Загальна характеристика дитячого колективу і шляхи його формування.
Гурт підлітків забрався в дачний будинок івиніс приймач. Чи можна назвати цей гурт колективом? Щоб відповісти на питання, необхідно знати істотні ознаки колективу. Беручи за основу визначення А.С. Макаренка, педагоги вважають, що дитячий колектив— це стійке об'єднання дітей, яке має загальну суспільно значущу мету, спільну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети, характеризується стосунками взаємної відповідальності. Це визначення дає підстави для відповіді на поставлене запитання. Значеннядитячого колективу для кожного школяра в тім, що він єсвоєрідною ланкою, що зв'язуєміж собою суспільство і особистість.Це мікросередовище, яке сприяє перетворенню норм і ціннісних орієнтацій суспільства в норми, цінності даної конкретної особистості. В дитячому колективі дитина набуває практики спілкування. Колектив сприяє реалізації мети виховання— всебічному розвитку особистості: розвитку організаторських здібностей, умінню розумно поєднувати особистісні інтереси та інтереси оточуючих однолітків, молодших школярів, учителів. У колективі відбувається процес взаємного збагачення,розвиток його членів, тому що кожен з них приносить до колективу свій індивідуальний досвід, здібності, інтереси і одночасно освоює те, що несуть інші. В дитячому колективі в сумісній діяльності здійснюється обмін інформацією, розвивається здатність розуміти стан, мотиви вчинків інших і відповідно на них реагувати. Так формується симпатія, чуйність. У колективі, якщо діти об'єднані цікавою змістовною діяльністю, дружніми відносинами, у його членів формується почуття душевного комфорту, психологічної захищеності,що в свою чергу, сприяє виявленню творчої ініціативи, почуття гордості, радості. Дитячий і в тому числі класний колектив є ареною самовираження і самоствердженняособистості. Колектив повинен відкрити кожній дитині шлях до осмислення себе як особистості. Дитина прагне до визначення колективом її гідності, закріпленню певних позицій в колі однолітків. І якщо учень не вписується в систему позитивних відносин у колективі, не відчуває любові, поваги, він займає в ньому пасивну, нейтральну позицію або протидіє колективу, що досить часто веде до того, що окремі школярі намагаються завоювати увагу, популярність у колективі негативними вчинками, займаючи позицію шута в класі, грубіяна, бешкетника, тобто вони виходять з-під впливу колективу, він перестає бути для них виховуючим фактором, відбувається конфронтація з однолітками, учителями, батьками, замкненість у собі та ін. Не отримуючи любові, порозуміння вдома, у школі, діти ідуть на вулицю, їх охоплює озлобленість, розчарування. Вони шукають самореалізації в різних групах, які можуть вплинути як позитивно, так і негативно. Розрізняють колективи первинні і вторинні, постійні і тимчасові, одновікові й різновікові. Первинний колектив характеризується тим, що його члени знаходяться в постійних ділових, дружніх, побутових стосунках. А.С. Макаренко вважав, що оптимальна кількість членів колективу не може бути меншою за 7 і більшою за 15 чоловік Колектив класу — одна із форм первинного учнівського колективу, хоч і з великою кількістю людей, що вимагає особливої уваги вихователя. Класний колектив входить у загальний шкільний, і між ними повинен бути тісний зв'язок. Формами цього зв'язку можуть бути: спільна трудова діяльність, загальношкільні заходи (диспути, вечори, конференції), шефство старших над молодшими, суспільні дитячі організації, заняття в гуртках, секціях тощо.
|
|
|
|
|
|
Спільна виховна робота школи та сімї.
Форми взаємодії педагогів і батьків - це способи організації їх сумісної діяльності, спілкування, спрямовані на виховання особистості дитини.
Найбільш розповсюдженими є такі форми взаємодії:
Батьківські збори, які можуть бути дуже різноманітними:
|
|
|
· бесіди, обговорення ситуацій з актуальних питань виховання;
· диспути
· науково-практичні конференції;
· знайомство з працями педагогів з питань виховання дітей;
· обмін досвідом виховання в сім'ї;
· демонстрація і подальше обговорення кіно- і відеофільмів.
Лекторії, коли класний керівник планує цикл лекцій з різних питань виховання в сім'ї.
Батьківські дні в школі. Діти розповідають батькам своїм і своїх однокласників, як навчаються, які відчувають труднощі, в яких працюють гуртках, у яких секціях займаються, чим цікавляться, демонструють результати своєї творчості.
Педагогічні практикуми, коли батьки одержують завдання-рекомендацїї, спрямовані на їх педагогічну самоосвіту.
Підготовка і проведення сумісних справ: конкурсів, концертів, екскурсій, походів, заочних подорожей, усних журналів.
Види й методи роботи з батьками учнів
У роботі з батьками учнів використовують різноманітні її види й методи. Наводимо основні з них.
Відвідування батьків удома.Допомагає встановити зв'язок з усією сім'єю, з'ясувати її загальну та педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлення до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківського виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до школяра. Деякі вчителі помилково вважають, що відвідувати потрібно лише родини, діти з яких створюють певні проблеми у школі. Безумовно, з батьками таких учнів слід передусім встановити тісний контакт, проте відвідувати бажано сім'ї всіх учнів.
|
|
|
Запрошення батьків до школи.У разі необхідності вчитель запрошує батьків окремих учнів до школи на розмову. Під час бесіди з ними дуже важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу доброзичливості, довір'я. Щоб викликати батьків на відвертість, треба розмовляти з ними про учня наодинці, переконати їх в конфіденційності розмови. Така бесіда буде корисна і для вчителя, і для батьків.
День відкритих дверей для батьків у школі.Цей вид роботи потребує єдності школи, батьків, учнів, сприяє згуртуванню шкільного колективу. Цього дня у школі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії по школі, організовують виставки, вечори, читацькі конференції.
Класні батьківські збори.Є важливим колективним видом роботи класного керівника з батьками учнів. їх проводять 1—2 рази на семестр. Такі збори сприяють формуванню громадської думки батьків, об'єднанню їх в єдиний колектив.
З метою пропаганди педагогічних знань серед батьків організовують бесіди і лекції на педагогічну тематику. Їхпроводять або для батьків учнів одного класу, або окремо для батьків учнів початкових класів, середніх і старших класів, що дає змогу враховувати вікові особливості дітей.
Глибшому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори і вечори запитань та відповідей,на які запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем виховання підростаючого покоління.
Для пропагування педагогічних знань практикують конференції,на яких батьки обмінюються досвідом сімейного виховання з певної проблеми.
Відповідну роль у педагогічному навчанні батьків відіграє їх самоосвіта— читання науково-популярної літератури з питань сімейної педагогіки, тематичні радіо- і телепередачі.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 394; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!