .

VII.3. Матеріали методичного забезпечення підсумкового етапу заняття.

Тести для встановлення вихідного рівня знань:

1. Яка клінічна ознака не відносится до алергічних реакцій на вжалення бжоли?

A. Набряк Квінке.

B. Гемолітична анемія.

C. Геморагічний васкуліт.

D. Анафілактичний шок.

E. Кропив’янка.

 

2. Назвіть причину розвитку гострого епідермального некролізу (синдром Лайєла), яка найбільш часто зустрічається ?

A. Рибні продукти.

B. М’ясні продукти.

C. Сульфаніламідні препарати.

D. Вплив на шкіру хімічних речовин.

E. Інфекція.

3. Сироваткова хвороба частіше за усе з’являється через:

A. 2-3 години після застосування сироватки.

B. Через 7-10 днів.

C. Через 7-10 годин.

D. Через 2-3 дні.

E. Через 2-3 тижня.

 

4. Назвіть симптом не характерний щодо перебігу сироваткової хвороби:

A. Аденопатія.

B. Лихоманка.

C. Ураження суглобів.

D. Гіпертензія.

E. Шкіряна висипка.

 

5. Назвіть найбільш характерні зміни імунограми при алергічних захворюваннях ?

A. Дефіцит Ig G, A, M.

B. Дефіцит Т-лімфоцитів, переважно за рахунок Т-супресорів, підвищений рівень IgG.

C. Дефіцит Т-лімфоцитів, переважно за рахунок Т-хелперів, дефіцит IgA.

D. Дефіцит Т-лімфоцитів, переважно за рахунок Т-супресорів, дефіцит IgA, підвищений рівень IgE.

E. Підвищений рівень IgE.

 

6. Системна алергія на ліки це:

A. Алергічна лихоманка.

B. Анафілактичний шок.

C. Цитопенія.

D. Ураження нирок.

E. Ураження суглобового апарату.

 

7. Основним засобом у лікуванні гострого епідермального некролізу (синдром Лайєла) є:

A. Дімідрол.

B. Хлористий кальцій.

C. Семпрекс.

D. Преднізолон.

E. Ентеросорбенти.

 

8. Вкажіть найбільш важливий метод дослідження, який використовується у диференційній діагностиці алергії на ліки з ураженням багатьох органів та систем при системному червоному вовчаку:

A. Ревмопроби.

B. Клінічний аналіз крові.

C. Титр реакції Ваалера-Роузе.

D. Визначеннч антинуклеарних антитіл методом імунофлюресценції.

E. Визначення LE-клітин (вовчаночних клітин) у крові.

 

9. Назвіть симптом який не притаманний для харчової алергії ?

A. Кропив’янка.

B. Хейліт.

C. Пронос.

D. Поліурія.

E. Шкіряна сверблячка.

 

10. Яку дію на тучні клітини спричиняє інтал ?

A. Сприяє нейтралізації біологічно активних речовин.

B. Сприяє блокаді викиду біологічно активних речовин.

C. Сприяє синтезу біологічно активних речовин.

D. Нічого з переліченого.

E. Все перелічене.

11. Що з переліченого протипоказане до обов’язкового призначення глюкокортикостероїдів ?

A. Середнє-тяжкий астматичний приступ.

B. Набряк Квінке з локалізацією у ділянці кисті правої руки.

C. Сироваткова хвороба.

D. Анафілактичний шок.

E. Хронічна рецидивуюча кропив’янка.

 

---

Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 237; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!