Поняття про псевдоалергічні реакції. Механізми розвитку (лібератори гістаміну, альтернативний шлях активації комплементу, аспіринова астма).
Клінічні прояви псевдоалергічних реакцій.
Псевдоалергічна реакція – це патологічний процес, клінічно подібний до проявів алергічної реакції, але не має імунологічної стадії свого розвитку. Псевдоалергічна реакція відрізняється від алергійної реакції відсутністю імунологічної стадії й залежністю ефекту від дози алергену, що вводиться, (мал.1.). При алергічній реакції клінічний прояв не залежить від дози алергену, що вводиться, при псевдоалергічній реакції - чим більше доза речовини, тим виразніший ефект, тобто залежить від дози речовини, яка потрапляє до організму.
Механізми псевдоалергії:
1. Гістаміновий механізм, обумовлений збільшенням концентрації гістаміну:
а) у результаті вивільнення під впливом різних либераторов (табл.1);
б) при порушенні механізмів інактивації гістаміну (при тривалому прийомі протитуберкульозних препаратів, анальгетиків, антибіотиків);
в) при надходженні гістаміну та інших амінів з їжею;
г) при посиленому його утворенні з гістідіну, фенілаланіну, тирозину кишковою мікрофлорою з декарбоксиліруючою активністю, наприклад, при дисбактеріозі.
2. Механізм, обумовлений порушенням активації системи комплементу.
3. Механізм, обумовлений порушенням метаболізму арахідонової кислоти (аспіринова астма).
Рис.2. Причини, здатні викликати дегрануляцію опасистих клітин.
Таблиця 3
Лібератори гістаміну
|
|
|
| Неімунної природи | Імунної природи |
| Іони Са, аміносахара бактеріальної стінки, вільні радикали, нейротензін, брадікінін, соматостатин, осмотичні стимули (вода, маннітол, декстроза), поліаміни, поліміксіин А, хлортетрациклін, декстрани, кодеїн, форболові ефіри, препарати сироваткового альбуміну людини, індометацин, ацетилхолін, морфін, тубокурарін, рентгенконтрастні речовини, психічний і фізичний стрес | IgЕ, IgG4, МУЛ-1, МУЛ-2, компоненти комплементу С5а>С3а>С4а, гама- і альфа-інтерферон, катіонний білок еозинофілів |
Фактори, що сприяють розвитку псевдоалергічних реакцій на лікарські засоби:
1. Поліпрагмазія;
2. Наявність супутніх захворювань ШКТ, печінки, нейроендокринної системи, обмінних порушень;
3. Пероральне введення препаратів хворим з виразковим, ерозивним, геморрагічним ураженням шлунка й кишківника;
4. Доза препарату, не відповідна масі тіла й віку хворого;
5. Неадекватна терапія супутніх захворювань, температура розчинів , що вводяться парентерально;
6. Одночасне введення несумісних лікарських засобів;
7. Зміна Рh середовища.
Одним із прикладів псевдоалергічної реакції є псевдохарчова алергія (ПХА). У її основі лежить неспецифічне вивільнення тих же медіаторів, що й при харчовій алергії (гістаміну, простагландинів, лейкотриенів, цитокінів і ін.). Це можливо при прямому впливі антигенів харчового субстрату (без участі алергійних антитіл) на клітини-мішені й опосередковано - при активації антигенами їжі ряду біологічних систем (кінінової, системи комплементу й ін.).
|
|
|
Клінічні прояви ПХА: кропив’янка, головний біль, запаморочення, диспептичні порушення, вегетосудинні реакції.
Серед медіаторів при ПХА особлива роль приділяється гістаміну.
Розвитку псевдоалергічній реакції на харчові продукти сприяють наступні фактори:
· надлишкове надходження в організм гістаміну при зловживанні харчових продуктів які містять велику кількість гістаміну (ферментовані сири, вина, продукти: квашена капуста, в'ялена шинка, консервовані продукти, шпинат, томати), тіраміну, гістамінолібераторів;
· надлишкове утворення гістаміну з харчового субстрату;
· підвищене усмоктування гістаміну при функціональній недостатності слизової оболонки ШКТ;
· підвищене вивільнення гістаміну із клітин-мішеней;
· порушення синтезу простагландинів і лейкотрієнів;
· порушення інактивації гістаміну (при запальних захворюваннях ШКТ знижується секреція мукопротеїдів, що приймають участь у інактивації гістаміну, захворювання печінки призводять до зниження утворення моноамінооксидази).
|
|
|
Нерідко псевдоалергічна реакція розвивається не на сам продукт, а на різні хімічні добавки: барвники (тартразін (Е-102) - забезпечує оранжево-жовтий колір, нітрит натрію - червоний колір м'ясних продуктів), ароматизатори, емульгатори, антиоксиданти, ферменти, консерванти (глютамат натрію, саліцилати), бактеріостатичні речовини.
Механізм дії харчових домішок і харчових добавок:
· індукція псевдоалергічної реакції у зв'язку із прямою дією препаратів на клітини-мішені алергії з наступною неспецифічною ліберацією медіаторів (гістаміну);
· порушення метаболізму арахідонової кислоти (тартразін, ацетилсаліцилова кислота) у зв'язку із пригніченням циклооксигенази й порушення балансу убік переважного утворення лейкотрієнів, які мають виражений біологічний вплив: бронхоспазм, гіперсекреція слизу, підвищення проникності судинної стінки, зменшення коронарного кровообігу й ін.;
· активація комплементу низкою харчових домішок за альтернативним шляхом; при цьому продукти активації комплементу мають ефект медіаторів алергії;
|
|
|
· інгібіція ферментної активності моноамінооксидази.
Всі алергійні реакції діляться на:
· алергічні реакції
· псевдоалергічні реакції (неімунологічні).
Алергічні реакції мають імунологічну стадію у своєму розвитку, псевдоалергічні реакції - не мають. В-залежні алергійні реакції викликаються реакцією антиген з антитілом, утворення яких пов'язане з В-лімфоцитами, Т-залежні - з'єднанням алергену із сенсибілізованими лімфоцитами.
Таблиця 4
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 415; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!