Формування моральної культури учнів.
Моральне виховання - це цілеспрямований процес взаємодії вихователів і вихованців, спрямований на оволодіння школярами моральною культурою, яка визначає ставлення школярів до навколишнього світу.
Моральна культура - це найголовніший компонент духовного життя людини, який характеризує її досягнення в оволодінні основами моралі як сукупності принципів, вимог, норм, правил, які регулюють дії в усіх сферах її життя, у формуванні моральної свідомості, розвитку моральних почуттів, виробленні звичок моральної поведінки особистості.
Моральні норми - це система вимог, які визначають обов'язки людини по відношенню до оточуючого світу, зразки, які не тільки орієнтують поведінку особистості, але й дають можливість оцінювати й контролювати її.
Поняття "добро" відбиває все те позитивне, що спрямоване на благо людей. Тому добро служить засобом моральної оцінки вчинків, дій, стосунків між людьми.
Обов'язок - припускає певні зобов'язання людини, виконання яких виходить із складних стосунків між людьми, усвідомлення своїх прав і обов'язків.
Совість - почуття і свідомість моральної відповідальності за свою поведінку та вчинки перед оточуючими людьми. Це внутрішня самооцінка своїх вчинків, емоційне хвилювання, внутрішній суддя, спонукач доброго вчинку.
Честь - визнання вчинків, дій людини, її заслуг, що проявляється в шануванні, авторитеті і в той же час у прагненні людини до визнання і високої оцінки з боку оточуючих, похвали, популярності (честолюбство чи марнолюбство).
|
|
|
Гідність - передбачає усвідомлення особистістю своїх високих моральних якостей і повагу їх у самому собі, тобто усвідомлення особистістю своєї цінності
Поняття "щастя" безпосередньо пов'язане з розумінням людиною сенсу життя, бо воно визначається як стан морального задоволення, задоволення власним життям. Для одних щастя в тому, щоб кохати і бути коханим, мати сім'ю, дітей, хороших друзів, для інших - мати матеріальний достаток тощо, тобто щастя конкретної людини визначається сенсом її життя, її потребами.
норми поведінки знаходять вияв у:
1.Ставленні людини до народу, Батьківщини, національної культури, історії, народних звичаїв.
2.Ставленні до праці, національного багатства, природи.
3.Відношення до національного багатства, природи здійснюється в процесі екологічного виховання, яке передбачає:
o формування системи наукових знань, ціннісних орієнтацій, поглядів і переконань, що забезпечують формування і необхідне ставлення школярів до оточуючого світу на основі принципів моралі;
o виховання у школярів потреби свідомо дотримуватись екологічних норм і правил у власній поведінці;
|
|
|
o нетерпимість до проявів безвідповідального ставлення до навколишнього світу;
o формування навичок екологічної діяльності, які у школярів виявляються в діях, що проявляються у захисті, догляді і покращенні природного оточення, в пропаганді екологічних знань.
4. Про моральність свідчить і ставлення дитини до людей, всього живого, що дозволяє говорити про почуття дружби, любові, поваги до друзів, батьків, старших.
5. Дружні стосунки в класному колективі знаходять вияв у вмінні підтримувати один одного у важку хвилину, надавати допомогу, виявляти турботу та ін. Повага до старших виявляється у ввічливості, доброзичливості, тактовності, точності та обов'язковості, сором'язливості, яка припускає відсутність позерства.
6. У системі виховної роботи В.О. Сухомлинський визначив десять "не можна" у ставленні до старших. Дотримання цих заборон вважалось справою честі і гідності, порушення - ганьбою і моральною неосвіченістю:
o не можна ледарювати, коли всі працюють;
o негідно людської мудрості і розсудливості поспішно вислов-лювати сумнів у істинності того, що радять старші;
o не можна виявляти незадоволення, що в тебе немає якоїсь речі;
|
|
|
o не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі;
o не можна робити те, що осуджують старші;
o не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе, та ін.
Особливої уваги заслуговують питання статевого виховання. Його завдання:
o формування моральних стосунків між хлопчиками та дівчатками, юнаками та дівчатами;
o виховання культури інтимних почуттів - прихильності, дружби, любові;
o формування понять про біологічні та соціальні проблеми особистості;
o розвиток у дівчаток рис жіночності, у хлопчиків - рис мужності;
o підготовка юнаків та дівчат до шлюбу, створення здорової та щасливої сім'ї.
7. Норми поведінки знаходять також виявлення у ставленні людини до самої себе, що проявляється в чесності, правдивості, безкорисливості, великодушності, самоволодінні школяра, його дисциплінованості або: в зарозумілості, пихатості, честолюбстві, самолюбстві, байдужості до оточуючих, хвастливості, самовпевненості, самонадіяності.
Дисциплінованість - риса характеру, яка проявляється у свідомому дотриманні людиною норм і правил поведінки в школі та поза нею, чіткому та організованому виконанні обов'язків.
|
|
|
Формуванню дисциплінованості як риси особистості сприяє:
o організація навчально-виховного процесу в школі (чітка підготовка і проведення уроків, навантаження школярів на уроці, активізація їх уваги, різноманітні засоби та прийоми; справедливість учителя, особистий приклад учителя);
o дотримання школярем режиму;
o індивідуальна робота вчителя з учнями, вивчення мотивів вчинків учнів тощо;
o зв'язок з родиною, співпраця школи і родини;
o правове виховання школярів, завдання якого полягають у тому:
o щоб школа забезпечувала оволодіння школярами системою знань з питань держави і права;
o щоб у школярів виховувати шанобливе ставлення до законів своєї держави, переконаність у необхідності їх виконання;
o щоб виховувати навички правової поведінки, потреби захищати інтереси і права своєї особистості, державні, суспільні;
o щоб виховувати активну громадянську позицію у вихованців, нетерпимість до порушників правопорядку.
Таким чином, правове виховання сприяє підготовці молодого покоління до виконання громадянських обов'язків у відношенні до держави, праці, сім'ї.
16. Громадянське виховання
Громадянське виховання - процес формування громадянськості як риси особистості, яка характеризується усвідомленням нею своїх прав і обов'язків у ставленні до держави, народу, законів, норм життя; турботою про благополуччя своєї країни, збереження людської цивілізації конкретними діями відповідно до власних переконань і цінностей.
Основна мета громадянського виховання - сформувати свідомого громадянина, якому притаманні високі моральні ідеали суспільства, любов до Батьківщини, відповідальність за виконання громадянського обов'язку.
Отже, громадянськість як риса особистості відбиває:
· патріотичну самосвідомість, громадянську відповідальність, суспільну ініціативність й активність, готовність трудитися для розвитку Батьківщини, захищати її, підносити її міжнародний авторитет;
· повагу до Конституції, законів держави, прийнятих у ній правових норм, сформованість потреби в їх дотриманні, високій правосвідомості;
· досконалі знання і володіння державною мовою, турботу про піднесення її престижу;
· увагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника;
· дисциплінованість, працьовитість, завзятість, почуття дбайливого господаря своєї землі, піклування про її природу, екологію;
· гуманність, шанобливе ставлення до культури, традицій, звичаїв національних меншин, що проживають у країні, високу культуру міжнаціонального спілкування.
Мета громадянського виховання визначає основні його завдання:
1. забезпечення оволодіння школярами системою знань, необхідних для виховання громадянина;
2. формування умінь, необхідних для участі учнів у житті суспільства, реалізації його ідеалів і цінностей;
3. створення умов учням для набуття досвіду громадянської дії; формування у школярів потреби в громадянській поведінці, виховання у школярів якостей громадянина України.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 355; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!