Що таке дистрофія та її механізм?
Клітинна білкова дистрофія, характеристика та її види.
Позаклітинна білкова дистрофія, характеристика та її види.
Мішана дистрофія, її види та характеристика.
Як проявляються порушення пігментації ендогенного походження?
Як проявляються порушення пігментації екзогенного походження?
Жирова дистрофія, її види та характеристика.
Мінеральна дистрофія, її види та характеристика.
Що таке камені?
Назвіть види каменів та дайте характеристику.
Гіпертрофія, її види та ознаки
1.Гіпертрофія і гіперплазія.
2.Причини, класифікація гіпертрофії.
3.Справжня і несправжня гіпертрофія, їх морфологічна характеристика.
4.Закінчення і значення для організму.
Гіпертрофія і гіперплазія.
Гіпертрофія– збільшення об’єму органів або тканин у після утробний період розвитку організму за рахунок збільшення об’єму клітин з одночасним підвищенням їх функції. Найчастіше зустрічається в серці, скелетних та гладких м’язах, паренхіматозних органах.
Гіперплазія– це збільшення органу в об’ємі за рахунок розмноження клітин паренхіми (кількості клітинних елементів в органі внаслідок надмірного їх утворення, при запаленні, лейкозі).
Вони належать до компенсаторних механізмів, що забезпечують стійкість гомеостазу при багатьох хворобах. Ці процеси направлені на компенсацію при дефектах в клітинах, тканинах, органах, а й на відновлення їх функцій.
|
|
|
Вони відображають структурну перебудову органів і тканин при підвищеному функціональному навантаженні. При гіпертрофії клітин проходить внутрішньоклітинна гіперплазія ультраструктур цитоплазми і ядра.
Гіпертрофії виникають в наслідок стимуляції генетичного апарату клітини біологічними продуктами, спрямованої на активізацію синтезу пластичних речовин (нуклеїнових кислот, білків тощо). Цими продуктами в м’язах найчастіше бувають продукти розпаду АТФ та креатин-фосфату, надлишок молочної кислоти. Процес гіпертрофії (а також гіперплазії) розпочинається протягом перших 2-4 днів навантаження (подразнення). Спостерігаються зміна процесів тканинного росту, збільшення кількості мітозів. Залежно від функціональних особливостей органу, а також виду, віку тварини, інших умов максимальний результат гіпертрофії досягається через 3-25 тижнів. За несприятливих умов ці компенсаторні явища можуть декомпенсуватися. Процеси декомпенсації закладені в самому механізмі гіпертрофії, коли збільшених за об’ємом клітинах обмежуються можливості постійно отримувати достатню кількість кисню і поживних речовин. При інтенсивному кровопостачанні живлення забезпечується на достатньому рівні. Проте коли воно обмежується (закриття частини функціональних капілярів, зниження парціального тиску кисню в крові тощо), це зумовлює часткове голодування гіпертрофованих клітин з усіма наслідками – дистрофією, розвитком склеротичних процесів та інших.
|
|
|
Причини, класифікація гіпертрофії.
Причини гіпертрофії і гіперплазії різноманітні: підвищене функціональне навантаження, дія механічних, хімічних і біологічних чинників, пошкодження частин органу (печінки, серця та інших). Ці процеси тісно зв’язані між собою.
Гіпертрофія буває фізіологічною і патологічною.
ü Фізіологічна – розвивається при фізіологічних процесах, внаслідок посилення їх функції під впливом природних факторів прикладом є гіпертрофія скелетних м’язів і кісток при напруженому функціональному навантаженні, гіпертрофія підшкірної клітковини при надмірній годівлі. Фізіологічною гіпертрофією вважається збільшення органів, що залежить від їх фізіологічного стану (вагітна матка, молочна залоза в стані лактації). Її особливістю є зворотність, орган набуває попереднього стану після припинення дії причини, що зумовила її збільшення.
ü Патологічна виникає в результаті дії патологічних чинників, які призводять до порушення функції і структури органа або ділянок тканин. Поділяють її на справжню і несправжню.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 330; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!