Мета, завдання і зміст морального виховання дітей дошкільного віку.
Моральне виховання - це цілеспрямований процес педагогічного впливу на особистість з метою формування моральної свідомості, моральних почуттів і поведінки.
3 завдання морального виховання дітей дошкільного віку.
1. Формування моральної свідомості.
2. Розвиток навичок моральної поведінки-
3. Виховання моральних почуттів-
У системі національного виховання серед інших завдань виділяють:
— виховання громадянської й соціальної відповідальності;
— вивчення і пропаганду культурних надбань свого та інших народів;
— озброєння знаннями про пріоритети загальнолюдських цінностей, ознайомлення з проблемами, які набувають життєвого значення для долі цивілізації (охорона най колишнього середовища, атомне роззброєння), готовності жити і діяти за принципами гуманізму;
— оволодіння народною мораллю, етикою;
— ознайомлення з родинною педагогікою;
— виховання поваги до батька, матері, бабусі, дідуся, свого роду.
Метою морального вихованняє формування моральної культури особистості.
Для формування будь-якої моральної якості важливо її усвідомлення, а тому дитині потрібні знання, на основі яких у неї складатимуться уявленняпро суть моральної якості, її необхідність і переваги володіння нею. У дитини повинно з’явитися бажання оволодіти моральною якістю, тобто важливо, щоб виникли мотиви для набуття певної моральної якості. Поява мотивів веде за собою ставлення до якості, яке у свою чергу формує соціальні почуття.
|
|
|
Моральне виховання характеризується такими особливостями:
- цілеспрямованістю;
- багатофакторністю;
- неперервністю;
- визначальною роллю педагога;
- цілісністю.
Процес морального становлення особистості складний і довготривалий. У ньому виділяють виховання, самовиховання і перевиховання.
Результатом морального виховання є соціальна компетентність дитини – відкритість до світу людей як потреба особистості, навички соціальної поведінки, готовність до сприймання соціальної інформації, бажання пізнавати людей, робити добрі вчинки.
Зміст морального виховання підпорядкований вічним цінностям і конкретним потребам суспільства, які з плином часу змінюються. Засноване воно на принципах рівно цінності особистостей педагога і дитини, гуманістичності змісту і засобів виховання, довіри і поваги в процесі виховання, створення позитивної емоційної атмосфери, творчої взаємодії педагога і дитини.
Мета, завдання і зміст трудового виховання дітей дошкільного віку.
Трудове виховання дітей дошкільного віку – це цілеспрямований процес формування трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності.
|
|
|
Завдання трудового виховання полягає передовсім у формуванні у дітей стійких переконань, що праця є життєво необхідною. У дошкільні роки закладаються основи розвитку усіх сторін особистості у тому числі формується інтерес до праці, елементарні навички трудової діяльності, трудова активність. Трудове виховання дітей дошкільного віку передбачає привчання їх до самообслуговування, елементарних трудових дій, ручної і господарської праці. Трудове виховання в дошкільному віці є базою для подальшої профорієнтаційної роботи та у вихованні господарського ставлення до суспільно-корисної праці в шкільні і подальші роки.
Трудове виховання тісно пов’язане з фізичним, розумовим, моральним, естетичним вихованням особистості і здійснюється в комплексі. У процесі оволодіння тим чи іншим видом трудової діяльності дитина розвиває пам’ять, мислення, мовлення, увагу, уяву, сприймання, вправляється у перцептивних діях, засвоює сенсорні еталони, навчається діяти певними знаряддями праці. Окрім того у дитини формується моральне ставлення до власної трудової діяльності, результатів праці інших людей, виховуються моральні якості: цілеспрямованість, наполегливість, охайність, дисциплінованість, відповідальність, у колективній праці – здатність допомагати, досягати спільного результату, вболівати за якість спільної роботи.
|
|
|
Трудове виховання дітей покликане забезпечити вирішення таких завдань:
1. Формування мотивації (потреб, інтересу, почуття обов'язку і відповідальності), позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини.
2. Формування системи знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення.
3. Формування досвіду суспільно корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості.
Вирішення цих завдань відбувається у процесі загальноосвітньої підготовки, трудового навчання, різноманітної за змістом і формою трудової діяльності.
Класифікація завдань трудового виховання є досить різноманітною. Усі завдання трудового виховання можна об’єднати в три групи.
Перша група визначає педагогічні впливи на формування трудової діяльності дошкільнят і включає такі часткові завдання:
1) послідовне формування у дітей уміння здійснювати трудові процеси, дії. Спочатку малюк оволодіває результативними трудовими діями, а потім (у молодшому і середньому дошкільному віці) вчиться самостійно здійснювати трудові процеси;
|
|
|
2) вчасне формування у дітей вміння здійснювати доступні їм види праці, що включають набори певних трудових дій;
3) формування першопочаткових суспільних мотивів трудової діяльності. Спочатку у дітей спонукальним фактором до трудової діяльності є інтерес до предметів і дій з ними.
Друга група завдань спрямована на виховання позитивного ставлення до праці дорослих, її результатів і передбачає:
1) виділення праці дорослого як особливого виду діяльності, спрямованого на досягнення значущих для інших результатів. Діти дошкільного віку ще не вміють відрізняти працю дорослих від інших форм діяльності. Тому сприйняття дитини слід спрямувати на виділення результату праці дорослих та розширювати знання про суспільну значущість цих результатів;
2) виховувати повагу до людини праці, бажання надавати дорослим посильну допомогу;
3) виховувати бережне ставлення до результатів праці – речей, що оточують дитину.
Ця група завдань вирішується в процесі формування знань про працю дорослих.
Третя група завдань спрямована на виховання особистості дитини в процесі трудової діяльності. Вона включає:
1) виховання адекватного ставлення дітей до власної праці. Дитина повинна розуміти необхідність своєї праці, її доцільність, бачити результат та оцінювати його значення. В.О.Сухомлинський говорив: „...не примушувати, а привчати дитину до трудового зусилля.
2) виховання особистісних рис дитини: відповідальності, цілеспрямованості, самостійності, наполегливості, ініціативності, рішучості, терпіння тощо;
3) виховання культури поведінки і позитивних взаємовідносин між дітьми. Колективний характер трудової діяльності вимагає від дітей узгодження мети, своїх дій, взаєморозуміння і допомоги. У цьому виражається моральна сутність праці.
Усі групи завдань педагог реалізує в комплексі на кожному віковому етапі, ураховуючи специфіку віку вихованців.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 3150; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!