Патолого-анатомічні зміни і діагностика еймеріозів ссавців і птиці.
Еймеріози– спричинені найпростішими з роду «Eimeriae», хворіють кури, гуси, велика і дрібна рогата худоба та інші. Найчастіше хворіє молодняк тварин.
Еймеріоз кролів– хворіють кроленята віком 3-4 місяці весною і літом. Трупи їх виснажені, слизові оболонки бліді або жовтяничні. Основні зміни відбуваються в тонкій кишці або печінці. Кишка наповнена газами з великою кількістю слизу, стінка дванадцятипалої кишки гіперемійована, з крапковими крововиливами. Ентероцити ворсинок містять велику кількість паразитів і піддаються некрозу і злущенню, спостерігаються виразки, в окремих ділянках дифтиретичне запалення. При під гострому перебігу слизова оболонка кишки сірого кольору, з боку серозної оболонки помітні численні дрібні тверді вузлики білуватого кольору завбільшки з просяне зерно. Вміст вузликів складається з гнійно-некротичних мас і кокцидій.
Печінка збільшена в 2-3 рази, під капсулою і на розрізі жовтувато-білого кольору вузлики розміром від просяного зерна до горошини, які наповнені кокцидіями. При хронічному перебігу навколо жовчних протоків розростається сполучна тканина, що призводить до розвитку біліарного цирозу печінки, що супроводжується атрофією печінкової паренхіми. Слизова оболонка жовчних протоків зруйнована, частково або повністю десквамована (злущена). В жовчі зруйнований епітелій і ооцисти.
Еймеріоз курей– хворіють частіше курчата до 3 місяців. Трупи їх виснажені. Слизові оболонки, гребінь, сережки анемічні. Пір’я навколо клоаки і кінцівок забруднені рідкими екскрементами з домішками крові. Сліпі кишки потовщені в 3-5 разів, темного кольору, на розрізі геморагічне запалення, в просвіті кишок згустки крові.
|
|
|
Кокцидіози (еймеріози)– протозойні хвороби, що спричинені найпростішими класу споровиків ряду «Coccidiida» родини «Eimeriidae» і роду «Eimeria». Захворювання які вони спричиняють називаються еймеріозами. Залежно від виду тварин паразитують в епітеліальних клітинах слизових оболонок кишечнику, жовчних протоків, ниркової миски, викликаючи їх ушкодження.
4. Патолого-анатомічні зміни і діагностика гельмінтозів ссавців:
Фасціольоз.
Трематодози– гельмінтозні хвороби тварин і людини, що їх спричиняють плоскі черви класу «Trematoda». До них належить фасціольоз. На фасціольоз хворіють вівці, кози і ВРХ, рідше свині і коні.
Статево зрілі форми фасціол паразитують в жовчних ходах печінки в дефінітивних хазяїв і виділяють велику кількість яєць з фекаліями в навколишнє середовище. Тварини заражаються фасціольозом при поїдання трави або при заковтуванні адолескаріїв з водою. Хвороба перебігає гостро і хронічно.
|
|
|
При гострому перебігу печінка збільшена в об’ємі, повнокровна, через капсулу просвічуються множинні звивисті темно-червоні тяжі довжиною 5-12 мм, з крововиливами і послідуючим рубцюванням тканин. Ці ознаки характеризують період міграції юних форм паразитів.
При хронічному перебігу трупи виснажені, в підшкірній клітковині серозний інфільтрат. Слизові оболонки анемічні. Печінка збільшена, щільної консистенції, поверхня горбкувата, нерівномірно забарвлена в світло-зелено-коричневий і сіро-жовтий колір. Жовчні протоки розширені, стінки їх потовщені, щільні, біло-жовтого кольору, часто обвапнені. По ходу жовчних протоків розростається сполучна тканина, а в просвіті протоків міститься слизово-зелено-коричнева маса і фасціоли.
Ехінококоз.
Цестодози– гельмінтозні хвороби тварин і людини, що спричиняють стьожкові черви або «Cestoda». Вони розвиваються складним шляхом з одноразовою або дворазовою заміною хазяїв. Дефінітивні хазяї (зазвичай людина) заражуються цестодами при поїданні м’яса проміжних хазяїв. Особливу небезпеку серед цестод становлять гельмінтози, збудники яких одну стадію свого розвитку проходять в організмі людини, а решту в тілі свійських чи промислових тварин.
|
|
|
Паразити ушкоджують тканини механічно, виділяють токсини, забирають велику кількість поживних речовин, внаслідок чого виникають тканинні та імунологічні реакції організму хазяїна.
Ехінококоз– що спричинений личинками стьожкового гельмінта «Echinococcus granulosus» і характеризується враженням печінки, легень та інших органів. При ехінококозі ушкоджуються органи внаслідок утворення ехінококових міхурів, при цьому органи деформовані, збільшені. Міхурі можуть бути як в товщі органа, так і на поверхні. При поверхневому розташуванні міхура спостерігається щільна білястого кольору фіброзна капсула, яка зрослася з сполучною тканиною. Під міхуром визначається набряк і потоншення паренхіми органа. Міхурі наповнені прозорою рідиною і обмежені блискучою хітиновою оболонкою, а в рідині містяться дрібні білого кольору сколекси паразити.
У легенях навколо ехінококових міхурів виникають ателектази, вогнищевий склероз, запалення, розвивається бронхоектазія. При сильній інвазії кількість міхурів може досягати тисячу і більше штук і лежать щільно один до одного і справляють враження, що ушкоджений орган є конгломератом міхурів між якими залишились тоненькі прошарки паренхіми.
|
|
|
Цистицеркози.
Це гельмінтозні захворювання тварин (ВРХ, свиней), а також людини, що їх спричиняють цистицерки (фіни) личинкові стадії стьожкових червів родини «Taeniidae».
Цистицерк – тонкостінні міхурці неправильної кулястої або еліпсоподібної форми. Заповнений міхурець мутнуватою рідиною, де проглядається білувата головка (сколекс) на тонкій шийці. Цистицерки паразитують в м’язовій тканині, частіше в жувальних, поперекових, міжреберних, шийних і плечових м’язах, у діафрагмі, деколи в язику і серці. Зовні вкритий сполучнотканинною капсулою. М’язи в місцях локалізації паразитів здавлені в стані атрофії, а при інтенсивній інвазії стають водянистими, проростають сполучною тканиною.
Трихінельоз.
Нематодози– гельмінтози, збудниками яких є представники класу нематод або круглих червів, що паразитують в організмі тварин. До них належать трихінельоз і диктіокаульоз.
Трихінельоз– гельмінтозна хвороба тварин і людини, що спричинена нематодою «Trichinella spiralis», статевозрілі паразити локалізуються в тонкій кишці, а їх личинки – у м’язах і реєструється він переважно у свиней. Трихінели розвиваються в організмі одного хазяїна, який спочатку є проміжним, а потім дефінітивним.
При кишковій формі:в тонкій кишці самки занурюються в слизову оболонку і звисають в її просвіт. На слизовій оболонці гостре серозно-катаральне запалення з крапковими крововиливами. А при інтенсивній інвазії запальний процес має виразково-некротичний характер і навіть перфорацію (прободіння) стінки кишки.
При м’язовій формі:паразити мігрують в поперечносмугасту мускулатуру, міокард, легені, нирки, головний мозок, де знаходять паличкоподібні форми личинок, які обмежені запальними інфільтратами з еозинофілів і лімфоїдних клітин. Через 20-25 днів трихінели набувають S-подібної форми, які оточені значним запальним інфільтратом. М’язові волокна по периферії личинок потовщені з базофільною саркоплазмою і втрачають поперечну смугастість. При інтенсивній інвазії руйнуванню піддаються не тільки ті м’язові волокна в яких інкапсулюються паразити, але й сусідні з ними м’язові волокна, в яких відбувається соскоподібний некроз.
В серці, легенях та інших органах навколо личинок формуються гранульоми. Навколо яких утворюється фіброзна капсула, яка має форму витягнутого лимона.
Диктіокаульоз.
Інвазійна хвороба ВРХ і ДРХ, коней і ослів, що спричинений нематодою родини «Dictyocalidae». Диктіокаули локалізуються в бронхах і трахеї.
Патологоанатомічні зміни:тварини виснажені. Видимі слизові оболонки анемічні, в грудній і черевній порожнинах міститься транссудат. Легені збільшені, блідо-сірого кольору, іноді горбкуваті з ділянками гепатизації. Спостерігаються ателектази і альвеолярна емфізема. Частіше вражаються задні долі легень. Бронхіальні і середостінні лімфовузли збільшені, горбкуваті, на розрізі соковиті, гіперемійовані. В просвіті трахеї і бронхів містяться рідка пінява або густий слиз та статево зрілі паразити. Слизова оболонка трахеї і бронхів гіперемійована, з крапковими крововиливами, стінки потовщені.
Подумайте над питаннями:
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 348; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!