Реакції гіперчутливості сповільненого типу ( Тип IV гіперчутливості)
На відміну від інших реакцій гіперчутливості, у гіперчутливості сповільненого типу (ГСТ) беруть участь клітини, а не антитіла. Цей тип опосредкований сенсибілізованими T-лімфоцитами, які або безпосередньо проявляють цитотоксичність, або шляхом секреції лімфокінів. Реакції гіперчутливості IV типу звичайно виникають через 24-72 години після введення антигену сенсибілізованій людині, що відрізняє даний тип від I типу гіперчутливості (які часто розвиваються в межах хвилин). При першому надходженні антигену відбувається сенсибілізація Т-лімфоцитів. Повторне введення антигену приводить до виникнення вторинної імунної відповіді з утворенням численних Т-кілерів. Вони можуть викликати лізис клітин безпосередньо або шляхом викиду лімфокінів, що може приводити до виникнення гранулематозного запалення з казеозним некрозом.
При гістологічному дослідженні тканин, у яких протікає реакція гіперчутливості IV типу, виявляється некроз клітин і виражена лімфоцитарна інфільтрація.
Пряма цитотоксичність T-лімфоцитів відіграє важливу роль при контактному дерматиті, у відповіді проти пухлинних клітин, інфікованих вірусом клітин, пересаджених клітин, що несуть чужорідні антигени, та при деяких аутоімуних хворобах.
T-клітинна гіперчутливість у результаті дії різних лімфокинов також відіграє роль при гранулематозному запаленні, що викликане мікобактеріями й грибами. Прояв цього типу гіперчутливості - основа шкірних тестів, які використовують у діагностиці цих інфекцій (туберкулінова, лепромінова, гістоплазмінова та кокцідіоідінова проби). При цих тестах внутрішньошкірно вводяться інактивовані мікробні або грибкові антигени. При позитивній реакції через 24-72 години на місці введення розвивається гранулематозное запалення, що проявляється у вигляді утворення папули. Позитивний тест вказує на наявність відстроченої гіперчутливості проти веденого антигену і є свідченням того, що організм раніше зустрічався з даним антигеном.
|
|
|
Порушення, що виникають при гіперчутливості IV типу: гіперчутливість уповільненого типу має кілька проявів:
Інфекції – при інфекційних захворюваннях, викликаних факультативними внутрішньоклітинними мікроорганізмами, наприклад, мікобактеріями й грибами, морфологічним проявом ГСТ є епітеліоідно-клітинна гранулема з казеозним некрозом в центрі.
Аутоімунні хвороби – при тіреоідіті Хашимото та аутоімунному гастриті, пов'язаним з перніціозною анемією, пряма дія T-лімфоцитів проти антигенів на клітинах хазяїна (епітеліальні клітини щитоподібної залози й паріетальні клітини у шлунку) веде до прогресивного руйнування цих клітин.
|
|
|
Контактний дерматит – при входженні антигену в прямий контакт зі шкірою виникає локальна гіперчутлива відповідь IV типу, ділянка якого точно відповідає області контакту. Найбільш частими антигенами є нікель, ліки, барвники одягу й т.ін.
ЛАТЕКСНА АЛЕРГІЯ
Латексна алергія - це алергічне захворювання, обумовлене сенсибілізацією до латексу. Латекс є молочним соком тропічної рослини Hevea brasiliensis сімейства Euphorbiaceae. Відомо 11 алергенів натурального латексу. Сенсибілізація до нього виникає аерогенним, контактним або парентеральним шляхами. Алергічні реакції на латекс можуть бути негайного, сповільненого або змішаного типів. Латексною алергією страждає не менше 1,0% населення земної кулі. Поширеність латексної алергії в групі медичних працівників коливається від 3% до 10%.
Клінічні прояви латексної алергії можуть розвиватися від декількох секунд до доби після контакту з латексом і характеризуються різноманітними симптомами від місцевих до тяжких системних реакцій.
Класифікація латексної алергії
Місцеві реакції: 1) контактна кропив'янка; 2)ангіоневротичний набряк; 3) ірітантний дерматит; 4) атопічний дерматит; 5) алергічний контактний дерматит; 6) еритема.
|
|
|
Найбільшпоширені типи реакції на латекс:
1) ірітантний дерматит (до 40% випадків) виявляється свербінням; гіперемією, подразненням, сухістю шкіри, відчуттям печіння в місцях безпосереднього контакту рукавиць з шкірою. Місцеві реакції латексної алергії можуть швидко зникати після припинення контакту з латексом і використання живильних кремів;
2) алергічний контактний дерматит (до 30% випадків) розвивається за сповільненим (IV) типом через 24—48 год. після припинення контакту з латексом і характеризується (окрім приведених симптомів) розвитком локального набряку, екземи, кропив'янки, дрібного висипу; місце ураження мокне.
3) контактна кропив'янка (до 20% випадків), виникає за негайним (IgE-обумовленим) типом. Окрім вираженого шкірного свербіння і локалізованої або генералізованої кропив'янки, можливо також додатковий розвиток ринокон’юнктивіта і бронхообструктивного синдрому.
Системні реакції: 1) алергічний риніт і/або кон'юнктивіт; 2) бронхіальна астма; 3) анафілактичний шок (до 0,3% випадків захворювання).
При застосуванні латексних рукавиць частіше виникають місцеві прояви латексної алергії у вигляді шкірних уражень, рідше - системні прояви. Системні алергічні реакції на латекс частіше пов'язані з тим, що латекс-алерген потрапляє в організм аерогенним шляхом — з пудрою для обробки медичних рукавиць: її частинки здатні абсорбувати антигени латексу.
|
|
|
Діагностика
ü Збір анамнезу (зв'язок між початком захворювання і його маніфестацією з використанням предметів з латексу, робота у галузі медицини або гумової промисловості, часті діагностичні і оперативні втручання, спадковість, час виникнення реакцій, поєднання з іншими алергічними захворюваннями, розвиток алергічних реакцій на вживання продуктів, які викликають перехресні алергічні реакції з латексом).
ü Огляд алерголога.
ü Шкірне тестування: прік-тест з латексними алергенами і/або патч-тест з фрагментом латексної рукавиці.
ü Тест специфічного вивільнення гістаміну з базофілів крові.
ü Назальний провокаційний тест з пудрою з латексних рукавиць.
ü Визначення рівня загального IgЕ.
ü Визначення рівня латекс-специфічних IgЕ-антитіл.
ü Спірометрія.
Для постановки діагнозу потрібно не менше двох критеріїв (наприклад, обтяжений анамнез і позитивні результати шкірного, провокаційного, або лабораторного тестування з латексними алергенами). Маніфестацію клінічних проявів латексної алергії можуть викликати харчові продукти, які мають загальні антигенні детермінанти з латексом (банани, авокадо, дині, ківі тощо).
Зразки формулювання діагнозу
1. Латексна алергія, локалізована контактна кропив'янка, легкий ступінь тяжкості.
2. Латексна алергія, локалізований ірітантний дерматит, легкий ступінь тяжкості.
3. Латексна алергія, алергічний контактний дерматит, середній ступінь тяжкості.
4. Латексна алергія, анафілактичний шок, легка ступінь тяжкості.
5. Латексна алергія, бронхіальна астма, 2 ст., персистуюча, легка ступень тяжкості, загострення.
Лікування
Залежно від особливостей латексної алергії хворим призначають антигістамінні препарати системної і/або місцевої дії, препарати кромогліцинової кислоти, глюкокортикостероїди системної і/або місцевої дії, бронхолітики, назальні деконгестанти. Ефективним методом лікування і профілактики латексної алергії є припинення контакту з алергеном (використання медичних виробів, які не містять латекс, відповідний професійний відбір або зміну професійної діяльності, застосування кондиціонерів, використання елімінаційної дієти). При lgE-обумовлених формах латексної алергії достатньо ефективна СІТ з латексним алергеном.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 575; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!