Поняття та принципи виконання зобов'язань.
Виконання зобов'язання - це вчинення боржником або іншою особою на користь кредитора або третьої особи певної дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання зобов'язання. Виконання зобов'язання як правомірна дія, що спрямована на припинення зобов'язання, по своїй суті є правочином. Внаслідок цього на виконання зобов'язання мають поширюватися загальні вимоги щодо правочинів.
В ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, основоположним є принципналежно виконаного зобов'язання, що передбачає:
1) зобов'язання повинно бути виконано належним суб'єктом, тобто боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Винятком може бути множинність осіб у зобов'язанні, участь третьої сторони у зобов'язанні та заміна осіб у зобов'язанні.
2) зобов’язання повинно бути виконане у належному місці, що передбачено договором чи законом.
Якщо ж це місце не встановлено, то відповідно до ст.532 ЦК України діють наступні правила:
- за зобов'язанням про передання нерухомого майна –за місцезнаходженням цього майна;
- за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;
|
|
|
- за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;
- за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Однак, якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;
- за іншим зобов'язанням – місце виконання зобов'язання визначається за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
3) зобов'язання повинно бути виконано в належний строк.
Якщо строк не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).
|
|
|
4) зобов'язання повинно бути виконане в належний спосіб, тобто у відповідному, передбаченому в договорі чи чинному законодавстві порядку.
Однак виникають ситуації, які унеможливлюють виконання боржником зобов'язання у належний спосіб. До таких випадків законодавець відносить: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.
5) зобов'язання повинно бути виконано щодо належного предмету, тобто щодо певної речі, дії або послуги, які повинні бути передані виконані чи надані.
Принцип незамінності зобов’язання передбачає заборону односторонньої відмови від зобов’язання чи односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлене договором або законом (ст.525 ЦК України)
Принцип реального виконання зобов’язання передбачає виконання зобов’язання в натурі, тобто здійснення боржником саме тієї дії, що прямо передбачена у зобов’язанні, без заміни цієї дії грошовим еквівалентом.
Певною гарантією виконання зобов'язання слугують також і видані кредитором документи про виконання зобов'язань. Так, відповідно до ст.545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Однак, боржник на знак підтвердження свого зобов'язання міг видати кредитору борговий документ. Тому кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові, а якщо це виявляється неможливим, внаслідок різноманітних обставин, то кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
|
|
|
Альтернативнимє зобов'язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Зустрічне виконання зобов'язань - це виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку (напр., купівля-продаж, найм, довічне утримання тощо).
Особливості:
|
|
|
- сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
-у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
-у випадку, коли зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Грошове зобов'язання.
Особливості:
- повинно бути визначене та виконане у гривнах. Однак, коли у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
- черговість погашення вимог у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі:
а) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
б) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
в) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
- зв'язок з інфляційними процесами, які призводять до знецінення грошових засобів та підвищення вартості життя. Так, у випадку збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням фізичній особі (на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, за договором довічного утримання (догляду) та в інших випадках, встановлених договором або законом), пропорційно збільшується (ст.535 ЦК України). Проте таке збільшення не може бути безмежним, оскільки зачіпає суттєво інтереси іншої сторони. І тому, коли внаслідок виплати збільшеної суми сторона, яка зобов'язана провадити ці виплати, втрачає вигоди, на одержання яких вона могла розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.
- сплата процентів за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. При цьому розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК України).
-боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання
- боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625)
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 378; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!