Порушення пігментації: ендогенні пігменти (гемоглобіногенні, ангемоглобіногенні) і екзогенні пігменти (антракоз, силікоз).
Змішана білкова дистрофіяхарактеризується порушенням обміну складних білків – хромопротеїдів і нуклеопротеїдів, при яких морфологічні зміни порушеного метаболізму виявляються, як в паренхімі (внутрішньо-клітинно), так і в стромі, судинах, (позаклітинно) і органів.
Порушення пігментації– характеризується зміною забарвлення різних органів тканин. За походженням і хімічним складом пігментів поділяються на ендогенні і екзогенні за походженням.
Ендогенні - фарбуючи речовини, що утворюються організмом, вони є білковими сполуками, які мають певне забарвлення і їх називають хромопротеїдами. Пігменти поділяють за хімічним складом на гемоглобіногенні і ангемоглобіногенні.
· Гемоглобіногенні – фарбуючи речовини, що утворюються з гемоглобіну і містять молекулу заліза і білкову речовину. Утворюються при розпаді еритроцитів і перетворюються пігменти в гемосидерин і білірубін.
- Гемосидерин – буро-жовтого кольору, утворюється зі сполук заліза, що входить до складу гемоглобіну. Утворюється при розпаді гемоглобіну (гемоліз), в природних умовах є в селезінці. Причини: отруєння гемолітичними отрутами, ІНАК, кровопаразитарні хвороби. Пігмент відкладається в ендотеліальних клітинах печінки, легень, нирках, лімфовузлах, в стромі різних органів.
- Білірубін – речовина, що придає забарвлення жовчі зелено-жовтого кольору, утворюється з білкової частини молекули гемоглобіну. В здоровому організмі виробляється печінковими клітинами, входить до складу жовчі і придає забарвлення каловим масам. Порушення обміну білірубіну має загальний або місцевий характер. Місцеве збільшення білірубіну спостерігається в крововиливах, геморагічних інфарктах, де він надає помаранчево-жовте забарвлення тканинам. Загальне збільшення кількості білірубіну в плазмі крові пов'язане з порушенням утворення і виділення пігменту з організму. При цьому виникає жовте забарвлення шкіри, склери очей, слизових і серозних оболонок, а також внутрішніх органів. Таких патологічний стан називається жовтяницею. Розрізняють:
|
|
|
ü Механічна – внаслідок застою жовчі, при закупорці або звуженні жовчовивідних проток каменями, паразитами, пухлинами, а також при запаленні печінки і жовчовивідних шляхів. Жовч розриває печінкові балки, поступає в кров’яне русло. Забарвлює шкіру, склеру, очеревину, плевру та інші органи в жовтий колір. Калові маси не фарбуються в жовто-зелений колір внаслідок не постування жовчі в кишечник, в печінці розвивається запалення і некроз.
ü Паренхіматозна – характеризується загальним жовтим забарвленням тканин в результаті неправильної функції печінки. Причини: при інфекційних хворобах, які супроводжуються порушенням структури і функції печінки (лептоспіроз, сепсис, запалення печінки, отруєння отрутами). Внаслідок пошкодження гепатоцитів порушується захоплення білірубіну і з'єднання його з глюкуроновою кислотою й виділення пігменту в жовчні капіляри. Білірубін надходить в кровоносні й лімфатичні судини, виникає збільшення білірубіну в крові, яке зумовлене нагромадженням в крові, як зв'язаного з білками плазми так і його кон'югатів з глюкуроновою кислотою. При цьому органи й тканини набувають жовтого забарвлення. Жовч виділяється в кишечник, забарвлює калові маси, жовтушність різних органів і покровів, печінка в’яла, жовто-коричневого кольору.
|
|
|
ü 
| 89 |
|
|
|
· Ангемоглобіногенні– фарбуючи речовини тканин, походження яких не пов’язано з гемоглобіном.
- Меланін – білковий пігмент чорного кольору, що виробляється епітеліальними клітинами шкіри та їх похідними. Відкладається в цитоплазмі сполучнотканинних елементів. Для розпізнавання від других пігментів застосовують перекис водню, який знебарвлюється. Меланін придає забарвлення шкірі, шерсті, волоссю і т. п.. Порушення меланінової пігментації призводить до амеланозу(відсутність меланіну) і меланозу (посилене утворення меланіну). Порушення пігментації є вроджене і набуте, загальним і місцевим.
ü Альбінізм - вроджена загальна не здатність організму виробляти пігмент меланін;
ü Вітіліго - місцеве вродження; відсутність меланіну в окремих ділянках шкіри;
ü Лейкодермія - місцеве зникнення меланіну в окремих ділянках шкіри. Вроджений загальний меланоз характеризується посиленим виробленням меланіну і є спадковим для деяких рас людей і порід тварин. Набутий місцевий меланоз характеризується темним забарвленням окремих ділянок шкіри, відмічають при враженні надниркових залоз.
- Ліпофусцин – пігмент бурого кольору білково-жирової природи, відкладається в атрофованих тканинах і називають його бурим пігментом або «пігментом зношення». З’являється в цитоплазмі клітин печінки, нирок, м’язових волокнах серця, при природній і передчасній старості. Макроскопічно органи мають буре забарвлення і є одним із діагностичних ознак атрофій.
|
|
|
ü Сечокислий діатез – порушення обміну нуклеопротеїдів, білкових речовин, переважно в ядрі клітини. Відпрацьовані білки виводяться з здорового організму у вигляді сечової кислоти і її солей нирками (з сечею), шкірою (потом). Хворіє переважно птиця (кури, качки), рідше собаки. В патологічних умовах солі сечової кислоти випадають в кришталевому вигляді в різних тканинах. Форми сечокислого діатезу:
v Вісцеральний реєструється тільки у птахів; відкладаються на поверхні плеври, очеревини, серцевої сумки, повітроносних мішках в вигляді крейдоподібних мас, нашаруванням сіро-білого кольору схожим на плісень, але при розтиранні між пальцями залишається маса, що нагадує зубний порошок.
v Суглобова форма – (подагра) характеризується періодичним відкладанням сечової кислоти у раків у суглобах кінцівок, що супроводжується больовим приступом. Солі переважно відкладаються в синовії і хрящах пальцевих і скакальних суглобів, сухожиллях, суглобових сумках. Суглоби потовщені, деформовані з щільними вузлами.
Екзогенні – фарбуючи речовини тканин, що потрапляють в організм із зовнішнього середовища.
ü Антракоз – відкладання в внутрішніх органах вугільних частинок. Причини: повітря містить велику кількість диму. Часточки вугілля, сажі, при вдиханні поглинається фагоцитуючими клітинами легень, переносяться по лімфатичних шляхах в бронхіальні і середостінні лімфовузли. Макроскопічно: у вигляді чорних острівців і смуг навколо бронхів і в міждольковій тканині легень, а при сильних ступенях – мають суцільне чорне забарвлення. Відмінність від меланому: при антракозі рівномірно розподіляється пігмент по всьому органу, а при меланозі на окремі ділянки у вигляді острівців.
ü Силікоз – відкладання ґрунтового пилу в тканинах внутрішніх органів. 
| 91 |
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 902; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!