Поняття та види цивільно-правових договорів.
Поняття "договір" вживається в декількох значеннях.
1)як підстава виникнення цивільних правовідносин.
Договір відноситься до юридичних фактів, на основі яких виникають зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.11 і ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з договорів та інших правочинів, які хоч і не передбачені законом, проте й не суперечать йому.
Договір є дво- чи багатостороннім правочином, тобто погодженою дією двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
2)як цивільні правовідносини (зобов'язання), що виникли з договору як юридичного факту,
3) як письмовий документ, яким зафіксовано факт виникнення договірного зобов'язання з волі його учасників.
У ст.627 ЦК України наголошується на свободі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Види договорів
1) залежно від відношення їх до певного типу:
-Договори, що відносяться до одного типу. Вони є подібними як за покладеними в їх основу матеріальними відносинами, так і за істотними умовами (договори побутового підряду, будівельного підряду і на виконання проектно-розвідувальних робіт об'єднуються як різновиди одним підрядним типом договору)
|
|
|
-Змішані договори - опосередковують декілька різнорідних відносин та об'єднують умови, об'єктивно необхідні для формування зобов'язань різних типів (договір оренди майна з правом його викупу).
2) за правовими наслідками:
- договори про передачу майна у власність (купівля - продаж, поставка, контрактація, позика,міна, дарування, постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу, рента, довічне утримання тощо);
- договори про передачу майна у тимчасове користування (майновий найм, оренда,житловий найм, побутовий прокат, позичка тощо);
- договори про виконання робіт (побутовий підряд. підряд, підряд на капітальне будівництво,на виконання проектних і пошукових робіт, на виконання аудиторських робіт тощо);
- договори про передачу результатів творчої діяльності авторські, ліцензійні договори, договори про передачу науково технічної продукції тощо);
- договори про надання послуг (перевезення, страхування, доручення, комісія, схов, про посередницькі послуги, кредитний договір тощо);
- договори про спільну діяльність (установчий договір, договір простого товариства, угоди про науково-технічне співробітництво тощо).
Оскільки договір є різновидом правочину, то поділ договорів на окремі види можна здійснювати за тими ж самими критеріями, що й поділ правочинів: консенсуальні та реальні, оплатні та безоплатні тощо.
|
|
|
Окрім того, в ст. 626 ЦК України, крім визначення договору, називаються й окремі види договору.
У частинах 2 і 3 ст.626 ЦК розмежовуються односторонні та двосторонні договори.
Договір вважається одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язки перед іншою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а інша сторона наділяється лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.Так, односторонніми є договори дарування, позики, безоплатного користування майном (позички) тощо.
Двостороннім є договір, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони зобов'язання, що виникло з цього договору. Переважна більшість договорів у цивільному праві є двосторонніми (купівля-продаж, оренда, доручення, перевезення тощо).
ЦК України серед видів договорівназиває і багатосторонній договір, не розкриваючи при цьомуйого сутності. В ч.4 ст.626 ЦК України лише зазначається, що багатостороннім є договір, що укладається більше ніж двома сторонами. Такими, зокрема, можуть бути договори про спільну діяльність, в яких беруть участь три або більше учасників (ч.1 ст. 1130 ЦК України)
|
|
|
Як окремі види договорів ЦК України називає публічний договір (ст. 633) і договір приєднання (ст.634), попередній договір (ст. 635), договір на користь третьої особи (ст. 636).
Ознаки публічного договору|прилюдних|:
1) однією зі сторін договору є підприємець;
2) предмет діяльності підприємця складає: продаж товарів, виконання робіт або надання послуг;
3) підприємець дотримує наступні обов'язкові умови:
а) укладає договір з кожним контрагентом, що звернувся;
б) не віддає перевагу одній особі перед іншою, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами;
в) продає товари, виконує роботи і надає послуги за однаковими цінами і на однакових умовах для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів (ч. 2, 3 ст. 633 ЦК України);
4) умови договору повинні відповідати правилам, установленимзаконодавчими й іншими нормативними актами;
5) порушення вимог, встановлених законом для підприємця, тягне для нього негативні наслідки у вигляді відшкодування контрагентові збитків, заподіяних відмовою в укладенні договору або визнання умовпублічного договору, які не відповідають вимогам встановленим в ч. 2 ст. 633 ЦК України, або правилам, які є обов’язковими для сторін при укладенні договору, нікчемними.
|
|
|
Договір про приєднання. Як і публічний договір, договір приєднання є узагальненою категорією таких цивільно - правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту договору в цілому. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору. Такі договори приєднання є одночасно публічними договорами.
Попередній договір.
Ознаки попереднього договору, зазначеним у статті 635 ЦК.
1) міститься зобов'язання сторін протягом певного строку (у певний термін) укласти в майбутньому основний договір на умовах, встановлених попереднім договором.
2) істотні умови майбутнього основного договору обумовлюються, як правило, на стадії попереднього договору. Якщо вони (або деякі з них) не визначені у попередньому договорі, їх погодження здійснюється в основному договорі в порядку, визначеному в попередньому договорі або актах цивільного законодавства.
3) попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Це може бути один письмовий документ, підписаний сторонами, обмін листами, телеграмами тощо.
Отже, з попередньогодоговору виникає двостороннє зобов'язання сторін укласти основний договір, що може бути реалізоване шляхом пред'явлення до сторони, яка ухиляється від укладення основного договору, вимоги (позову) в суд про спонукання її укласти договір.Крім того, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладеннядоговору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства (ч.2 ст.635).
Договір на користь третьої особи полягає в тому, що за цим договором зобов'язана сторона (боржник) повинна вчинити дію не на користь другої сторони за договором (кредитора), а на користь третьої особи, яка не бере участі в укладенні договору (Так, відповідно до ч. 2 статті 985 ЦК страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також змінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування).
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 812; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!