Діяльність дитячих громадських організацій



Особливо велике значення для розвитку школярів мають дитячі громадські організації, історію яких розкривають автори збірника "Молодіжний і дитячий рух в Україні: історія та генезис". Розкриємо головні думки авторів цієї праці.

Спілку піонерських організацій України.

У своїй діяльності Спілка піонерських організацій України керується Конституцією України, чинним законодавством та статусом СПОУ.

Завдання та діяльність Спілки спрямовані на:

§ згуртування дітей, підлітків та дорослих з метою вироблення найрізноманітніших форм, методів, програм, спрямованих на виконання добрих і корисних справ, розвиток різноманітних здібностей підростаючого покоління;

§ виховання у дітей віри в себе, любові до своєї родини, до краю, в якому народився;

§ пізнання та примноження краси природи;

§ утвердження, збереження та примноження традицій свого народу;

§ знайомство з історичним минулим України;

§ виховання підростаючого покоління в дусі поваги до старших, піклування про молодших, своїх рідних, близьких, друзів;

§ надання шефської допомоги інвалідам та престарілим;

§ прагнення жити в мирі, дружбі з дітьми інших народів;

§ прищеплення любові до праці.

Спілка в своїй діяльності керується такими законами:

§ єдність слова і діла;

§ єдність честі й совісті;

§ дружби і товариськості;

§ турботи і милосердя.

Спілка розвиває загальнолюдські цінності через реалізацію програми "Я-родина-Батьківщина".

Дитячі та юнацькі організації

За час існування незалежної України виникли такі ди­тячі та юнацькі організації: «Пласт», «Сокільський до-ріст», «Курінь» та ін. На принципово нових політичних засадах стала працювати піонерська організація.

Український Пласт— складова світового скаутського руху, ідейним засадам і організаційним принципам якого надано національного змісту. Діяв у Галичині в 1911— 1930 рр. та періодично на різних теренах України до 1939 р. Після Другої світової війни Пласт було забороне­но, його вважали ворожою націоналістичною організаці­єю. З проголошенням незалежності України Пласт швидко відродився.

За своєю структурою Пласт охоплює такі вікові кате­горії: новаки і новачки (7—11 років), юнаки і юначки (11—17 років), старші пластуни і пластунки (17—30 ро­ків), приятелі Пласту (батьки і друзі). Кличем пластової організації є «СКОБ» (Сильно! Красно! Обережно! Бистро!). Він виявляється в усіх напрямах пластової організації і стає важливою настановою на все життя.

Пластові організації покликані здійснювати всебічне патріотичне виховання молоді, розвивати її моральні, ду­ховні й фізичні риси, вишколювати на свідомих, відпові­дальних і повноцінних громадян за допомогою виховних методів і на ідейних засадах Пласту, що спираються на пластову присягу, пластовий закон і Три Головні Обо­в'язки пластуна: плекати традиції предків, передавати мо­лоді знання і розуміння їх історії, культури, змагань за ідеї.

«Сокільський доріст»— національно-патріотичні освітньо-молодіжні товариства, що діють в окремих регіонах України. Первинний осередок «Сокільського доросту» — соколине гніздо, яке створюється за місцем проживання. Гніздо налічує не менше 5 членів. Гнізда об'єднуються в чоти (рої). До складу чот входить 3—5 гнізд. Керує гніз­дом гніздовий, роєм — ройовий (чотовий). Чоти, окремі гнізда в межах села (міста) об'єднуються в станиці. Ста­ничний може мати ранг соколиного сотника (чотового, гніздового) залежно від кількості членів. Він формує свою канцелярію, має писаря та ін. Структура «Сокільського доросту» триступенева: «Соколята» — 6—11 років, «Мо­лоді Соколи» — 12—14 років, «Соколи» — 15—18 років.

З метою всебічного виховання своїх членів товариства залучають їх до таких видів діяльності: національно-історичної(вивчення історії України, вікторини, уроки пам'яті, тематичні вечори, зустрічі, «круглі столи» з відповідної тематики, догляд за могилами, допомога бор­цям за волю України тощо); спортивно-оздоровчої(змаган­ня, сокільські забави, козацькі забави, спортивні випро­бування тощо); туристично-краєзнавчої(походи, мандрів­ки, табори, змагання та ін.); культурно-просвітницької (конкурси, фестивалі, ігри); інтелектуально-пошукової(ін­телектуальні ігри, конкурси, олімпіади, клуби за інтере­сами); діяльності у сфері милосердя(відвідини, допомога, вітання, збір коштів та речей для тих, хто цього потребує); господарської(створення умов для самостійної праці; гурт­ки, майстерні, кіоски для реалізації власної продукції, шкільні кооперативи, школи бізнесу).

«Курінь»— дитячо-юнацька організація, що ставить за мету виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління на історично сформованих засадах козацького із світогляду та способу життя, в дусі відданості Батьківщині та її народу, на основі відродження національних, загаль­нолюдських духовних і моральних цінностей.

Членом організації може стати кожен хлопець чи дів­чина віком від 6 до 18 років, які люблять Україну, хочуть добре знати її історію і літературу, давнє минуле, поділя­ють ідеали юного козацтва. Особи, яким виповнилося 18 років, за бажанням можуть зберегти своє членство. їм присвоюють звання «козак-наставник», й вони беруть участь у виховній роботі з молоддю.

Члени організації діляться на козачат (молодші шко­лярі) віком 6—10 років, джур (середні школярі) віком 10—15 років та молодих козаків (старшокласники) віком 15—18 років. Основою організаційної структури є ку­рінь — первинний козацький осередок за місцем прожи­вання чи місцем навчання або за інтересами (курінь лю­бителів історії козаччини, курінь джур, бандуристів та ін.). Головна організаційна одиниця козачат, джур та ко­заків — десяток, що складається з 10—15 членів органі­зації й ділиться на застави по 3—5 осіб у кожній. Десят­ки об'єднуються в загін (чоту), загони козацької молоді одного віку входять до складу сотні, а сотні — до куреня козацької організації навчального закладу.

Організація має свою атрибутику, ритуали, кодекс лицарської честі, кодекс лицарської звитяги та молитву.

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 250; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!