Countries: effects and remedies
Motion for recommendation
Presented by Mr Jurgens and others
1.The right of a permanent resident of a country to move freely within the country is enshrined in a number of international and regional human rights documents. Many of the CIS countries, however, have had difficulties in granting their citizens and permanent residents this right because of the propiska system, which requires that each person obtain a residence permit from the authorities at his/her place of residence.
2.The propiska system existed in the former Soviet Union for most of its history. It served to restrict freedom of movement and choice of residence and was a prerequisite for obtaining employment, housing and for accessing social services.
3.The propiska system has now been abolished in regard to citizens in the constitutions of all the CIS states. This means in theory that a citizen is free to choose a place of his/her residence on the territory of his/her country and register with the authorities by simply notifying them on any change in his/her address. In practice, the propiska system remains in place in most of the CIS countries affecting in particular the lives of many migrants, refugees, asylum seekers and displaced persons.
4. In a number of CIS countries, for example, refugees and asylum seekers often find themselves in a situation where they cannot receive the status determination until they have registered, and cannot register until they have received refugee status. Without a propiska they are perceived as illegal migrants and not as persons seeking international protection. Another consequence of the lack of propiska is that refugees and displaced persons are regularly denied housing, access to social and medical services.
Given the serious consequences of the propiska system for the lives of many migrants, refugees and displaced persons, the Parliamentary Assembly recommends that the Committee of Ministers study this question and make recommendations to the governments concerned.
(Signed)
Text 3.
Договір про принципи відносин і співробітництво між Україною і Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії
(Договір ратифіковано Законом N 112/94-ВР від 15.07.94)
Україна і Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, які надалі іменуються Сторонами,
|
|
|
виходячи з прагнення своїх народів розвивати дружбу і співробітництво,
підкреслюючи принципову важливість історичних змін, що сталися внаслідок завершення ери ідеологічної і військової конфронтації в Європі,
констатуючи що Україна є однією з держав-правонаступниць колишнього Радянського Союзу,
керуючись цілями і принципами Статуту ООН, положеннями Хельсінкського Заключного акта, Паризької Хартії для нової Європи та інших документів НБСЄ,
усвідомлюючи свою відповідальність за сприяння збереженню миру і зміцненню безпеки в Європі і в усьому світі,
будучи переконаними в необхідності сприяти зміцненню атмосфери дружби, взаємної довіри, розуміння і співробітництва в міжнародних відносинах і сповнені рішучості відігравати активну роль у цьому процесі,
прагнучи створити Європу миру, демократії, свободи і загальнолюдських цінностей і сприяти поглибленню процесу НБСЄ, зокрема, шляхом розвитку механізмів безпеки і співробітництва,
сповнені рішучості розвивати їх співробітництво в політичній, економічній, науково-технічній, екологічній, культурній і гуманітарній сферах на засадах рівності та взаємної вигоди в дусі нового партнерства і співробітництва, як відзначено в Спільній Декларації між Україною і Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії, підписаній в Лондоні 15 вересня 1992 p.,
|
|
|
домовились про таке:
Стаття 1
Мир і дружба є і залишатимуться основою відносин між Україною і Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії. Ці відносини будуватимуться на засадах взаємної довіри і розуміння, партнерства і співробітництва.
Стаття 2
Сторони, підтверджуючи свої зобов'язання згідно з Статутом Організації Об'єднаних Націй, докладатимуть зусиль до тісної співпраці у справі дотримання цілей і принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй, зміцнення Організації Об'єднаних Націй та забезпечення ефективного реагування з боку Організації Об'єднаних Націй на загрози міжнародному миру і безпеки.
Стаття З
Сторони співробітничатимуть в рамках інших міжнародних організацій, членами яких вони є, а також на міжнародних конференціях і форумах з метою сприяння зміцненню структури тривалого співробітництва між країнами світу.
Стаття 4
Сторони розвиватимуть свої відносини на основі чіткого дотримання принципів міжнародного права і сумлінності. Вони проголошують свою відданість мирному вирішенню спорів, принципам суверенної рівності, територіальної цілісності і недоторканості кордонів, демократичним принципам і практиці відкритого суспільства, а також повазі прав людини і верховенства закону. Вони стверджують, що відносини між ними регулюватимуться, зокрема, їх зобов'язаннями згідно з документами Наради з безпеки і співробітництва в Європі, включаючи Хельсінкський Заключний акт, Паризьку Хартію для нової Європи і Хельсінкський документ 1992 року.
|
|
|
Стаття 5
Сторони, підтверджуючи, що в міжнародних відносинах погроза силою, або застосування сили не припустимі як засоби у вирішенні спорів і що всі міжнародні спори повинні вирішуватись виключно мирними засобами, докладатимуть зусиль до співпраці на двосторонній основі, а також у відповідних багатосторонніх структурах у пошуках вирішення і мирного врегулювання спорів. З цією метою Сторони проводитимуть регулярні консультації на різних рівнях для розвитку двосторонніх відносин і співробітництва, а також для обговорення їх позицій з міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес. У разі потреби, Сторони будуть готові проводити взаємні консультації негайно.
|
|
|
Стаття 6
Сторони усіма засобами сприятимуть міжнародним зусиллям у досягненні ефективного контролю над озброєннями і зміцненні безпеки та довіри у військовій сфері. Вони співробітничатимуть у підтримці міжнародних заходів по скороченню збройних сил і озброєнь до мінімальних рівнів, що відповідають законним потребам оборони. Вони надають важливості скороченню ядерних озброєнь та виконанню угод по контролю над ядерною зброєю. Сторони розвиватимуть контакти на всіх рівнях між збройними силами та міністерствами оборони.
Стаття 22
Цей Договір укладається на необмежений строк, але припинить свою дію через шість місяців ПІСЛЯ ТОІ'О дня, коли одна з Сторін у письмовій формі повідомить іншу про свій намір припинити його дію:
Стаття 23
Цей договір буде зареєстровано в Секретаріаті ООН у відповідності до Статті 10 Статуту Організації Об'єднаних Націй.
Здійснено в Лондоні 10 дня місяця лютого 1993 р. у двох примірниках, кожний українською та англійською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.
За Україну: За Сполучене Королівство
Великобританії та Північної Ірландії:
(підпис) (підпис)
Л. Кравчук Д. Мейджор
UN Treaty Series, Vol. 1892
Text 4.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 367; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!